Шпаргалка по "Психологии"

7. Організаційні методи психології.

За допомогою організаційних методів опосередковано виявляють нові наукові факти в результаті порівняння різних типів явищ чи одних і тих самих на різних етапах їх функціонування і розвитку. Систему цих методів утворюють порівняльний, лонгітюдний, метод поперечних зрізів, комплексний і монографічний методи.

Порівняльний метод. У процесі дослідження за конкретними психологічними характеристиками зіставляють різні групи осіб за віком, діяльністю, рівнем розвитку певних якостей та їх структур, особливостями процесів тощо.

Лонгітюдний метод. Суть його полягає у вивченні досліджуваних у різні моменти їхнього життя. Його повторюють через значні проміжки часу і порівнюють отримані дані з попередніми. Предметом дослідження можуть бути розвиток інтелекту, мовлення, самосвідомості, спонукальної сфери та ін.

Метод поперечних зрізів. За його використання порівнюють одночасно різні вікові групи досліджуваних. Перевага його полягає в короткотривалості, незначних фінансових затратах, керованості. Цей метод вимагає однозначних критеріїв у формуванні вибірки досліджуваних. Однак при вивченні потреб дорослих, які значно відрізняються за віком, нелегко буває сформувати вибірку за рівнем освіти, належністю до соціальної групи чи статі, а також відокремити ефекти хронологічного віку від ефектів історичного періоду.

Комплексний метод. У дослідженні з його застосуванням беруть участь представники різних наук, які вивчають конкретне психічне явище різними методами. Нерідко об'єднують методи лонгітюдного і поперечного зрізів у комбінованих планах.

Монографічний метод. Тривале дослідження об'єкта з одночасним використанням кількох методів.

8. Емпіричні методи  психології та їх стисла характеристика.

Емпіричні методи використовують для одержання наукових фактів з метою опису, вимірювання, пояснення психічних явищ чи з'ясування умов розвитку психологічної властивості.

Вирізняють такі емпіричні  методи: спостереження, самоспостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, метод  експертних оцінок, біографічний метод, метод узагальнених характеристик, тестування, проективні методи, аналіз продуктів діяльності, експеримент  та ін.

Спостереження - творчий процес, у який включається особистість ученого, психолога, педагога. Об'єктом спостереження є поведінка особистості, в якій реалізуються усвідомлені та неусвідомлені внутрішні психічні стани, переживання, прагнення.

Самоспостереження (інтроспекція). Цей метод близький до спостереження. Сутність його полягає у стеженні людини за своїми переживаннями, враженнями. Дані його не завжди вірогідні, бо дуже важко об'єктивно відтворити свої переживання, потреби.

Бесіда. Використовують її для первинного орієнтування у проблемі, уточнення висновків, одержаних іншими методами. Ефективність залежить від кваліфікації дослідника, гнучкості мислення, багатства досвіду, комунікаційної вправності і підготовки співбесідника.

Інтерв'ю. Як і бесіда, воно належить до методів опитування. Процедурно відбувається за принципом «запитання - відповідь». Від бесіди інтерв'ю відрізняється запрограмованістю, чітким формулюванням питань. 

Анкетування. Досліджуваному пропонують систему прямих і непрямих запитань. Вони мають бути чітко, однозначно сформульованими, відповідати віку, рівню розвитку, ситуації, а їх кількість - обмеженою. На відкриті запитання дають вільну відповідь, на закриті - фіксовану («так», «ні», «знаю», «не знаю»). Закриті запитання передбачають непряму відповідь, яка потребує додаткової інтерпретації.

Метод експертних оцінок. Його використовують під час вивчення особистості. Експертами обирають компетентних осіб, які добре знають досліджуваного. Вони, як правило, кількісно оцінюють властивість або аспект його поведінки; їх якісні прояви описують за результатами співбесіди. Експерти зосереджуються на вираженості аспектів поведінки, а не на узагальненнях, бо де - справа дослідника, а не експерта.

Біографічний метод. При вивченні особистості аналізують факти, дати, події життя людини, документацію тощо. Зіставляючи дані, дослідник одержує інформацію про її особливості.

Метод узагальнених характеристик. Дослідник збирає окремі характеристики досліджуваного іншими особами (друзями, батьками, ровесниками), під час спостереження за ним у різних видах діяльності використовує інформацію, одержану за допомогою інших методів.

Тестування. Ґрунтується на використанні стандартизованих запитань і завдань, що мають певну шкалу значень.

Проективні методи. їх репрезентують методики дослідження механізмів самосвідомості, потреб особистості, що ґрунтуються на використанні невизначених, неоднозначних (слабоструктурованих) стимулів, які досліджуваний конструює, описує, інтерпретує.

Аналіз продуктів діяльності. Ця система дослідницьких процедур спрямована на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини: творчих, професійних, поведінкових, суспільних, самозорієнтованих тощо. 

Метод експерименту. Найефективнішими з наукового погляду є експериментальні дослідження, особливість яких полягає у вивченні явища за різних умов та обставин. Застосування їх сприяє встановленню певної психологічної закономірності, її глибокому і точному аналізу.

9. Методи обробки даних виміру  психічних явищ та їх стисла  характеристика.

Методи обробки даних — це кількісні та якісні методи.

До кількісних методів належать: визначення середніх величин та міри розсіювання, кореляційний аналіз, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо.

Кореляційний аналіз — метод математичної статистики, який дає змогу кількісно обробляти результати досліджень. Використовується метод для виявлення кореляційних залежностей, при яких значенню одного показника відповідають значення інших показників, а зміна одного показника зумовлює закономірну зміну інших показників.

Факторний аналіз — математичний метод для обробки та оцінювання результатів психологічних проб (тестів). Факторний аналіз дає змогу виявити насиченість об'єкта дослідними факторами, вагомість кожного фактора в дослідній структурі (мультифакторний аналіз Терстона, монофакторна модель Спірмена, біфакторна модель Хользінгера та ін.).

Якісний метод передбачає аналіз та синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

10. Спостереження як метод психології.

Психологічне спостереження - це метод наукового пізнання, спрямований на аналіз зовнішніх проявів індивідуального світу «Я» людини (предмета психології) у безпосередній сенсорно-перцептивній взаємодії з ним. Спостереження включає елементи теоретичного мислення (задум, система методичних прийомів, осмислення та контроль результатів) та набір кількісних і якісних методів аналізу (узагальнення, факторизація даних та ін.).  Методика спостереження як детально описана послідовність реалізації методу включає: вибір ситуації та об'єкта спостереження, узагальнення теоретичних уявлень про досліджувану реальність та виділення цілей дослідження; побудову програми (схеми) спостереження у вигляді змінного переліку ознак (аспектів) явища, що сприймається, одиниць спостереження з детальною їх презентацією, а також спосіб і форму фіксації результатів спостереження (запис, кіно-, фото-, аудіо-, відеореєстрація у суцільній, щоденниковій та катетеризованій формах); опис вимог до організації роботи спостерігача; опис способу обробки та представлення отриманих даних.

Важливим для  визначення сутності спостереження  як методу психологічного дослідження  є поділ його за ознакою «об'єктивність-суб'єктивність».

 Об'єктивне (або зовнішнє) спостереження спрямоване до зовнішньої сторони протікання психічних процесів та розгортання психологічних явищ. Проте дотримання принципу єдності об'єктивних характеристик психологічних явищ і суб'єктивного змісту їх сутності вимагає чіткої диференціації та спеціалізації аналітичних моделей і засобів тлумачення даних спостереження, коли стає можливим наукове обґрунтування та презентація процесу «перекладу» змісту «зовнішніх» даних як осягнення змісту протікання «внутрішніх» процесів предмета дослідження.

Суб'єктивне (внутрішнє) спостереження, або самоспостереження, являє собою процес споглядальної взаємодії з власними внутрішніми психічними процесами невідривне від спостереження за їхніми зовнішніми проявами. Самоспостереження в психології - унікальний метод «проникнення» у внутрішнє психічних процесів та явищ, проте для дослідника використання цього методу пов'язане з цілим комплексом труднощів, подолання яких постає як чітка та методична організація пізнавальної роботи спостерігача (самого піддослідного): дані самоспостереження повинні даватися не в інтерпретованому, а в сутнісному вигляді; у тій послідовності, в якій вони виникають, а словесний вираз почуттів та переживань у цей момент має бути чітким та максимально спонтанним (умовно вільним від осмислюваних дій учасника дослідження).

11. Побутове й наукове  спостереження: порівняльний аналіз.

Наукове спостереження  має бути планомірним, послідовним  і систематичним, забезпеченим інформацією  про його предмет (слід оперувати  якомога більшою кількістю фактів), а також гарантувати точну  фіксацію результатів. Це вимагає об'єктивності дослідника при фіксації, усному описі  та класифікації фактів. Із цією метою  використовують спеціальні бланки .

12. Експеримент як метод  психології.

Експеримент — це дослідницька діяльність, метою якої є вивчення причинно-наслідкових зв'язків, що передбачає виконання таких умов:

1) дослідник сам стимулює  виникнення та вияв досліджуваного  явища;

2) дослідник може варіювати,  змінювати умови, за яких проходить  явище;

3) є можливість неодноразово  відтворювати результати;

4) експеримент дає змогу  встановлювати кількісні закономірності, які допускають математичне формулювання.

Експеримент - основний спосіб одержання об'єктивних даних у психологічній науці.

Переваги експериментів:

• Отримання належної інформації в результаті спостереження, можливість дій, рухів, вчинків, аналіз вербальної інформації.
• Необов’язковість одержання попередньої згоди досліджуваних. 
• Збереження природності умов діяльності, запобігання викривлень у поведінці досліджуваних під впливом дослідника.
• Можливість використання різних технічних засобів, що покращать можливість  фіксації результатів дослідження.

Недоліки експериментів:

• Суб’єктивність.
• Неможливість контролювати ситуацію, втручатися у хід подій, без їх викривлень.
• Значна витрата часу через пасивність спостерігача і неможливість прискорити події.

Особливістю психологічного експерименту є суб’єктивно-обєктивний характер (М. Ланге)

      Види експерименту:

• Лабораторний  (Лазурський 1874-1917). Вдаючись до лабораторного експерименту, дослідник створює умови, в яких виявляються психічні явища, і він їх може контролювати. Це дає змогу, варіюючи незалежними змінними, впливати на досліджуваного, викликаючи певні явища (залежні змінні). Під час експерименту відокремлюють явища, які вивчають, від тих, що їх супроводжують. Завдяки цьому виявляють приховані процеси, механізми і зв'язки між ними.
• Природний. Здійснюють його у природних (польових) умовах - під час праці, навчання, гри. Передбачає зняття напруження, яке виникає за лабораторного експерименту. Присутність спостерігача (експериментатора) не впливає на звичайний перебіг процесу, тому в досліджуваних не виникає підозр, що їх психологічно вивчають. За цілями він може бути констатувальним або перетворювальним (завдання навчання  або виховання). Однак під час природного експерименту і моді доводиться довго очікувати певні явища й отримання необхідних даних, важче досягти наукової чистоти.  
• Психолого-педагогічний (формувальний) експеримент. Суть його полягає у відстеженні змін психологічних характеристик особистості, що проявляються в результаті цілеспрямованого впливу дослідника. При цьому не обмежуються реєстрацією фактів, а намагаються через створення спеціальних ситуацій розкривати закономірності, механізми, динаміку, тенденції психічного розвитку, становлення особистості, виявити можливості їх оптимізації. Тому цей метод застосовують для вивчення умов, принципів, шляхів формування особистості, поєднуючи психологічні дослідження з пошуком і проектуванням ефективних форм освітнього процесу.

Психолого-педагогічний експеримент відбувається у три  етапи:

-  констатувальний експеримент. Спрямований на встановлення характеристик і властивостей досліджуваного явища.

-  формувальний експеримент. Реалізується за допомогою спеціально побудованої дослідником експериментальної моделі розвивальних або формувальних впливів на особистість чи окремі її сторони - самосвідомість, спонукальну сферу, інтелект тощо.

-  контрольний експеримент. На цьому етапі здійснюють «контрольне» дослідження обох груп учасників (основної та контрольної) з метою «зняття» емпіричних показників предмета пізнання після формувальних впливів.

Схема природнього експерименту, яка  передбачає: 

1. Вимір проявів особливостей особистості досліджуваного.
2. Соціально-педагогічний вплив на них з метою підвищення якостей,що відстають у розвитку.
3. Повторний вибір проявів особистісних властивостей  випробувань.
4. Порівняння результатів першого і другого рівня.
5. Висновки щодо ефективності здійснених впливів як педагогічних прийомів, що привели до зафіксованих результатів.