Аероіонізація: використання у сільському господарстві

Аероіонізація: використання у сільському господарстві

Насамперед , трохи теорії . Іон - одноатомна або багатоатомна електрично заряджена частка , що несе електричний заряд. При позитивному заряді іон позитивний. Якщо заряд негативний, то і іон негативний.

За сучасними санітарно-гігієнічними нормами повітря повинне містити іони обох полярностей в наступних межах: позитивних - від 400 до 50 000 на см3, негативних - від 600 до 50 000 на см3.

 Негативний іон кисню ( аероіон ) – атом чи молекула, яка захопила зайвий електрон . Відповідно позитивний – атом чи молекула , яка втратила електрон .

На практиці про вплив іонів знали вже в 18 -му столітті. П'єр Бертолон сказав що всі хвороби - через поганий електрохімічний склад повітря . Для іонізації він використовував електрофорну машину. Першим же, хто сконструював ефективний аероіонізатор і провів більш чи менш ґрунтовні досліди впливу аерофонів на мікро-,  макроорганізми та мікроклімат був Олександр Леонідович Чижевський.

Але повернемося до сучасності . Які іони все ж корисні? Вважалося що і ті й інші , але сьогодні вирішили , що корисні негативні. Те , що іони сприяють кращій засвоюваності організмом кисню вірно , але це найменше, що творять аеріони .

У першу чергу кров. Компоненти крові мають негативний заряд , що перешкоджає їх злипанню , підвищенню в'язкості крові , утворення тромбів. Але кров свій заряд віддає тканинам - він їм теж потрібен. Зниження заряду - смерть для будь-якої клітини . Повертаючись в легені , кров відновлює заряд з навколишнього повітря . Знижена концентрація негативних іонів призводить до втрати заряду всього організму , швидкому його зносу. Він буквально розряджається .

Особливо від цього страждає головний мозок. Головний біль , задишка для термінового поповнення заряду ( а аж ніяк не кисню , це інша задишка) , безсоння , зниження працездатності , дратівливість. Якщо зникнуть з повітря всі аероіони (благо , це нереально) , то жити нам залишиться куди менше звичайного (не лякайтеся , миттєвої смерті звичайно не буде, організм довгий час зможе викручуватися ) . До речі , молочна кислота - результат роботи м'язів - виводиться саме під впливом негативних іонів .

У наш час ці ідеї знаходять своїх послідовників. У журналі «Бджільництво» за 1994 р. № 4 А.М. Маннапов і Е.П. Дементьєв повідомляють про проведений експеримент по використанню штучної іонізації повітря в зимівнику. У результаті експерименту вони встановили, що у звичайному стані вміст біологічно корисних іонів повітря в зимівнику було в 2,5 рази нижче, ніж в атмосферному повітрі. Коефіцієнт іонного забруднення повітря зимівника важкими й позитивними іонами, що багато хто з гігієністів вважає важливим показником його біологічної повноцінності, перевищує цей показник в атмосфері в 1,9 рази.

В експерименті проводилися сеанси аероіонізації по 20 хв. через день із другої половини листопада до закінчення зимівлі в 1992-1994 р. Для штучної іонізації повітря застосовували іонізаційну установку «Гірське повітря» з вихідною напругою 50 кВ. Було встановлено, що після кожного сеансу, крім насичення повітря зимовника корисними негативними іонами, мінявся й мікроклімат зимівника (що вказано в таблиці).

Як видно з таблиці, під час сеансу аероіонізації зменшується відносна вологість повітря, зменшується зміст вуглекислого газу й шкідливих мікроорганізмів, що вказує на поліпшення санітарного стану мікроклімату зимовника. Тобто по своїй суті кожний сеанс аероіонізації є зовсім нешкідливою для бджіл дезінфекцією зимовника. Періодично повторювана (через двоє діб) іонна дезінфекція підтримує в зимівнику й у вуликах належний санітарний стан. Видимо, цій обставині сприяє й виділення при роботі іонізатора невеликої кількості озону, що має сильні окисні (дезінфікуючі) властивості. Поліпшення мікроклімату й безпосередній вплив оптимальної концентрації легких негативних іонів на організм бджіл сприятливо відобразились на якості їхньої зимівлі, витраті кормів і подальшому весняному розвитку родин.

Використана література:

1. Чижевський О. Л. «Електричні та магнітні властивості еритроцитів.» - М., 1973.
2. Журнал «Бджільництво» за 1994 р. № 4
3. Чижевський О. Л. «Аероіоніфікація в народному господарстві.» - М., 1960.