Вирощування пшениці і зернових культур в Україні

Зміст

Вступ

Розділ  Ι 

1. Вирощування пшениці і зернових культур в Україні;
1. Загальна характеристика зернового господарства в Україні;
2. Стратегія вирощування пшениці за ринкових умов України;
3. Особливості вирощування пшениці під час несприятливих кліматичних умов;
4. Основні агрономічні елементи стратегії вирощування пшениці під час сприятливих кліматичних умов;
2. Підсумки 2009/2010 маркетингового року;
3. Підсумки 2011/2012 маркетингового року;
4. Ситуація на українському ринку зерна, станом на березень 2012року.

Додатки

Розділ  ΙΙ

1. Маркетингове дослідження ринку зерна в Україні
2. Сегментація ринку зерна в Україні
3. Формування конкурентоспроможного ринку зерна 
   Вступ

     Зерно-промисловий  комплекс займає ведуче місце у складі АПК. В ньому поєднані напрямки, які  займаються виробництвом зернових, їх заготівлею, переробкою обслуговуванням  сільськогосподарської і переробної складових.

     Зерно в Україні є одним з найважливіших  стратегічних продуктів, дає можливість впливати на міжнародні ринки і контролювати внутрішній ринок зернових культур. В агропромисловому бізнесі зерно займає одне із головних місць і на ньому зорієнтовані елеваторні потужності, транспортні і портові інфраструктури.

     Для розвитку структури ринку зерна  в Україні, держав докладає зусилля, які                                                                                                                            направлені на мак сильно ефективну  реалізацію українського зерна за кордоном і створення успішної логістичної  системи в середині держави.

     Тобто, у держави є декілька інструментів для контролю і підтримки ринку  зерна. Одним з ефективніших методів, підчас посівних робот, є метод форвардних закупівель.

     Це  надає можливість державі закуповувати майбутній урожай зерна за доступними цінами і робити запаси на випадок  непередбачених обставин. Аграрій, в  свою чергу, отримує безвідсотковий кредит і гарантію на викуп урожаю зерна за прийнятними цінами. Кабінет міністрів, впорядкував систему госфінансування і видобув засоби на проведення форвардних закупівель.

     Також Правління України ініціювало будівництво  зерно- і овочесховищ, оптових ринків продажу, що допоможе створити стратегічні запаси продовольства і уникнути спекулятивних різких змін цін на продукти харчування для населення.

     В світовій економіці Україна займає одне з лідируючих місць по виробництву  зернових культур.

 

 
 
 
 
 
 
 
 

________________Розділ  Ι  

1. Вирощування пшениці і зернових культур в Україні;

 

1. Загальна  характеристика зернового  господарства в Україні;

     Зерно-промисловий  комплекс займає ведуче місце у складі АПК. В ньому поєднані напрямки, які  займаються виробництвом зернових, їх заготівлею, переробкою обслуговуванням  сільськогосподарської і переробної складових.

     Сільськогосподарська  складова представлена вирощуванням зернових культур.

     В склад переробної складової входять мукомольно-круп’яні, комбікормові і хлібопекарні виробництва. Хлібоприйомні підприємства здійснюють заготівлю і зберігання зерна.

     Основу  комплексу складає зернове господарство. Зерновим культурам належить важлива  роль у всіх областях України, особливо в областях зон Степу і Лісостепу. Навіть у Закарпатській і Івано-Франківській областях, де доля зернових культур  е найнижчою в Україні, вони займають близько 40% посівних площ.

     Головною  зерновою культурою в Україні  є озима пшениця. Найбільш сприятливі  
ґрунтово-кліматичні умови для її вирощування є  області зон Степу і Лісостепу. Де дана культура займає половину площ відведених під зернові. В областях Поліської зони посів озимої пшениці значно менший. Важливою зерновою культурою являється озиме жито. Дана культура займає друге місце після пшениці за розмірами посівних площ під озимі. Основні райони вирощування озимого жита знаходяться на поліссі і в західних областях Лісостепової зони.

     Велике  продовольче значення мають гречка, просо ірис, хоча в структурі посівних площ зернових культур вони займають лише близько 5%.

     Гречка  є одною з цінніших круп’яних культур. На її розміщення впливає велика потреба в волозі. Тому основні площі посіву розміщуються у Поліській і Лісостеповій зонах

     Просо в Україні є одною зі страхових  культур завдяки пізнім строкам  посіву. Воно відноситься до посухостійких  круп’яних і дає відносно високі врожаї особливо в посушливі роки.

     Новою зерновою культурою для України  є рис. В Україні його вирощують  тільки на поливних площах, де віндае високі і стабільні врожаї. Зрошувальна  меліорація в південній частині  України сприяла розширенню його посівів.

     Зернове господарство має важливе значення і для розвитку тваринництва. Фуражне  зерно складане 40% валового збору  зернових культур. Основними зернофуражними культурами в Україні являються ячмінь, овес, кукурудза і зернобобові – горох, люпин та ін.

     Кукурудзі належить важлива роль в забезпеченні тваринництва концентрованими кормами. Найбільші посівні площі під  даною культурою розміщені в  областях Лісостепової і степової зон. Вирощують кукурудзу також у  Закарпатті та Прикарпатті. 

1.2  Стратегія вирощування пшениці за ринкових умов України; 

     Україна має необхідні властивості для  вирощування великого врожаю зернових культур, валові збори високоякісного зерна які в абсолютному значені  років можуть досягати 60млн. тон, з  яких на долю пшениці повинно припадати  25-30млн. тонн, в найменшій мірі. Для цього є всі без виключення елементи. Перш за все це наші чорноземи. В цілому. Сприятливі погодно-кліматичні умови дозволяють культивувати більш урожайну, ніж ярова, озиму пшеницю.

     За  нашим глибоким упередженням, головною причиною низької ефективності зернового  господарства взагалі і стану  вирощування і використання пшениці, в часності, на сучасному етапі  розвитку ринкових відносин являється  екстенсивна технологія вирощування пшениці.її збереження в ринкових умовах і консервування існуючих відносин між селянином і споживачем зерна будьякого рівня погрожує катастрофою всьму сільському господарству. Единим  виходом із такої ситуації являється невідкладне введення інтенсивної, а на справді , нормальної при сучасних умовах технології вирощування пшениці як найбільш вимогливої культури сівооберту. 
 

3. Особливості вирощування пшениці  під час несприятливих  кліматичних умов;

 

     Стратегія вирощування  пшениці в ринкових умовах повинна бути гнучкою і  визначатися особливостями погодних умов року. Можливо виділити два  основних типа років – несприятливі та сприятливі. У сприятливі роки потрібно робити максимум можливого для отримання  найбільшого урожаю найвищої якості, а у несприятливі -  намагатися зменшити втрати. Ми ж у таких ситуаціях традиційно робимо все навпаки.

     Несприятливі  роки, в свою чергу, поділяються також на два типи. До першого з них відносять роки з дуже посушливим кінцем літа та таким же першим місяцем осені, якщо навіть невистачте на  вологи в ґрунті для своєчасного отримання кущистих сходів. В таких ситуаціях завжди виникає дилема – сіяти чи не сіяти пшеницю в сухий ґрунт  з тим розрахунком, що з часом підуть дощі і буде продовжна тепла осінь? Опит років вказує, вірогідність позитивного результату  в таких випадках менше, ніж 50%. В такому випадку посів необхідно переносити до самого кінця оптимального строку, а потім невизначений проміжок часу очікувати дощів, що як правило, призводить до отримання слабких сходів в будь якому випадку, в наслідок чого буде низький рівень урожайності. При таких умовах виникає необхідність пересіву значної площі пшениці весною, яка підвищить собівартість отриманого зерна ярових культур і цим може викликати значне зменшення рентабельності їх вирощування.

     Роки  із найбільш несприятливими умовами для пшениці повторюються із періодичністю, по  меншій мірі, один раз у 10 років. Класичними прикладами в цьому являються 1929, 1946, 1957, 1963 і 1964, 1983, 1993 роки через мірно несприятлива осінь, зима і до того ж надзвичайно пізня й холодна. А на півдні ще й суха весна 2002-2003 років.

      

 

4. Основні агрономічні елементи стратегії вирощування  пшениці під час  сприятливих кліматичних  умов;

 

     Сприятливими  роками вважаються ті, коли в ґрунті при оптимальних строках посіву є достатня кількість вологи для отримання нормальних, добре кущистих сходів. По цім показникам бувають ідеальні роки (як 1997і 2000 роки на півдні України), коли були отримані прекрасні сходи на всіх без виключення площах посіву. Нажаль, в абсолютній більшості навіть сприятливих років по всій території України волога в цю пору року завжди дефіцитна. В зв’язку з цим основною задачею підготовки ґрунту під посів пшениці являється накопичення і збереження цієї вологи.

     Пшениця вирощується за умов концентрації основної увага в найближчі роки орієнтовано  на 5 млн. га посіву пшениці. Що надає  змогу щорічно відокремлювати під  пшеницю найкращі ґрунти і площі, мати достатню кількість прийнятних для пшениці попередників  і  належним чином готувати їх під посів  в   оптимальні строки. За таких  умов врожайність пшениці під  контролем можливо і повинна  складати не менше 40-50 ц/га в середньому по Україні.

     Збільшення  урожайності в середньому до 45-55 ц/га і отримання зерна із складом білку не менше 12,5-14,5% за рахунок внесення оптимальних доз фосфорно-калійних і підвищених високих доз азотних добрив. А при цьому потрібно підкреслити, що для пшениці саме азот в наших чорноземах знаходиться в першому мінімумі.

     Критичного  стану із запасом фосфору і  калію в наших ґрунтах поки що не має, що нам дає можливість в найближчі 3-4 роки сконцентрувати основну увагу на ліквідації дефіциту азоту.

     Обов’язковий  і ефективний захист посівів пшениці  хімічними засобами проти ушкодження зерна шкідливою черепашкою

     Докорінний  перегляд принципу вирощування високоякісного зерна пшениці. 

2. Підсумки 2009/2010 маркетингового року;

 

     Згідно  завершення 2009/2010 маркетингового року (МГ), наша країна відвантажила на зовнішні ринки близько 21 млн. тонн зерна, або 45% від загального урожаю, зібраного  в 2008 році. За результатами експорту в 21 млн. тонн за осінь 2008 Україна залишилась у трійці лідерів – постачальників зерна на світовий ринок, після США та Євросоюзу.

     Перше місце в рейтингу ведучих експортерів, як і за минулі роки залишалась компанія «Нібулон». Вони експортували 4,6 млн. тонн зерновиз і марсельних культур.

     В трійку лідерів увійшли також  компанії «Серна» і «Кернел», які  експортували більше  2млн. тонн зерна  кожна. Із результатом 1,5 млн. тонн закінчили  сезон «Сантрейд» і «Луі Дрейфус».

     Компанія  «Кернел» значно зростила об’єми відвантажень всіх основних зернових культур. Вона стала другою по експорту рапсу, кукурудзи, третьою – по пшениці, п’ятою – по ячменю.

     Активний  експорт зерна спостерігався  в першій половині маркетингового року – з червня по грудень 2009 року на світові ринки відвантажилось більше 2млн. тонн щомісячно. У 2010-му темпи значно знизились, в тому числі із-за зменшення  світових цін на зерно.

     Паралельно  з приватними компаніями експортом  в минулому сезоні намагалися займатися  і державні структури. В 2099 році Аграрний фонд вперше отримав право реалізовуватись на зовнішніх ринках, лімітами експорту становило 0,5 млн. тонн. Але до експорту фонд так і не дійшов.

     Держава виділила близько 3 млрд. грн. Аграрному  фонду, для того щоб він купив  зерно. Фонд купував, але сьогодні ці об’єми не можливо зібрати і на 1,3 млрд. грн.