Прогноз розвитку хвороб, його значення, задачі та теоретичні основи. Види та предиктори прогнозів

Багаторічні прогнози розробляють  наукові установи на строк не менше  п’яти років, частіше на більш  тривалий термін.

Для розробки багаторічного  прогнозу велике значення мають такі положення:

1. Зміна площ посівів, які придатні для збереження шкідливих організмів,залежить від біологічних особливостей виду і впливу елементів технологій вирощування рослин, зокрема: структури посівних площ,використання тих чи інших сортів та обсяги площ,на яких вони вирощуються,системи обробітку грунту та догляду за рослинами, їх поноти та якості, системи удобрення і оптимальності живлення рослин, системи зрошення тощо.
2. Оптимальність умов живлення і забезпеченість кормовими ресурсами пов’язана із ступенем спеціалізації у певних зонах чи господарствах. Вирощування однорідних за генотипом культур, сортів на великих площах сприяє накопиченню і масовому розвитку шкідливих організмів.
3. Агресивність і шкодо чинність видів неоднакова на різних етапах онтогенезу рослин, тому необхідно враховувати можливі зміни у співвідношенні фенології шкідливих організмів і культурних рослин. Впровадження у виробництво сортів з іншим темпом проходження фенофаз може змінити звичайні умови живлення. Більш ранні строки розвитку рослин можуть позбавити вид можливості закінчити розвиток, нормально підготуватись до зимівлі, відповідним чином вплинути на чисельність шкідника, розвиток патогену, бур’янів.
4. Більш динамічні і тому небезпечні види швидше пристосовуються до нових екологічних умов, маючи підвищену реакцію на фактори впливу.
5. Зміни активності сонячної радіації впливають на кліматичні фактори, що викликає циклічність динаміки популяцій шкідливих організмів. Виявлена повторність циклів розвитку шкідливих комах через 5,6,8,9,10,11,12,21,22,30, 33,44 роки, що необхідно враховувати до фонового прогнозу.
6. Антропогенні фактори за ступенем впливу на популяції шкідливих видів можуть перевищувати  інші фактори.

 

 

4.2.Сезонний проноз

4.2.1.Довгостроковий  прогноз

Розробляється на період від 30 до 365 днів. Він дозволяє конкретизувати план захисту рослин в майбутньому  році. Їх розробляють наукові заклади з оперативною службою захисту рослин. Довгостроковий прогноз слугує для організації профілактичних заходів, планування об’єму захисних робіт, затрат матеріально-технічних і трудових ресурсів на їх проведення.

Розвиток хвороби розраховується на весну, до певної фази розвитку рослини  або ж максимальне ураження протягом вегетаційного періоду.

Прогнози на сезон розробляють  в основному станції захисту  рослин для найбільш динамічних у  своєму розповсюдженні видів, особливо хвороб,здатних викликати епіфітотії. По відношенню до таких об’єктів на рік вперед складається тільки фоновий прогноз, який характеризує тенденцію динаміки розповсюдження у загальних рисах.

В залежності від взаємовідносин між рослиною господарем і збудником  хвороби, довгостроковий прогноз поділяють  на :

• Перед контактний( збудник хвороби знаходиться поза межами рослини-господаря)
• Після контактний( збудник знаходиться в тканинах рослини-господаря)

У відношенні охоплення територій  довгострокового прогнозу бувають: для окремих ділянок, для певних підприємств, районів, регіональні і загальнодержавні.

Довгостроковий прогноз  необхідний для планування та  обсягів  робіт із захисту рослин від хвороб. Усі фактори довгострокового  прогнозу можна згрупувати в наступні групи:

• За кількістю інфекційного початку
• Умовами інфекції
• Сприйнятливості рослини-господаря до хвороб
• Технологією вирощування рослин
• Агрокліматичними умовами

 

 

4.2.2.Короткостроковий прогноз

Розробляється на період до 30 днів для хвороб та шкідників, які здатні швидко поширюватись. Він призначений для встановлення конкретних термінів проведення екологічно доцільних захисних заходів.Його також розробляють також при виникненні у регіоні непередбачуваних ситуацій, викликаної значним відхиленням від норми погодних умов, які відображаються на строках та якості агротехнічних заходів.

Короткостроковий прогноз  будується на врахуванні впливу умов навколишнього середовища протягом поточного періоду та тих, що можуть бути найближчим часом, та інтенсивності патогенного процесу.

На основі короткострокових прогнозів можуть включатись в план захисту додаткові захисні міри чи виключатися із плану ті, які  виявились не потрібними за даних  погодних умов. Тому найбільше практичне значення для короткострокового прогнозу – врахування особливостей поточних погодних умов.

Корткострокові прогнози зазвичай розробляють спеціалісти  оперативної служби захисту рослин, а в виняткових випадках – наукові  установи.

Методами короткострокового  прогнозу є:

• фенологічний
• біометеорологічний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Предиктори прогнозу

При проведенні фітосанітарного  моніторингу і розробці прогнозів  необхідно визначати і враховувати  стан популяцій. Це можливо, якщо відносно шкідливого виду відомо: які фактори, коли і в якому кількісному  вираженні можуть впливати на розвиток  популяції. Звичайно,  в ході вивчення, накопичення даних та їх аналізі  вченими обиралися фактори для  прогнозування зовнішнього середовища, які можна було виразити через  кількісні оцінки. Такі фактори  отримали назву – предиктори прогнозу.

Предикторами багаторічного  прогнозу можуть бути обсяги площ під певними культурами, сортами і їх співвідношення у структурі посівних площ впровадження нових сортів,повнота та якість проведених технологічних заходів.

Для довгострокового прогнозу вибір пре дикторів здійснюють на підставі досконалого вивчення біологічних  особливостей шкідливого організму. В  його життєвому циклі знаходять  і виділяють критичні періоди  – час життєдіяльності виду,від  якого залежить стан і розвиток популяції. Це може бути:

1. Між вегетаційний період, коли у стані спокою відбувається загибель частини популяції
2. Періоди, коли реалізується потенціал виду і від оптимальності яких залежить плодючість і забезпечується можливість  розвитку основної життєздатної частини нового покоління.
3. Період живлення, накопичення необхідних для розвитку речовин і підгодівлі до зимівлі, від чого залежить збереження виду.

Таких критичних періодів може бути виділено 3-6, при цьому  точно визначають характер і ступінь  їх впливу, користуючись для цього методами статистики та системного аналізу. Одним з таких методів є кореляційний аналіз.

 У якості додаткових  пре дикторів використовують  показники кількісної характеристики  стану популяції : відсоток заселених  площ, чисельність, коефіцієнт заселення,  віковий склад, морфо-фізіологічні  показники,  тощо, для яких за  багаторічний період визначають максимальний, мінімальний та середній рівень. З факторів зовнішнього середовища часто використовують інформацію гідрометеослужб, що зменшує витрати на збір вихідних даних.

Для короткострокового прогнозу обирають предиктори, які дозволяють прогнозувати хід фенології шкідливого виду і рослини та інші показники  стану популяцій, від яких залежить рівень шкоди та строки проведення моніторингу і заходів захисту  рослин. В якості екологічних предикторів  фактичний хід температур, використовують суму позитивних, активних і ефективних температур, кількість опадів, вологість повітря і грунту, інші гідротермічні показники. Цей напрямок має на даний час значний розвиток і перспективи, особливо для короткострокового прогнозу хвороб і шкідників.

 Дуже широко у фітосанітарному   моніторингу використовуються дані  вилову комах і спор на різні  типи пасток, що дозволяє визначити  час і динаміку розвитку, хід  фенології шкідливих видів, інші  показники поточного стану популяції.

Фенофази шкідників визначають поетапно. При цьому прийнято, що термін  «одиночно» застосовують тоді, коли певна фаза виявлена не більше, ніж  у 5% особин, «початок фази» - до 20%, «масове проходження фази» - у 50% особин і більше, «закінчення фази» - у 80% і більше. Таку оцінку етапів фенології дають при прогнозуванні за метеорологічними  предикторами та даними вилову на пастки.

У якості предикторів, що обґрунтовують  рівень шкоди і необхідність проведення захисних заходів використовують коефіцієнт шкодо чинності, поріг шкоди, економічний  поріг шкодочинності, еколого-економічний  поріг. ЕПШ  визначають для певної зони в двох показниках – максимальному  і мінімальному і уточнюють відповідно до конкретних умов вегетаційного періоду, культури, поля. Для відміни заходів проти шкідників опираються на показники співвідношення корисних організмів і шкідників.