Аналіз нової пенсійної системи в Україні

військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу. Ця категорія осіб включена до пункту 17 статті 11 Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 3 квітня 2007 р. № 857-У. Підпунктом 1 пункту 8 розділу XV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що за осіб, зазначених у пункті 17 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються у порядку і на умовах, передбачених цим Законом для роботодавців, за ставками, встановленими Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”. Військовослужбовці, атестовані працівники органів внутрішніх справ залишалися єдиною категорією, яка мала доходи і при цьому не підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Згідно зі статтею 100 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової та військової служби за контрактом, особи рядового та начальницького складу підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і є застрахованими особами;

батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства (п. 18 введено Законом України від 28 грудня 2007 р. № 107-VI).

Згідно зі статтею 12 Закону в добровільному порядку мають право брати участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону. Це можуть бути студенти навчальних закладів, які навчаються і не працюють; будь-які особи, які не працюють і не несуть службу; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України; громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України тощо.

Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах.

Зазначені особи беруть добровільну участь у системі, загальнообов’язкового Державного пенсійного страхування протягом терміну, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, але не менше одного року. Такі договори укладаються з територіальним органом Пенсійного фонду за місцем проживання на підставі поданої особою заяви та необхідних документів. Договір має бути укладений у термін 

не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви. Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою мінімального страхового внеску. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1092 затверджено Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб. Згідно із цією постановою страхові внески нараховуються: за осіб, які відповідно до законів отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на суми допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період; за одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також за непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або престарілим, який згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства — на суми допомоги та компенсацій, нараховані за базовий звітний період. Обчислення і сплата страхових внесків провадяться районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення як страхувальниками.

Участь застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування припиняється: у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи; у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь або дострокового розірвання цього договору у випадках, передбачених цим Законом; у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати, або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату; у разі смерті застрахованої особи.

У разі якщо особа не сплачувала страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування під час навчання, у період визнання інвалідом, тимчасового виїзду за кордон тощо, за нею зберігається право на набутий страховий стаж та право на пенсійні активи, що обліковані на її накопичувальному пенсійному рахунку.

Страхувальниками згідно зі статтею 14 цього Закону є:

 роботодавці:

підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. — Для °°іб, зазначених у пунктах 1,10,15 статті 11 цього Закону (узагальнено це — працівники, які працюють за трудовим договором; особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу; особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності);

колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), — для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону;

дипломатичні представництва, консульські установи У країни, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, — для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону (працівники зазначених установ за межами України);

І іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, — для осіб, зазначених у пункті б статті 11 цього Закону (працівники зазначених установ на території України);

підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, — для осіб, зазначених у пунктах 7—9, 12—14, 17 і 18 статті 11 цього Закону (мова йде про осіб, обраних на виборні посади; осіб, які проходять строкову військову службу; працівників воєнізованих формувань; осіб, які навчаються або підвищують кваліфікацію за направленням підприємств; осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років; осіб, що здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою, що досягла 80-річного віку й отримують відповідну допомогу); військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України — для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі, меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я, а також для непрацюючих осіб, зазначених У пункті 11 статті 11 цього Закону (особи, що отримують виплати у рахунок відшкодування шкоди, завданої здоров’ю);

застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону (підприємці, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподаткування, та члени їхніх сімей; самозайняті особи; особи, які досягли 16-річного віку, і мають право на добровільних засадах брати участь у соціальному страхуванні).