Вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в сучасній сім'ї

   Соціокультурне середовище  формує і змінює ці моделі. Та реальність вимагає створення  нових моделей. Розвиток капіталу, закріплення політичних прав  та свобод, відкритість суспільства,  створення індивіда, розвиток його  особистісних рис, об'єктивно  зумовлює формування нових стереотипів, які народжуються й розвиваються в умовах труднощів та суперечностей реалій і тих соціокультурних ролей, які виконують жінки і чоловіки в суспільстві. Є усталеною думка про те, що якщо жінка більше здатна бути головним добувачем грошей у сім'ї, то її чоловік повинен займатися домогосподарством. Зараз чоловіки більш толерантно ставляться до думки про те, що чоловік може брати відпустку по догляду за дитиною так само, як і жінка.

 Стереотипність поглядів  виявляється також у сприйнятті  ролі жінки-матері. Втім, досить природно, що переважна більшість як  чоловіків, так і жінок вважають, що жінка повинна мати дітей,  аби реалізувати себе. Це є  біологічною роллю жінки. Існує  щодо цього певна відмінність  між думками чоловіків та жінок.  Наявність у суспільстві стійких  стереотипних норм та традицій  підтверджує переважання негативного  ставлення до бажання жінки  мати дитину поза шлюбом над  позитивним ставленням до цього  бажання, особливо серед чоловіків.  Більш ґрунтовний аналіз свідчить, що зміна цих стереотипів починає  проявлятися у населення великих  індустріальних міст, та найбільш  яскраво - серед молоді. На рівні  суспільної свідомості міра важливості  для жінки основних людських  цінностей приблизно однаково  оцінюється чоловіками та жінками.  Водночас погляди на важливість  у житті жінки окремих складових  життєвих цінностей дещо різняться.  Порівняно з жінками чоловіки  дещо завищують значення для  жінки піклуватися про свою  зовнішність, цікавого та веселого  дозвілля, а такаж високого статусу  чоловіка. Поряд з цим чоловіки  занижують порівняно з жінками  оцінку важливості для жінки  її власного успіху в професійній  діяльності, необхідності культурного  та духовного самовдосконалення,  а також прагнення до незалежності  від чоловіка. Погляди на роль  чоловіка і жінки у суспільстві  формуються у процесі соціалізації  індивіда. На нього впливають  такі соціальні інституції, як  школа, сім'я, а також політичні  та державні структури, засоби  масової інформації та соціальне  оточення. Масова свідомість перебуває  під впливом образів, що існують  або нав'язуються в суспільстві. "З метою впливу на формування  гендерних стереотипів замість  традиційних уявлень про них  в українському суспільстві, а  також на усвідомлення рівних прав жінок і чоловіків у різних сферах життя доцільним здається об'єднання зусиль державних структур і громадських організацій, особливо жіночих" . Сучасні літературні "шедеври", кінострічки, реклама та різноманітні засоби масової комунікації, що мають досить великий вплив на формування молодшого покоління, на жаль, широко формують образ жінки-споживачки, жінки-спокусниці, жінки-домогосподарки, дівчини-секретарки, покликанням якої має бути створення умов для повноцінної діяльності чоловіка-підприємця або чоловіка-бізнесмена. Водночас з'являються образи жінок-підприємців, слідчих та інших сильних осіб, які діють не гірше за чоловіків, але поруч з ними завжди є й чоловік, який будь-якої миті приходить на допомогу.

Актуальним є формування позитивного ставлення до жінок, які обіймають керівні посади. Не секрет, що в суспільстві побутує  стереотипне уявлення, що жінка-керівник - це значно гірше, ніж чоловік на керівній посаді, особливо у змішаних та чоловічих колективах. Тобто, українське суспільство не намагається відмовитися  від стереотипного мислення щодо ролі жінок у суспільстві, постійно культивує пасивність і залежність жінок. Цим тенденціям сприяють ЗМІ, які у масовій свідомості створюють  образ "слабкої" жінки, хіба що сексуальність  якої можна використати у рекламі. Суспільна думка, яка контролюється  чоловіками, не підтримує жінок, які  мають амбіції і готові на рівних претендувати на участь у вирішенні  проблем суспільства на вищих  щаблях влади. Цим самим доводиться відсутність реалізації закріплених  на юридичному рівні прав про рівність між чоловіком та жінкою. У вирішенні  загальних проблем суспільства  не використовується інтелектуальний  потенціал жінок, як це робиться у  розвинутих країнах світу. У вирішенні  кадрової політики перемагає не професіоналізм, а політична належність, і, насамперед, це виявляється у призначеннях на посади, які мають вплив на прийняття  рішень, виключно чоловіків. Спроби змінити  цей досить поширений погляд, зокрема, за допомогою засобів масової  інформації та особливо друкованих видань, спрямований передусім на жіночу аудиторію.

   Це формування  самооцінки є дуже важливим, але  не менш актуальним виявляється  необхідність формування свідомості  й у чоловіків.

Проблема гендерної рівності є актуальною не сама по собі, а в  контексті гармонійності професійного та сімейного життя в новому українському суспільстві. Зміна традиційних  уявлень і стереотипів має  влючати переосмислення традиційних  ролей чоловіка та жінки, усвідомлення того, що не існує суто чоловічої  чи жіночої особистості. З метою  впливу на формування гендерних стереотипів  замість традиційних уявлень  про них в українському суспільстві, а також на усвідомлення рівних прав жінок у різних сферах життя доцільним  здається об'єднання зусиль державних  структур і громадських організацій, особливо жіночих.

   Насаджування цих  стереотипів досить міцно вкорінено  в нашій свідомості. При виборі  життєвого шляху молода жінка  може хибно вибрати свій життєвий  шлях, перебуваючи під впливом  одного із стереотипів. В силу  того, що кількість бідних у  процентному співвідношенні значною  мірою перевищує кількість багатих.  З іншого боку не всі багаті, прагнуть одружитися з бідними  жінками, чи взагалі задовольнити  їх потреби. В наш час дослідники  положення жінок в сім'ї звертаються  і до функціоналістської концепції  сім'ї, і до теорії конфлікту:  сім'я не застрахована від суперечок  та конфліктів, викликаних несправедливим, чи нерівним розподілом обов'язків,  матеріальних благ, праці по обслуговуванню  членів сім'ї і вихованню дітей.

Ми живемо в такому культурному  просторі, де проголошується, що чоловіки і жінки не схожі одне на одного, і повинні виконувати різні соціальні  ролі. Ми звикли до думки, що чоловіки і  жінки - це дві протилежності, поведінка  яких в різних соціумах традиційно закріплена. Подібного роду ідеї настільки  вкорінені в нашу свідомість, що вважаються істинними, що перешкоджає  будь яким змінам. Тому, головний шлях до ліквідації гендерної нерівності - це революція в розумах людей, звільнення свідомості населення від  патріархального типу поведінки.

 Гендерна соціальна  нерівність не завжди усвідомлюється  індивідом, але як усякий вид  нерівності, а значить, - і порушення  принципу соціальної справедливості, його присутність у будь-яких  сферах життя впливає негативно  на індивідуальне соціальне самопочуття,  на загальну задоволеність життям.

   Варто зазначити,  що гендерні стереотипи прийняті  всіма членами суспільства, тому  що, не дивлячись на те, що на  рівні свідомості ми від них  відмовляємося, - все одно діємо  у відповідності з ними, спостерігаючи  ту ж саму картину в повсякденному  житті, де жінкам і чоловікам  відведені нерівні ролі та  статус. Через засоби масової  свідомості гендерні стереотипи  проникають в наші думки та  судження, що призводить до того, що жінки і чоловіки починають  володіти стереотипними рисами. Оскільки в суспільстві (а отже  і в суспільній свідомості) ще  не сформований культ "істинної  фемінної особистості", який би  сприймався як цінність. Доки  будуть існувати нав'язані (жінці  та чоловікові) суспільством ролі  та поведінкові стереотипи, доти  існуватиме проблема трагічного  неспівпадання інтересів особистості. "Незважаючи на проголошення  демократичного шляху розвитку  країни, на практиці відрождується  і вільно виявляється як у  висловлюваннях окремих людей,  так і в текстах засобів  масової інформації різного роду  патріархатна міфологія, що бачить  жінку тільки в родині, а чоловіка  як заробітчанина" . Тому, реформація, в першу чергу, повинна відбутися  на рівні суспільної свідомості, після чого можливе втілення  практики в життя. Проблема  невизнання гендерної нерівності  серед жінок і чоловіків в  суспільстві є досить актуальною  в наш час, оскільки без цього  неможливе вирішення практичних  проблем, в тому числі проблем  укріплення сім'ї, покращення  демографічної ситуації, збереження  здоров'я всієї нації. Суть  проблеми полягає не в тому, щоб надати однакових прав  особам різної статі, а насамперед  в тому, аби створити такі умови  суспільного життя, щоб жінка  і чоловік були спроможні реалізувати  себе повноцінно як у громадському, професійному, так і особистому  житті. Рівність прав таким  чином передбачає рівність можливостей біологічної, психологічної, особистісної, соціальної актуалізації сутнісних сил жінки і чоловіка.