МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ
ЧЕРКАСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
СЕВАСТОПОЛЬСКА
ФІЛІЯ
Контрольна робота
З дисципліни «Казкотерапія»
Студенка 3 курсу,групи- СП-113,напрямку
підготовки з спеціальності «соціальна
педагогіка»
Галушкіна С.С.
Керівник
Деміденко Т.М. Севастополь-2014
Зміст.
Вступ
3 1.Предмет казкотерапії
3 2.Завдання казкотерапії.
Пробудження віри
5 3.Казкотерапія як спосіб
передачі знань про життя
7 4 Жанри у казкотерапії
8 5.Теорія «чарівництва»
9 6.Види казок
10 7.Напрями казкотерапії.Форми
роботи з казками
11 Використана література
15
1 Казка — один з не багатьох на сьогодні
засобів, який дозволяє об’єднати дорослого
та дитину, дає можливість зрозуміти один
одного.
Казкотерапія - метод, що використовує
казкову форму для інтеграції особистості,
для розширення свідомості й удосконалення
взаємодії з навколишнім середовищем.
В науці існує концепція казкотерапії
― лікування казками. На казках апробують
психотерапевтичні прийоми, що дозволяють
знизити негативізм поведінки дитини
та дорослого. Через казку дитина може
в алегоричній формі пізнати закони світу,
в якому народилася, зазирнути в найпотаємніші
куточки своєї душі Концепція казкотерапії
побудована на підставі досліджень у галузі
вікової психології, дитячого психоаналізу,
аналітичної психології. Вона представлена
в роботах таких авторів як М.Беттельхейм,
Р.Гарднер, К.Юнг, В.Пропп, а також у багатьох
сучасних психологів і дослідників казок,
таких як Т.Зінкевич-Євстигнєєва, А.Михайлов,
І.В.Вачков, А.Короткова та ін. Вони підкреслюють
величезну значимість казки в процесі
розвитку особистості дитини. Практична
робота дає можливість дитині самореалізуватися,
перебороти сором’язливість, розвинути
творчі здібності й здатність до емоційної
регуляції, підвищити самооцінку. Казкотерапія
є самим давнім психологічним методом.
Сьогодні під казкотерапією ми розуміємо
способи передачі знань про духовні шляхи
і соціальну реалізацію людини. Казка
― одна з перших мов, яку розуміють діти.
[2]
Предметом казкотерапії є процес розвитку
виховання внутрішньої дитини,
розвитку людської душі. Казкотерапія
направлена на досягнення внутрішньої
гармонії. Казковий матеріал створює для
дитини своєрідний «банк життєвих ситуацій»
через осмислення дитиною життєвих уроків.
Виховний діапазон казкотерапії не має
обмежень. Казкотерапію часто називають
«дитячим» методом, тому що вона звернена
до чистої дитячої основи кожної людини.[5]
Як приклад цієї філософської думки можна
використати давню історію-притчу про
три стадії розвитку людини: Верблюд, Лев,
Дитина.Верблюд — пересувається по пустелі
життя, володіє великим життєвим ресурсом,
життєвою стійкістю, витримкою, терпимістю
до життєвих негараздів.Лев — стадія активної
протидії життєвим обставинам, боротьби
за справедливість. Прагнення до високих
соціальних здобутків. Боротьба за своє
місце в соціальному житті, кар’єрне становлення,
проте людина на цій стадії життєвого
розвитку позбавлена чогось простого,
гармонійного.Дитина — людина здатна
дивитися на світ щасливим поглядом, бачити
прекрасне в дрібницях життя. За її плечима
— великий життєвий шлях, проте є бажання
відкривати світ наново, пізнавати Істину
життя.[1]
Гармонійна людина виступає в казці і
в житті як творець, а дисгармонійна - як
руйнівник.
Казка неповторна. Але погляд на казкотерапію
як виховну та відновлювальну систему
передбачає загальні закономірності роботи
з казковим матеріалом. Працюючи з казкою,
важливо зрозуміти її основну ідею, наявну
і приховану мотивацію вчинків героїв
та засобів подолання ними труднощів.
Аналіз казок, проведений психологом І.Вачковим,
дозволяє зробити висновок, що казки із
закладеним в них метафоричним змістом
можуть бути казковим інструментом, який
дозволить краще і глибше зрозуміти себе,
свій внутрішній світ [1]
Казка дає дитині необхідну гаму переживань,
які викликають добрі, серйозні почуття.
В. О. Сухомлинський так визначав цю властивість
казкового твору: «Казка розвиває внутрішні
сили дитини, завдяки яким людина не може
не робити добре».Казка — це засіб соціалізації
дитини. Вона допомагає увійти у суспільне
життя, адаптуватися в ньому та самовиразитися
у соціумі.Казка — це вид мистецтва, що
має своєрідну терапевтичну, мистецьку
функцію, яку Аристотель означив терміном
«катарсис» — очищення душі, зняття стресу,
заспокоєння.Казка має профілактичну
функцію (виховання здорового способу
життя).
2.Основні завдання казкотерапії:
Розвиток душі.
Підвищення рівня усвідомленості подій.
(Цікавий сюжет казки може викликати серйозні
роздуми дитини про життя.)
Отримання знань про закони життя та варіанти
соціального прояву творчої сили людини.
Використовування «Ресурсу недоліків»:
бачення зворотного боку проблеми. Наприклад:
жадоба — щедрість, боягузливість — хоробрість
тощо.
Пробудження Віри (а не надії): тому що
щира віра в успіх призводить до результату,
тоді як надія спонукає лише до пасивного
очікування на цей результат![3]
2.Завдання казкотерапії:
1. Навчитися того, як вчити;
Казкотерапія - це процес утворення зв'язку
між казковими подіями та поведінкою в
реальному житті, це процес перенесення
казкових смислів у реальність.Казка є
одним із інструментів педагога, психолога,
батьків, за допомогою якого вони можуть
спілкуватися з дітьми їхньою мовою. Насамперед,
це потрібно дорослим.Сьогодні казкотерапія
синтезує багато досягнень психології,
педагогіки, філософи — усе це подається
в казковій формі, у формі метафори.
В сучасній казкотерапії використовуються
різні психотехнічні прийоми: аналіз,
розповідь, створення, переписування,
лялькотерапія, іміджтерапія, малювання,
психодинамічні медитації, постановка
казок.[6]
2. Винайти метод навчання для тих, хто
бажає пізнавати тільки те, що цікаво,
а не те, що необхідно; Казкотерапевтична
робота з дитиною може бути проведена
різними способами:
1) Для роботи може використовуватися існуюча
авторська або народна казка. 2) Спеціаліст
і дитина можуть складати казку разом,
одночасно драматизуючи її всю або окремі
елементи.
3) Дитина може складати казку самостійно
Комбінуючи різні прийоми казкотерапії,
можна допомогти кожній дитині прожити
багато ситуацій, з аналогами яких він
зіткнеться в дорослому житті, значно
розширити його світосприймання і способи
взаємодії з світом і іншими людьми[7]
3. Винайти метод гармонізації для тих,
хто звик до внутрішньої дисгармонії і
для кого хаос - це спосіб адаптації; Тексти
казок викликають інтенсивний емоційний
резонанс як у дітей, так і у дорослих.
Образи казок звертаються одночасно до
двох психічних рівнів: до рівня свідомості
і підсвідомості, що дає особливі можливості
при комунікації.
У педагогічній практиці можна використовувати
народні, авторські і спеціально складені
для психотерапії казки. Будь-який з підходів
має і свої переваги, і свої недоліки. При
використанні народних казок в цілях психотерапії
до переваг можна віднести: символічність
казок, що забезпечує хороші можливості
особових проекцій; знайомство дитини
з сюжетом, іноді навіть дослівне знання
тексту; сюжет, "відполірований" віковим
переказом, відсутність зайвих подробиць;
динамічність; різноманітність, можливість
підібрати необхідну тематику; відповідність
національному характеру. Недоліки: умовність
характерів; відсутність змін в характері
героя за час дії казки.[7]
2.1. Пробудження Віри. Саме віра здатна
активізувати ресурси особистості і повідомити
діям додаткову силу. Саме внутрішня віра
формує духовну мету. Щира віра в успіх
приводить до результату. Споконвіку віру
пробуджували поступово, використовуючи
для цього чудові історії, легенди, міфи
і казки. Не випадково в чарівних казках
перемагає Добро, адже це пробуджує внутрішню
Віру і внутрішню творчу силу.[4]
3. Казкотерапія як спосіб передачі знань
про життя. Казка — це образне зображення
життєвих реалій. Дії, що відбуваються
в казках, можуть трапитись і в реальному
житті, але не в буквальному смислі. Казкові
сюжети, на думку послідовників Юнга, є
своєрідними матрицями, що відбивають
головні душевні конфлікти людини, суть
яких залишається незмінною протягом
усієї історії людства. Юнг назвав їх архетипними.
-Незалежно від того, визнають чи не визнають
люди ці конфлікти, вплив останніх не зменшується.
Казка ж у цьому випадку — виводячи суперечність
зсередини в зовнішній світ — пропонує
способи її розв’язання, це природні ліки,
що вживаються інтуїтивно. За допомогою
казкових сюжетів дошкільники вперше
опановують основні життєві принципи,
можуть порівняти добрі та погані вчинки.
Діти можуть самостійно вирішувати, хто
позитивний герой, а хто — негативний.
І хоча діти не відразу зможуть це зрозуміти,
однак, саме в дошкільні роки вони отримають
перші уявлення за допомогою казок.
Казкотерапія — це вплив практичної психології
на внутрішній світ і дитини, і дорослого.
Казкотерапія більше зорієнтована на
дітей дошкільпого віку тому, що вони ще
не здатні оцінити події, які відбуваються
в реальному житті, та проаналізувати
їх для прийняття самостійних рішень.
Дошкільники потребують допомоги дорослих.
Але і дорослі не завжди вчасно можуть
зрозуміти деякі негаразди в житті дітей,
адже не завжди мають відповідь на те,
що саме спонукало дитину так вчинити.
Під час гри, перевтілюючись у казкового
героя, малюк може спокійно розповісти
про свої почуття, думки. Саме під час сеансів
казкотерапії діти засвоюють необхідні
моделі поведінки, учаться реагувати на
життєві ситуації, підвищують рівень знань
про себе й оточуючих, тому що казки зрозуміліші
їм порівняно з поясненнями педагогів
та батьків.
Казки сприяють пізнавальному розвитку
дітей, виховують моральні почуття, впливають
на уявлення особистості дитини, спрямовуючи
розвиток бажань і вчинків малюка. Казки
спираються на те найкраще, що вже є у кожної
дитини. Кожна дитина саме з казок дізнається,
що добро майже завжди перемагає зло, а
негативні герої будуть покарані за свої
вчинки. Казкотерапія відрізняється від
решти методів тим, що психологічна дія
відбувається на ціннісному рівні. Тобто,
взаємодіючи з іншою людиною, ми завжди
спираємось на базові життєві цінності:
Співпрацю, Істину, Любов, Віру, Гідність,
Спокій, Ентузіазм, Доброту тощо. Коли
ми говоримо з людьми про ці найважливіші
речі «прямим» текстом, то це виглядає
дуже дидактично. Усі й так знають, «що
таке добре і що таке погано». Казкові
історії, легенди, міфи, притчі дають можливість
розповісти про цінності у вигляді ненав'язливих
цікавих і захоплюючих сюжетів. Тому інформація,
запропонована в такому вигляді, дуже
легко, без опору сприймається людьми.
Казки попереджають про наслідки тих чи
інших наших учинків але не нав'язують
життєвих програм [8]
4.Жанри у казкотерапії. У казкотерапії
використовуються різноманітні жанри:притчі,
басні,легенди,саги, міфи, казки, анекдоти.
Знаходять застосування і сучасні жанри:
детективи, любовні романи, фентезі тощо.
Притча.Життєвий урок у притчі сформульован
прямо, звичайно одна притча присвячена
одному уроку.Притча розкриває духовні
аспекти життевих уроків. Та може використовуватися
в роботі як з дорослими ,так і з підлітками,
коли потребує філософське обміркування
ситуації чи явища.
Басня .Це більш коротка форма притчі з
чітко сформульованою мораллю.В казкотерапії
,на думку Зінкевич-Євстигнеєвої,корисно
використовувати басні Езопа,басні можно
використовувати в роботі з підлітками.
Анекдот.Це коротка форма притчі чи басні,
побудована на абсурді.В роботі з підлітками
добре використовувати анекдоти про
Ходжу Насреддина.З їх допомогою ми можемо
сформувати такі якісті як кмітливість
,творча думка.
Легенда,биліна,сага,епос.Ці жанри розказують
про реальні історичні події,як правило
героічного змісту.Можуть використовуватися
роботі з підлітками.
Миф.Розповідає о богах та героях.Мифи
несуть інформацію про обичаї,та закони
по яким жили наші предки.Завдяки мифу
ми можемо відчути особливості національного
менталітету. Особливо цікави мифи школярам.
Сказка.Казки різних народів мають багато
спільного, у багатьох казках бачимо уявлення
нашіх предків про майбутнє(ковер-літак,літючий
корабель .чарівне дзеркало та інші).
5.Теорія чарівництва.Що таке чарівництво
? Це щось надзвичайне,добре,як у казці
про попелюшку.Та є ще й чаклуни,чорнокнижникі,
вони заздрісні та злобні.Подивимось на
чарівництво з наукової точки зору.
Перший аспект чарівництва мистецтво
формування особливого стану душі.Це стан
внутрішньої гармонії і любові.Кожна людина
хоче доторкнутися до цього стану душі
чудака з казки про двірника. Якщо хтось
хочаб один раз це пережив,буде прагнути
залишитись у стані щастя і любові на все
життя.
Другий аспект чарівництва-тврча сила
людини, яка созідає та перетворює навколишній
світ.(Психичний активизм Мері Дейлі) Використовуя
метафору, можливо впливати на своє майбутнє,свою
долю.Іншими словами складая казки про
своє минуле. теперешнє та майбутнє. ми
метафорично описуємо реальні події. Створюючи
казку людина не лише розповідає свої
проблеми а й програмує себе, тому дуже
важливо щоб казка мала добрий кінець.
Хороший кінець це ще й вміння бачити кінцевий
результат.
Третій аспект чарівництва це трансформація
, перетворення, зміни.Знання про оборотну
трансформацію в казках(«Царевна-лягушка»
, «Казка про царя Солтана» та інші) дає
розуміння тих масок, які ми вдягаємо
в тих чи інших ситуаціях.Однак важливо
пом’ятати що оборотнічество обратиме
та передбачає повернення до істиного
обличча.
Метаморфоза(необратиме перевтелення).Під
метаморфозой розуміємо незмінні позитивні
духовні зміни.Душа людини,його характер
,система цінностей мають ресурс позитивних
змін. Отже трансформація,як аспект чарівництва
припускає підготовлені зміни.які мають
сенс.
Четвертий аспект чарівництва, коли з’являються
мешканці чарівного світу.(феі, гноми,
тролі, домові, русалки тощо).Вони приходять
до героїв казок, дають їм цінні поради,допомогають,
спокушають,пугають. Чарівний мир це невидимий
духовний аналог природи,а мешканці(духи)-стихії
природи.Отже, розмови про чарівні істоти
це метод екологічного виховання.
6.Види казок.
–Художні казки.До них відносяться казки
,мифи, притчі.В художніх казках є дидактичний,
психокоррекціоний, психотерапевтичний
,а також медитативний аспекти.
Народні казки Найбільш стародавні народні
казки в літературознавстві називаються
міфами. Міфологія складалася в різних
народів в період бронзового століття
і початку розкладання первісних відносин.
Найдавніша основа міфів і казок - єдність
людини і природи. Стародавня свідомість
мала властивість знаходити персоналії
людським почуттям і відносинам :любові,
горю тощо.Це явище ми використовуємо
в психолого – педагогічній пркктиці
сьогодні.Отже , народні казки несуть важливі
для нас ідеі.
1. Навколишній світ живий і треба виховувати
у дітей дбайливе ставлення до людей, рослин,
рукотворним речам.
2.Оживші об’екти навколишнього світу
здатні діяти самостійно, вони мають право
на своє життя. Ця ідея важлива для формування
почуття прийняття іншого.
3.Розділення добра і зла, перемога добра
. Ця ідея важлива для підтримки бодьорості
духа розвитку прагнення до кращого.
4 .Саме цінне дається людині через іспит,
а то що далось дарма, може швидко піти.Ця
ідея важлива для формування механізму
долання цілі і терпіння.
5.Навколо нас багато помічників.Та вони
приходять на допомогу тільки в тому випадку,
якщо ми не можемо упоратися з ситуацією
чи завданням самі.
Сюжети народних багатогранні, як і
саме життя.Серед них можна виділити такі
види:
-
Казки про тварин, взаємовідносини людей
і тварин.Ці казки полюбляють маленькі
діти .
–Побутові казки.Використовують в сімейному
консультуванні та в роботі з підлітками.
–Страшні казки.Про нечисту силу, вурдалаків,
ведбом та інших.(Самотерапія.)
-Чарівні казки. Завдяки чарівним
казкам у підсвідомості людини закладається
життєва мудрість, та інформація про духовний
розвиток людини.
7.Напрями казкотерапії. Форми роботи з
казками.
8.Авторські художні казки. Такі казки
більш трепетні, образні, ніж народні.
Ці казки біль здатні допомогти клієнту
усвідомити свої внутрішні переживання.
Художні казки, мифи, притчі, басні дозволяють
почінаючьому казкотерапевту не навантаживати
себе вигадуванням «правильних» казок.
9.Дидактичні казки.Вони создаються педагогами
для «упаковки» учбового матеріала та
доносять до слухача учбові знання.Алгорітм
дидактичної казки:
1.Введення в казкову страну, в якій живе
оживленний символ.
2.Руйнування благополучча.Руйнивниками
можуть бути злі казкови герої, стихійні
лиха, тяжке емоційне становище.
3.Звернення до дитини.Пояснення що тільки
людина з палким серцем і знанням може
все врятувати.Тому щоб все врятувати
треба виконати завдання.
Психокоррекціоні казки .Такі казки м’яко
впливають на поведінку дитини.Алгорітм
для створення психокоррекціоної казки:
1.Поперше-підібрати героя близького
дитині по статі, віку, характеру.
2.Потім треба щоб дитина знайшла схожість
зі своїм життям.
3.Далі поміщаємо дитину в проблемну ситуацію,
схожу на реальну ситуацію дитини.
4.Коли герой починає шукати вихід з
створеної ситуації,підводимо ситуацію
до логичного кінця, підштовхуя героя
до змін.
5.Герой зрозумів свою неправоту та став
на путь змін.
Психотерапевтичні казки.Це казки,розкривають
глубинний смисл, лікують душу.Багато
пситерапевтичних казок посвячені
проблемам життя і смерті ,відносинам
к втратам та придбанням, любові та путі.Вони
здатні відобразити скрите «я» клієнта.
Медитативні казки. Вони створені для
накопичення позитивного образного опиту.Головне
призначення медитативних казок – повідомлення
нашому підсвідомому позитивних «ідеальних»
моделей взаємовідносин з навколишнім
світом і іншими людями.В системі казкотерапії
виділяють три типа медитативних казок.
1.Медитативні казки направлені на познання
себе в теперешньому.
2.Медитативні казки відображають подобу
«ідеальних» взаємовідносин : між батьками
та дітьми, друзями, людиною і навколишнім
світом, тваринами,учнем та вчителем, чоловіком
та жінкою, та створюють у дитини образ
альтернативних відносин.
3.Медитативні казки, направлені на підтримку
потенціала особистості, розкриття філософії
взаємовідносин і самореалізації.[1]
У сучасній казкотерапії існують три напрями
— діагностична, впливаюча та розвиваюча
. Форми роботи з казкою у казкотерапії
досить різноманітні. Аналіз та обговорення
уже існуючих казок; Розказування казок;
Самостійне написання казки клієнтом,
так звана клієнтська казка; Переписування
або дописування казок; Інсценування,
драматизація вже написаної казки; акторське
програвання, ляльковий театр. Різноманітні
форми роботи з казками – це організаційні
та психологічні ресурси казкотерапевта.
Поєднуючи, комбінуючи різні форми роботи,
казкотерапевт має змогу постійно втримувати
інтерес клієнта. Аналіз казок Прочитавши
казку, її аналізують з дітьми та підлітками
за планом. Наприклад: Про що йдеться
у казці? Хто вам сподобався, а хто ні?
На кого ви хотіли б бути схожі? У якому
герої впізнаєте свої риси? Згадайте
подібні ситуації у вашому житті. Як ви
поводилися в них? Чого вчить нас казка?
Від чого застерігає? Що спільного
між нашим теперішнім життям і тим, про
що вчить казка? Що б ви порадили героям
казки?.. і т. д., і т. п. залежно від змісту
казки. Аналіз казок проводиться у вигляді
бесід, які дають можливість побачити
ставлення, переконання, погляди дітей,
підлітків и дорослих та впливають на
них. У процесі аналізу та обговорення
пригодницьких казок розглядають основні
етапи, за якими розвивається сюжет: 1)
народження героя, життя вдома; 2) розставання
з рідним домом; 3) вибір шляху, перевірка
на «добрість серце», зустріч з помічником;
4) боротьба і перемога; 5) повернення додому,
труднощі на шляху; 6) прибуття додому;
7) весілля, коронування. У процесі аналізу
казок розглядаються приховані життєві
уроки та розв’язуються спеціально створені
казкові задачі, з метою тренування мислення
і уяви, збирання ідей для вирішення проблем.
Вирішення задач «відкритого» типу
служать благородній меті: збору психодіагностичного
матеріалу, розвитку творчого мислення
і уяви. Казкова задача формулюється таким
чином, щоб людина могла спроектувати,
перенести свій життєвий досвід на неї.
Важливо, що вона не має єдиного правильного
рішення, слугує «генерацією ідей» для
вирішення складних життєвих ситуацій.
Не всі функції присутні завжди, але число
їх обмежене, і порядок, у якому вони виступають
по ходу розвитку казки, незмінний. Незмінними
визначили і набір ролей, тобто діючих
осіб, що мають своє коло дій - одну чи декілька
функцій. Цих ролей шість: відправник,
царівна, герой, лжегерой, помічник, дарувальник.[9
в даний час 5 видів казки (класифікація,
т. д. Зінкевич-Євстигнеєва): 1) мистецтва
2) 3) викладання медитації 4) психотерапевтичної
5) психокорекція, побудована відповідно
до реальної : аналіз, зображення терапія,
живопис, куклотерапія, Постановка казки
у пісочниці,, і т. д. І.В.Васьков
класифікує історії залежно від мети казок
і виділяє два типи: 1) фольклору ;2) авторських
прав; в обох типів казки є художні, пізнавальні,
психокорекціонні, фізіотерапевтичні,
психологічні . Розглядається новий вид
казки (психоказка) у Васькова має на меті
відкрити свій власний внутрішній світ
глибини дитини і. ., розвивати його свідомість,
щоб допомогти йому на його шляху до становлення
особистості.[10]
1 http://yandex.ru/clck/jsredir. megalib.com.ua›content/239_24_Lekciya_Filosofsko
2._ http://dnz.ucoz.net/blog/sofjanchuk_l_r_likuvannja_dushi_ditini_kazkoju/2014-01-30-1
3. http://megalib.com.ua/content/239_24_Lekciya_Filosofsko_pedagogichni_osnovi_kazkoterapii.html
4.http://ref.co.ua/74544Vliyanie_igrotreninga_na_dvigatel_nuyu_aktivnost_deteiy_starshego_doshkol_nogo_vozrasta.html
5. http://www.bookbrains.com/book_276_chapter_27_Stroki_podannja_deklaraсіjj:.html
6.http://sadokbarvinok.at.ua/publ/na_dopomogu_specialistam/seminar_praktikum_kazka_vchit_dobra_i_pravdi/5-1-0-22
7. http://znanija.com/task/1475791
8. http://rddv.dnepredu.com/uk/site/kazkoterapiya.html
9.http://ualib.com.ua/br_4991.html
10. http://www.gold-child.ru/forum/forum29/topic4133/messages/ 1
11. http://5fan.ru/wievjob.php?id=22035