Марксистська концепція особистості: розгляд особистості через категорію «праця»

1) фізіологічні потреби;

2) потреби в безпеці;

3) потреби в любові  й прихильності;

4) потреби в визнанні  та оцінці;

5) потреби в самоактуалізації - реалізації здібностей і талантів [14, 73-74].

Самоактуалізації досягає лише невелика кількість людей, котрі являють собою особистості. Маслоу називає такі їхні особистісні якості, як невимушеність у поведінці, ділову спрямованість, вибірковість, глибину та демократичність у стосунках, незалежність, творчі прояви та ін. Вчений вважав,що поняття самоактуалізації особистості - це повне використання людиною своїх талантів, здібностей, можливостей тощо.

Особистісне зростання, згідно теорії Маслоу, є задоволення чимраз вищих потреб, якими в його ієрархії є потреби в самоактуалізації. Рух до самоактуалізації не може початися, поки індивід не звільниться від домінування нижчих потреб, таких як потреби у безпеці та визнанні. Прагнення до високої мети саме по собі є показником психічного здоров'я. Процес особистісного зростання здійснюється шляхом сомоактуалізації, що передбачає тривалість, безперервність процесу зростання і максимальний розвиток здібностей.

Позитивні результати самоактуалізації матиме особистість із наступними характеристиками:

- ефективне сприймання  реальності та комфортні відносини  з нею;

- прийняття (себе, інших, природи );

- спонтанність, простота, природність;

- сконцентрованість  на завданні (на відміну від сконцентрованості на собі);

- деяка відстороненість  і потреба бути насамоті;

- автономія, незалежність  від культури та середовища;

- постійна свіжість оцінки;

- містичність та  досвід переживання вищих станів;

- почуття єдності  з іншими;

- глибокі міжособистісні  стосунки;

- демократична структура характеру;

- розрізнення засобів і мети, добра і зла;

- почуття гумору;

- самоактуалізована  творчість;

- протистояння акультурації, насадженню будь-якої часткової культури [14, 76].

А. Маслоу зазначав, що самоактуалізовані люди не є досконалими,

вільними від помилок, їм можуть бути властиві й проблеми пересічних людей: почуття провини, тривожність, сум, внутрішні конфлікти тощо. Але разом з тим вони обирають складні творчі завдання, які потребують великих зусиль. Самоактуалізовані особистості постійно захоплені якоюсь справою, і захоплені на стільки, що відмінності між роботою і задоволенням для них зникають. Вони присвячують своє життя тому, що Маслоу називає найвищими цінностями (істина, краса, добро, досконалість, цілісність тощо), або метапотребами.

Він описує вісім шляхів самоактуалізації:

1) повна віддача  переживанням, коли людина цілком  розкриває свою сутність;

2) відмова від  загальноприйнятої поведінки, вміння  прислухатися до внутрішнього  голосу, голосу «самотності»;

3) щомиттєві прогресивні  вибори, які сприяють особистісному  зростанню;

4) чесність, взяття  відповідальності на себе;

5) готовність не  подобатись іншим;

6) прагнення робити  свою справу настільки добре, настільки це можливо;

7) граничні, вищі  переживання, моменти екстазу;

8) виявлення індивідом  того, що йому подобається, а що  ні, що для нього добре, а що  погано, куди він рухається й у чому полягає його місія .