Програма взаємодія для дітей з комп’ютерною залежністю

За спостереженнями дослідників, часто таке явище спостерігається  у дітей з нестійкою психікою, у тих, хто розгублюється навіть перед незначними проблемами, хто  за якимись причинами погано адаптується  до життя. І перша ознака такої залежності – коли дитина отримує радість тільки від гри, щиро захоплюється нею, і намагається відгородитися від реальності.

Якщо намалювати портрет  такого собі середнього інтернет-залежного, то можна уявити, що це підліток чоловічого роду, який щотижня проводить не менше 24 годин в Інтернеті. Залежні  від Інтернету часто мали деякі  мінімальні ушкодження центральної  нервової системи, які ще не вийшли на рівень клінічної патології. У  таких дітей генетично відслідковується схильність до алкоголізму або ігор в карти. І в родині такої дитини, як правило, є проблеми. Як показує  практика, в основному, це неповна  родина або та родина, що працює на матеріальний успіх і мало замислюється, що ж  відбувається із власною дитиною. Батьки, намагаючись домогтися успіху й  забезпечуючи матеріально, вважають, що дітей усьому повинна навчити  школа або зразкові друзі, і повністю припиняють виховання22.

Інтернетом користується більше одного мільярда осіб на Землі. І це не межа. Як і немає межі поширенню  цього нового лиха людства, подібного  до алкоголізму або наркоманії –  інтернет-залежності. Цивілізація «подарувала» нам ще одну хворобу й зовсім нове явище в психіатрії – інтернет-психози. Розвинені країни стали усе більше говорити про цю проблему. У світовій практиці вже є випадки, коли дитина сидить у мережі, не виходячи з кімнати.

Для профілактики комп’ютерної залежності у дітей, батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями: Привчайте дитину правильно відноситися  до комп’ютера як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не до засобу отримання емоцій.

Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати у комп’ютерні  ігри. Розробляйте з дитиною правила  роботи за комп’ютером: 20 хвилин комп’ютерної гри, 30 хвилин заняття іншими видами діяльності.

Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.

Не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед  сном. Домовляйтесь з дитиною, виконувати ці правила.

Обговорюйте з дитиною, що Ви застосуєте, якщо дитина порушить домовленість.

Помічайте, коли дитина притримується Ваших вимог, обов’язково  скажіть їй про свої почуття радості  та задоволення. Таким чином, закріпляється  бажана поведінка.

Не використовуйте комп’ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома, комп’ютер не повинен стати компенсацією.

 Допомагайте  дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті  кожної людини (розчарування, сум,  образу, агресію тощо), і які можуть  підштовхнути дитину отримати  полегшення за комп’ютерною грою.

Якщо  ви помітили ознаки залежної комп’ютерної поведінки у дитини зверніться до наступних рекомендацій:

 Спостерігайте  за поведінкою дитини під час  її спілкування з друзями, якщо  вони ще залишилися.

Не залишайте  без уваги телефонні розмови  дитини, диски з іграми, які приносить  вона від знайомих.

Звертайте увагу  на ігри, в які грає Ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати  причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.

Обмежуйте час роботи за комп’ютером. Різко забороняти працювати  на комп’ютері не можна.

Якщо дитина схильна  до комп’ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в  будні дні і три у вихідні. Обов’язково з перервами. Запропонуйте інші можливості проведення часу.

Спробуйте скласти  список справ, якими можливо зайнятися  у вільний час. Бажано, щоб у  списку були сумісні заходи (походи в кіно, на природу, настільні ігри тощо).

Не дозволяйте дитині розважатися в комп’ютерному  клубі вночі.

Навчайте дитину критично відноситися до комп’ютерних ігор, показуючи, що це мала частина  доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування. У  випадку, якщо ви не можете самостійно вирішити цю проблему, звертайтесь  до психолога і в спеціалізовані психологічні центри. Комп’ютерний світ      

схожий з світом, в якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині і підлітку рости в тому світі , який ми маємо – з тим  комп’ютерним бумом, за яким ми спостерігаємо. Обмежити дитину від комп’ютера означає викликати у неї неадекватну реакцію, коли вона все ж таки зустрінеться з цим проявленням сучасного світу. Інша справа, що потрібно давати собі раду: якщо батько надає перевагу спілкуванню з дружиною сидінню перед дисплеєм комп’ютера, якщо матері легше поринути у переживання «мильної опери», ніж поговорити з донькою або сином, то очікувати від дитини іншої реакції на комп’ютер або телевізор наївно. Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації і комунікації. Біда в тому, що самим дорослим зручно замінити ними спілкування з дитиною. Рецепт від будь-якої деструктивної залежності, будь-то комп’ютер, телевізор, алкоголь або наркотики, – повноцінне і гармонічне спілкування всіх членів сім’ї, а точніше, їх взаємна любов. Тест для батьків «Ознаки комп’ютерної залежності у дитини?» Кожен день грає на комп’ютері. Після початку гри втрачає відчуття часу. Не бажає залишати гру незакінченою. Їсть без відриву від монітору. Не визнає, що дуже багато часу проводить за грою на комп’ютері. Ви докоряєте дитині за те, що вона багато часу проводить за грою на комп’ютері. Не закінчує гру, якщо досягає будь-якого рівня складності, іде далі. Порівнює результати з старими і пишається цим, повідомляє про це всім, кому тільки можливо. Грає замість виконання домашніх завдань. Як тільки дорослі залишають домівку, дитина біжить до комп’ютера і з почуттям полегшення починає грати. Якщо Ви позитивно відповіли на 5 питань із 10, то можете бути впевнені в тому, що Ваша дитина попала в залежність від комп’ютерних ігор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Висновок:Таким чином, можна підбити підсумки про підтвердження по-

чаткової  ефективності програми соціально-педагогічної діяльності з

профілактики  адиктивної поведінки підлітків  у школі. Підвищен-

ня рівня  знань про негативні наслідки надмірного перебування за

комп’ютером дозволить їм у майбутньому не залишатися наодинці

у віртуальному світі, а навпаки налагоджувати  та розширювати ре-

альні суспільні  зв’язки та розумно долати складні  життєві ситуації.

Наша  програма може бути використана у  будь-якій школі за умови

залучення до роботи соціального педагога, розширення виховного

простору  школи, встановлення соціальних і культурних зв’язків місцевого та регіонального значення.    Отже, профілактика адиктивної поведінки серед підлітків є одні-

єю з умов соціального становлення  особистостей, які у майбутньому

стануть суб’єктами розвитку суспільства, знайдуть себе у професій-

ній діяльності, будуть виконувати ролі батьків і матерів. Тому перспективним

завданням подальшої соціально-педагогічної роботи є

вивчення та попередження негативного  впливу комп’ютерної залеж-

ності серед представників інших  вікових категорій, дослідження фор-

мування необхідних загальних і специфічних  умінь та навичок, які є

основою формування морально-психологічної  стійкості особистості,

виховання культури потреб, бажань, захоплень, створення  умов для

самореалізації  й самоактуалізації особистості  шляхом залучення її

до позитивної суспільної діяльності.