Статус жінки в сучасній сім'ї: крізь призму фемінізму

Залишилися  майже не зачепленими традиційні гендерні межі, які встановлюють відмінності  між "справжнім чоловіком" і "справжньою жінкою", визначають уявлення про  норму і відхилення в поведінці  чоловіків і жінок. Проте, вважаючи такі межі природно заданими і непорушними, жінки і чоловіки часто виявляються  дезорієнтованими перед лицем швидких  змін, які вторгаються в їх повсякденне  життя. Виграють ті, хто готовий переглядати  колишні межі і встановлювати  нові, менш жорсткі, міняючи тим самим  умови "договору". Не йдеться, зрозуміло, про юридичний документ, регулюючий має рацію і обов'язки чоловіка і жінки в сім'ї. Внутрішньо сімейний гендерний договір - це не прописане правило взаємодії, що склалися в сім'ї. Вони визначають сфери компетенції чоловіка і жінки, міру відповідальності кожного за сім'ю і за збереження відносин, а також межі, порушення яких може привести до їх розриву. Такий договір ґрунтується на гендерній асиметрії, яка склалися в суспільстві, але, кінець кінцем, він визначається повсякденною практикою відносин чоловіка і жінки в сім'ї. [13. 41 ст.]

2.3 Вплив фемінізму на сучасну  сім'ю

Жіночий рух  починався з боротьби за рівні  права. Ця боротьба за виборче право, за право власності і за свободу  зробила величезний вплив на суспільне життя. Від результатів цієї боротьби виграли не тільки жінки, але і цивілізація в цілому.

Фемінізм  перебільшив значущість рівної оплати за рівну працю, і продивився необхідність сімейної зарплати для підтримки  дітей. Жінки завжди грали одну з  найважливіших ролей в суспільстві, забезпечуючи спадкоємність поколінь і "етичну економіку", іншими словами, відтворення соціального порядку. Статевий розподіл праці і взаємодоповнення тендерних ролей служили, з одного боку, підвищенню чоловічої самооцінки, запобіганню асоціальній поведінці, а з іншої - зміцненню гідності жінок. Сприймаючи себе частиною сімейного цілого, жінки задовольнялися роллю домогосподарки, а чоловіки - роллю годувальників, стаючи ближчим один до одного і розділяючи сумісну відповідальність за сім'ю. При цьому домінування на ринку праці допомагало чоловікам пригнічувати свої гірші риси. Фемінізм боровся за рівні можливості в працевлаштуванні і за державну підтримку матерів-одинаків, а в результаті чоловіків виштовхували не тільки з ринку праці, але і з сім'ї, позбавляючи їх ролі годувальника.

Безперечна  ключова роль жінки в здійсненні найосновніших функцій цивілізованого суспільства, і, перш за все, в духовному  аспекті, що є дійсним базисом  суспільства. Всупереч феміністським  атакам на релігію церква вважала  жінок більш духовними і добродійними, ніж чоловіків. Незамінна також  роль жінок як перші етичні наставниці своїх дітей - якщо держава задумає  замінити жінок мережею агентств по вихованню і моральному навчанню дітей, то така мережа ляже непосильним  податковим тягарем навіть на багаті нації. [18‚ ст. 65]

У 80 і 90-і  роки минулого століття фемінізм концентрувався на правах жінок в збиток їх обов'язкам, тобто відмовився визнати відповідальність одних по відношенню до інших людей. У цьому пункті виявляється обмеження  прав людини і прав жінок зокрема, що перешкоджає встановленню дійсної  рівності статей. Слід підкреслити, що має рацію і обов'язки чоловіків  і жінок не роздільні один від  одного у зв'язку з взаємною доповнюваністю і єдністю тендерних ролей, що досягається завдяки посередництву сім'ї. Разом з тим, суперечність між правами, з одного боку, і обов'язками, з іншою, є дуже важливою проблемою як для індивіда, прагнучого до самореалізації, так і для суспільства, прагнучого до стабільності. Для будь-якого суспільства дуже важливо знайти правильний баланс між правами і обов'язками. Ключовим інститутом, що допомагає збалансувати має рацію і обов'язки, досягти не тільки самореалізації індивіда, але і сприйнятливості особи до запитів суспільства, є сім'я.

Саме у  сім'ї чоловік дізнається, що індивідуальні  права і свободи повинні бути співвіднесені з вимогами інших  в рамках багатообразних зв'язків, які  встановлюються в сім'ї як первинній  соціальній системі. Впродовж всієї  історії в самих різних культурах  жінка грала найважливішу роль перш за все як мати в справі етичної  освіти і соціалізації дітей. Нездатність  феміністок визнати обов'язки жінок ‚ як матерів і дружин є чинником, що провокує самоізоляцію фемінізму від контексту загальнолюдських цінностей.

Сім'я є  ключовою соціальною одиницею, оскільки від правильного функціонування сім'ї залежить ефективна діяльність решти всіх суспільних інститутів. Наприклад, рольова поведінка, якій дитина вчиться в сім'ї, стає моделлю  або прототипом поведінки в решті  сегментів соціальної сфери. Усередині  сім'ї зміст соціалізації забезпечується культурною традицією всього суспільства. Таким чином, сім'я, в якійсь мірі, є інструментом суспільства і, якщо вона функціонує неадекватно, то цілі і завдання всього суспільства не можуть бути досягнуті. Саме завдяки  посередництву сім'ї суспільство  здатне отримати індивідуумів, сприйнятливих  до суспільного блага. А сім'я  у свою чергу може існувати тільки тоді, коли її підтримує все суспільство.

Під впливом  фемінізму сім'я стає все більше інтегрованою в політичну і економічну систему ‚ сімейні відносини  починають залежати від економічних  умов життя суспільства і схильні  мінятися разом з ним. В сучасній сім’ї розподіл ролей головування вже не залежить від економічного вкладу одного з подружжя.[13‚ ст. 38]

У постіндустріальному  суспільстві змінюються базові "сімейні" цінності і ідеали. Патріархатний гендерний контракт або договір: ведення домашнього господарства і турбота про чоловіка і дітей для жінки і забезпечення матеріального достатку сім'ї для чоловіка ‚ витісняється гендерним контрактом рівного статусу двох партнерів, відповідно до якого на зміну жорсткої ієрархії приходить вирівнювання положення, прав, можливостей чоловіків і жінок в публічній і приватній сферах.

Постмодерністська соціальна реальність зживає традиційний  розподіл праці, більшість жінок  зайнята зовні удома, і сфера  професійної самореалізації для  них така ж значуща, як і сімейна, приватна. Характерним для сучасної сім'ї стає те‚ що дружина може мати не тільки власні професійні інтереси‚ але і прагнути до кар’єрного зростання на рівні з чоловіком ‚ і при цьому не відкидати свої материнські обов’язки‚ вони вважаються безсумнівним пріоритетом для жінки – матері‚ яка сприймає за належне можливість залишити роботу на деякий час і присвятити себе сім'ї.. Побутові обов'язки дружини ділять порівну, оскільки визнається, що ведення домашнього господарства - важка робота, а шлюб повинен ґрунтуватися на взаємній пошані подружжя, довірі і підтримці.

Еволюція  соціальних ролей чоловіків і  жінок, направлена на розширення соціально-професійних  ролей жінок, їх економічній незалежності, змінює характер взаємин між чоловіками і жінками в сім'ї, коли жінки  по-новому оцінюють власні можливості і потреби. Інакше кажучи, маючи високу самооцінку, вони по-новому оцінюють чоловіка як свого партнера, ставлять йому нові вимоги.

Жінки в рамках сучасного суспільства фактично володіють рівними правами з  чоловіками і готові приймати переважно  рівні партнерські відносини  з ними. На думку феміністського соціального філософа Сьюзен Окин сім'я повинна бути реорганізована відповідно до принципу справедливості. Рівноправ'я в сім'ї означає для неї справедливий розподіл роботи по будинку і догляду за дітьми між дружинами і чоловіками, чоловіки повинні навчитися відходу і турботі про інших, що допоможе їм навчитися вставати на точку зору іншого і, головне, навчить бути справедливими.[ 7.]

Подібна ситуація не руйнує інститут сім'ї, як це іноді  проголошується, але свідчить про  кризу зростання сім'ї, коли раніше існуючі уявлення і цінності ставляться під сумнів. Криза сім'ї, таким  чином, виражає завершення цілої  епохи нерівноправних відносин полови, відносин панування і підпорядкування.

Більш менш гармонійне існування чоловіків  і жінок в сім'ї пов'язане  виключно з рівноправним стилем взаємодії. Безумовно, під цим не розуміється  стирання границь між статями, фемінізм не закликає до нівеляції відмінностей. Сучасне суспільство, як і будь-яке  інше диференційоване, але ця диференціація  виключає дискримінацію за ознакою  статі, включає право на відмінність, право на задоволення потреб в  самореалізації, в прояві своєї індивідуальності, тобто прославляє жінку, створює  дійсні можливості для особового  зростання.

Існування безлічі варіантів фемінності і москулінності, детермінованих не тільки відносинами в дитинстві, але активно формованих за допомогою культури і мови визначає існування різних типів шлюбів, різних типів домогосподарств. Із зміною самих жінок, їх потреб, коли спостерігається деяке відділення жінок від сфери сімейного життя, яке можна порівняти з відділенням чоловіків від сімейного життя в процесі індустріалізації, інститут шлюбу зазнає значні зміни, які виявляються в альтернативних формах шлюбу (наприклад, регулярно-роздільний брак або відкритий брак, що припускає незалежне партнерство в інтелектуальній, професійній інших сферах і т.д.), зростання числа розлучень і кількості людей, що скептично відносяться до шлюбу. При цьому можна припустити, що однією з найпоширеніших форм сім'ї майбутнього буде сім'я, що складається з одного батька - матері і її дітей. Таким чином, жінкам призначено грати все більш важливу роль ще і тому, що вони є і будуть опорою в більшості сімей. [ 1‚ ст.. 182]

Феміністська  соціальна філософія запропонувала  новий підхід, відповідно до якого  існуючі гендерні відносини в  сім'ї і будь-яка жіноча підлеглість  розглядається як неприйнятна і  така, що потребує зміни. Структурно функціоналістська теорія "статевих ролей", що доводить, що форма сім'ї з розділенням статевих ролей – оптимальна ‚ була піддана критиці. Соціальні відмінності між чоловіками і жінками сконструйовані і використовуються в традиційному суспільстві для встановлення владних відносин над жінками.

Як підсумок можна сказати ‚ що з погляду  феміністської перспективи саме партнерські відносини дружин і  чоловіків, коли кожний з них в  рівній мірі проявляє турботу один про одного, можуть бути єдино можливою умовою успішного шлюбу. У такій  сім'ї обоє партнерів зобов'язані  піклуватися один про одного, задовольняти потреби один одного, нести один за одного відповідальність. В цілому феміністський підхід за допомогою  залучення гендерної теорії дозволив не тільки виявити дискримінацію  жінок, запропонувати способи її подолання, але і подолати дихотомії  понять материнства і батьківства, жіночій і чоловічій сексуальності, роботи і дому, грошей і любові, егоїзму  і альтруїзму, і, найголовніше, їх традиційні асоціації з москулінністю і фемінністю.

 

3. Статус жінки в сучасній сім'ї:  крізь призму фемінізму

Завдяки першій діаграмі  можна оцінити ставлення до матеріально незалежних жінок.

 

Діаграма №1

 

На цій  діаграмі (діаграма №1) бачимо ‚ що найбільший відсоток припадає на відповідь №5‚що відповідає позитивному ставленню до проблеми ‚ також звідси випливає ‚ що негативно до матеріально незалежних жінок ставиться 0% респондентів.

Зміни у суспільстві  дозволили сучасній жінці забезпечувати  себе матеріально і при цьому  не відчувати ніякого суспільного тиску. Як можемо побачити на діаграмі №1‚суспільство не засуджує працюючих жінок ‚ але і ставить до цього ‚ як до нормального явища ‚ притаманного сучасному суспільстві.

Виходячи  із проблеми статусу жінки у сучасному  суспільстві ‚ бачимо ‚ що змінюються ролі жінок ‚ жінка більше не є лише дружино і матір’ю але і самостійною економічною одиницею.

 

 

Діаграма  №2

 

Оцінюючи  ставлення до матеріально незалежних жінок  не можна відкидати і суміжну ситуацію яка склалася у суспільстві – це ставлення до жінок – кар’єристок. На діаграмі №2 відображено ставлення до цієї ситуації. Отже‚ бачимо ‚ що ставлення до кар’єристок є позитивним ‚ але все таки воно на позицію відстає від матеріально незалежних жінок. Негативне ставлення ‚ що відповідає першій позиції 0%, позитивне ставлення (п’ята позиція) рівне 7‚69%, а найбільше відсотків має четверта позиція – 38‚46%. З цього ми можемо зробити висновок ‚ що хоча рольова ситуація змінилася ‚ але все таки переважає традиційне ставлення до ролі жінки у суспільстві – жінка може працювати але не віддавати весь час роботі ‚ і в першу чергу залишатись жінко і матір'ю.

 

Діаграма  №3

 

Третя діаграма відображає ставлення до жінок які  поєднують сім'ю і кар’єру ранжування в нас залишилось таке саме як і в двох попередніх діаграмах де 1– негативне ставлення ‚ 5– позитивне і 6– важко відповісти. На цій діаграмі ми спостерігаємо великий відсоток людей які сумніваються у своєму виборі ‚ шоста позиція займає 15‚38%, а позиції з третьої по п’яту мають рівне значення 23‚8%.

Виходячи  із результатів цієї діаграми можна оцінити ситуацію як таку ‚ що є не визначеною ‚ сталої більшості не має і відповідно до цього можна сказати ‚ що у суспільстві не має визначеної точної думки ‚ щодо поєднання кар’єри і сім'ї жінкою ‚ але якщо звернути увагу на те що перша позиція має 0% то можна твердо сказати ‚ що у суспільстві не побутує строго негативна думка ‚ щодо цього явища.

 

Діаграма  №4

 

Четверта  діаграма відображає ставлення до одиноких матерів ‚ як бачимо перші дві позиції ‚ які відображають негативне ставлення до даної ситуації мають найбільший відсоток 30‚77‚ проте не варто упускати те що остання позиція яка дає відповідь важко відповісти має 23‚08 %, що є другим за величиною відсотком ‚ найменший відсоток займає п’ята позиція яка дає відповідь – позитивне ставлення ‚ має 0%.

Отже можна  підсумувати ‚ що ставлення до одиноких матерів є все таки більш негативним ‚ ніж позитивним ‚ а якщо зважити на те що у сучасному суспільстві зростає кількість розлучень ‚ то можна розраховувати на те що ситуація зміниться але в яку сторону залишається невідомим.

 

Діаграма  №5

На п’ятій діаграмі відображається питання " Що‚ на вашу думку ‚ означає поняття фемінізм?". Як можна побачити на цій діаграмі найбільший відсоток опитаних людей не дав точної відповіді ( важко відповісти)‚ приблизно рівний відсоток відповідей набрали такі відповіді набрали ‚ як: рух метою якого є повне рівноправ’я рух за рівні права чоловіків і жінок ‚ боротьба жінок за свої права.

Отже‚ судячи із цієї діаграми а також із попередніх можна сказати ‚ що ставлення до феміністичних проявів у суспільстві загалом є позитивним ‚ але мало хто ці прояви називає фемінізмом.

Як бачимо із вище показаних діаграм в українське суспільство не можна назвати абсолютно не фемінізованим ‚ і це природно ‚ адже з кожним роком кордони стають все розмитішими‚ Україна інтегрується у світову спільноту ‚ над нами більше немає стальної завіси. Але все таки феміністичні прояви залишаються лише індивідуальними проявами.

 

 

 

Висновок

У своїй роботі я поставили собі за мету з’ясувати що таке фемінізм і як він впливає на сучасну сім'ю. У першому розділі розглянуто ‚ що таке фемінізм і його історію становлення. Отже ‚ можна сказати що сучасний фемінізм різко відрізняється від того яким він був на початку свого існування ‚ якщо раніше феміністи ставали собі чіткі завдання і намагалися їх досягнути ‚ то сучасний фемінізм вирізняється плюралістичними поглядами та ідеями. Звичайно радикальні форми фемінізму існують і продовжують функціонувати ‚ але навіть в них тепер починає виноситись на перше місце значення людини ‚ її місце у соціумі ‚ а вже потім зміна всієї системи суспільства.