Статистично-економічний аналіз природних ресурсів Подільського регіону

 

 

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Навчально-науковий інститут економіки

 

Кафедра маркетингу

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Статистика»

на тему

«Статистично-економічний аналіз природних ресурсів     Подільського регіону»

 

 

                                                                                                Виконала: студентка

гр. ОА-1-13

Г. Р. Полтавець

Перевірив:

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2014

План

Вступ                                                                                                                    3

1. Економіко-географічне положення району.                                               5
2. Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу, особливості розміщення і аналіз рівня забезпечення території, що досліджується. 8
3. Вплив природно-ресурсного потенціалу формування галузей спеціалізації         господарства.                                                             17                                                
4. Проблеми ресурсозбереження та відтворення природних ресурсів. 23

Висновки                                                                                                          27

Список використаної літератури                                                                    29

Додатки                                                                                                           31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми. Одним із головних завдань ринкової трансформації економіки України є ефективне використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу регіонів. Зважаючи на це, аналіз та оцінка господарства Подільського регіону надзвичайно важлива.

Подільський регіон, що включає Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області, характеризується невисоким рівнем промислового розвитку, порівняно сприятливою екологічною ситуацією і значним потенціалом рекреаційних ресурсів. Недостатнє врахування цих особливостей регіону в процесі розміщення, функціонування та розвитку продуктивних сил протягом тривалого часу призвело до накопичення складних соціально-економічних проблем. Сучасний розвиток Поділля має виходити з його особливостей та нових підходів до територіальної організації життєдіяльності населення, сприяти виведенню економіки регіону із кризового стану.

Подільський район є одним з сільськогосподарських районів країни. Має високопродуктивні чорноземні ґрунти. Аграрна спеціалізація – зернові (пшениця, кукурудза) і технічні (з переважанням цукрових буряків і соняшнику) культури. Відповідно цьому харчова промисловість займає провідне місце серед галузей промисловості.

В економічному районі, зокрема, зосереджена третина цукрових заводів країни.

Значний розвиток одержали також легка, лісова промисловість  та сільськогосподарське машинобудування. Із сільськогосподарських галузей добре розвинуте тваринництво, великі площі земельних ресурсів зайняті під фруктові сади. Мінеральні ресурси району незначні.

Метою дослідження є розробка наукових засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення територіальної організації природного  комплексу Подільського регіону. Виходячи з цього, були поставлені та вирішувалися такі задачі:

- визначити сутність і  фактори формування природно-ресурсного  потенціалу та розкрити особливості його територіальної організації;

- удосконалити методичні  основи дослідження функціонування  і територіальної організації природно-ресурсного потенціалу;

- провести соціально-економічну  оцінку природно-ресурсного потенціалу Подільського регіону та особливостей їх розміщення;

- розробити схему географічно-економічного  районування території;

- розкрити особливості  функціонування економічного комплексу  Подільського регіону в залежності від розміщення природних ресурсів, визначити шляхи та розробити пропозиції його оптимізації;

- визначити напрями удосконалення  територіальної організації природного комплексу Подільського регіону.

Об'єкт дослідження - природно-ресурсний потенціал, як невід'ємна складова продуктивних сил.

Предмет дослідження - територіальна організація продуктивних сил природно-ресурсного комплексу Подільського регіону.

У цій роботі використовувались такі джерела: підручники, статистичні матеріали, атласи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Економіко-географічне положення району

     Подільський економічний район має зручне економіко-географічне положення, що визначається його центральністю, сусідством з відносно промислово розвиненими Центральним та Карпатським, Поліським і Причорноморським економічними районами і Республікою Молдовою. По його території проходять важливі залізничні магістралі та безрейкові шляхи сполучення. Це сприяє встановленню тісних економічних зв'язків з головними містами Правобережної частини України - Києвом, Одесою, великими центрами західних областей - Львовом, Івано-Франківськом, Чернівцями та промислового Придніпров'я - Дніпропетровськом і Запоріжжям.

   За територією економічний район посідає четверте місце серед економічних районів України (10,9% від території держави), що створює можливості для його комплексного економічного й соціального розвитку. Протяжність території з півночі на південь 240 км, із заходу на схід -370 км. Розташований район у центральній частині Правобережної України, на Подільській і Придніпровській височинах у лісостеповій зоні республіки з родючими ґрунтами та достатнім зволоженням, що сприяє розвитку агропромислового комплексу. Таке положення позитивно позначається на територіальній організації виробництва. Близькість району до державного кордону України з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі виробництва, продукція яких експортується або може експортуватися у ці країни (рис. 1).

Економічний район поділений на 64 адміністративно-територіальних райони, які мають свої особливості для комплексного економічного й соціального розвитку, зумовлені як природними, так і соціально-економічними чинниками. Тут є 46 міст, 73 містечка і 1794 сільських рад.

Місце Подільського економічного району в економіці України визначається насамперед виробництвом тут товарів народного споживання, продукції сільського господарства (13,1%), харчової (12,1%), будівельних матеріалів (8,0%), легкої (8,0%), деревообробної, целюлозно-паперової (5,6%) та деяких інших галузей промисловості[13, c. 215-217].

Рис. 1. Подільський економічний район

Географічне положення Подільського соціально-економічного району і своєрідним і досить унікальним. Розташування району в межах держави можна оцінити як західно-центральне. На заході район межує з Карпатським, на півночі – з Центральним і на півдні  – з Причорноморськими соціально-економічними районами. Також на півдні, в межах Вінницької області район має вихід до державного кордону з Молдовою. У геолого-тектонічному відношенні район розташований в межах Подільської плити з переважно рівнинним характером території.

В економіко-географічному положенні району традиційно виділяються як позитивні, так і негативні риси. Серед позитивних моментів в першу чергу слід виділити галузеве транспортно-географічне положення. Район лежить на перехресті міжнародних залізничних, автомобільних, трубопровідних і електричних артерій: залізниць Київ – Тернопіль – Львів – Прага, Київ – Хмельницький – Львів – Краків, Брест – Тернопіль – Бухарест; трубопровідних: нафтопроводів Уренгой – Помари – Ужгород, Оренбург – Західний кордон, газопровід “Союз”; ЛЕП Вінниця – Альбертірша (Угорщина), Хмельницька АЕС – Ряшів (Польща) та ін. Важливе значення для міжнародних і міжрайонних зв’язків має Дністер. Розташування в сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах дозволяє розвивати потужне сільське господарство з спеціалізацією рослинництво і м’ясо-молочне скотарство.

Серед негативних сторін економіко-географічного положення виділяється далеке розташування від важливих сировинних районів і розвинутих індустріальних районів країни. Також район не має прямого виходу до моря. В незначній мірі використовується прикордонне положення з Молдовою[9, c. 263-264].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу, особливості розміщення і аналіз рівня забезпечення території, що досліджується.

  Економічний район розташований на північному заході Східноєвропейської рівнини і в зонах Лісостепу та частково мішаних лісів Полісся. Частина території економічного району розташована у межах Українського кристалічного щита, на його південно-західній окраїні, а в західній частині - у межах Волино-Подільської плити. Український щит є найбільш піднятою ділянкою фундаменту платформи, а його гірські породи зім'яті в складки та розчленовані багатьма розломами на блоки різної величини. На сході Вінницької області кристалічні породи перекриті потужною товщею осадових відкладів палеозойського й мезозойського віку. В центральній частині поверхня району вкрита осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою та кайнозою. В західній і східній частинах найдавнішими, що виходять на поверхню, й досить поширені, є силурійські породи. Вони представлені грубозернистими пісковиками, зеленими, сірими та фіолетовими сланцями, вапняками. Крейдяні породи простяглися досить широкою смугою уздовж Дністра. Девонські відклади спостерігаються також у долині Дністра та його приток.        До них належать аргіліти, пісковики, алевроліти, вапняки.

    Неогенові відклади поширені по всій території економічного району і є дуже різноманітними (гіпси, кварцові піски, вапняки, глини).

Четвертинні відклади потужністю до 30 м майже суцільно покривають територію району. До них належать гравій, галька, піски, супіски й суглинки, лесовидні суглинки та леей на межирічних вододільних ділянках. Леей покривають 3/4 території  району. Вони стали матеріальною основою для формування родючих, переважно чорноземних ґрунтів.

Уся територія Подільського економічного району - це припіднята рівнина з різними формами рельєфу. Серед них плоскі й хвилясті височини, широкі долини та низькі каньйони, пологі схили та круті уступи, окремі пагорби, горбогірські масиви. Все це сформувалося в тісному зв'язку з геологічною будовою і в результаті дій зовнішніх чинників.

Подільська височина має нахил з півночі на південь, що виявляється в напрямках русел рік. Абсолютні висоти поверхні в західній її частині від 443м ( у Бережанському районі) до 384м над рівнем моря (Шаргородський район) і поступово знижуються в південному напрямку. Взагалі Подільська височина дуже порізана долинами численних річок і не становить суцільної рівної поверхні, а поділяється із заходу на схід на окремі частини: Тернопільське плато, Подільське й Кременецьке горбогір'я, Товтровий кряж, Верхньобузька, Горинь-Слуцька, Придністровська, Подільська височини. Остання в межах південної Тернопільщини переходить у дуже розчленовану притоками Дністра Придністровську рівнину, а в межах Хмельницької області - в Шепетівську рівнину, які відзначаються нижчими абсолютними висотами поверхні (в середньому 220-240 м)[14, c. 454-457].

Територія Подільського економічного району характеризується помірно-континентальним істматом з великим впливом циклонів в усі пори року і з найбільшою кількістю опадів у травні - липні. Середньорічні температури коливаються в межах 7,0 - 8,9°С у північній і південно-східній частинах. Влітку температура може підвищуватися до 38° С, а взимку знижуватись до мінус 34°С. Середня температура січня від мінус 4°С до мінус 6° С, липня - від 18,6°С до 20,5°С. Період з температурою понад 10°С триває 155 - 165 днів, вегетаційний - майже 200 днів. Середньорічна кількість опадів змінюється від 700 мм до 500 мм у напрямі з північного заходу на південний схід району.

Взагалі клімат Подільського економічного району сприятливий для сільськогосподарського виробництва. Тривале, тепле, достатньо вологе літо, рання весна, суха осінь, зима з помірними морозами й сніговим покривом позитивно впливають на ріст зернових, технічних і овочевих культур, винограду. Особливо сприятливими є кліматичні умови для вирощування цукрових буряків.

Подільський економічний район багатий на різноманітні нерудні другорядні корисні копалини, залежно від геологічної будови її території. Нещодавно у північній частині Хмельницької області відкрито значні родовища мідних, а в південній частині Вінниччини - залізних руд (800 млн т), проте найбільшою є група нерудних корисних копалин (розвідано та обстежено понад 1400 родовищ). Серед них найширше представлені кристалічні породи гранітогнейсової групи.

Граніти приурочені до Українського кристалічного масиву на північ від лінії Жмеринка - Бершадь у Вінницькій області. На південь і південний захід від неї дуже поширені вапняки та пісковики. У Придністров'ї граніти перекриті породами більш пізніх епох. Лише у Вінницькій області зареєстровано 37 родовищ кристалічних порід, 200 родовищ взято на облік. Найбільші родовища гранітів в області розташовані біля Стрижавки й Сабарова Вінницького; Гнівані та Витави Тиврівського; Жежелева й Бродецького Козятинського; Браїлова, Демидівки, Могилівки Жмеринського; Гущинець, Павлівки, Черипашинець Калинівського; Ладижина й Семенок Тростянецького; Губника та Мар'янівки Гайсинського; Лозної Хмільницького районів.

Переважно сірі й червоні граніти зосереджені в Тетерівському, Полонському, Старокостянтинівському та Славутському районах Хмельницької області, де відкриті їх розробки біля міст Полонного, Ше-петівки, сіл Нова Синявка, Кудинка.

З гранітів Гніванського, Сабарівського і Стрижавського родовищ виготовляють бордюри, східці, карнизи, а з багатьох інших їх родовищ - бут, бруківку, щебінь. Верхній вивітрений шар, так звану жорству, широко застосувють у будівництві шляхів.