Історія перепису населення в Україні

Переписна інформація про  мовний склад населення зазвичай поєднана з інформацією про національний склад (в деяких довоєнних переписах  – з інформацією про віровизнання) населення. Наявна переписна інформація дає змогу доволі детально простежити мовну ситуацію та етнолінґвістичні процеси в Україні (загалом у державі, в окремих реґіонах, серед окремих етнічних груп, у міському та сільському населенні) впродовж майже всього ХХ ст. Є змога дослідити генезис головних мовних проблем сучасної України, вплив на їхнє формування та розвиток різноманітних суспільних факторів, простежити тенденції їхнього розвитку.

Висновок

"Для суспільства, - писав  Л. М. Толстой про перепис  населення Москви 1882 р., в якій він брав участь, - інтерес і значення перепису в тому, що вона дає йому дзеркало, в яке хочеш не хочеш, подивіться все суспільство і кожен з нас ". "Цифри і висновки, - писав Толстой, - будуть дзеркало". Можна не читати їх, як можна відвернутися від дзеркала. Можна мигцем поглянути в цифри і в дзеркало, можна подивитися і близько. Походити по перепису, як тепер роблять тисячі людей, це - близько подивитися у дзеркало ". І далі: перепис ..." якщо це не лікування, то це, принаймні, спроба дослідження хвороби, за яку нам треба бути вдячними і з нагоди якої нам треба хоч трошки оздоровити себе ".

Перепис - це спеціально організоване статистичне спостереження, завдання якого - повний облік чисельності і характеристика складу будь - якого явища шляхом запису в статистичний формуляр кожної з одиниць, що складають це явище. Перепис характеризує стан явища на певний момент часу.

Проводиться два типи переписів: на основі даних первинного обліку підприємств і шляхом спеціально організованої реєстрації фактів. перепису першого типу проводять працівники підприємств і установ по керівництвом органів державної статистики. іноді їх називають одноразовим обліком. Прикладом є перепису залишків матеріалів; промислового обладнання; облік тракторного парку в сільському господарстві; щорічний заключний облік посівних площ; облік фахівців. Готова база у вигляді даних первинного обліку, а також широке залучення працівників підприємств до заповнення статистичних формулярів дозволяють проводити ці переписи з мінімальними витратами, в дуже стислі терміни і з хорошими результатами.

Яскравим прикладом другого  типу переписів, за яких статистичні формуляри заповнюють шляхом спеціально організованої реєстрації фактів, є перепис населення. За визначенням Статистичної комісії ООН перепис населення - це єдиний процес збору, узагальнення, аналізу і публікації демографічних, економічних і соціальних даних, що відносяться за станом на певний час до всіх осіб в країні або чітко обмеженої частини країни.

Перепис населення являє  собою основне джерело відомостей про населення, в тому числі і  таких, які інакше, як під час перепису, отримати неможливо (наприклад, про етнічну приналежність людей по їх самовизначення або про фактичне шлюбному стані). Шляхом статистичної обробки матеріалів перепису населення отримують відомості про чисельність та розподіл жителів по самим різним ознаками в їх поєднанні.

Використана література

1. Остапчук , Стельмах. - “ З досвіду проведення перепису населення в Російській Федерації . – Ст.Укр2000 р. - №4 .”

2. Остапчук . – “Коментарі  до Закону України про проведення  всенародного перепису в Україні  .” – Ст.Укр 2001 р.- №1.

3. Закон України про  всеукраїнський перепис населення

4. “Статистичний щорічник  України за 2000 рік”

5. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко,   А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. – К.: КНЕУ, 2000

6. Економічна статистика: Практикум / А.М.Єріна, О.К.Мазуренко, З.О.Кальян – К.: “Екс об”, 2002