Загальні положення о будівництві

Зміст:

 

 

 

Розділ І. Загальна частина

1. Історія будівельного мистецтва

 

Історія будівельного мистецтва бере свій початок з найдавніших часів і пов'язана з історією розвитку людського суспільства.

Перші визначні архітектурні споруди створилися за часів рабовласницької епохи у Стародавньому Єгипті, античній Греції та Римі ( IV - I тисячолітті до н.е.)

У XVIII ст. у мистецтві й архітектурі поширюється класичний стиль. Виникненню класичного стилю значною мірою сприяв розвиток науки, особливо філософії й літератури.

Але XIX ст., відкрило еру технічного прогресу в будівництві. Вже на початку століття в будівництві почали активно використовувати метали: чавун, коване залізо, згодом стать. Перше застосування як основного будівельного матеріалу мало скло (" Кришталевий палац" на всесвітній виставці в Лондоні у 1851 р. був збудований із засклених панелей).

У кінці століття з металу споруджували складні просторові конструкції. У 1889 р, за проектом А.- Г. Ейфеля в центрі Парижа у зв'язку з Всесвітньою виставкою була змонтовано із сталевих елементів вежа заввишки 300 м. з часом ця споруда стала символом Парижу.

Крім металу у другій половині XIX ст. починають застосовувати інші прогресивні матеріали - бетон і залізобетон. Ці матеріали, яким дали життя великі масштаби будівництва, вплинули на подальшій розвиток світової архітектури.

Будівництвом називається процес спорудження будівель і споруд різного призначення.

Будівництво тісно пов'язано з промисловістю, транспортом, сільським господарством, наукою, обороною і невиробничими сферами.

Значний внесок внесло будівництва у невиробничу сферу. Житлові будинки, нові мікрорайони зі своїми школами й дитячими закладами, підприємствами, торгівлі, культурно-побутовими центрами - все це споруджено будівельниками.

Таким чином, будівництво відіграло значну роль у житті суспільства. Воно є матеріальною основою безперервного розвитку народного господарства, вирішення житлових проблем, підвищення матеріального і культурного рівня нашого народу.

Термін служби будівель та споруд коливається від 50 до 150 років. Ще на довший термін розраховані мости, тунелі, греблі.

Результатом пращ будівельників є закінчені будівлі чи споруди різного призначення: житловий будинок, школа, лікарні, промислові підприємства, домна, електростанція, залізниці, мости, тунелі, греблі тощо. Ці об'єкти будують з різних природних чи штучних матеріалів (окремих дошок, колод, цеглин, природного тесаного каменю, бетону і залізобетону, готових заводських конструкцій, металу, пластмаси).

У процесі спорудження будівель і споруд виконують загально будівельні та спеціальні роботи.

Загально будівельні роботи поділяють на окремі види, які виконують робітники відповідних професій і застосовують при цьому різні будівельні машини та інструменти.

Перш ніж звести будинок чи інші приміщення, роблять спочатку відповідну розмітку на відведеній для будівельних робіт ділянці, риють котлован для закладення фундаменту. Такі підготовчі роботи називають земляними.

Вибухові роботи застосовують при рихленні скельних і мерзлих ґрунтах. Також для руйнування призначених для знесення споруд. До кам'яних споруд відносяться зведення фундаментів, стін, стовпів та інших частин будівлі з природного і штучного каменю.

Для спорудження монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій виконують опалубні, арматурні та бетонні роботи.

Монтажними роботами називається якщо будинок зводять за допомогою кранів із збірних елементів заводського виробництва. Монтажні роботи це основний вид робіт у сучасному будівництві.

Теслярські і столярні роботи - виконують при обладнанні дощатих підлог, дверей, вікон, вбудованих меблів.

Завершується спорудження будинків обладнанням даху виконуючи покрівельні роботи.

Щоб у зведеній будівлі можна було жити, потрібно як всередині так і зовні виконати штукатурні, малярні, облицювальні, шпалерні, скляні роботи.

Під час експлуатації будівлі або споруди піддаються впливу зовнішнього середовища, тому конструктивні елементи будівлі покривають захисними ізоляційними, гідроізоляційними, теплоізоляційними, антикорозійними матеріалами.

Ще потрібно підвести тепло, електроенергію, воду, радіо, телефон.

Всі будівлі за призначенням поділяються на:

житлові (квартири, гуртожитки);

- суспільні призначені для соціального  обслуговування населення, адміністративних  установ і суспільних організацій;

- виробничі будівлі потрібні для розміщення в них промислових та сільськогосподарських виробництв.

1.2 Матеріали та їх властивості

 

Стінові камені з бетону виготовляють, з ніздрюватого легкого бетону, без порожнеч (суцільні) і пустотілі (на пористих заповнювачах). Пустотілі камені бувають наскрізними й із закритими щілиноподібними порожнечами. Камені підрозділяють: основні (розміром 390Х190Х188мм) і додаткові. Додаткові камені, що відповідають трьом чвертям і половині основного каменю, використовують для перев'язки кладки й утвору чвертей у прорізах. З бетонних каменів зводять стіни товщиною 90, 190, 240, 290, 390мм і вище. Маса каменів, застосовуваних для кладки наземної частини будинків, 14...25кг.

Для кладки стін із природних каменів застосовують, як правило, пиленые камені з легких порід розміром 390X190X188; 490X240X188 і 390X190X288мм, а також додаткові, рівні трьом чвертям або половині довжини основних каменів

По міцності при стискуванні камені з важких і дрібнозернистих бетонів підрозділяють на марки: 300, 250, 200, 150, 125, 100, 75, 50; з легких бетонів - 100, 75, 50, 35, 25.

По морозостійкості камені підрозділяють на марки: F200, F150, F100, F50, F35, F25, F15.

Розміри каменів дозволяють зводити стіни завтовшки 9; 19; 24; 29; 39 см і більше. Вага каменів коливається від 14 до 25 кг.

Цемент є одним з найпоширеніших в'яжучих матеріалів, який дозволяє отримувати вироби і конструкції високої міцності. Цемент - це результат дрібнодисперсного подрібнення продуктів спікання одного з видів глини. Це може бути або мергель, або суміш вапняку і глини. Процес спікання протікає в спеціально обладнаних печах. Основними матеріалами, сировиною та ресурсами, які використовуються для виробництва цементу, є: вапняк; глина, гранульовані шлаки; колчеданних огарки; вугілля, електроенергія; паливно - мастильні матеріали (наприклад, дизельне паливо, бензин, машинне масло і інше); вогнетривку цеглу, призначений для футеровки печей, а також послуги залізничного транспорту.

У процесі подрібнення, до продуктів спікання виробляються дозовані добавки гіпсу, шлаку, піску і інших компонентів, які дозволяють отримувати цемент, що володіє самими різними властивостями. У залежності від вихідної сировини і введених добавок, цемент можна розділити на портландцемент і шлакопортландцемент. Для того, щоб позначати максимальні міцності якості цементу, вводиться поняття марка. Марка 400, наприклад, позначає, що в заводській лабораторії при пробних випробуваннях затверділого цементного кубики, що володіє ребро 100 міліметрів, при роздавлюванні на пресі він витримав навантаження не менше 400 кг/см2. Найпоширенішими є марки від 300 до 500.

Виготовляються ж марки цементу до 600-й, і навіть 700-ї марки. Всі цементи мають досить швидким часом твердіння. Початок твердіння - інакше кажучи, схоплювання - знаходиться в межах сорока - п'ятдесяти хвилин, а кінець твердіння близько десяти - дванадцяти годин. Термін схоплювання (початок) 45 хвилин після замішування. Тонкість молоття повинна бути такою щоб при просіюванні крізь сито № 001 по ДЕСТ 35 Р4-73 проходило не менше 85% маси просіяної проби. На 1м3 кладки стіни товщиною 510 мм. потрібно взяти 76кг. цементу.

Пісок. По зерновому складу — середній кварцовий. Повний залишок на ситі № 063 у процентному відношенні до маси просію ванної проби від 35 -45 %. Модуль крупності Мк 2,5-2. Визначають згідно з ДЕСТ 8535- 75. Пісок в пухко насиченому стані з природною вологістю 1-3% задовольняє вимогам стандартів. Об'ємна маса 1600-1700кг/м, щільність 2550- 2650 кг/м.

Кількість пилуватих та глиняних частинок не повинна перевищувати 5%. Витрати піску на 1м3 кладки беремо для М 300цементу у відношенні 1:3 до маси цементу і отримуємо 76*3= 228 кг піску.

Вода - звичайна.

1.3 Інструменти, приладдя, інвентар

 

Продуктивність праці муляра багато в чому залежить від якості ручного інструменту.

Кельма типу КБ (Рис.1.а) - це лопатка з тонколистового сталевого полотна із зігнутою ручкою з древини твердих порід. Вона застосовується для розрівнювання розчину, заповнення вертикальних швів і підрізування надлишків розчину.

Молоток-кирочка типу МКИ (Рис.1,б) масою 0,55 кг з дерев'яною ручкояткою завдовжки до 300 мм використовується для рубки або тесання цеглини, керамічного каменя. При цьому лезо молотка повинно бути під прямим кутом до поверхні ребра цеглини.

Лопата розчину типу ЛР (Рис.1.в) має полотно з листової сталі завтовшки 1,6 мм. Круглий металічний стрижень завдовжки 320 мм захищає від зносу дерев'яний живець.

Лопата необхідна для подачі і розрівнювання розчину, а також для перемішування його в ящику.

Розшивки типу РВ-1 і РВ-2 (Рис.2.) мають робочу частину у формі розрізаної уздовж сталевої трубки з ручкою з деревини твердих порід.

 

рис. 2. розшивка з увігнутою робочою частиною (а) і з опуклою (б)

 

Обробку і ущільнення швів кладки ведуть сталевими розшивками, які мають увігнуту і опуклу поверхню.

Для прискорення виробництва цеглевої кладки і підвищення виробництва цегляної кладки і підвищення її якості використовують малогабаритні ручні пристрої.

Причальні скоби (Рис.3.) П-подібної форми закріплюють в швах кладки; скоби з листової сталі надягають на цеглину, укладену навзнаки.

 

рис.3.причальні скоби

 

Кручений причальний шнур (Рис.4.) завтовшки 1,5...3 мм натягують уздовж стіни, що викладається. Він призначений для дотримання горизонтальності рядів, що викладаються.

 

рис. 4. причальний шнур в корпусі

1 - корпус; 2 - ручка; 3 – шнур

 

Проміжні маяки (Рис. 5.) у вигляді прямокутного корпусу або зварної рамки фіксують натягнутий шнур у вертикальній і горизонтальній площинах.

 

рис.5. проміжні маяки

а - з прямокутним корпусом; б - із зварною рамкою;

1 - причалка; 2 - корпус; 3 - ручка; 4 - ролик; 5 - упори; 6 - рамка; 7-фиксатор

         
       Шаблон (Рис.6.) у формі металічного косинця служить для розмітки і перевірки прямих кутів кам’яних стін. Шаблон з двох лінійок, сполучених хомутами з притискними гвинтами, призначений для розмітки віконних і дверних отворів при виробництві кам'яних робіт.

 

рис .6. шаблони для розмітки і перевірки кутів і отворів

 

Висок (Рис.7.) масою 0,2... 1 кг, що складається із сталевого конусоподібного корпусу, крученого шнура і алюмінієвої планки, призначений для перевірки вертикальності кутів і поверхні кладки.

 

рис.7. висок

 

Правило (Рис.8.) з отфугованого дерев'яного бруска або дюралюмінієвого профілю завдовжки 1,2...2 м призначено для контролю поверхні стін, що викладаються.

 

рис. 8. правило

а - дюралюмінієве; б- дерев'яне

 

Для перевірки якості цегляної кладки використовують контрольно-вимірювальний ін струмент.

Складаний метр і рулетки (Рис.9.) завдовжки 2...20 м служать для лінійних вимірювань в ході виконання кладки.

 

рис. 9. вимірювальні прилади

 

Рівень (Рис.10.) в металевому корпусі завдовжки 750 мм застосовується для перевірки вертикальності і горизонтальності кладки.

 

рис. 10.

рівень1 - корпус; 2 - ампули; 3 – кришка

 

При виробництві кам'яної кладки використовують також різний інвентар.

Установка (Рис.11.) об'ємом до 2 м3 служить для прийому, підігріву, перемішування і порційної видачі товарного розчину і витратну тару для доставки до робочого місця каменщика.

 

рис. 11. установка для прийому і видачі розчину

1 - рама; 2 - ємність з гвинтом  усередині для перемішування  розчину;

3 - моторний відсік; 4 - кришка; 5 - секторний  затвор для видачі розчину; 6 – підвіска

 

Бункер з щелепним затвором (рис.12.) об'ємом до 1,2 м3 призначено для приймання і подачі розчину на місце муляра.

 

рис.12. бункер з щелепним затвором

1 - штурвал з тягою; 2 – затвор

 

Металевий ящик (Рис.13) розчину об'ємом 0,24 м3 служить для подачі розчину на робоче місце муляра. Допускається підйом в гірлянді (до шести ящиків одновре¬ менно).

 

рис. 13.металевий ящик розчину

1 - вантажопідйомна петля; 2 – строп

 

Підхоплення-футляр вантажопідйомністью 1,5 т складається з двох напівфутлярів Г-образної форми, закріплених на захватних важелях, шарнірно змонтованих на осі. Підхоплення-футляр призначене для вивантаження двох пакетів цеглини з автомобіля і подачі їх до робочого місця муляра.

Самозатягувальний захват вантажопідйомністю 1,75 т представляє собою прямокутну раму з двощелеповим затиском важеля.

Він призначений для розвантаження пакетів силікатної цеглини без піддонів з автотранспорту і подачі їх до місця кладки.

Бак для змочування цеглини є ємкість заповнена водою. У жарку і суху погоду піддони з цеглиною опускають у бак, змочують і подають до робочого місця муляра.

Переносні світильники у вигляді розсувної рами з телескопичною стійкою, що має плафони, освітлюють робоче місце в темну пору доби.

Контейнер для зберігання одягу, інструменту і приладдя бригади мулярів має відділення для двох змін. Технологічно необхідний набір інструменту, пристосувань та інвентаря, розрахований на бригаду мулярів, називають нормокомплектом. Його бережливе використання сприяє підвищенню якості і продуктивності праці муляра.

 

Інструменти муляра для ланки «Трійка»

№	Назва інструменту	кількість
11	Кельму типу КБ	2 шт
22	Розчинна лопата	2 шт
33	Молоток-кірочка	2 шт
54	Висок-400гр	1 шт
55	Висок-600гр	1 шт
66	Розшивка	2 шт
77	Складний метр	1 шт
88	Правило	1 шт
99	Дерев'яний кутник	1 шт
010	Причальний шнур	1 шт
111	Рівень	1 шт