Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2013 в 02:09, курсовая работа
Процес організації спорудження магістральних трубопроводів на болотах за багатьма факторами є складнішим ніж у нормальних умовах, так наприклад постає потреба у багатьох видах нових робіт (спорудження спеціальних під’їзних доріг, буро вибухові роботи, укладка різними методами, використання баластування, як одиночними, груповими привантажувачами, так і анкерним пристроями), а також впровадженням нової техніки, уповільненням процесу спорудження, та важко доступністю до дефектних ділянок трубопроводу, що споруджується.
Вступ
Процес організації
Спорудження магістральних трубопроводів є досить складним технологічним процесом, який залежить від багатьох факторів, одним з яких є рельєф місцевості, геологічні та метаморфічні умови. При проходженні траси трубопроводів по районах місцевості зі слабо несучими ґрунтами складність спорудження їх досить ускладнюється як з боку організаційних питань так і з боку технології виконання того чи іншого виду робіт.
Є досить багато методів
прокладання трубопроводів на ґрунтах
з малою несучою здатністю, до
них і належить метод протягування
трубопроводу по ґрунтовій доріжці.
Даний метод є часто
Та при спорудженні
трубопроводів великих
1 Характеристика умов прокладання
Даний нафтопровід відноситься до ІІ категорії, проходить по заболоченій та заводненій місцевості, а саме по болотах другого та третього типу.
Болота другого та третього типу характеризуються наступними особливостями:
1. допускають роботу тільки
спеціальних плавучих машин і
механізмів або звичайних
Розрахункова частина
2.1 Розрахунок стійкості
Стійке положення (проти всплиття) трубопроводу необхідно перевіряти для окремих дільниць (в залежності від умов будівництва) згідно вимог СНиП 2.05.06.85 на виконання умови:
де Qакт – сумарне розрахункове навантаження на трубопровід, яке діє вверх, включаючи пружний відпір при прокладанні трубопроводу методом вільного згину, (Н); Qпас - сумарне розрахункове навантаження на трубопровід, яке діє вниз, включаючи власну вагу трубопроводу, (Н); Кн.в - коефіцієнт надійного стійкого положення трубопроводу проти всплиття, приймається згідно таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – Значення коефіцієнта стійкості проти всплиття трубопроводу
Тип дільниць переходу |
Значення коефіцієнту Кн.в |
За межами ведення підводно- |
1,05 |
Через річки шириною
до 200м по середньому рівню, включаючи
приберегові ділянки в межах
ведення підводно- |
1,10 |
Через ріки та водосховища шириною більше 200м, а також гірські річки |
1,15 |
В окремому випадку при укладанні трубопроводу методом вільного згину при рівномірному баластуванні по довжині величина нормативного баластування – вага у воді визначається із умови:
де - нормативна вага балансу у воді, Н/м; пб – коефіцієнт надійності з навантаженню; 0,9 – для залізобетонних привантажувачів, 1,0 – для чавунних привантажувачів; qв – розрахункова виштовхуюча сила води, що діє на трубопровід, рівна
qзгин – розрахункове навантаження від пружного відпору при вільному згині трубопроводу, що відповідає рельєфу дна траншеї, визначається відповідно за формулами для:
- випуклих дільниць
- вгнутих дільниць
qтп – розрахункова вага одного погонного метра трубопроводу на повітрі з врахуванням ізоляційного покриття при коефіцієнті надійності по вазі рівному 0,95; qдоп - розрахункова вага продукту, що транспортується по трубопроводу. При визначенні необхідного баласту для газопроводів не враховується, а для нафто- та нафтопродуктопроводів вага продукту враховується, але якщо при експлуатації трубопроводів можливе їх використання із заміною продукту на повітря. В даному випадку необхідно передбачити додаткове балансування з коефіцієнтом: Kн.в=1,03; Е — модуль пружності матеріалу труби Е =2,06-105 МПа; І - момент інерції труби, рівний:
β - кут повороту осі трубопроводу в вертикальній площині на випуклих і вгнутих ділянках рельєфу (приймається в радіанах); ρ - радіус кривизни рельєфу дна траншеї, котрий повинен бути більший або рівний мінімальному радіусу пружного згину осі трубопроводу.
При балансуванні одиночним привантажувачами
основними параметрами є
Відстань між привантажувачами обчислюється за формулою:
де Qв, νв – середня маса та об’єм одного привантажувача, які в залежності від типу беруться згідно таблиць 2.5, 2.6, 2.7, 2.8; - нормативна вага баласту на повітрі, рівна:
γδ - нормативна об'ємна вага матеріалу баласту з бетону γδ = (2,3-2,5)-104 Н/м3; γв - питома вага води з врахуванням розчинених в ній солей, приймається рівним γв = (1,1-1,15)-104Н/м3;
Необхідно відмітити, що вагу
конструкцій привантажувача можна
визначити через об’єм
- залізобетонних сідлоподібних (рисунок 2.2):
Таблиця 2.2 – Характеристика залізобетонних сідлоподібних привантажувачів
Dз , мм |
Вага вантажу, кг |
Розміри, мм | ||||||
a |
b |
c |
d |
Rr |
Δ |
h | ||
325 426 529 720 820 1020 1220 1420 |
300 500 1500 3000 3000 3000 4000 4000 |
840 1080 1320 1540 1640 1840 2000 2100 |
590 760 900 1120 1210 1430 1600 1750 |
400 400 800 1200 1100 900 1050 1000 |
200 260 330 340 340 340 320 250 |
220 280 330 430 480 580 580 800 |
40 40 40 40 40 40 50 90 |
170 220 240 340 390 500 500 620 |
1 – привантажувач; 2 – трубопровід; 3 – захисна прокладка.
Рисунок 2.1 – Залізобетонний сідлоподібний привантажувач.
- залізобетонних охоплюючих привантажувачів типу УБО:
Таблиця 2.3 – Характеристика привантажувачів типу УБО
Марка вантажу |
Dз , мм |
Габаритні розміри блоку,мм |
Загальний об’єм вантажу, м3 |
Загальна маса вантажу, т | ||
b |
c |
a | ||||
УБО-1 УБО-2 УБО-3 УБО-3 УБО-3 УБО-4 |
1420 1220 1020 820 720 530 |
1600 1400 1100 1100 1100 750 |
1200 1350 1300 1500 1500 1500 |
600 600 550 550 550 400 |
1,872 1,843 1,455 1,455 1,455 0,750 |
4,305 4,238 3,346 3,346 3,346 1,725 |
1 – блок залізобетонний; 2 – трубопровід; 3 – стальний з’єднувальний пояс; 4 – монтажна петля; 5 – скоба
Рисунок 2.2 – Привантажувач бетонний охоплюючий УБО
- чавунних кільцевих привантажувачів:
(2.11)
Таблиця 2.4 – Чавунні кільцеві привантажувачі для баластування трубопроводів
Dз , мм |
Вага вантажукг |
Розміри, мм | ||||||
R1 |
R2 |
R3 |
A |
M |
d |
l | ||
325 377 426 478 529 630 720 830 1020 |
250 300 350 400 450 50 1100 1100 1100 |
275 305 330 355 385 435 480 530 635 |
210 245 26 294 320 373 415 465 570 |
150 175 200 230 255 280 310 360 405 |
260 285 310 335 360 410 455 505 610 |
400 450 500 500 500 500 960 870 725 |
20 20 20 20 20 20 24 24 24 |
120 130 130 140 170 170 180 180 180 |
Рисунок 2.3 – Чавунний кільцевий привантажувач
А для залізобетонних кільцевих привантажувачів значення Qв, νв беруться з таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Залізобетонні кільцеві важкі вантажітипу УТК
Dз , м |
Марка вантажу |
Маса ван-тажу на пові-трі, кг |
Об’єм ван-тажу, м3 |
Тов-щина ван-тажу, м |
Шири-на ван-тажу, м |
Зовн. діа-метр ван-тажу, м |
0,53
0,72
0,82
1,02
1,22
1,42
|
УТК 530-12-1 УТК 530-12-2 УТК 720-18-1 УТК 720-18-2 УТК 820-18-1 УТК 820-18-2 УТК 1020-24-1 УТК 1020-24-2 УТК 1220-24-1 УТК 1220-24-2 УТК 1420-24-1 УТК 1420-24-2 |
450 658 1100 2000 1564 2300 3174 4048 4508 5658 5700 8240 |
0,178 0,28 0,46 0,68 0,88 1,00 1,38 1,76 1,96 2,46 2,48 3,58 |
0,07 0,105 0,120 0,165 0,165 0,165 0,200 0,195 0,240 0,210 0,285 0,665
|
1,2 1,2 1,8 1,8 1,8 1,8 2,4 2,4 2,4 2,4 2,4 2,4 |
0,7 0,81 0,96 1,12 1,12 1,22 1,43 1,50 1,78 1,79 1,93 2,08 |
Число привантажувачів, необхідне для баластування дільниці трубопроводу довжиною L, визначається за формулою:
Отримане значення заокруглюється в більшу сторону до цілого числа.
2.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці.
Використання ґрунтової спланованої (повздовжній нахил повинен бути не більше 0,02) спускової доріжки доцільне тільки для коротких секцій трубопроводу з дотриманням необхідних заходів для запобігання пошкоджень ізоляційних покрить у процесі протягування.
Основним параметром укладання трубопроводу в проектне положення по дну траншеї з допомогою раніше укладеного тросу є зусилля протягування Тпр, яке залежить від способу баластування і етапу протягування.
Перший етап — зрушення трубопроводу з місця по ґрунтовій доріжці.
У випадку суцільного
оббетонування зусилля
Тпр=ƒ·G+C
де ƒ – коефіцієнт тертя трубопроводу по ґрунту при повздовжніх переміщеннях, котрий в першому наближенні можна прийняти рівним тангенсу кута внутрішнього кута ґрунту φгр
ƒ=tgφгр
G – загальна вага трубопроводу на повітрі, який протягується, знаходиться за формулою
(3.15)
qmn – розраховане навантаження від власної ваги трубопроводу; – розраховане значення величини необхідного баласту на повітрі (формула 2.38); L — довжина трубопроводу, що протягується;
C=cгр·imp·L,
ітр – довжина частини кола труби, яка врізається в ґрунт, орієнтовно приймається рівною:
ітр=0,3 , (3.17)
- зовнішній діаметр
При баластуванні трубопроводу одиночними привантажувачами значення тягового зусилля визначається як:
Tпр=ƒ·G0+C+Eпас , (3.18)
де G0 – загальна вага спорядженого і за футерованого трубопроводу, яка дорівнює: