Компетентність експерта

  Експерт має право:

  -- знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи;

  -- з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути  присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та ставити відповідні запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;

  -- вказувати у висновку експертизи  на факти, що мають значення  для справи, про які йому не були поставлені запитання;

  -- у разі незгоди з іншими членами експертної комісії надавати окремий висновок експертизи;

  -- викладати письмово відповіді  на запитання, які ставляться  перед ним під час допиту та давання роз'яснень;

  -- оскаржувати в установленому  порядку дії та рішення особи або органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;

  -- на винагороду за виконану  роботу та на відшкодування  витрат, пов'язаних із проведенням  експертизи і викликом до органу  чи осіб, у провадженні яких  знаходиться справа про порушення  митних правил, а також користуватися  іншими правами, передбаченими  чинним законодавством.

  Експерт складає висновок експертизи від  свого імені і несе особисту відповідальність за його достовірність. Надання завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків -- відповідальність, передбачену законодавством.

  Якщо  аналізувати наявний стан нормативного регулювання митної експертизи, то доводиться визнати, що експерти митної служби можуть здійснювати експертизи на стадіях митного контролю та митного  оформлення, і на основі зроблених  експертами висновків посадові особи  митної служби приймають рішення щодо питаннь, які були спірними і з приводу яких була призначена експертиза. 

3. ЕКСПЕРТИЗА  КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

  Експертиза  культурних цінностей є важливою ланкою в системі обліку та контролю за збереженням пам'яток національної культури, їх переміщенням через митний кордон України, а також у сфері  регулювання правовідносин розпорядництва, пов'язаних з ними майновими комплексами  усіх форм власності. Експертна діяльність активно сприяє науковому вивченню культурних цінностей -- артефактів національної історії, матеріальних носіїв ідеалів народу, а також специфічного товару на світовому ринку.

  "Експертиза -- вивчення, перевірка, аналітичне  дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного предмета, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері суспільної діяльності і результати яких оформляються у вигляді експертного висновку"(7; c.3) Експертна діяльність набуває особливого значення саме зараз, коли Україна стає східним кордоном ЄЕС, що передбачає необхідність приведення до загальноєвропейських стандартів наявних методів контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. Саме Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей визначає висококваліфікованих фахівців, яким доручає й дозволяє проведення державної експертизи різних видів культурних цінностей; тільки висновки експертів, визначених Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей, мають законну силу і є підставою для видачі Свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.

  Проведення  експертизи є досить складною процедурою, оскільки процес ідентифікації творів мистецтва, на жаль, поки що не піддається чітко зафіксованому формальному опису, а часто має евристичний характер і залежить від професійного рівня та професійної інтуїції експерта. Хоча загальні правила оцінювання пам'яток культури передбачають виконання експертами таких видів робіт:

  -- ідентифікація;

  -- атрибуція;

  -- визначення прогнозної вартості  пам'ятки.

  Залежно від мети проведення експертизи змінюються критерії класифікації, і кількість  варіантів побудови таких класифікацій необмежена. Цілком зрозуміло, що будь-які класифікаційні моделі завжди залишаються лише умовними для спеціалістів і допомагають їм упорядкувати та уніфікувати свою діяльність. Таким чином, абсолютно об'єктивних класифікацій культурних цінностей не існує через необмежене розмаїття їх характеристик і ознак. Окрім того, різні види культурних цінностей мають різні характерні ознаки та критерії оцінювання, що зумовлює досить вузьку спеціалізацію експертів.

  Робота  експерта ускладнюється ще й тим  фактом, що сучасна техніка дозволяє відтворити будь-які технології виготовлення культурних цінностей, фальсифікувати їх вік, підробити підписи тощо. Усе це ускладнює проведення експертизи й вимагає проведення комплексної експертизи, що поєднує:

  -- мистецтвознавчий стилістичний аналіз;

  -- архівно-документальну експертизу, маркірування;

  --широкий  спектр лабораторних техніко-технологічних  досліджень матеріальної структури пам'яток культури з використанням мікроскопів, спектрального аналізу, різноманітних хімічних реактивів, рентгенівського випромінювання тощо.

  Дуже  часто результати техніко-технологічних  досліджень стають визначальними, тому що саме вони дають можливість зробити висновки на підставі об'єктивних даних.

  Незважаючи  на те, що сьогодні багато в чому експертизу та атрибуцію творів мистецтва можна  вважати скоріше мистецтвом, аніж наукою, рівень достовірності оцінки висококваліфікованих експертів, призначених здійснювати державну експертизу, дуже високий.

  Цілком зрозуміло, що посадова особа митного органу не є фахівцем у питаннях мистецтвознавства і тому не може здійснити атрибуцію, провести комплексну експертизу культурних цінностей та визначити їх вартість: це справа спеціалістів.

  Метою митної експертизи у частині експертизи культурних цінностей є ідентифікація  поданих до контролю культурних цінностей із цінностями, що дозволені до вивезення відповідними документами.(7; c.5) У положенні "Про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон" записано, що необхідно здійснювати контроль за переміщенням культурних цінностей у пунктах митного контролю. Але це тільки на папері. На жаль, у держави на це коштів немає. У нас, як визначає Додін Є.В., тільки в дев'яти пунктах (а їх всього 220) є експерти-мистецтвознавці.

  У промислових регіонах (Харків, Луганськ, Донецьк) взагалі немає уповноважених  і тим паче контролерів. Зауважмо, що вздовж усього кордону з Росією (2293 км) і Білоруссю (1084 км) немає жодного пункту пропуску культурних цінностей. Бригади гастролерів-торгівців обчищають Карпати, Ужгород, Крим. Тому уряд України визнав за необхідне підвищити значення митної експертизи культурних цінностей і встановив порядок її проведення, що затверджено Постановою КМУ від 26 серпня 2003 року №1343. У ній, по-перше, визначено перелік об'єктів експертизи. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" ними є об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства.

  По-друге, державна експертиза культурних цінностей -- це всебічний аналіз і вивчення культурної цінності об'єктів, заявлених  до вивезення, тимчасового вивезення  та повернутих в Україну після тимчасового вивезення, за результатами яких складають експертний висновок.

  По-третє, згідно з Постановою проводити експертизу має експерт та мистецтвознавець, тобто в митній справі з'являється нова постать - мистецтвознавець, про якого в МКУ зовсім не згадано. Мистецтвознавець, як зазначає проф. Додін Є.В. -- це посадова особа, призначена Міністерством культури Автономної Республіки Крим, управлінням культури обласної (міської) держадміністрації за погодженням з Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (далі -- Державна служба контролю) для проведення попередньої експертизи та оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей або для здійснення контролю за вивезенням, тимчасовим вивезенням культурних цінностей та їхнім поверненням в Україну в пункті пропуску через митний кордон України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ВИСНОВОК

  Отже, проаналізувавши наявні у мене джерела, я зробив висновок, що експертиза є  дуже важливою галуззю людської діяльності, і може використовуватись в різноманітних  сферах.

  Особливою сферою, де використовується експертиза є судова діяльність. До судової  експертизи пред'являються жорсткі вимоги, зважаючи на те, що висновки судових експертиз можуть використовувати як докази по справі.

  Сутність  митної експертизи і її значення не зайшли свого відображення в законодавстві  в повному обсязі. На сьогодні експертні  установи, що діють у системі митної служби України фактично є суб'єктам  здійснення експертизи при митному  контролі і митному оформленні, а  підчас провадження в справах про контрабанду та порушення митних правил. До цих установ звертатися не доцільно, оскільки вони не мають статусу державних експертних установ, а отже і не можуть надавати висновки, що будуть залучені до справи як докази. До того ж, регламентація діяльності експертних установ митної служби і порядок здійснення експертизи нечітко регламентовані в самому Митному кодексі. Все це заважає продуктивному здійсненню експертизи в галузі митної справи і зважаючи на важливість цього виду діяльності я пропоную внести певні зміни до законодавства. Пропоную внести до МКУ главу «Митна експертиза», де визначити що митна експертиза є дослідженням шляхом використання спеціальних знань митною експертною службою. Визначити, що митну експертну службу очолює орган, який визначається наказом ДМСУ.

  В ст. «Суб'єкти здійснення митної експертизи»  встановити, що митна експертиза здійснюється митною експертною службою в межах  її повноважень, і в разі необхідності іншими державними експертними установами.

  Митними експертами є особи, внесені до державного реєстру атестованих судових  експертів, які мають дозвіл Експертно-кваліфікаційної  комісії ДМСУ на право дослідження певних видів експертиз. 

     СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

     1. А.В.Дусик. Правовий статус експерта  у провадженнях по справах про порушення митних правил //Митна справа.-2002.--№1. с.27-35.

     2. А.Л.Карпенко. Роль эксперта в производстве по делам о нарушении таможеных правил //Митна справа.-2005.--№1. с.21-23.

     3. В.Лук'яненко. Використання спеціальних знань за новим Митним кодексом України //Вісник АПНУ.-2004.--№31

     4. Є.В.Додін. Правове регулювання статусу експерта та спеціаліста в митній справі //Митна справа.-2004.-№2. с.3-13.

     5. Є.В.Додін. Особливості проведення експертизи з деяких видів митних справ//Митна справа.-2004.-№3. с.3-9.

     6. Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-ХІІ «Про судову експертизу»

     7. Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"

     8. Лист Міністерства культури і мистецтв України від 1 липня 1999 р. № 9-3216/17.

     9. Наказ ДМСУ від 23.12.2002 р. № 719 "Про затвердження нормативів відбору проб і зразків товарів для проведення: досліджень (аналізу, експертизи) митними лабораторіями

     10. Наказ ДМСУ від 10.12.2003р. "Про затвердження Порядку списання митними лабораторіями проб і зразків товарів після проведення досліджень (аналізу, експертизи)"

     11. Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1862 "Про затвердження Порядку взяття проб і зразків товарів, проведення досліджень, (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також ропорядження зразками"

     12. Степанюк С.А. Управлінські послуги у галузі митної справи // Митний брокер. - 2003. - №1. - С. 49-54.

     13. Кримінально-прoцесуальний Кодекс від 28.12.1961р. // Відомості Верховної Ради України.--2001.-176с.