Таможеноое законодательство Украины

56) тарифна квота - визначений  обсяг товару, в межах якого  ввезення або вивезення такого товару здійснюється за пільговою ставкою мита або без застосування мита;

57) товари - будь-які рухомі  речі, у тому числі ті, на які  законом поширено режим нерухомої  речі (крім транспортних засобів  комерційного призначення), валютні  цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі;

58) транспортні засоби - транспортні засоби комерційного  призначення, транспортні засоби  особистого користування, трубопроводи  та лінії електропередачі;

59) транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення;

60) транспортні засоби  особистого користування - наземні  транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно;

61) українські товари - товари:

а) які повністю отримані (вироблені) на митній території України  та які не містять товарів, ввезених із-за меж митної території України. Товари, повністю отримані (вироблені) на митній території України, не мають митного статусу українських товарів, якщо вони отримані (вироблені) з товарів, які не перебувають у вільному обігу на митній території України;

б) ввезені на митну територію  України та випущені для вільного обігу на цій території;

в) отримані (вироблені) на митній території України виключно з товарів, зазначених у підпункті "б", або з товарів, зазначених у підпунктах "а" і "б" цього  пункту;

62) умовне звільнення  від оподаткування митними платежами  - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму;

63) уповноважена особа  (представник) - особа, яка на підставі  договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

 

Стаття 5. Державна політика у сфері державної митної справи

 

1. Державна політика  у сфері державної митної справи - це система цілей, принципів,  функцій, напрямів, засобів і механізмів  діяльності держави, спрямованих  на забезпечення національних  митних інтересів та безпеки  України, регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету, які реалізуються через:

1) механізми тарифного та нетарифного  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності;

2) участь у митних союзах, зонах  вільної торгівлі та міжнародних  договорах (конвенціях) з митних  питань;

3) встановлення порядку переміщення  товарів через митний кордон  України та здійснення їх митного  контролю;

4) законодавство України з питань  державної митної справи.

 

Стаття 6. Митні інтереси та митна  безпека

 

1. Митні інтереси України - це  національні інтереси України,  забезпечення та реалізація яких  досягається шляхом здійснення  державної митної справи.

2. Митна безпека - це стан захищеності  митних інтересів України.

 

Стаття 7. Державна митна справа

 

1. Встановлені порядок і умови  переміщення товарів через митний  кордон України, їх митний контроль  та митне оформлення, застосування  механізмів тарифного і нетарифного  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

2. Державна митна справа здійснюється  з додержанням прийнятих у  міжнародній практиці форм декларування  товарів, методів визначення митної  вартості товарів, систем класифікації  та кодування товарів та системи  митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

3. Засади державної митної справи, зокрема, статус митної служби  України та основні питання  організації її діяльності, митна  територія та митний кордон  України, процедури митного контролю  та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

4. Безпосереднє керівництво здійсненням  державної митної справи покладається  на центральний орган виконавчої  влади, що забезпечує реалізацію  державної політики у сфері державної митної справи.

 

Стаття 8. Принципи здійснення державної  митної справи

 

1. Державна митна справа здійснюється  на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України  на її митній території;

2) виключних повноважень митних  органів України щодо здійснення державної митної справи;

3) законності та презумпції невинуватості;

4) єдиного порядку переміщення  товарів, транспортних засобів  через митний кордон України;

5) спрощення законної торгівлі;

6) визнання рівності та правомірності  інтересів усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності;

7) додержання прав та охоронюваних  законом інтересів осіб;

8) заохочення доброчесності;

9) гласності та прозорості;

10) відповідальності всіх учасників  відносин, що регулюються цим  Кодексом.

Стаття 9. Митна територія України

 

1. Територія України, зайнята  сушею, територіальне море, внутрішні  води і повітряний простір,  а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

2. Для цілей застосування положень  розділів V і IХ цього Кодексу території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

 

Стаття 10. Митний кордон України

 

1. Межі митної території України  є митним кордоном України.  Митний кордон України збігається  з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

 

Стаття 11. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації

 

1. Інформація, що стосується державної  митної справи, отримана митними  органами, може використовуватися  ними виключно для митних цілей  і не може розголошуватися  без дозволу суб’єкта, осіб чи  органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України.

2. Інформація щодо підприємств,  громадян, а також товарів, транспортних  засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується митними органами, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

3. За розголошення інформації, зазначеної  у цій статті, посадові особи  митних органів несуть відповідальність  згідно із законом.

4. Не вважається розголошенням  надання знеособленої зведеної  інформації для статистичних  цілей, знеособленої аналітичної інформації, інформації щодо загальних питань роботи митниці, інформації, яка не стосується конкретних фізичних та/або юридичних осіб і не може становити комерційну таємницю, інформація, яка стосується правопорушень, а також публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві проблем державної митної справи.

 

РОЗДІЛ 2. ПІДТВЕРДЖЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

 

1.1   Стаття 43. Документи, що підтверджують країну походження товару

 

1. Документами, що підтверджують  країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

2. Країна походження товару заявляється  (декларується) митному органу шляхом  подання оригіналів документів про походження товару.

3. Сертифікат про походження  товару - це документ, який однозначно  свідчить про країну походження  товару і виданий компетентним  органом даної країни або країни  вивезення, якщо у країні вивезення  сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

4. У разі втрати сертифіката  приймається його офіційно завірений  дублікат.

5. Засвідчена декларація про  походження товару - це декларація  про походження товару, засвідчена  державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

6. Декларація про походження  товару - це письмова заява про  країну походження товару, зроблена  у зв’язку з вивезенням товару  виробником, продавцем, експортером  (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

7. Сертифікат про регіональне  найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари  відповідають визначенню, характерному  для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

8. У разі якщо в документах  про походження товару є розбіжності  у відомостях про країну походження  товару або митним органом  встановлено інші відомості  про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

9. Додатковими відомостями про  країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

 

Стаття 44. Порядок підтвердження  країни походження товару

 

1. Для підтвердження країни походження  товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

2. У разі ввезення товару на  митну територію України документ, що підтверджує країну походження  товару, подається обов’язково лише  у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.