Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2013 в 21:32, реферат
Правова система – це комплекс взаэмопов’язаних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспльних відносин та юридичних явищ, що виникають внаслідок такого регулювання.
Істотність правової системи полягає у тому,що вона відображає баланс інтересів різних соціальних груп, класів суспільства. Ці інтереси отримують відображення у праві, законах та інших частинах системи у вигляді державної волі, яка спирається на можливість владного примусу до відповідної поведінки і покарання порушників юридичних приписів.
Вступ
Розділ 1. «Поняття правова система».
Розділ 2. «Критерії класифікації правових систем».
2.1.Види класифікацій.
Розділ 3. «Правова сім’я».
Розділ 4. «Тип у типології».
Розділ 5. «Механізм правового впливу».
Розділ 6. «Поняття стилю».
6.1. Елементи та фактори стилю.
Розділ 7. «Характеристика правової системи».
Висновки
Список використаної літератури
- далекосхідний-традиційний (основні групи - китайська, японська);
- звичаєво-общинний (африканська група - країни Африки, Мадагаскара).
Але, крім цього, підгрупи, на які поділяється кожна система, між собою теж де в чому різняться. Якщо зробити порівняльний аналіз правових систем, то різниця між ними стає очевидною. Наприклад, порівнюючи романо-германську і англо-американську правові системи, можна побачити їх абсолютну несхожість між собою, починаючи хоча б з їх походження. Романо-германська правова система виникла в більшій своїй частині на основі рецепції римського права, в той час, як англо-американська - створювалася рішеннями суддів. Як наслідок цього, різниця між ними тільки збільшувалася. Для романо-германської правової системи характерні нормативність права, верховенство закону, високий рівень кодифікації, крім цього, система права складається з двох систем - публічного і приватного права. В той час як англо-американська система базується в основному на судовому прецеденті, в ній відсутні класифікація галузей, поділ норм права на імперативні та диспозитивні. На відміну від англо-американської, в романо-германській правовій системі судова практика є допоміжним джерелом права, вона здійснюється лише в рамках, встановлених законодавцем. Формування принципів права в цих правових системах відбувалося під впливом різних факторів, в романо-германській - під впливом теорії права, а в англо-американській поняття загальних принципів права історично взагалі не склалося, але пізніше судді виробили принцип «правової справедливості». Ці правові системи, які склалися історично, є загальновизнаними і класичними, тому такий тип правової системи, як змішаний, увібрав в себе риси, властиві і романо-германській, і англо-американським правовим системам. Серед них - нормативно-правовий акт як джерело права, правовий звичай і судовий прецедент є важливими і не завжди допоміжними джерелами права.
Правова система, яка найбільш відрізняється від попередніх, і навіть в деяких своїх положеннях є абсолютно несхожою на інші - релігійно-традиційна правова сім’я. Це сталося в силу того, що вона базується на релігійних нормах, нормах-звичаях, нормах-традиціях. Але правові системи країн, які входять до цієї групи, не зупинились у своєму розвитку. Під впливом класичних правових систем вони постійно вносять новели у національне право, змінюють його структуру, нарешті визнали норму права, як важливий еталон поведінки.
Висновок: Досліджуючи правові системи світу можна зробити висновок, що існує проблема критеріїв класифікації правових систем, так як кожен вчений має свій погляд на це питання. І тому існує така велика кількість окремих правових систем, які по суті є складовою частиною однієї правової сім’ї. На сьогоднішній день найбільш впливовими правовими системами світу, які склалися історично протягом століть є: романо-германська правова система і англо-американська правова система. Саме ці системи мають чималий вплив на інші правові системи держав.
Використана література:
1. Ю. А. Ведерніков, А. В. Папірна. «Теорія держави і права». – Київ: «Знання», 2008.
2. Р. Давид, К.Жоффре-Спинози. "Основныеправовые системы современности", М.1999г.
3. О. В Зайчук, А. П. Заєць, В. С. Журавський, О. Л. Копиленко «Теорія держави і права». – К.: Юрінком Інтер, 2006.
4. А. Х. Саидов. "Сравнительное правоведение и юридическая география мира", М. 1993г.
5. О.Ф.Скакун. "Теорія держави і права", Х.2001р.
6. "Теория государства и права" под ред. / проф. М.Н. Марченко, М.1996г.