Класифікація законів організацій

10. Закон генетичної різноманітності - в екології - закон , згідно з яким все живе генетично різноманітне і має тенденцію до збільшення біологічної різнорідності . Цей принцип має велике значення для успішної діяльності будь-якої організації . Суть його полягає в тому , що необхідно постійно урізноманітнити дії і процеси , за допомогою яких ми намагаємося досягти результату . Чим більш різноманітні елементи і процеси організації , тим вища ймовірність того , що вона зможе вижити в умовах швидких змін зовнішнього середовища. Прикладом цього закону може служити наступне : компанія, що спеціалізується тільки на виробництві пральних машин менш пристосована до умов існування , ніж компанія, яка виробляє різну побутову техніку , так як , з розвитком рівня життя населення попит на різні види продукції змінюється , щось купують більше , щось менше , тому необхідно щоб вироблена продукція була якомога різноманітнішою. Крім усього сказаного , важливою рисою цього закону є те , що він вчить людей шанобливо ставитися до того , що зайве і на перший погляд вже застаріло , а це особливо привабливо вже з моральної та філософської точок зору. Літ. джерела Акулов В.Б, Рудаков М. Н. Теорія організації / Навчальний посібник.Петрозаводськ:ПетрГУ,                         http://www.coolreferat.com/Законы_организации.

11. Формулювання закону своєрідності: кожна організація має найкращу і властиву лише їй організаційну структуру виробництва та управління. Будь-якій організації притаманні деякі особливості використання технологічного устаткування, професіоналізму і особових якостей персоналу, порядків та традицій відносин між працівниками за вертикаллю та горизонталлю. Ці особливості в сукупності визначають організацію як маленьке суспільство з власними населенням і територією, економікою і цілями, матеріальними цінностями та фінансами, комунікаціями і ієрархією. Кожна організація має свою історію, культуру, технологічну філософію. Для здійснення їх гармонійної взаємодії слугує єдина, найбільш відповідна до них організаційна структура управління. Оригінальність конкретної організаційної структури управління досягається використанням наявних типових лінійних, функціональних, штабних та інших структур шляхом включення або виключення будь-яких підрозділів або зв'язків.

12. Формулювання закону соціальної гармонії: для кожної організації розвиток соціальної сфери збільшує продуктивність праці працівників як за рахунок підвищення емоційного рівня працівника (поліпшується якість продукції), так і за рахунок активізації його трудової діяльності (підвищується продуктивність праці). У соціальну сферу діяльності організації входить виконання функції соціального розвитку колективу. Вона включає: досягнення соціальної справедливості; створення сприятливого соціально-психологічного клімату в кожній групі працівників; поліпшення умов праці і відпочинку працівників і членів їх сімей; турботу про здоров'я та гідне пенсійне забезпечення.На відміну від технологічних функцій функція соціального розвитку колективу відіграє важливу об'єднувальну роль. Зазвичай управлінські та технологічні функції організації не виходять за межі відділу, цеху та інших формальних структур, а функція соціального розвитку охоплює весь колектив. Це дає змогу поліпшити спілкування працівників різних підрозділів, що часто приводить до появи нових технологічних ідей, корисних для організації.

13. Формулювання закону ефективного сприйняття і запам'ятовування інформації: процеси сприймання і запам'ятовування інформації людиною реалізуються найефективніше, якщо вони наближені до процесу її мислення.Особливості мислення людини виявляються в двох типах: образності або алгоритмічності. Образне мислення — це представлення певних подій у вигляді образотворчих, яскравих, а можливо, і одухотворених еквівалентів. Алгоритмічне мислення засноване на логіці уявлення та розвитку реальних подій. Кожна людина володіє переважно тим або іншим типом мислення. У всіх випадках практикується система індивідуальної "міцної пам'яті". Тому керівник повинен індивідуально підходити до кожного працівника і радити йому використовувати відповідну методику для запам'ятовування інформації та розробки рішень.

14. Закон Ешбі - кількісна характеристика системи; воно вимірюється логарифмом числа помітних її станів . Різноманітність керуючої системи має бути не менше різноманітною від керованого об'єкта. Це означає , що для управління великою (складної ) системою керуюча система повинна мати значну різноманітність. Оскільки на практиці  створити настільки складний орган управління неможливо , то виникає доцільність виділення підсистем управління , кожна з яких вирішує своє завдання в умовах певної самостійності на відносно невеликих ділянках системи . Таким чином , принцип Ешбі дає теоретичне обгрунтування ієрархічної структури управління економічними системами . Він також вимагає розширення можливостей переробки інформації, що досягається, створенням автоматизованих систем управління.Для того , щоб одна система могла керувати іншою , необхідно , щоб ця перша система по своїй складності значно перевершувала керовану систему. Або іншими словами: « Просте не може управляти складним». Якщо проста система спробує керувати складною , то внаслідок цього можуть відбутися такі перетворення:

1) Керована система  виходить з-під контролю або  руйнується

( Тут же доречна  цитата: «Народжений повзати літати  не може» )

2 ) Керована система  поступово ускладнюється ( Приклад  цього : Еволюція державної влади  після судебника Івана III).

3 ) Керуюча система  починає спрощувати систему, якою  вона керує ( Американська система  тестування призводить до втрати  нормальних розумових процесів )

4 ) Керуюча система  контролює деякі параметри керованої  системи , інші параметри саморегулюються

( Приклад цього : вплив мозку на діяльність  організму людини ).

Літ. джерела 11-14. Теорія організації - Монастирський Г.Л.

Класифікація законів в літературі

1.Класифікація законів організації за Г.Л. Монастирським.  Відносяться такі загальні закони: • закон синергії;• закон самозбереження;• закон розвитку;• закон відповідності різноманітності системи, що управляє, різноманітності керованого об'єкта;• об'єктивний закон пріоритету цілого над частиною;• загальний закон врахування системи потреб. До специфічних законів організації можна віднести:• закон інформованості-впорядкованості;• закон єдності аналізу і синтезу;• закон пропорційності і композиції;• закон диференціації й універсалізації функцій;• закон своєрідності;• закон соціальної гармонії;• закон оптимального завантаження;• закон ефективного сприймання і запам'ятовування інформації.

2.Класифікація законів організації за С.В. Рогожиним та Т.В. Рогожиною: закон синергії, закон самозбереження і боротьба організацій за виживання, закон розвитку ділових організацій ,закон композиції і пропорційності ,закон інформованості й упорядкованості , закон єдності аналізу та синтезу, специфічні закони соціальної організації.

3. Класифікація законів  організації О.В. Карпецом : закон синергії,закон самозбереження, закон розвитку, закон інформованості-впорядкованості, закон єдності аналізу і синтезу , закон композиції і пропорційності.