Практичні дослідження вібраційного забруднення

З боку нервової системи  виражена загальна слабкість, підвищена  дратівливість, уразливість, плаксивість, головні болі до кінця робочого дня, зниження розумової та загальної працездатності, непостійні артеріальний тиск і пульс, підвищена пітливість, порушення уваги, пам’яті, мислення, інтелекту.

З боку серцево-судинної системи характерними є скарги на непостійне поколювання  в області серця, почастішання дихання та пульсу [9]. З боку травної системи — симптоми розладу,що розвиваються при впливі транспортної вібрації (джерела — трактори гусеничні, самохідні машини, комбайни, вантажні автомобілі — МАЗи, КрАЗи та КамАЗи, тягачі, самоскиди, великовантажні, дорожньо-будівельні машини, котки, грейдери, самохідний шахтний рейковий транспорт); транспортно-технологічної вібрації (під час роботи на екскаваторах); технологічної вібрації (джерела — верстати, ковальсько-пресове устаткування) — постійної і непостійної низько- (1—4 Гц), середньо- (8—16 Гц) і високочастотної (32—64 Гц) вібрації[8]. 
Припинення контакту з вібрацією при початкових (I ступінь) і рідше при помірковано виражених проявах (II ступінь) вібраційної хвороби призводить до регресу клінічних симптомів. Якщо працівник улаштовується на роботу, де немає контакту з вібрацією та супутніх несприятливих виробничих факторів, у предпенсійному чи пенсійному віці, загострення захворювання маскується віковими змінами, прогресуванням супутніх захворювань.

За умови зміни умов праці у стадії початкових проявів (I ступінь) і в молодому віці захворілого можливе його видужання. В інших випадках захворювання призводить до зниження загальної та професійної працездатності[4].

   Під час діагностики вібраційної хвороби використовуються: суб’єктивні дані (характерні скарги) хворого; дані об’єктивного обстеження; дані лабораторних, інструментальних і функціональних досліджень: загальних (вміст ліпідів, цукру та інші аналізи крові, загальний аналіз сечі, ЕКГ, рентгенографія органів грудної порожнини) і спеціальних (кистьова динамометрія, визначення больової чутливості, вібраційної чутливості за допомогою камертона С125 Гц чи апарата ІВЧ-02, вібротестера, температурної, тактильної чутливості, ультразвукова діагностика судин кінцівок, рентгенографія кісток кистей, стоп, хребта, капіляроскопія, електронейроміографія, холодова проба, електротермометрія, шкірна електротермометрія).. 
Дія шуму в багатьох випадках поєднується з впливом вібрації, пилу, токсичних і подразнюючих речовин, несприятливих факторів мікро- і макроклімату, зі змушеним незручним робочим положенням тіла, фізичним перенапруженням, підвищеною увагою, нервово-емоційним перенапруженням, що прискорює розвиток патології.

Джерелами шуму є двигуни, насоси, компресори, турбіни, пневматичні  інструменти, молоти, дробарки, верстати тощо. Специфічна дія шуму позначається на слуховому аналізаторі. Дистрофічні (оборотні), а потім деструктивні (мало- чи необоротні) зміни в слуховому аналізаторі розвиваються внаслідок тривалого перебування працюючого в режимі підвищеного шумового навантаження, підвищеної імпульсації, у виснажуючому режимі і призводять до розвитку професійної приглухуватості[2]. 
Хворі в першу чергу висувають неспецифічні скарги: 
з боку нервової системи — на дратівливість, плаксивість, образливість, лабільність настрою, підвищену фізичну і розумову стомлюваність, порушення сну, зниження пам’яті, уваги, неможливість зосередитися, головні болі до кінця робочого дня, запаморочення (астенічний, астеновегетативний, астеноневротичний  синдроми); 
з боку серцево-судинної системи — на колючі, потім стискаючі болі в області серця, непостійні пульс і артеріальний тиск, підвищену пітливість. Пізніше з’являються скарги на шум, дзвін, писк у вухах, зниження слуху на обидва вуха, запаморочення, нестійку ходу тощо. 
До ускладнень шумових впливів можна віднести серцево-судинні порушення, інсульт, енцефалопатію, кардіоваскулярні порушення, інфаркт міокарда, гіпер- і гіпотонічну хвороби, гострі та хронічні гастроентерологічні порушення. 
Неспецифічна дія шуму позначається на функції центральної нервової, травної системи (до виразкових проявів), серця (до інфаркту міокарда), судин (до гострого порушення кровообігу в міокарді, мозку), підшлунковій залозі та на інших органах[6].

2.3.Профілактика  вібраційних та шумових захворювань 
 
     Лікування вібраційних і шумових уражень має бути індивідуальним і комплексним. 
У разі впливу вібрації лікування спрямоване на усунення місцевих і загальних проявів вібраційної хвороби. Для лікування локальних проявів дії вібрації застосовують такі процедури: розтирання, масаж, теплі дво- чи чотирикамерні ванни, аплікації парафіну, озокериту, лікувальної грязі у поєднанні з ропою, фонофорез засобів, що нормалізують тонус капілярів. 
Фізіотерапевтичне лікування включає ампліпульстерапію, ультрафіолетове опромінення на комірцеву зону, ультразвук, а також сухоповітряні ванни з набором трав, локальну баротерапію, рефлексотерапію, внутрішньовенне лазерне опромінення крові, масаж плечового пояса, лікувальну гімнастику, сірководневі, йодобромні, азотно-термальні ванни. 
       У лікуванні проявів дії вібрації та шуму використовують вітамінотерапію, біогенні стимулятори, адаптогени (елеутерокок, китайський лимонник, женьшень, пантокрин, апілак тощо). 
Лікування загальних проявів тривалого впливу виробничої вібрації та шуму проводять відповідні фахівці (кардіолог, невролог, акушер-гінеколог, гастроентеролог).

      Лікування професійної приглухуватості включає використання засобів, що вибірково поліпшують мозковий кровообіг, біогенних стимуляторів, адаптогенів, вітамінотерапії тощо. Симптоматичне лікування спрямоване на усунення шуму, писку, дзвону у вухах. Консервативними методами лікування професійної приглухуватості можливо добитися деякого поліпшення слуху чи стабілізації процесу. Повного відновлення слуху добитися не можна. Хірургічному лікуванню професійна приглухуватість не підлягає[9]. 
      Для боротьби з виробничим шумом, загальною і локальною вібрацією застосовують профілактичні заходи. Це удосконалення технологічного устаткування і технологічних процесів, якісне проведення попередніх під час прийняття на роботу профілактичних медичних оглядів, якісний періодичний медогляд.

Обов’язковий склад  лікарської комісії та обов’язкові  дослідження під час медогляду  визначено Порядком організації  медоглядів працюючих певних категорій, затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246. У цьому ж документі визначено додаткові протипоказання до приймання на роботу і продовження роботи у контакті з вібрацією [8].

  
      Комплекс профілактичних заходів включає також регулярне використання індивідуальних (віброгасні рукавички, віброгасні черевики, навушники, шоломи, беруші тощо) і колективних засобів захисту (звукоізольовані кабіни, приміщення для персоналу, для устаткування тощо); 
оздоровлення осіб, які контактують з вібрацією і шумом; 
використання захисту часом — виключення надмірно тривалого стажу роботи в контакті з вібрацією і шумом, понаднормових робіт, регулярне використання додаткових до обідньої узаконених перерв для відвідування гідропроцедурної (теплі ванночки, самомасаж і розтирання рук рушником). 
     Хворому з діагнозом «вібраційна хвороба» протипоказано працю з впливом вібрації, фізичного (статичного і динамічного) перенапруження, а також несприятливих факторів мікроклімату, з тривалим перебуванням на ногах, у вимушеній незручній робочій позі та інших несприятливих виробничих факторів залежно від ураженої системи чи органа. 
При діагнозі «приглухуватість» праця з впливом шуму, несприятливих факторів мікроклімату, вібрації, інших несприятливих виробничих факторів протипоказана залежно від ступеня ураження системи чи органа.

 

 РОЗДІЛ  ІІІ. Практичні дослідження вібраційного забруднення

3.1. Прилад для  вимірювання

 

         Дослідження вібраційного забруднення  проводились за допомогою віброметра  моделі 2513\WH 2258, який мені надали для дослідження з ЦЗЛ заводу «Турбогаз»/додаток 1/. Прилад дуже простий в експлуатації,але потребує дуже обережного поводження. На основному моніторі віброметра фіксуються показники шуму і вібрації на досліджуваному об’єкті.Одиниці виміру величини шуму-дБ,вібрації-Гц. Перш ніж встановити мікрофон-поверхню об’єкта слід ретельно очистити. Виміри вібрації проводились на побутових приладах,автомобільному транспорті,аудіотехніці (фото 1-9).Результати вимірів наведено в таблицях 2-4.

 

3.2.Визначення рівня вібрації і шуму

 

  Систематизовані  матеріали досліджень,що проводились  26-28 жовтня на вул. Легоцького  та Ак. Корольова наведено нижче.

 

                                                                                                                 Таблиця 2

 

          Рівень вібрації і шуму автотранспорту.

 

№п\п	В И Д   Т Р А  Н С П О Р Т У	Р І В Е Н Ь  Ш У- М У,дБ	Р ІВ Е Н Ь В І  Б Р А- Ц І Ї, Гц
1	Легковий автомобіль «Тойота»	130-135	300-700
2	Легковий автомобіль «Жигулі»	130-140	300-700
3	Автобус «Ікарус»	120-125	120-125
4	Автобус « Ікарус», на сидінні	110-115	5-7
5 1	Мікроавтобус ПАЗ 2	130-140 3	90 4
6	Мікроавтобус ПАЗ,під  час зупинки на сидінні	115	8
7	Мікроавтобус ГАЗ	125-130	75-80
8	Мікроавтобус ГАЗ,під  час зупинки на сидінні	110	8

 

Виміри №1-3 проводились  безпосередньо на двигуні автомобілів. Цікавим є той факт, що навіть на відстані 3 метри від автобуса «Ікаруса» рівень вібрації становить 20 Гц, а рівень шуму-105 дБ. Рівень вібрації 5-7 Гц на сидінні свідчить про використання віброізолюючих матеріалів в конструкції .Даний рівень вібрації є небезпечним для водіїв,так як знаходиться в діапазоні 5-9 /табл. 4/ резонансних частот. Вібрації 8 Гц на сидіннях мікроавтобусів становлять таку саму небезпеку.

 

                                                                                                                   Таблиця 3

 

Рівень вібрації і шуму побутової техніки

 

№п/п	Н А З В А   П  О Б У Т О В О- В О Г О   П Р  И Л А Д У	Р І В Е Н Ь  ШУ- М У, дБ	Р І В Е Н Ь  В І Б Р А – Ц І Ї, Гц
1	Кавомолка «Nile line»	130-135	300-500
2	Блендер «Bluesky»	150-180	500-700
3	М’ясорубка «LG»	155-160	450-550
4	Мікрохвильова піч «Scarlet»	110-115	60-70
5	Холодильник «Sharp»	110-115	30

 

 

       Показники  вібрації кавомолки, що наведені в табл.2 заміряні безпосередньо на приладі на середній швидкості. На максимальній швидкості вібрація становить 850-950 Гц, а шум-160-170 дБ. Безпосередньо на столі показники становлять: 3 Гц-вібрація і 110 дБ- шум. Якщо показники вібрації перевищують 250 Гц-в центральній нервовій системі відбуваються незворотні зміни [1] .За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У побутових умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації -загальної та локальної.

                                                                                                                    Таблиця 4

 

Рівень вібрації і шуму мобільних телефонів, комп’ютера,телевізора

 

№п/п	Т И П  Т Е Х  Н І К И	Р І В Е Н Ь  Ш У М У, дБ	Р І В Е Н Ь  В І Б Р А Ц  І Ї, Гц
1	Мобільний телефон «Samsung», в режимі вібрації	125-130	20
2	Мобільний телефон «Samsung», в режимі дзвінка	110-120	3-10
3	Мобільний телефон «Soni Ericsson», в режимі вібрації	135-140	50
4	Мобільний телефон «Soni Ericsson», в режимі дзвінка	120-125	10
5	Мобільний телефон «Nokia», в режимі вібрації	115-120	10
6	Мобільний телефон «Nokia», в режимі дзвінка	100-110	2-5
7	Комп’ютер «LG»	115	70
8	Телевізор «Електрон», в режимі “без звуку”	100-105	2
9	Телевізор «Електрон», в режимі ¼ гучності	110	30

 

 

3.3. Додаткові  результати досліджень вібрацій.

 

  Напевно кожному цікаво дізнатися яку кількість шуму і вібрації ми отримуємо під час розмови, слухаючи дзвінок в школі та при перегляді телепрограм на середній гучності. Результати вимірів наведено нижче.