Дослідження і розрахунок основних параметрів пружної системи заправлення ткацького верстата СТБ2-330 для виготовлення тканини сатинового

 

Кафедра експертизи, технології і дизайну текстилю

 

                                            КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

з дисципліни «Технологія і обладнання ткацького виробництва»

на тему: 
Дослідження і розрахунок основних параметрів пружної системи заправлення ткацького верстата СТБ2-330 для виготовлення тканини сатинового переплетення

 

                                                          Студентки   3   курсу   групи  3Т

 

                                          м. Херсон – 2012  рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

Курсова робота виконується на листах формату А4 з додержанням правил оформлення текстової документації. Містить інженерні розрахунки і рішення питань, пов’язаних з зівоутворюючим механізмом для виготовлення тканини сатинового переплетення на ткацькому верстаті типу СТБ2-330, з розрахунком основних параметрів зівоутворення і пружної системи заправлення. Курсова робота має: 9  рисунків, 4 діаграмами і 6 таблиць. Структура курсової роботи складається з восьми розділів, титульного листа, завдання на курсову роботу, реферату, змісту, введення, висновоку, списка літератури.

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                               

                

                                                              Зміст

     Реферат…………………………………………………………………………3

Вступ……………………………………………………………………………5

1. Загальна характеристика ткацького верстата…………………….............7
2. Розрахунок елементів пружної системи заправлення ткацького                                верстата……………………………………………………………………11
3. Визначення коефіцієнту жорсткості пружної системи заправлення     ткацького верстата……………………………………………………......15
4. Конструкція та принцип дії зівоутворюючого механізму……………..17
5. Побудова профілю зівоутворюючих кулачків………………………….21
6. Побудова робочої та циклової діаграми руху ремізки…………………23
7. Побудова діаграми циклічної деформації основи внаслідок зівоутворення……………………………………………………………...26
8. Побудова діаграм повного циклу зівоутворення……………….………29

     Висновок......………………………………………………………………….30

Список літератури…………….……………...................................................31

 

 

 

 

 

 

 

                                                

 

Вступ

Ткацтво — один із найдавніших і найважливіших елементів національної культури українського народу. Воно належить до найбільш поширених видів господарської діяльності й народного мистецтва, яке має багатовікову історію і глибокі традиції.

На сучасному етапі розвитку промисловості України текстильна промисловість відіграє важливу роль. Це є одна з найперспективніших галузей економіки.

Виробництво текстилю на українських землях було присутнє з давніх-давен. Текстильна промисловість України почала розвиватися ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. За останні роки спостерігається спад виробництва. Значні потенційні можливості використовуються недостатньо внаслідок недопоставок сировини. Вирішення потребують такі завдання, як формування та розміщування державних замовлень і державних контрактів, координування діяльності підприємств, використання нових видів сировини.

Рівень завантаження виробничих потужностей зростає дуже повільно. Багато підприємств працює з значно нижчою змінністю ніж передбачено нормативами. За останні роки зросли простої технологічного устаткування. Введенні в дію виробничі потужності освоюються повільно. Переоснащення промисловості ведеться низькими темпами. В той же час нова техніка в ряді випадків використовується не повністю. Проте Україна за сучасних ринкових умов розпочала новий етап розвитку промисловості, в тому числі текстильної галузі.

Основною метою ткацького виробництва є випуск конкурентоспроможного асортименту тканин, які мають необхідні споживчі властивості та відповідають вимогам сучасної моди, у загальному профілі текстильна промисловість України й далі важливу роль відіграє у виробництві матеріалів, які експортуються поза межі держави. Це досягається здійсненням наступних заходів: використанням якісної вхідної сировини, правильним вибором сучасної техніки і технології для виготовлення тканин, розрахунком і встановленням оптимальних технологічних параметрів роботи ткацького обладнання; своєчасним здійсненням контролю технологічних режимів і якості готової продукції. Такі заходи потребують інженерного підходу до керування процесами проектування і формування тканих полотен з врахуванням особливостей будови ниток і пряжі та впливу роботи основних механізмів обладнання на зміну властивостей продукції. Тому сучасний фахівець текстильної галузі повинен володіти прогресивними методами керування технологічними процесами та приймати грамотні рішення при вирішення практичних завдань.

    Дана курсова  робота, допоможе набути знання, уміння і навички, необхідні при  здійсненні виробничої діяльності, направленої на підвищення ефективності ткацького виробництва і конкурентоспроможності вітчизняних текстильних товарів на світовому ринку.

 

 

 

               

 

 

             

 

 

 

 

1.Загальна характеристика ткацького верстата СТБ

В сучасних умовах розвитку ринкової економіки все більша увага приділяється асортименту тканини ,що випускається . Верстати працюють з одноколірним, двокольоровий і чотирьохкольорові утоком, оснащені негативним основним регулятором з фрикційної передачею і позитивним товарним регулятором безперервної дії.  При виготовленні тканини на верстатах СТБ, механізм зміни кольору утоку не бере участь в управлінні будовою тканини.

Верстати ткацькі без човникові з малогабаритними прокладачами утоку призначені для вироблення вовняних, бавовняних, лляних, шовкових та поліпропіленових тканин заправної ширини 180, 220, 250, 330 см.

Однією з головних особливостей верстатів СТБ є спосіб прокладення утоку в зів. Замість човника, що несе в собі утокове пакування, на цих верстатах для прокладача утоку використовують прокладач у вигляді сталевої пластини трубчастого перетину з встановленою пружиною для захоплення і утримання утокової нитки. Невеликі розміри і маса (6,35 x14x90 мм, 40г) дозволяють значно підвищити швидкість верстата. З лівого боку верстата знаходяться Бобінотримачі, на яких встановлені нерухомі бобіни з пряжею. Число бобін визначається кольором прокладача утоку.

 Переваги безчовникових ткацьких верстатів:

• можливість виготовлення тканин из використанням утоку 2-4-х кольорів;
• можливість посилення механізмів для виготовлення важких тканин;
• малі габарити прокладача виключають необхідність розкриття великого зіву.

Недоліки:

• потовщенні кромки створюють труднощі в обробці тканини.

             Технічна характеристика верстата СТБ2-330 представлена в таб.1 [5].

                                                                                                                 

                                                                                                                 

                                                                                                                    Таблиця 1 

Технічна характеристика верстата

№ з/п	Найменування характеристики	Характеристика
1	Заправна ширина верстата, см	330
2	Частота обертання головного валу, хв.-1	190
3	Величина ходу берда, мм	70
4	Діаметр дисков навоя, мм	600
5	Діаметр ствола навоя, мм	150
6	Кількість кольорів утка	2
7	Потужність електродвигуна,кВт	1,7
8	Максимальна швидкість прокладання утка,с/м	20-24
9	Тип основного регулятора	негативний регулятор
10	Тип скала	рухомий
11	Максимальний коефіцієнт зв'язності тканини	9
12	Число ремізок	10
13	Вид кромки	закладна
14	Габаритні розміри,мм Ширина Глубина	5100 1795
15	Маса,кг	3500
16	Показники надійності: наробітка на відмову,год коефіцієнт технічного використання коефіцієнт готовності	50-55 0,8 0,976

 

2. Розрахунок елементів пружної системи заправлення                 ткацького верстата

   Пружна система заправлення ткацького верстата представляє собою єдність основи і тканини в заправці верстата у сукупності із узгодженою дією робочих механізмів. Тобто основні нитки і тканина в процесі її формування розглядаються як один цілий об’єкт, на який впливає робота механізмів, що розтягують та змінюють лінію заправлення основи і тканини в різні цикли тканиноформування та на різних ділянках заправлення. В результаті цього зміни натягу або деформації основи викликають відповідні зміни натягу або деформації тканини і навпаки.

 Пружна система заправлення  ткацького верстата складається  із окремих елементів конструктивно-заправної  лінії (КЗЛ) верстата, які представляють  собою вільні прямолінійні ділянки і ділянки, які огинають циліндричні поверхні:

lо – ділянка основи на навої;

l1 – ділянка основи між навоєм і скалом;

l2 – ділянка основи, яка огинає скало;

l3, – ділянка основи між скалом і першим ламельним прутком;

l4, – ділянка основи від ламельного прутка до першої ремізки;

l5, – ділянка основи від першої ремізки до опушки тканини;

l6, – ділянка тканини від опушки до грудниці;

l7, – ділянка тканини, яка огинає грудницю;

l8 – ділянка тканини від грудниці до вальяна;

l9 – ділянка тканини на вальяні.

Безпосередньо параметри ПСЗ верстата СТБ2-330 представленні в таб. 2.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

                                                                                                      

                                                                                                      

                                                                                                        Таблиця 2

                   Параметри ПСЗ верстата СТБ2-330

№	Найменування елементів верстата	Позначення данних	Значення,мм
1	Радіус ткацького навою	R	114,649
2	ділянка основи між навоєм і скалом	l1	490
3	Радіус скала	R	66
4	ділянка основи між скалом і першим ламельним прутком	l3	490
5	ділянка основи від ламельного прутка до першої ремізки	l4	360
6	ділянка основи від першої ремізки до опушки тканини	l5	145
7	ділянка тканини від опушки до грудниці	l6	340
8	Радіус грудниці	R	5
9	ділянка тканини від грудниці до вальяна	l8	80
10	Радіус вальяна	R	81