Організація будівництва об’єкта

Міністерство освіти та науки України

Тернопільський національний технічний університет імені  Івана Пулюя

Кафедра будівельної механіки

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

На тему: «Організація будівництва об’єкта»

З дисципліни: «Організація будівельного виробництва»

Виконав: ст.. гр. МБ-41

Ковбасник В.В.

Прийняв:

Доц. Ковальчук Я.О.

Тернопіль 2013

Зміст

Завдання на проектування    …………………………………………………….3

Вступ       …………………………………………………………………………4

1. Підготовка будівництва об’єкта;      ……………………………………………5
2. Обґрунтування потокової організації будівництва об’єкта:   ………………...6

2.1.Номенклатура часткових  та спеціалізованих потоків;   …………………6

2.2. Поділ будівлі  на захватки;       …………………………………………….7

2.3. Характеристика  конструктивного рішення;      ………………………….8

3. Організаційно-технологічні  схеми будівництва:       …………………………...9

3.1. Визначення об’ємів  фундаментів;         …………………………………..9

3.2. Визначення об’ємів  земельних робіт;        ………………………………10

3.3. Розрахунок об’ємів  та тривалості їх виконання по захваткам;    ……...11

3.4. Вибір монтажних  пристосувань та типів кранів:   ……………………...12

3.4.1.Підбір кранів;          ……………………………………………….12

4.Календаризація  будівництва:        ………………………………………….15

4.1. Сітьове  планування;           …..………………………………………15

4.2. Календарний графік  будівництва;     …………………………………….15

5. Об’єктний будгенплан:              …………………………………………………17

5.1.Розрахунок тимчасових  площ складів;      ……………………………….17

5.2. Розрахунок тимчасових  побутових приміщень, складу робітників;  …19

5.3. Розрахунок потреби будівництва у воді;     …………………………….21

5.4. Забезпечення будівництва  електроенергією;    …………………………23

6. Техніко-економічні  показники;     ………………………………………………24

Перелік використаної літератури    …………………………………………….25

Вихідні дані

1. Прольоти та їх  кількість(метал.+з.б.), м×шт.  30×1 + 24×2

2. Висота до низу  ферм      14,4      9,6

3. Крок колон:

‒ крайній, м       12

‒ середній, м       12

4. Крок ферм, м       6

5. Вантажопідйомність  крана, т    Q=15

6. Довжина секцій та їх кількість, м×шт.   60×2       72×1

7. Група гранта        3

8. Фундамент ‒ монолітний  залізобетон

9. Колони та пілкранові  балки ‒ металеві та з.б.  у відповідних прольотах;

10. Покриття ‒ металевий  профнастил та з.б. панелі у  відповідних прольотах;

11. Стінові панелі ‒  керамзит  =240

12. Висота блока заскління h=2400 мм

13. Покриття ‒ чотирьохшарова  холодна

14. Підлога ‒ асфальтобетон

Вступ

Будівництво – одна із основних галузей  народного господарства, що забезпечує створення нових, розширеня та реконструкцію діючих основних фондів країни. Ця галузь одна із тих, що забезпечує розвиток і зміцнення економіки, а отже і рівень життя в ній. Саме тому будівництво повинно мати такі якості як капітальність, ефективність, економічність та інші, які повинні удосконалювати організацію та методи будівельного виробництва.

Ефективність будівельного виробництва  визначається організаційними положеннями  й формами виконання всіх процесів, супутнім зведенню будівельної продукції.

Особливості будівельних процесів вимагають в кожному конкретному випадку встановлення технологічно правильних й ефективних методів виконання будівельних процесів, їх організаційних форм й взаємо пов’язання в просторі та часі, здатних забезпечити якість й економічність будівельної продукції.

В сучасних умовах розвиток науково-технічного прогресу й методи організації трудових процесів безперервно вдосконалюються на основі розробок й впровадження наукової організації праці. Дане вдосконалення  повинно забезпечувати підвищення продуктивності праці робітників, покращення якості робіт й економію ресурсів, ефективність використання робочого часу, засобів механізації й матеріальних елементів.

Для практичної реалізації цих основних положень наукова організація праці  передбачує систему заходів, які включають наступні основні напрямки: вдосконалення форм організації праці – розподіл й кооперацію праці, підбір оптимального складу й спеціалізацію бригад і ланок працівників; вивчення й розповсюдження передових методів праці; покращення організації й обслуговування робочих місць; забезпечення найбільш сприятливих умов праці; вдосконалення нормування праці; впровадження прогресивних форм і систем оплати; підготовку й підвищення кваліфікації робітників; зміцнення трудової дисципліни.

Економічна криза сильно вдарила  по будівельній галузі. Так в січні-серпні 2009р. підприємствами України виконано будівельних робіт на суму 21,5 млрд грн., що в порівняльних цінах складає 46,4% від об’ємів будівництва у  відповідний період минулого року.

Але, не дивлячись на статистику, будівництво  поступово починає повертати  втрачені позиції. У цих умовах необхідно  посилено звертати увагу на питання  організації будівельного виробництва

Таким чином метою курсового  проекта є  розробка системи організаційно-технологічних рішень по будівництву об’єкта, забезпечення потоковості і оптимальних строків будівництва, що незмінно приведе до росту чистого прибутку підрядчика

1. Підготовка будівництва об’єкта.

Підготовка  до будівництва кожного об'єкта повинна передбачати: вивчення інженерно-технічним персоналом  проектно-кошторисної документації  (в  тому  числі  при  реконструкції  або   технічному переозброєнні існуючого об'єкта - документації по  технічному  обстеженню   конструкцій)   і   детальне   ознайомлення   з   умовами будівництва;  розробку  проектів  виконання  робіт  по  будівництву будівель, споруд і  їх  частин,  а  також  на  позамайданчикові  та внутрішньомайданчикові підготовчі роботи;  виконання  власне  робіт підготовчого періоду (з дотриманням природно-охоронних вимог, вимог з охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки).

До позамайданчикових  підготовчих робіт відноситься  будівництво під'їзних шляхів і  причалів, ліній електропередач з  трансформаторними підстанціями, мереж водопостачання з водозабірними спорудами, каналізаційних колекторів з очисними спорудами,  житлових  містечок для   будівельників,   об'єктів   виробничої    бази    будівельних організацій, обладнання перевалочних баз, будівництво пожежних депо та організація пожежної охорони, а також створення і налагоджування автоматизованих систем планування та управління, обчислювальних мереж, споруд, пристроїв та ліній зв'язку.

До  внутрішньомайданчикових  підготовчих  робіт   відносяться: здача-прийняття геодезичної розбивочної основи  для  будівництва  і геодезичні розбивочні роботи для  прокладання  інженерних  мереж  і доріг, зведення будівель і споруд; звільнення будівельного  майданчика для будівельно-монтажних робіт (розчищення території, знесення будівель  тощо);  планування   території;   штучне   пониження   (в необхідних випадках) рівня грунтових вод; перекладання  існуючих  і прокладання нових інженерних мереж, влаштування постійних і  тимчасових доріг, огородження будівельного майданчика з  організацією  в необхідних  випадках  контрольно-пропускного   режиму;   розміщення мобільних (інвентарних) будинків і споруд виробничого, складського,допоміжного, санітарно-побутового та громадського призначення, влаштування  складських  майданчиків  і  приміщень   для   матеріалів, конструкцій і устаткування; організація функціонування  автоматизованих систем планування і керування, обчислювальних мереж і засобів зв'язку для керування виконанням робіт, в тому числі оперативно-диспетчерського; забезпечення  будівельного  майданчика  освітленням, протипожежним водопостачанням, засобами пожежогасіння, сигналізації та зв'язку.

При згоді замовника  на використання для потреб будівництва  запроектованих постійних або існуючих будівель і споруд їх також  на лежить збудувати  або  пристосувати  у  підготовчому  періоді.  При техніко-економічній доцільності і згоді замовника для цих цілей можуть будуватись тимчасові неінвентарні будівлі і споруди.

     Тимчасові   позамайданчикові  і  внутрішньомайданчикові  дороги влаштовують при недоцільності або неможливості використання для потреб  будівництва постійних існуючих  і   запроектованих   доріг.Конструкція всіх доріг, що використовуватимуться як тимчасові,  повинна забезпечувати рух будівельної техніки і перевезення максима-

льних за масою  і габаритами будівельних вантажів.

     Водою,   теплом,   парою,   газом,   стисненим   повітрям    і  електроенергією будівництво слід  забезпечувати,  як  правило,  від  існуючих діючих систем, мереж  і установок з використанням   запроектованих постійних інженерних мереж і споруд.

2. Обґрунтування потокової організації будівництва об’єкта

Потоковий метод організації будівельного виробництва є основною формулою організації будівництва, що сприяє економії трудових витрат, витрат часу, ресурсів і зниження вартості будівництва.

Основним методом потокового виробництва є безперервність і  рівномірність виробництва. Для  здійснення цих принципів технологічний  процес зведення будинків розчленовування  на відповідні ритмічні узгодження комплексів робіт. Ритмічність досягається розбивкою будинків на захватки. Потоковий метод забезпечує рівномірну і безперервну роботу всіх ланок виробництва.

Класифікація потоків по виду випускаємої  продукції:

1. Частковий потік – нероздільні  процеси будівництва (штукатурка, скління...);

2. Спеціалізований потік – сукупність  часткових потоків в результаті  чого отримуємо завершений конструктив  (земляні, бетонні роботи…);

3. Об’єктний потік - сукупність  спеціалізованих потоків, після  завершення яких отримуємо зведений об’єкт;

4. Комплексний потік - сукупність  об’єктний потоків (жилі мікрорайони,  спорткомплекси, офісні центри)

За характером ритмічності потоки діляться на:

1. Кратноритмічні;

2. Різноритмічні;

3. Неритмічні.

2.1.Номенклатура  часткових та спеціалізованих потоків

1. Земляні роботи

• планування ділянки, тис м²;
• зрізка рослинного шару 15см, тис ;
• розробка грунту екскаватором, тис ;
• ручна доробка грунту, 100 ;
• зворотня засипка грунту, 100 .

2. Улаштування фундаментів

• улаштування бетонної підготовки 10см, 100 ;
• улаштування монолітних з./б. фундаментів, 100 .

3. Зведення каркасу

• монтаж колон, шт.;
• монтаж підкранових балок, шт.;
• монтаж підкроквяних ферм, шт.;
• монтаж кроквяних ферм, шт.;
• монтаж конструкцій ліхтаря, т;
• монтаж плит покриття (металевого профнастилу), шт.(т);
• монтаж стінових панелей, шт.;
• монтаж віконних блоків, т;
• монтаж воріт, т;
• улаштування покрівлі, 100м².

4. Опоряджувальні роботи

• скління, 100м²;
• вапняна побілка стін та стелі, 100м²;
• масляне фарбування стін, 100м²;
• масляне фарбування мет. конструкцій, 100м²;
• улаштування вимощення, 100м²;
• улаштування підлоги, 100м².

5. Спеціальні роботи

• улаштування водо- та каналізаційних мереж;
• монтаж систем опалення та вентиляції;
• монтаж освітлювального та силового енергопостачання;
• монтаж технічного обладнання.

2.2. Поділ будівлі на захватки

Виходячи з організаційно-технологічних  міркувань розбиваємо будівлю  на 4 захватки:

Такі роботи як: планування поверхні бульдозером, зрізка рослинного шару грунту, улаштування бетонної підготовки, зворотню засипку грунту виконуємо однією захваткою для всієї будівлі  через нераціональність їх виконання  за прийнятим поділом.

2.3. Характеристика конструктивного рішення

Таблиця 2.3.

3. Організаційно-технологічні схеми будівництва

3.1. Визначення об’ємів фундаментів

1. Для колон крайнього ряду:

Об’єм одного фундаменту:

.

Об’єм на захватках:

2. Для колон середнього ряду:

Об’єм одного фундаменту:

.

Об’єм на захватках:

.

3. Для колон торцевого фахверку:

  Об’єм одного фундаменту:

.

Об’єм на захватках:

3.2. Визначення об’ємів земельних робіт:

1. Для колон крайнього ряду:

=12,92

Об’єм на захватках:

2. Для колон середнього ряду:

=37,19

Об’єм на захватках:

3. Для колон торцевого фахверку:

=7,1

Об’єм на захватках:

3.4. Вибір монтажних  пристосувань та типів кранів

Виділяють три методи монтажу:

1. Роздільний метод – під кожний монтажний елемент, виходячи з його характеристик підбирають окремий кран;

2. Комплексний метод – під всі монтажні елементи підбирають один кран;

3.    Роздільно-комплексний (комбінований) – підбирають n-ну кількість монтажних комплектів з використанням n-ної кількості кранів.

Кожен з методів має свої переваги та недоліки і обирається в залежності від ресурсів, що є у розпорядженні, та поставлених цілей.

В курсовому проекті обрано роздільно-комплексний метод монтажу, що є проміжним по затратності та тривалості будівництва об’єкта.

Підбір крану виконується виходячи з трьох характеристик:

1. Монтажна маса елементу                          ,

де  - маса елемента, що монтується;

- маса стропуючих пристроїв.

2. Монтажна висота підйому гака крана          

де  - рівень монтажного горизонту;

                  - запас по висоті(0,5м);

                 - висота елемента, що монтується;

                 - довжина стропуючого пристрою(1-4,5м);

3. Монтажний виліт стріли . Розраховується з умов мінімального приближення крану до місця установки конструкції і залежить від кількості монтуючих елементів з однієї стоянки

Максимальний виліт стріли ( ) визначаємо як гіпотенузу прямокутного трикутника

Виходячи з монтажних характеристик  виділяємо три монтажні комплекти.

До 1-го відносимо металеві та з./б. колони, підкранові балки, підкроквяні ферми.

До 2-го – металеві та з./б. кроквяні ферми, плити покриття, металевий  профнастил та ліхтарні рами.

До 3-го – стінові панелі, та віконні  блоки.

Розрахунок монтажних характеристик  та підбір кранів виконана у таблиці: 

4.Календаризація будівництва

4.1.Сітьове  планування

Сітьовим плануванням  іншими словами можна назвати  оптимальний або близький до нього  варіант плану будівництва, що забезпечує раціональне прив’язку в часі і просторі виконуємих робіт і найкраще використання ресурсів, а також ефективне управління реалізацією цього плану.

Сітьовий графік являє  собою сітьову модель з розрахунковими числовими параметрами. Сітьова модель зображується у вигляді графіка, який складається зі стрілок та кружків або прямокутників.

Сітьова модель (графік) – це формалізований,організаційно-технологічний  взаємозв’язок виробничих і невиробничих процесів, що дозволяє встановити екстремальні чи оптимальні значення різних параметрів будівельного виробництва (вартість, затрати праці,персоналу і т.д.)

В основі побудови сіті лежать поняття "робота" та "подія".

    Робота– це виробничий процес, який потребує витрат часу та матеріальних ресурсів, який приводить до досягнення окремих результатів. Роботу на сітьовому графіку зображають однією суцільною стрілкою, довжина якої не зв'язана з тривалістю роботи. Під стрілкою вказують резерви часу, а над стрілкою – тривалість роботи у робочих днях.

    Очікування – процес, який потребує тільки витрат  часу та не вимагає ніяких  матеріальних ресурсів. Очікування  може бути технологічним та  організаційним.

    Подія – це факт  закінчення однієї або декількох  робіт, які були необхідні і  були достатні для початку інших робіт. Їх відображають кружками, де у середині – номер події. Подія може бути початковою, кінцевою, вихідною, завершальною.

    Шлях – це безперервна  послідовність сітьового графіку. 

Критичний шлях – це шлях, який має  найбільшу довжину (тривалість) з усієї можливості наявних шляхів. Сукупність цих критичних та підкритичних робіт називають критичною зоною. Критичний шлях на сітьовому графіці зображають двома лініями.

4.2. Календарний графік будівництва

    Календарний  графік будівництва на основі загальної організаційно-технічної схеми встановлює черговість та строки будівництва основних та допоміжних будівель та споруд, пускових комплексів та робіт підготовчого періоду з розподілленням капітальних вкладів та об'ємів будівельно-монтажних робіт по етапах будівництва за часом. Календарним планом планують роботи в збільшеному вигляді по окремим  об'єктам.

    Обсяг робіт характеризують  кошторисною вартістю будівельно-монтажних  робіт, або капітальних вкладень (у вигляді дробу: у чисельнику – капітальні вкладення, у знаменнику – об'єм будівельно-монтажних робіт).

    Для багаторічного будівництва  обсяг робіт показують по рокам,  а при строках менше двох  років – по кварталах.

    За данними календарного плану будівництва будують графіки потреби у робочих кадрах, матеріальних ресурсах, загальних машинах та транспорту.

    Вихідними данними для  складання календарного плану  є будівельна, кошторисна та інші частини проекту, у тому числі окремі розділи проекту організації будівництва.

5. Об’єктний  будгенплан

    Будгенпланом називається генеральний план майданчика, що підлягає забудові або реконструкції, на якому крім існуючих будівель і споруд показують об’єкти основного будівництва з показом черговості їх зведення, а також тимчасові споруди та мережі, які необхідні для здійснення будівництва(виконробські, вагончики бринад, побутові приміщення, приміщення для обігріву, туалети, душові, склади матеріалів, тимчасові інженерні мережі, механізовані установки і т.д.)

    Будгенплан визначає  склад та розміщення об’єктів  будівельного господарства з  метою максимальної ефективності  їх використання і з урахуванням  вимог охорони праці. Будгенплан  – важлива складова частина технічної документації і основний документ, регламентуючий організацію майданчику та об’єми тимчасового будівництва.

В курсовій роботі розробляється об’єктний  будгенплан.

    Об’єктний будгенплан  проектується окремо на всі  будівлі, які будуються і входять  в загально майданчиковий  будгенплан. Для складних будівель об’єктний будгенплан може складатися на різні етапи ( підготовчій, основний і інш.) і види робіт ( земляні, споруди підземної або монтаж надземної частини будівлі, покрівельні роботи і інш.).

    При проектування об’єктного буд генплану недостатньо визначити габарити складських майданчиків в зоні дії механізму, слід виконати розкладку збірних конструкцій по типам і маркам, точно вказати місце, відведене під ті чи інші матеріали, тару, оснастку, устаткування. Після розміщення складів переходять до прив’язки тимчасових будівель. При наявності загально майданчикового буд генплану на об’єктному уточнюють роз положення тимчасових будівель, споруд і установок тільки на території, безпосередньо прилягаючий до об'єкту, який будується.

    Наступним етапом проектування  є прив’язка комунікацій, яка  включає: визначення місць підключення  до постійних комунікацій або  інших джерел постачання, трасировку  з позначенням проміжних пристроїв  до споживачів або розподілюючих  пристроїв в робочій зоні.

    На об’єктному буд  генплані конкретизують вимоги  техніки безпеки з показом  огорож небезпечних зон праці  механізмів і багатовольтних  ліній; переходи через залізничні  шляхи; розташування знаків, регулюючих  рух транспорту та інш. Уточнюють  також інші елементи будівельного господарства: огороджуючи території, місця зберігання протипожежного устаткування та інш.

5.1.Розрахунок тимчасових площ складів

    Для розрахунку використовують  таблицю, у яку зводяться всі  розрахунки і заносяться всі коефіцієнти, що вказують тип складу.

    Позначення в таблиці,  розрахункові формули:

Q – к-сть споживаного матеріалу;

t – період споживання матеріалів, визначається тривалістю виконання  відповідних робіт з календарного  графіка, у днях;

q₁ – витрата матеріалу в добу;

n – норма запасу матеріалів  на складі;

K₁ – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів, дорівнює 1,1;

K₂ – коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів, дорівнює 1,3;

q_ск – кількість матеріалу, підлягаючого збереженню на складі;

f – норма складування матеріалу на 1 м²;

B – коефіцієнт використання  площі складу;

F – площа складу соответствующая  матеріалові.

Результати розрахунків зведені  у таблицю:

5.2. Розрахунок тимчасових побутових приміщень, складу робітників.

    Визначення площ тимчасових будинків і споруджень виробляється по max чисельності працюючих на стройплощадке і нормативної площі на одну людину пользующегося даним приміщенням.

    Чисельність робітників  визначаємо по формулі:

  - чисельність робітників, прийнята  по діаграмі руху робочої сили, складає 83,9%

  - чисельність інженерно-технічних  працівників складає 11%

  - чисельність службовців складає 3,6%

  - коефіцієнт, що враховує відпустки,  хвороби і приймаємий 1,05

  - Загальна чисельність працюючих  на будмайданчику

За календарним планом на будівництві  промислового об'єкта одночасно працює максимальна кількість людей 30 чоловік.

 чол.

чол

чол

Таблиця 5.2. Розрахунок площ тимчасових будинків

5.3. Розрахунок  потреби будівництва у воді

    Водопостачання будівництва  повинне здійснюватися з урахуванням  діючих систем водопостачання. При  пристрої мереж тимчасового водопостачання  в першу чергу варто прокладати  і використовувати мережі запроектованого постійного водопроводу. При рішення питання про тимчасове водопостачання будівельного майданчика задача полягає у визначенні схеми розташування мережі і діаметра трубопроводу, що подає воду на наступні потреби:

1. виробничі;
2. господарські;
3. на душові установки;
4. пожежегасіння.

  Повна потреба у воді будівельного  майданчика складає:

1. Витрата води на виробничі  потреби визначаються на підставі календарного плану і норм витрат води на л/сек

 л/сек, де

S – це обсяг будівельних робіт  або кількості одиниць установок,  транспорту, що споживають воду;

А – питома витрата води на виробничі  нестатки;

- це коефіцієнт годинної нерівномірності  водоспоживання

- кількість годин роботи, до  якого віднесена витрата води

2. Витрата води на господарсько-питні  нестатки

 л/сек, де

b – питома витрата води на  господарсько-питні нестатки

- кількість працюючих у максимальну зміну

- кількість годин роботи в  зміну

- це коефіцієнт годинної нерівномірності  водоспоживання

3. Витрата води на душові установки

 де

С – це витрата води на один приймаючий душ у л/сек

- кількість працюючих, приймаючих  душ

- тривалість роботи душової  установки

    Кількість води на  пожежегасіння визначаємо по  нормативах.

    Витрата води на пожежегасіння на будівельному майданчику приймаємо 10 л/сек, тобто передбачається одночасна дія двох гідрантів по 5 л/сек

Табл.5.3.1. Питома витрата води на виробничі нестатки

Табл.5.3.2. Норми витрати води на господарсько-побутові нестатки

л/сек,

л/сек,

 л/сек,

 л/сек

Діаметр трубопроводу для мережі тимчасового  водопостачання розраховуємо по формулі: 
де

D - діаметр труби

- витрата води в л/сек

- швидкість руху води в  л/сек

Приймаємо діаметр трубопроводу мережі тимчасового водопостачання  150 мм, та окремо другу трубу на пожежні потреби.

5.4. Забезпечення будівництва електроенергією

Електропостачання будівництва здыйснюэться за рахунок діючих систем або інвентарних пересувних систем електропостачання.

Об'єкт промисловоъ будівлі приєднуємо до діючих мереж електропостачання. Електроенергія на будмайданчику використовується для харчування машин, тобто виробничих потреб, для зовнішнього і внутреного освітлення і на технологічні потреби.

Розрахунок навантажень по встановленню потужності електричних приймачів  і коефіцієнт запиту з диференціацією по видах споживачів.

- коефіцієнт, що враховує втрати  потужності в мережі, у залежності  від довжини і перетину, =1,1

, , , - це коефіцієнти попиту, що залежать від числа споживачів (нормативна величина)

- потужність силових споживачів  у квт

- потужність для технологічних потреб, у квт (нормативна величина)

- потужність пристроїв внутрішнього  освітлення, у квт

- потужність пристроїв освітлення зовнішнього

Приймаємо трансформатор ТМ 100/6

Табл. 5.4.1. Потужність силових споживачів

Табл. 5.4.2. Потужність електромережі для зовнішнього освітлення

Табл. 5.4.3. Потужність мережі внутрішнього освітлення

6. Техніко-економічні показники

1. Вартість будівництва за об’єктним кошторисом: 

2. Будівельний обсяг будови :

3. Питома вартість одиниці обсягу будови:

4. Трудомісткість загально-будівельних робіт:

5. Виробіток на одного робітника:

6. Тривалість будівництва

а) базова, дн.

б) проектна,  дн.

Перелік використаної літератури 

1. Л.Г. Дикман    Организация и планирование строительного производства: ученик для вузов. – М.: Высшая школа,1988. – 559 с.

2.Ушацький С.А. та  ін. Організація зведення і реконструкції будівель та споруд. – Київ: Вища школа,1992.

3. Андронов А.І., Кучма О.О. - Методичні вказівки до виконання курсового проекту на тему « Організація будівництва об’єкта». – Харків: ХДТУБА,2006.-20с.

4. Станевский В.П „Строительные краны” К. Будівельник, 1989

5. ДБН А.3.1-5-96. Організація будівельного виробництва, - К.: Державний комітет України у справах містобудування і архітектури. - Київ 1996.

6. Д 2.2-..-99 Ресурсные элементные сметные нормы на строительные работы. – Киев: Госстрой Украины,2000.

7. Методичні вказівки до оформлення випускніх робіт, курсових та дипломних проектів. – уклад. Артеменко А.К., Спіранде , - Харків: ХДТУБА,2001.

Изм.

Колич.

Лист

№ док

Подпись

Дата