Проект брагоректифікаційного відділення спиртового заводу потужністю 6000 дал спирту ректифікованого на добу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Июня 2013 в 19:15, курсовая работа

Краткое описание

Резервом зниження енергоємності процесу брагоректифікації є екстенсивне використання матеріальних потоків, що відходить із брагоректифікаційної установки, з якими витрачається до 90 % підведеної теплової енергії.
Заслуговують уваги впроваджені науковими працівниками НУХТ і інституту Укрспиртбіопрод схеми багаторазового використання тепла при брагоректифікації , а саме:
Рекуперація тепла конденсації водно-спиртової пари в умовах роботи колон під різним тиском;
Схеми непрямої дії, де частина спиртових парів БК направляється через додатковий піноуловлювач в кубову частину ЕК;
Схема БРУВАК-М (малий вакуум – 0,02Мпа) впроваджена на ДП

Вложенные файлы: 1 файл

К.П. БРУ мій.doc

— 1.02 Мб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Розрахункова частина

3.1 Вихідні дані  для розрахунків

  

Зерно для розварювання – кукурудза, яка містить крохмалю 60%, вологість 14,5%. Потужність заводу – 6000 дал/добу.

 

3.2 Розрахунок  продуктів

 

Асортимент сировини. Зерно для розварювання - кукурудза, яка містить крохмалю 60%, вологість 14,5 %.

Вихід спирту. Вихід спирту з 1 т умовного крохмалю зазначеного асортименту сировини встановлено: кукурудзи 66, 6 дал.

Крохмаль. Кількість крохмалю сировини, яка потрібна для виходу 100 дал. безводного спирту, дорівнює:

(100x1000)/66,6 = 1501,5 кг або 1,501 т.

Коефіцієнт роботи заводу. При зазначеному виході спирту коефіцієнт роботи заводу:

(66,6x100)/72 =92,5

де 72 - теоретичний вихід спирту з 1 т крохмалю, дал.

Витрати крохмалю у виробництві становитимуть:

100-92,5 = 7,5%

 

Крохмаль зерна для розварювання.

Таблиця – 3.1

Джерело ферменту

Препарату товарного

В перерахунку на одиницю  активності по ГОСТ 264.4-89 *10

Альфа аміліза (Термаміл 120-L)

0,5-0,8

1-1,5

Глюкоамілаза

(Сан супер 240-L)

1,3-1,5

5,5-6,2


 

Ферментний препарат Термаміл-120L.

На 1 т умовного крохмалю витрати Термамілу-120L складають 0,5 л. На 1,501 т умовного крохмалю витрата Термамілу-120Ь складатиме:

1,501x0,5 = 0,75 л.

 Для введення ферментного препарату в заміс робиться розведення фермент


 

                                                                                                                                                    

                                                                                                         Проект брагоректифікаційного відділення спиртового заводу потужністю

                                                                                 6000 дал на добу

 

 

 

 

 

 


Об'єм води для розведення ферментного препарату:

0,75 х 10 = 7,5 л.

 Густина ферментного препарату Термаміл-120L 1,2 кг/дм . Маса ферментного препарату:      

0,75 х 1,2 = 0,9 кг.

 Маса води  для розведення ферментного препарату:       

7,5 х 1 = 7,5 кг .

Маса розчину  ферментного препарату, що вводиться  у заміс:  

0,9 + 7,5 = 8,4 кг.

 Зерно для розварювання.

При крохмалистості кукурудзи 60% для розварювання потрібна така її кількість:

С = (Аі х 100) / К = (1501 х 100) / 60 = 2501,6 кг ,

де Аі - кількість  крохмалю в кукурудзі, кг

К - вміст крохмалю у кукурудзі, %.

У цій кількості  кукурудзи міститься, кг: 
води (2501,6 х 13) / 100 = 325,2 кг

сухих речовин 2501,6 - 376,2 =2125,4 кг

з них зброджуваних - 1505 кг,

незброджуваних - 1012,8 кг.

Кількість цих речовин у кукурудзі для розварювання наведено у таблиці

 

Склад кукурудзи

Кількість речовин

кг

%

Зброджувані сухі речовини

1505

60

Незброджувані сухі речовини

1012,8

40,5

Всього сухих речовин

2125,4

84,9

Вода

325,2

13,0

Всього

2501,6

100




 

 

 

 

 

 

Заміс.

Кількість води, яка потрібна для приготування замісу:

2501,6 х 3 = 7504,8 кг,

де 3 - норма води на 1 кг кукурудзи.

Маса замісу дорівнює:

2501,6 + 7504,8 + 8,4 = 10014,8кг.

За Дзам із таблиці "Співвідношення між показниками цукроміра і густиною цукрових розчинів" знаходимо густину замісу і розраховуємо його об'єм (дм3):

Vзам = Мзам/ γзам;

Vзам = 10014,8/1,0922 = 9169,3 дм3.

 

 

 

 

 

 

 У замісі міститься води:

7504,8 + 325,2 + 8,4 = 7838,4 кг,

а сухих речовин - та сама кількість, що й у кукурудзі для розварювання, тобто 2125,4 кг. Процентний вміст сухих речовин у замісі:

(2125,4 х 100) /10014,8= 21,2 %.

Теплоємність  замісу :

Сзам.= Ссв.*0,2470+ Св.* 0,7530 = 1,5*0,2470 + 4,2*0,7530 =0,3705+3,1626 = 3,5331 кДж/кг*К.

Температура   кукурудзи   після   подрібнення   повинна   дорівнювати   20°С,   а   води   для приготування замісу - 45 °С. Тоді температура замісу в чані-

змішувачі буде:

(7504,8  х 45 х  1 + 2501,6 х 20 х 0,405) / (10014,8 х 0,851) = 42,1 °С,

 де 1 - теплоємність води;

0,391 - теплоємність зерна для розварювання;


0,848 - теплоємність замісу.

Теплоємність  зерна розраховано за формулою:

с = 1 - 0,007 х 85,5 = 0,405 ,

де 85,5 - процентний вміст сухих речовин у зерні для розварювання .

Теплоємність  замісу розраховано так:

(1 х 0,405 + 3,0) /(1 + 3)= 0,851 ,

де 3 - норма води на 1 кг зерна.

 

Розварена маса. У варильному апарата заміс нагрівають до 85-93°С гострою парою, що має тиск 8,5 атм. Витрата пари на розварювання з урахуванням 3% теплових втрат становитиме:

Q = 10014,8 х 0,851х (93- 60) / (662,5 - 90) х (1 - 0,03) =506,45 кг,

 де 662,5 - тепловміст  гострої пари при тиску 8,5 атм.;

 З - теплові  втрати, %.

Питома витрата  гострої пари за масою сировини для  розварювання становить:

(506,45 х 100) / 2501,6  = 20.2 %, а в перерахунку на нормальну пару

(20,2 х 662,5) / 640 = 20,9 %, де 640 - тепловміст нормальної пари.

Маса суміші, що виходить з чанка замісу, дорівнює:

10014,8+506,45 =10521,25 кг.

Теплоємність  маси після виходу розраховується за формулою:

c = (l * e + 3*l + 0,01 * у * 1,0) / (1 + 3 + 0,01 * у),

 де є - теплоємність зерна для розварювання;

у - питома витрата гострої пари на розварювання, %;

З - норма води на 1 кг зерна для розварювання.

Отже,

с = (1,0 * 0,405 + 3,0 * 1,0 + 0,01 * 20.2 * 1,0) / (1 + 3 + 0,01 х 20.2) = 0,9.

 

 

 

 

 

Ферментний препарат Сан-Супер-240L

На 1 т умовного крохмалю витрати Сан-Супер-240L складають 1,5 л.

На 1,501 т умовного крохмалю витрата Сан-Супер-240L складатиме:

1,501*1,5 = 2,2515л.

Для введення ферментного  препарату в розварену масу робиться розведення ферментний препарат : вода =1:10

Об'єм води для  розведення ферментного препарату: 

2,25 х 10 = 22,5 л.

Густина ферментного  препарату Термаміл-120Ь 1,25 кг/дм3. Маса ферментного препарату: 2,25 х 1,2 = 3,125 кг.

Маса води для  розведення ферментного препарату: 

22,5 х 1 = 22,5 кг.

Маса розчину  ферментного препарату, що вводиться у розварену масу:

3,125+22,5= 25,6кг


Зріла бражка:

Вміст спирту в бражці, яка іде на перегонку дорівнює сумі розрахунковій сумі спирту (100 дал) і кількість спирту, що втрачається при перегонці:

Кількість втраченого спирту при перегонці:

Vу6 = 0,7198* У6,

де 0,7198 – теоретичний  вихід спирту з крохмалю, дм³/кг;

У6 – маса втраченого крохмалю, кг.

Vу6 = 0,7198*2,99 = 2,15 дм3.

В зрілій бражці безводного спирту повинно бути:

Vал.бр. = 1000+У6,

Vал.бр. = 1000 + 2,15 = 1002,15 дм3;

або в кілограмах:

Ал.бр. = Vал.бр.*0,78927;

де Vал.бр – об'єм безводного спирту, що повинен міститися в зрілій бражці, дм3;

0,78927 – густина спирту, кг/дм3.

Ал.бр. = 1002,15*0,78927 = 790,96 кг.

Втрати крохмалю на живлення дріжджів, а також утворення вторинних  і побічних продуктів бродіння (ρч) складає 4%. При цьому на розмноження дріжджів втрачається 1,5% із цієї кількості. Таким чином, кількість крохмалю, що витрачається на ці види втрат складають:

У4 др. = 0,01*1,5* Кзаг.;

де Кзаг. – кількість крохмалю для отримання 100 дал безводного спирту, кг.

У4 др. = 0,01*1,5*1545,6 = 23,18 кг.

У4 поб. = V4 – V4 др.;

де У4 – маса втраченого крохмалю, кг.

У4 поб. = 59,88 – 23,18 = 36,7 кг

 

 

 

 

 

 

Приймаємо до уваги, що вторинні і побічні продукти бродіння утворюються по тій же реакції, що і спирт, розраховуємо їх кількість:

Vпоб. = V4 поб.*0,7198;

Vпоб. = 36,7*0,7198 = 26,42 дм3.

Апоб. = Vпоб.*0,78927;

Апоб. =26,42*0,78927 = 20,85 кг.

Кількість витрат спирту з газами бродіння:

Vгаз. = У5*0,7198;

де У5 – маса втраченого крохмалю, кг.

Vгаз. = 0,59*0,7198 = 0,42 дм3.

Агаз. = Vгаз.*0,78927;

Агаз. = 0,42*0,78927 = 0,34 кг.

Кількість вуглекислого газу, що утворився в безводному спирту вторинними і побічними продуктами бродіння і втрати з газами бродіння, кг:

УСО2 = (Ал.бр. + Апоб. + Агаз.)*0,9553;

де Ал.бр – маса безводного спирту в зрілій бражці, кг;

Апоб. – вміст побічних продуктів бродіння, кг;

Агаз. – кількість втрат спирту з газами бродіння, кг;

0,9553 – кількість вуглекислого  газу, що утворюється при отримані 1 кг спирту.


УСО2 = (790,96 + 20,85 + 0,34)*0,9553 = 775,85 кг.

Маса нефільтрованої бражки при умові, що весь вуглекислий  газ виділився буде рівна:

Мбраж. = Мсусла.заг – (VСО2 + Агаз),

де Мсусла.заг – маса сусла в продуктовому збірнику, кг.

Мбраж. = 10842,97 – (775,85 + 0,34) = 10066,78 кг.

В зрілій бражці утворюється  наступна кількість сухої речовини дріжджів при бродінні:

Асух.дріж = Мбраж*0,0026;

де Мбраж. – маса неільтрованої бражки при умові, що весь вуглекислий газ виділився;

0,0026 – кількість дріжджової  маси в 1 кг бражки.

Асух.дріж = 10066,78*0,0026 = 26,17 кг;

На утворення цієї кількості дріжджової маси витрачається незброджуваних речовин:

HSдріж = Асух.дріж. – V4 др;

де Асух.дріж. – маса сухої речовини дріжджів в зрілій бражці, що утворилася під час бродіння, кг;

⅔утворення вторинних і побічних продуктів бродіння, кг.

HSдріж = 26,17 – 23,18 = 2,99 кг.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зброджувані і незброджувані  речовини, що пішли на утворення  дріжджової маси, витрачені із сухих речовин, які містилися в фільтраті сусла. В зрілій бражці залишається У1 нерозчиненого крохмалю і У2 в вигляді незброджених цукрів і декстринів. Приймається, що ⅓ У2 залишається у вигляді мальтози, а ⅔ – в вигляді декстринів. Тоді в фільтраті бражки буде міститися:

Мальтози:

Ммальт = V2*1,0555/3,

Ммальт = 13,47*0,0555/3 = 4,73 кг.

Декстринів:

Мдекст = 2*У2/3;

Мдекст = 2*13,47/3 = 8,98 кг.

Загальна кількість  сухих речовин в зрілій бражці:

В фільтраті:

Sф.бр. = Ммальт + Мдекст + HSф.сус. – HSдроб;

де Ммальт – маса мальтози в фільтраті бражки, кг;

 


 

 

 

Мдекст – маса декстринів в фільтраті бражки, кг;

HSф.сус – маса незброджуваних СР в суслі, кг;

HSдроб. – маса незброджуваних речовин, що іде на утворення дріжджової маси, кг.

Sф.бр. = 4,73 + 8,98 + 312,08 + 2,86 = 328,65 кг.

В дробині:

Sдроб.браж  = У1 + Sдроб.сус. + Асух.дріж;

де У1 – маса втраченого крохмалю, кг;

Sдроб.сус. – маса СР в дробині, кг;

Асух.дріж – маса сухої речовини дріжджів в зрілій бражці, що утворилася під час бродіння, кг;

Sдроб.браж  = 7,49 + 631,94 + 26,17 = 665,6 кг.

Процентний вміст СР в не фільтрованій зрілій бражці:

 

Дн.з.б. = (Sф.бр. + Sд.бр.)*100/Мбраж;

де Sф.бр – загальна кількість СР в фільтраті зрілій бражці, кг;

Sд.бр – загальна кількість СР в дробині зрілої бражки, кг;

Мбраж. – маса нефільтрованої бражки при умові, що весь вуглекислий газ виділився.

Дн.з.б. = (328,65 + 665,6)*100/10066,78 = 9,9% мас.

Води в нефільтрованій зрілій бражці міститься:

Vвод.бр. = Мбр – (Sф.бр. + Sдр.бр. + Ал.бр. + Апоб);

де Ал.бр – маса безводного спирту в зрілій бражці, кг;

Апоб – вміст побічних продуктів бродіння, кг.

Vвод.бр. = 10066,78 – (328,65 + 665,6 + 790,96 + 20,85) = 8260,72 кг.

 

 

 

Маса фільтрату зрілої бражки:

Информация о работе Проект брагоректифікаційного відділення спиртового заводу потужністю 6000 дал спирту ректифікованого на добу