Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин по типу арт. 3278

де К_рем – кількість реміз, які керуються кареткою;

   R_б – рапорт базового переплетення, що для методу штрихів дорівнює 2.

          Приймаємо =4.

  При розробці мотивного патрона вважаю, що зафарбована клітинка візерунка містить горизонтальні штрихи, а незафарбована – вертикальні.

Рисунок переплетення для  розробки мотивного патрону методом вертикальних і горизонтальних штрихів зображений на рис. 1.

 

Рис.1. Мотивний патрон

 

Проектую згідно з варіантом завдання півторашарову тканину з додатковою основою на базі рогожки 2/2 і 4-х ремізного атласу. Чергування систем ниток 1 : 1.

Додаткова система ниток, як правило, вводиться в нижній шар. Схема тканини, елементи побудови переплетення, розрізи і переплетення показані на рис. 2.

 

 

 

Рис.2. Схема тканини, елементи побудови переплетення і розрізи

        

Параметри переплетення:

1. = (1+1) ·(4;4) = 8

2. = (4;4) = 4

3. Проборка зведена  безперервна на 2 своди.

 

 

Для півторашарових тканин з додатковою основою нитки кромок можна пробирати на фонові ремізи основним напіврепсом 2/2, з уловлюючими нитками полотняного переплетення.

  Так як у цих тканинах P_о>P_у, то при їх виготовленні потрібен достатньо високий натяг основи,для чого ткацький верстат оснащують багатоскальним пристроєм. На лицьовій поверхні тканини чітко видно ткацький рисунок.

  Проектуємо згідно з варіантом завдання двошарову тканину з перев’язками знизу-наверх на базі 4-х ремізного атласу. Чергування систем основних та утокових ниток 1 : 1.

Дана тканина формується з двох систем основних і двох систем утокових ниток. Перев'язка йде за рахунок переплетення ниток основи нижньої системи з утоком верхньої системи. Чергування систем, як правило 1:1, іноді 2:2. Схема тканини, елементи побудови переплетення, розрізи показані на рис. 3.

Рис.3. Схема тканини, елементи побудови переплетення і розрізи

Параметри переплетення:

1. R_o=(m+n) · HСK(R_об1 ;R_oб2)=(1+1) ·(4;4)=8
2. R_y=(m+n) · HСK(R_yб1;R_yб2)=(1+1) ·(4;4)=8
3. проборка зведена безперервна

 

 

Так як у цих тканинах P_о>P_у, то при їх виготовленні потрібен достатньо високий натяг основи. Тому використовуємо багатоскальні пристрої і основні гальма. Кромки – основний репс з улавлюючими нитками. На лицьовій поверхні тканини чітко видно ткацький рисунок.

Асортимент: костюмні тканини, пальтові, покривала.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

Визначення структурних показників одношарової тканини

 

Усі розрахунки виконуються  тільки для одношарової тканини  з орнаментним візерунком, виконаним  за допомогою вертикальних та горизонтальних штрихів методом мотивного патронування.

Коефіцієнт переплетення ниток фону F обчислюю за формулою:

 

                                                 (3.1)

де R_О, R_У  - рапорт по основі і утоку фона;

t_О,  t_У - число зв'язків відповідно основи з утоком і утоку з основою в межах одного рапорту.

 

 

Коефіцієнт зв'язності ниток фону обчислюю за формулою:

 

                                               (3.2)

де Р_О, Р_У – щільність тканини, н/см;

      Т_ср – середньозважена лінійна щільність ниток основи і утоку, текс, розраховую за формулою:

 

                                                 (3.3)

      

 

На підставі величини зв'язності ниток фону підбираю тип ткацького верстата для виготовлення даного артикула тканини. При цьому враховую, що   де - гранично припустима величина коефіцієнта зв’язності для різних типів верстатів.

Отже це верстат типу СТБ, врахувавши, що 8,535 < 9.

          Коефіцієнт урівноваженості ниток у тканині по щільності  m обчислюю за формулою:

                                                                (3.4)

                                                              

 

        Коефіцієнт урівноваженості ниток у тканині по їхній лінійній щільності  n, визначаю за формулою:

                                                      (3.5)

                                                            

 

       Коефіцієнт урівноваженості тканини по переплетенню і, обчислюю за формулою:

                                                               (3.6)

           

Діаметри ниток основи і утоку на прядильних пакуваннях визначаю за формулами:

;	(3.7)
(3.8)
де Со, Су - коефіцієнти, що залежать від виду сировини, структури ниток та способу їх отримання, для мого артикулу це бавовняна пряжа кардна - 1,25.

 

По значенням коефіцієнтів m та n розраховую коефіцієнт, що визначає висоту хвилі згину ниток основи фону:

 

	(3.9)

                                   

 

По значенню К_h.о.ф визначаю коефіцієнти зминання ниток основи і утоку по таблиці Г.Н.Новікова.

Приймаю =1,714, отже ; . Ці значення відповідають фазі VIII побудови тканини.

     Діаметр ниток в тканині з урахуванням зминання обчислюю за формулою:

 

;	(3.10)

 

,	(3.11)
,

 

         Розрахунковий діаметр ниток в тканині обчислюю за формулою:

 

	(3.12)

 

        Суму висот хвиль вигину ниток основи і утоку визначаю за формулою :

 

                               

                                    (3.13)

                                   

 

        Визначаю значення хвиль вигину ниток основи і утоку за формулою:

 

 

                                                                                                     (3.13)

       

 

                                                    

                                            (3.14)

 

               

 

 

Визначення коефіцієнтів висоти хвилі вигину ниток основи і утоку обчислюю за формулою:

;	(3.16)

 

.	(3.17)
.

 

 

По значенню и остаточно визначаю фазу побудови тканини. В даному випадку наші дані підходять під VII фазу.

          Тканини VII фази побудови характеризуються основним ефектом, тобто n_o > n_у і рапорт базового переплетення визначаю за формулою:

 

                                                                                              (3.18)

                

Приймаємо .

Визначення величини уробітки ниток основи і утоку

На стадії проектування тканини для визначення значень  уробітки ниток основи й утоку існує декілька методів, за допомогою яких визначаю уробітку аналогічним шляхом. Далі розглянемо два варіанти.

Розрахуємо уробітку ниток за методом МТІ:

Геометрична щільність  ниток  може бути визначена по моделі показаній на рис.4.

                      

Рис.4 Модель геометричної щільності ниток

 

Умовні позначення:

- геометрична щільність ниток  основи, мм;

- довжина рапорту переплетення, мм;

- висота хвилі вигину ниток  основи;

- товщина тканини в, мм;

- розрахунковий діаметр ниток,  мм.

З трикутника АВС по наступній  формулі визначаю :

 

(3.19)

      

 

Коефіцієнт заповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин, визначаю за формулою:

 

                           

                            (3.20)

                   

 

де  – кількість пересікань ниток основи з утоком і навпаки в межах

                   рапорту переплетення

 

                      

 

По геометричній моделі, яка наведена на рис. 5, визначаю відстань між центрами ниток в місцях перетину нитками іншої системи.

Рис. 5. Геометрична модель щільності ниток

 

Відстань між центрами ниток однієї системи в місцях перетину їх з нитками іншої системи, визначаю за формулою:

(3.21)

Відстань між центрами двох сусідніх ниток обчислюю за формулою:                                                                                                       (3.22)                       Уробітка ниток основи і утоку визначаю за формулою:

 

(3.23)

            Розрахуємо уробітку ниток за другим запропонованим методом Л.Г. Лейтеса.

Коефіцієнти наповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин, запропоновані Воробйовим В.А. обчислюю за формулою:

 

(3.24)

 

Середній коефіцієнт наповнення одношарової тканини обчислюю за формулою:

                                            

                                    (3.25)

                                           

     Уробітку ниток основи і утоку обчислюю за формулою:

(3.26)        де Кст – коефіцієнт, що враховує структуру і волокнистий склад ниток(для кардної бавовняної пряжі Кст =12     Ктип – коефіцієнт, що враховує тип ткацького верстату (для СТБ – 1,1);     m - коефіцієнт врівноваженості ниток у тканині по їх числу на 10 см.                                                                                                      (3.27)                     Для подальших розрахунків обираємо уробітку розраховану за методом запропонованим Л.Г. Лейтесом, тому як уробітка ниток порівнюючи з вхідними даними найбільш підходить для подальших розрахунків, які і приймаю в якості вихідних даних для визначення поверхневої щільності тканини.            Визначаю поверхневу щільності тканини за формулою:                       (3.28)           де – залишковий приклей, який дорівнює:                                                                                                   (3.29)                    де  – істиний приклей ( який дорівнює 4 ).