Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2013 в 10:50, курсовая работа
Основною метою ткацького виробництва є випуск конкурентоспроможного асортименту тканин, які мають необхідні споживчі властивості та відповідають вимогам сучасної моди. Це досягається здійсненням наступних заходів: використанням якісної вхідної сировини, правильним вибором сучасної техніки і технології для виготовлення тканин, яка все більш стає автоматичною, створенням заправних рисунків тканин і розрахунок їх параметрів, встановлення оптимальних технологічних параметрів роботи ткацького обладнання.
Рішення завдань, що стоять перед ткацькою промисловістю, вимагає великих і глибоких знань від технологів, які повинні мати знання та навички для ефективного використання сучасної техніки ремізного ткацтва, організації технологічних процесів при виготовленні тканин, розробки нових видів переплетень для розширення асортименту текстильних виробів, проектування нових структур тканин.
Введення...................................................................................................................5
Розділ 1. Характеристика заданого асортименту тканин……………………6
Розділ 2. Підбір виду переплетення для заданого асортименту…………....9
Розділ 3. Визначення структурних показників одношарової тканини……...15
Розділ 4. Проектування кромок тканини……………………………………….25
Висновок………………………………………………………………………….36
Список літератури………………………………………………….…………….37
де Крем – кількість реміз, які керуються кареткою;
Rб – рапорт базового переплетення, що для методу штрихів дорівнює 2.
Приймаємо =4.
При розробці мотивного патрона вважаю, що зафарбована клітинка візерунка містить горизонтальні штрихи, а незафарбована – вертикальні.
Рисунок переплетення для розробки мотивного патрону методом вертикальних і горизонтальних штрихів зображений на рис. 1.
Рис.1. Мотивний патрон
Проектую згідно з варіантом завдання півторашарову тканину з додатковою основою на базі рогожки 2/2 і 4-х ремізного атласу. Чергування систем ниток 1 : 1.
Додаткова система ниток, як правило, вводиться в нижній шар. Схема тканини, елементи побудови переплетення, розрізи і переплетення показані на рис. 2.
Рис.2. Схема тканини, елементи побудови переплетення і розрізи
Параметри переплетення:
1. = (1+1) ·(4;4) = 8
2. = (4;4) = 4
3. Проборка зведена безперервна на 2 своди.
Для півторашарових тканин з додатковою основою нитки кромок можна пробирати на фонові ремізи основним напіврепсом 2/2, з уловлюючими нитками полотняного переплетення.
Так як у цих тканинах Pо>Pу, то при їх виготовленні потрібен достатньо високий натяг основи,для чого ткацький верстат оснащують багатоскальним пристроєм. На лицьовій поверхні тканини чітко видно ткацький рисунок.
Проектуємо згідно з варіантом завдання двошарову тканину з перев’язками знизу-наверх на базі 4-х ремізного атласу. Чергування систем основних та утокових ниток 1 : 1.
Дана тканина формується з двох систем основних і двох систем утокових ниток. Перев'язка йде за рахунок переплетення ниток основи нижньої системи з утоком верхньої системи. Чергування систем, як правило 1:1, іноді 2:2. Схема тканини, елементи побудови переплетення, розрізи показані на рис. 3.
Параметри переплетення:
Так як у цих тканинах Pо>Pу, то при їх виготовленні потрібен достатньо високий натяг основи. Тому використовуємо багатоскальні пристрої і основні гальма. Кромки – основний репс з улавлюючими нитками. На лицьовій поверхні тканини чітко видно ткацький рисунок.
Асортимент: костюмні тканини, пальтові, покривала.
РОЗДІЛ 3
Визначення структурних показників одношарової тканини
Усі розрахунки виконуються
тільки для одношарової тканини
з орнаментним візерунком, виконаним
за допомогою вертикальних та горизонтальних
штрихів методом мотивного
Коефіцієнт переплетення ниток фону F обчислюю за формулою:
де RО, RУ - рапорт по основі і утоку фона;
tО, tУ - число зв'язків відповідно основи з утоком і утоку з основою в межах одного рапорту.
Коефіцієнт зв'язності ниток фону обчислюю за формулою:
де РО, РУ – щільність тканини, н/см;
Тср – середньозважена лінійна щільність ниток основи і утоку, текс, розраховую за формулою:
(3.3)
На підставі величини зв'язності ниток фону підбираю тип ткацького верстата для виготовлення даного артикула тканини. При цьому враховую, що де - гранично припустима величина коефіцієнта зв’язності для різних типів верстатів.
Отже це верстат типу СТБ, врахувавши, що 8,535 < 9.
Коефіцієнт урівноваженості ниток у тканині по щільності m обчислюю за формулою:
Коефіцієнт урівноваженості ниток у тканині по їхній лінійній щільності n, визначаю за формулою:
Коефіцієнт урівноваженості тканини по переплетенню і, обчислюю за формулою:
(3.6)
Діаметри ниток основи і утоку на прядильних пакуваннях визначаю за формулами:
(3.7) | |||
|
|||
де Со, Су - коефіцієнти, що залежать від виду сировини, структури ниток та способу їх отримання, для мого артикулу це бавовняна пряжа кардна - 1,25. |
|||
|
|||
|
|||
|
По значенням коефіцієнтів m та n розраховую коефіцієнт, що визначає висоту хвилі згину ниток основи фону:
(3.9) | |
По значенню Кh.о.ф визначаю коефіцієнти зминання ниток основи і утоку по таблиці Г.Н.Новікова.
Приймаю =1,714, отже ; . Ці значення відповідають фазі VIII побудови тканини.
Діаметр ниток в тканині з урахуванням зминання обчислюю за формулою:
(3.10) | |
|
|
(3.11) |
|
Розрахунковий діаметр ниток в тканині обчислюю за формулою:
(3.12) | |
|
Суму висот хвиль вигину ниток основи і утоку визначаю за формулою :
Визначаю значення хвиль вигину ниток основи і утоку за формулою:
Визначення коефіцієнтів висоти хвилі вигину ниток основи і утоку обчислюю за формулою:
(3.16) | |
|
|
(3.17) |
|
По значенню и остаточно визначаю фазу побудови тканини. В даному випадку наші дані підходять під VII фазу.
Тканини VII фази побудови характеризуються основним ефектом, тобто no > nу і рапорт базового переплетення визначаю за формулою:
Приймаємо .
Визначення величини уробітки ниток основи і утоку
На стадії проектування тканини для визначення значень уробітки ниток основи й утоку існує декілька методів, за допомогою яких визначаю уробітку аналогічним шляхом. Далі розглянемо два варіанти.
Розрахуємо уробітку ниток за методом МТІ:
Геометрична щільність ниток може бути визначена по моделі показаній на рис.4.
Рис.4 Модель геометричної щільності ниток
Умовні позначення:
- геометрична щільність ниток основи, мм;
- довжина рапорту переплетення, мм;
- висота хвилі вигину ниток основи;
- товщина тканини в, мм;
- розрахунковий діаметр ниток, мм.
З трикутника АВС по наступній формулі визначаю :
|
Коефіцієнт заповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин, визначаю за формулою:
де – кількість пересікань ниток основи з утоком і навпаки в межах
рапорту переплетення
По геометричній моделі, яка наведена на рис. 5, визначаю відстань між центрами ниток в місцях перетину нитками іншої системи.
Рис. 5. Геометрична модель щільності ниток
Відстань між центрами ниток однієї системи в місцях перетину їх з нитками іншої системи, визначаю за формулою:
|
Відстань між центрами двох сусідніх ниток обчислюю за формулою:
Уробітка ниток основи і утоку визначаю за формулою: |
|
Розрахуємо уробітку ниток за другим запропонованим методом Л.Г. Лейтеса.
Коефіцієнти наповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин, запропоновані Воробйовим В.А. обчислюю за формулою:
|
Середній коефіцієнт наповнення одношарової тканини обчислюю за формулою:
Уробітку ниток основи і утоку обчислюю за формулою:
де Кст – коефіцієнт, що враховує структуру і волокнистий склад ниток(для кардної бавовняної пряжі Кст =12 Ктип – коефіцієнт, що враховує тип ткацького верстату (для СТБ – 1,1); m - коефіцієнт врівноваженості ниток у тканині по їх числу на 10 см.
Для подальших розрахунків обираємо уробітку розраховану за методом запропонованим Л.Г. Лейтесом, тому як уробітка ниток порівнюючи з вхідними даними найбільш підходить для подальших розрахунків, які і приймаю в якості вихідних даних для визначення поверхневої щільності тканини. Визначаю поверхневу щільності тканини за формулою:
де – залишковий приклей, який дорівнює:
де – істиний приклей ( який дорівнює 4 ).
|