Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2015 в 14:16, реферат
Державні санітарні правила і норми для підприємств і
суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих
ресурсів (далі - санітарні правила), - обов'язковий для виконання
нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади в
галузі охорони здоров'я, який встановлює санітарно-гігієнічні та
санітарно-протиепідемічні вимоги до виробництва продукції з риби
та інших водних живих ресурсів.
Вступ.
Загальні вимоги.
Вимоги до планування виробничих приміщень.
Вимоги до водозабезпечення та каналізації.
Вимоги до освітлення .
Вимоги до вентиляції та опалення.
Вимоги до обладнання, інвентарю і тари.
Вимоги до пакування, маркування, зберігання, транспортування продукції з риби та інших водних живих ресурсів.
Вимоги до умов праці.
Вимоги до обладнання та утримання побутових приміщень.
Заходи з попередження появи комах та гризунів.
8 Вимоги до пакування, маркування, зберігання, транспортування продукції з риби та інших водних живих ресурсів.
Пакування
продукції повинно проводитися в умовах,
що не допускають її забруднення. Пакувальні матеріали і тара
мають бути виготовлені з матеріалів,
дозволених Міністерством охорони здоров'я
України для контакту з харчовими продуктами. Тара
для пакування продукції має відповідати
вимогам нормативних документів. Перед
використанням тару (крім тари з гофрованого
картону) необхідно механічно очищати,
мити гарячою водою з мийними засобами,
дезінфікувати, споліскувати і сушити.
Використання забрудненої і зараженої
пліснявою тари забороняється. Можливе
повторне використання тари, якщо вона
легко піддається очищенню і дезінфекції. Тара,
яку використовують для зберігання охолодженої
продукції з льодом, має забезпечувати
стікання води. Пакувальні матеріали слід зберігати
в спеціально відведеному приміщенні
поза ділянкою виробництва, захищеному
від пороху і забруднень. Маркування на транспортну і
споживчу тару наносять відповідно до
вимог чинного законодавства. При експорті продукції на упаковці
і в супровідному документі має бути вказано:
країна-відправник, зареєстрований номер
переробного підприємства чи судна та
маркування відповідно до вимог нормативних
документів. Зберігання і доставку продукції
необхідно здійснювати у термін, вказаний
у супровідному документі відповідно
до умов нормативних документів, встановлених
на даний вид продукції. Не дозволяється зберігання
і транспортування продукції з водних
живих ресурсів разом з іншими видами
продукції, які можуть призвести до погіршення
її якості. Продукцію, що визнана не придатною
до їжі, необхідно приймати лише на тимчасове
зберігання в окремому приміщенні. Транспортний
засіб, призначений для транспортування
продукції з риби та інших водних живих
ресурсів, не може використовуватися для
транспортування іншої продукції. У виняткових
випадках дозволяється його використання
за умови наступного ретельного миття
та дезінфекції. Внутрішня поверхня транспортного
засобу повинна бути виконана з матеріалу,
що не діє шкідливо на продукцію, легко
піддається миттю та дезінфекції. Транспорт,
який використовують для перевезення
живої риби, має бути обладнаний ізотермічними
цистернами, контейнерними установками
чи іншими засобами, що забезпечують збереження
живої риби відповідно до вимог нормативної
документації. Вода для транспортування риби
має бути чистою, прозорою, без шкідливих
домішок. Дозволяється транспортування
живої риби у водопровідній воді, яка містить
хлор, за умови попередньої її аерації
протягом 30-40 хв.
9 Вимоги до умов праці.
ри проектуванні або реконструкції підприємств і суден необхідно враховувати санітарно-гігієнічні норми, які пред'являють до організації праці. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати ГДК для конкретних речовин. Рівень шуму на робочих місцях виробничих приміщень і на території підприємства має відповідати СН 3223 і складати не більше 80 дб. Освітлення робочих поверхонь на робочих місцях має відповідати вимогам СНиП 11-4 і становити 200-400 лк залежно від цільового призначення приміщень. Підлога виробничих приміщень, розташованих над неопалюваними чи штучно охолоджуваними приміщеннями, повинна бути утеплена, щоб коливання температур у приміщенні та на поверхні підлоги не перевищувало 2,5 град. C, а також мати повітряний прошарок, що вентилюється. Якщо за умови технологічного процесу підлогу постійно зволожують, робочі місця мають бути обладнані підніжними решітками. Не допускаються протяги і різке охолодження повітря на робочих місцях при природній вентиляції виробничих приміщень. У цехах із значними виділеннями тепла, які проектуються в південних районах, слід передбачити кондиціювання повітря. Умови праці на робочих місцях, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови мають відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці.
10 Вимоги до обладнання та утримання побутових приміщень.
Підприємства мають бути обладнані побутовими приміщеннями. Побутові приміщення для працівників виробничих цехів мають бути обладнані за типом санпропускників і при вході мати пристосування для очищення та дезінфекції взуття. Зберігання санітарного одягу необхідно здійснювати відкритим способом. Гардеробні побутових приміщень мають бути обладнані вішалками чи відкритими шафами з підставками для взуття. Не дозволяється сумісне зберігання санітарного, спеціального та домашнього одягу. Приміщення, в яких розміщені душові і гардеробні, мають бути суміжними і обладнаними відкритими і закритими кабінами. Стіни в душових, гардеробних та санітарних вузлах мають бути облицьовані глазурованою плиткою на висоту 2 м, а вище - до несучих конструкцій - пофарбовані емульсійними чи іншими вологостійкими фарбами, дозволеними органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Стелю в душових приміщеннях покривають масляною фарбою, в усіх інших приміщеннях - білять вапном, підлогу покривають керамічною плиткою. Побутові приміщення необхідно щодня після закінчення роботи прибирати із застосуванням мийних засобів і не рідше одного разу на тиждень дезінфікувати. Санітарні вузли і обладнання кімнат гігієни жінок не рідше одного разу за зміну ретельно очищають, промивають водою з мийними засобами і дезінфікують. Після кожного прибирання туалетів вентилі водопровідних кранів, ручки, затвори дверей та інші поверхні, яких торкаються руки робітників, протирають спеціально виділеною серветкою, змоченою дезрозчином. нітази, у міру забруднення очищають від нальоту солей 10 %-ним розчином щавлевої кислоти, бісульфатом натрію чи іншими мийними засобами і промивають водою. Для прибирання санвузлів необхідно використовувати спеціальний інвентар, який відрізняється забарвленням, маркуванням і має зберігатися окремо від прибирального інвентарю інших приміщень. Туалети дезінфікують розчином хлорного препарату, що містить 500 мг/куб. дм активного хлору, та іншими дезінфекційними засобами не рідше двох разів за зміну. Після кожного прибирання весь прибиральний інвентар занурюють на 2 год. в дезрозчин хлорного препарату, який містить 500 мг/куб. дм активного хлору. Туалети повинні бути каналізовані, мати шлюзи, обладнані вішалками для санітарного одягу, раковини з підведенням гарячої та холодної води для миття рук. Унітази мають бути обладнані педальним спуском, а туалети - дверима, що самозакриваються. На двері туалету необхідно повісити табличку "Вхід у санітарному одязі заборонений". Туалети забезпечують туалетним папером, милом, дезінфекційними розчинами для обробки рук, електрорушниками. На підлозі перед туалетом повинен бути килимок, який необхідно змочувати два-три рази за зміну дезінфекційним розчином.
11 Заходи з попередження появи комах та гризунів.
Адміністрація підприємства повинна забезпечити проведення протягом усього року заходів з попередження появи гризунів та комах на території та в усіх приміщеннях. Для проведення дезінсекції та дератизації адміністрація підприємства повинна укладати договір з відділом профілактичної дезінсекції територіальної санітарно-епідеміологічної станції. Профілактичну дезінсекцію проводять лише після закінчення роботи підприємства у санітарний день. Обробці підлягають тільки стіни, стеля та віконні рами. Забороняється обробка підлоги, обладнання, інвентарю. Перед початком роботи, після дезінсекції, необхідно провести провітрювання і ретельне прибирання приміщень. У літній період вікна в усіх виробничих і побутових приміщеннях мають бути закриті сіткою. Для знищення мух допускається застосовувати клейкі стрічки, які не повинні розміщуватися над виробничою лінією. З метою попередження появи тарганів необхідно закривати щілини у перегородках, стінах, шафах тощо і не допускати накопичення залишків харчових продуктів. При появі тарганів слід провести ретельне прибирання приміщень і ошпарювання місць скупчення комах. Для захисту від проникнення гризунів щілини у підлозі, отвори в стелі, навколо технічних відводів трубопроводів тощо закриваються цеглою, цементом або листовим залізом. Вентиляційні отвори і канали повинні бути закриті металевими сітками з отворами не більше 0,25 х 0,25 см, а люки обладнані щільно прилеглими кришками або металевими решітками. ри реконструкції і ремонті підприємств необхідно в повному обсязі проводити будівельно-технічні заходи з конструктивного захисту споруд і приміщень від проникнення гризунів. У випадку появи гризунів застосовують механічні засоби їх знищення. Застосування хімічних засобів для знищення тарганів та гризунів допускається тільки при проведенні цих заходів спеціалістами-дератизаторами. Забороняється залишати і зберігати на підприємствах засоби, що застосовуються для проведення дезінсекції і дератизації.
Використана література.
1. Нікіфірова М.С., Прокоф'єва С.А. Товарознавство продовольчих товарів: Робоча зошит, М. 2004
2. Тимофєєва В.А. Товарознавство продовольчих товарів. Навчальний посібник, М. 2003
3. Шепелев А.Ф., Печенежська І.А. Товарознавство й експертиза продовольчих товарів, М. 2004
4. Перспективні напрями розвитку сучасної рыбообработки // Рибне господарство. – 2000. - № 5. – З. 46 – 47.
5. Задорожний І.М., Сирохман І.В., Расистюк Т.М. Товарознавство продовольчих товарів. Риба і рибні товари. Підручник. – Львів: Коопосвіта, 2000. – 317 с.