Технологія вирощування ремонтного молодняку

Основним напрямом в удосконаленні  технології вирощування ремонтного молодняку є його інтенсифікація. Нинішній світовий досвід підтверджує, що найкращі умови для інтенсивного вирощування ремонтного молодняку  можна створити лише в спеціалізованих  фермах чи господарствах. Тобто це має  бути окремим бізнесом. 

Наразі можливі три  основні варіанти організації технологічного процесу в таких спеціалізованих  фермах (господарствах) із вирощування  ремонтного молодняку: вирощування  теличок від 15-30-добового або 3-4-місячного  віку до 14-16 міс. і реалізація телиць парувального віку; вирощування теличок  від 15-30-добового або 3-4-місячного віку до запліднення і реалізація нетелей 5-7 тільності; вирощування теличок  від 15-30-добового або 3-4-місячного віку до отелення й оцінка первісток за всю чи частину (2-4 міс) першої лактації. Розрахунки і практичний досвід показують, що найперспективнішим є вирощування  ремонтного молодняку від 15-30-добового віку до стадії корів-первісток, оцінених за продуктивністю і придатних до використання у відповідних умовах виробництва молока.

В цілому ж вирощування  ремонтного молодняку повинно бути цілеспрямованим та економічним, ураховувати  біологічні особливості його росту  й розвитку, формування міцної конституції, відповідного екстер'єру та інтер'єру, добрий розвиток органів травлення, відтворної функції і багаторічне  використання тварини. Кожне нове покоління  корів повинно бути продуктивнішим і стійкішим проти захворювань, відповідати вимогам сучасної технології. Вирощування молодняку - це комплекс зоотехнічних заходів, спрямованих, по можливості, на повнішу реалізацію спадкових задатків тварин у процесі їхнього росту й розвитку.  

Вирощування телиць повинно  сприяти майбутній високій молочній продуктивності корів, а також високій  оплаті кормів надоями. Крім того, необхідно  намагатися максимально скорочувати  непродуктивний у житті корови період, тобто вирощування від народження телички до першого отелення і  лактації. Це також прискорює процес відтворення стада і дозволяє швидше оцінити бугаїв-плідників  за якістю потомства, що має важливе  значення у підвищенні продуктивності корів молочних стад. 

Виростити здорових, добре  розвинених, стійких проти несприятливого впливу зовнішнього середовища високопродуктивних тварин, здатних економно використовувати  корми, можливо лише в тому випадку, якщо в процесі вирощування враховувати  особливості їхнього росту та розвитку в окремі вікові періоди. 

Індивідуальний розвиток тварини відбувається в умовах складної взаємодії організму й зовнішнього  середовища. А тому кінцевий результат  розвитку визначає взаємодію спадкової  основи з умовами середовища, в  яких розвивається організм. У процесі  індивідуального розвитку телиць відбуваються досить правильні чергування періодів посиленого росту і депресій, останні  збігаються із процесами диференціації. Крім того, з віком швидкість росту  знижується, а витрати кормів на 1 кг приросту збільшуються. Поряд з  цими якісними змінами відбувається функціональна диференціація окремих  тканин, органів і всього організму. Таким чином, процес вирощування  ремонтного молодняку розподіляється на окремі періоди, що охоплюють весь комплекс зоотехнічних, ветеринарних, інженерних та економічних заходів  і сприяють вирощуванню високопродуктивних корів. 

Доведено, що розвиток різних тканин і органів в онтогенезі відбувається нерівномірно. В ембріональний  період найінтенсивніше росте кісткова тканина. Але й динаміка росту кісток різних частин скелета має свої особливості. Так, до народження у великої рогатої худоби периферійний скелет розвинений відносно краще, а після народження інтенсивніше росте осьовий. Зазначені закономірності росту скелета зумовлюють зміну будови тіла тварини з віком (рис. 1). 

М'язова тканина найінтенсивніше росте в перші 12-14 міс. життя тварин, а потім абсолютні прирости й інтенсивність росту м'язів знижуються. Це зумовлено здатністю молодого організму до синтезу білкових речовин. З віком ця здатність, у зв'язку із зміною структури білків, знижується. Так, у молодих тварин у складі білків переважають нуклеопротеїди, які відіграють важливу роль у синтезі білків, але з віком в організмі нагромаджуються спеціалізовані функціональні білки з низькою здатністю до самовідновлення.   

Рис. 1. Зміни будови тіла тварини з віком

Жирова тканина відкладається в організмі у старшому віці, але в тілі молодняку скороспілих м'ясних порід і помісей з ними жир відкладається у більш ранньому віці. При добрій збалансованій годівлі в молодняку молочних і молочно-м'ясних порід до 16-18-місячного віку в тілі відкладається більше білків, ніж жиру (табл. 1).

Таблиця 1. Склад  приросту молодняку молочних порід (за даними ВІТ)

Співвідношення відкладання  жиру і білка в тілі молодняку  суттєво залежить від рівня годівлі  та умов утримання. Якщо середньодобові прирости знаходяться у межах 250-300 г, співвідношення білка і жиру мало змінюються з віком. І навпаки, при  добрій годівлі в тілі молодняку відкладається значна кількість жиру вже в молодому віці. Необхідно зазначити, що підвищене відкладання жиру в молодому віці негативно впливає на формування молочної продуктивності і відтворної функції, а сприяє кращому розвитку в тварини м'ясних якостей. У зв'язку з цим надмірна годівля ремонтних телиць небажана. 

Численними дослідженнями  доведено, що молодняк володіє здатністю  компенсувати незначне затримання росту  в старшому віці при поліпшенні умов годівлі й утримання. Міра компенсації  в розвитку тварини і тривалість періоду, впродовж якого вона може бути досягнута, залежать від віку тварини і від того, наскільки сильно було порушено оптимальний розвиток організму. Якщо рівень годівлі був дуже низький і тривав досить довго, то надалі, навіть при досить добрих умовах годівлі й утримання, компенсація не відбувається, і доросла тварина має риси недорозвиненої і низьку продуктивність.  

На ріст і розвиток молодняку  великої рогатої худоби, поряд  з рівнем, великий вплив має  тип годівлі, який характеризується співвідношенням окремих видів  кормів у раціоні. Якщо теличок привчають  до поїдання рослинних кормів із раннього віку, це сприяє швидшому розвитку в  них органів травлення і здатності  краще перетравлювати і використовувати  великі даванки грубих і соковитих  кормів у дорослому віці. За умов інтенсифікації молочного скотарства перевагу має тип годівлі з  максимальним використанням соковитих  кормів, оскільки їхнє вирощування  дає можливість одержувати більше одиниць  енергії з кожного гектара  посівних площ. Вирощування ремонтних  телиць при висококонцентрованому  типі годівлі фізіологічно недоцільне й економічно неефективне. 

Необхідно зауважити, що вирощений  за певного типу годівлі молодняк при переведенні в дорослому  віці на інший тип здатний адаптуватися до нових кормових умов. 

Важливе значення у формуванні молочної продуктивності мають і  умови утримання молодняку, які  мають відповідати вимогам Директив 91/629/ЕЕС; 97/2/ЕС та 97/182/ЕС. Температура, освітленість приміщення, вологість повітря та його газовий склад, а також постійний активний моціон безпосередньо впливають на розвиток і функцію органів, залоз внутрішньої секреції і тканин, значно зумовлюють інтенсивність і напрям обміну речовин, а отже, мають значний вплив на формування продуктивності великої рогатої худоби.  

Значний вплив на розвиток молодняку має світло, особливо ультрафіолетові  промені із довжиною хвилі 280-320 мкм. Під дією таких променів у шкірі  тварин утворюються біологічно активні  речовини і вітамін D, які прискорюють  процеси окислення, сприяють збільшенню вмісту в крові гемоглобіну і  еритроцитів, нормалізують мінеральний  обмін, прискорюють циркуляцію крові  та лімфи і значно підвищують імунологічну реактивність організму. Недостатнє ультрафіолетове  опромінення тварин викликає D-авітаміноз, а запровадження додаткового, але  в межах норми, ультрафіолетового  опромінення молодняку позитивно  впливає на їхній фізіологічний  стан і продуктивність. 

Важливу роль у розвитку молодняку і формуванні продуктивності дорослої худоби відіграє активний моціон, починаючи з раннього віку. Він  значно підвищує апетит тварин і сприяє кращому розвитку всіх органів і  тканин. Так, за даними досліджень, у  телят, які мали щоденний активний моціон до 6-місячного віку, середньодобові прирости були на 8-15% більші, а надій  молока за першу лактацію від первісток, вирощених при постійному активному  моціоні, на 15-20% вищим, ніж у контрольних  тварин. 

Також добре стимулює розвиток вим'я і сприяє наступному підвищенню надоїв проведення масажу молочної залози. Так, у телиць, яким робили масаж  вим'я впродовж 6-8-го міс. тільності, питома вага залозистої тканини в 20-24-місячному  віці була на 25-35% більша, ніж у контрольних  телиць. При цьому і продуктивність їхня була на 11-27% вищою. 

Отже, правильне, науково  обгрунтоване вирощування ремонтних телиць - найбільш простий і швидкий шлях формування основи для одержання від дорослих тварин високої продуктивності.