Технологія добування корисних копалин

Депресійна ворнка, що утворилась на Язівському сірчаному кар’єрі у результаті водовідливу  за період з 1972 до 1995 р., займає площу близько 200 км².

У середньому у світі щорічно  під час проведення вибухів виділяється  близько 8 мільйонів тонн газів. Тільки на вугільних родовищах в атмосферу потрапляє більше 90 мільйонів тонн метану.

На хвостосховищах збагачувальнох фабрики По “Апатит” щорічно тільки протягом липня – вересня в  атмосферу виноситься 140 – 170 тис. т. пилу нефеліових порідю При швидкості вітру 3 – 5 м/c з 1 м² поверхні, що пилиться, за добу переноситься до 70 кг пилової фракції.

 Підраховано, що в середньому у світі щорічно під час проведення вибухів виділяється близько 8 мільйонів тоннгазів. При масових вибухах утворюється пилогазова хмара об’ємом 15 – 20 млн. м³. Висота підняття викидів вимірюється сотнями метрів, досягаючи 1500 – 1600 м. При масових підривах у кар’єрах Криворізького залізорудного басейну концентрвція пилу у повітрі на відстані 1,5 км на протязі години складає 6 – 10 мг/м³, що у 15 – 20  разів перевищує гранично допустимі концентрації. Одним із значних джерел забруднення (запилення) атмосфери при проведенні гірничих робіт є внутрішньокар’єрні дороги. Підраховано, що їх внесок в пилоутворення в окремих випадках досягає 80 – 90% загального пилового балансу кар’єру. Запиленість повітря в районі кар’єрних доріг в середньому дорівнює 100 мг/м³. Підраховано, що в атмосферу Землі із підземних гірничих виробіток, шахт і рудників щорічно поступає близько 2,02 млн. т пилу. У штаті Міссурі (США) концентрація металів у верхньому шарігрунту в районі гірничих підприємств досягла: свинцю – 2762 мг/м³, цинку – 95,1 мг/м³, міді – 17,1 мг/м³, кадмію – 2,3 мг/м³.

Підрахунки показують, що видобуток вугілля у кількості 3 млрд.т/рік приблизно на 4000 шахт у різних країнах світу супроводжується виділенням близько 27 млрд.м³ метану та 16,8 млрд. м³ карбондіоксиду. Нижче наведені дані про газовиділення в атмосферу шахтами наших вугільних басейнів:

Активне використанні при підземному методі видобування  корисних копалин методів водопониження, як то: з повехні у зоні добування  та безпосередньо у гірничих виробках веде до пониження рівнів підземних  вод, утворення т.з. депресійної воронки, яка за площею значно перевищує площу добування. Наприклад, на Язівському сірчаному родовищі (Яворівський гірничо-рудний район у Львівській області) при площі кар’єру 12 км² площа депресійної воронки дорівнює 120 км². Депресійні воронки від Лебединського, Південно-Лебединського і Стойленського кар’єрів КМА при їх глибині 150-200 м поширюються на відстань більшу ніж 15 км, а при досягненні глибини 450-500 м радіус депресійної воронки досягне 50 км, а її площа розшириться до 2000 км².

Із вугільних  СНД щорічно відкачується 2.5 млрдю  м³.шахтних вод, з якими у природні водойми скидається до 180 тис. т механічних домішок і 4 млн. т мінеральних солей.

Після того, як на березі затоки Сан-Франциско та впадаючих у  неї рік приступили до розробки родовищ золота. За 60 років було розмито бльзько 2 млрд. м³ породи. Більше половини з них осіло в затоці та прилеглих до неї водних артеріях. Це призвело до зміни конфігурації берегової лінії та зменшення площі затоки на 11%.

Дослідження, проведені  у Донецькому басейні показали, що при скиді 55 млн. м³ шахтних вод в ріки потрапляє понад 200 тис. т розчинених солей. Мінералізація води у річках зростає більш ніж у два рази, вміст сульфатів – у 3 рази, завислих часток – у 5 – 10 і більше разів.