Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2013 в 14:01, контрольная работа
Починаючи з середини 50-х років XX століття, завдяки розвитку видобутку природного газу існуючі заводи і ті, що тільки проектувались, почали переводити на виробництво водню або азотоводневої суміші за методом конверсії метану з використанням газоподібних окиснювачів (02; Н20; С02). І наразі водень отримують переважно цим способом. Суть процесу полягає в неповному каталітичному окисненні метану спочатку в оксид вуглецю (II) і водень (перша високотемпературна стадія) з подальшою каталітичною конверсією оксиду вуглецю (II) в водень (друга низькотемпературна стадія).
1.Характеристика хімічних способів одержання водню й азотоводневої суміші.Хімізм процесів.
2. Теоретичні основи конверсії природного газу парами води, СО2 , киснем, повітрям, сумішшю окислювачів. Хімізм процесів.
3.Рівновага реакції конверсії СН4 парами води. Вплив температури , тиску, співвідношення компонентів на рівновагу процесу.
4. Каталізатори конверсії СН4 . Характеристика , склад, спосіб приготування, отруєння. Методи відновлення каталізаторів.
5. Основні апарати конверсії СН4 водяною парою першої і другої ступені, характеристика, конструкція, принцип роботи.
Задача.
Розрахуйте витратний
Якщо на одержання 168м3 або оксиду вуглецю потрібно випалити 1 тонну вапняку , то на 1000м3 або оксиду вуглецю –(1250/210)*1=5,952 т.
Тоді технічного вапняку потрібно
Отже витратний коефіціент вапняку
Література
Информация о работе Хімічні способи одержання водню та азотоводневої суміші