Вимоги до якості фарфорового посуду

План

Вступ

1. Класифікація та характеристика  асортименту столового фарфорового  посуду як основа для їх  ідентифікації.

2. Вимоги до якості  столового фарфорового посуду.

3. Чинники, що впливають  на якість столового фарфорового посуду

4. Об’єкт та методи  дослідження 

5. Організація і проведення  товарознавчої експертизи столового фарфорового посуду.

6. Оформлення результатів  експертизи

Висновки і рекомендації

Перелік посилань

Додатки

 

ВСТУП

 

 

Глина - один з найдавніших матеріалів, освоєних людиною.

 Кераміка - це і архітектурно-будівельні матеріали (цегла, черепиця, кахлі, димарі, плитки для підлоги, будівельні перекриття та ін.); кераміка - це і техніка (ізолятори, вогнетриви, труби, теплоізоляційні вироби, деталі для електро- й радіотехнічної промисловості, ракетного виробництва, атомної енергетики, автомобілебудування, квантової оптики тощо).

 Кераміка - це мистецтво  (скульптура, вази, іграшки, сувеніри, мозаїка, ліпні декоративні вставки, панно та ін.).

 Кераміка - це і наш побут, повсякденний посуд.

 Попри велетенську  історію протягом трохи менше  ніж 15 тисяч років керамічні вироби майже не змінили ані своєї форми, ані суті. Напевно, ніколи й не змінять.

 Висока довговічність,  порівняна простота виготовлення  керамічних матеріалів висунули  їх на одне з перших місць  не тільки серед будівельних  матеріалів,хоча випуск керамічної цегли становить майже половину обсягу виробництва всіх стінових матеріалів.

 Гончарне виробництво  характеризується широким асортиментом  на ринку керамічних виробів,  а саме: горшки, світильники, глечики, корчаги, підсвічники, іграшки, столовий посуд, декоративні плитки, які йшли на оздоблення інтер'єрів.

 Протягом багатьох  століть гончарство посідало одне з провідних місць серед селянських промислів. Воно увібрало в себе технічні навички і художні традиції, що існували ще з часів неоліту.

 Про керамічний промисел  наших предків служать нам  такі давні зразки архітектурної кераміки, як черепиця, кахля. Усе це засвідчує універсальність сировини, а також універсальність технологічного процесу виготовлення керамічних виробів.

 На сучасному етапі  розвитку суспільства предмети, виготовлені із натуральних матеріалів, користуються найбільшим попитом. Це пояснюється прагненням людини забезпечити себе екологічно чистим та якісним продуктом виробництва. Тому дослідження якості керамічних виробів є досить актуальною темою.

 Метою курсової роботи є дослідження споживних властивостей та технологія виробництва фарфорового посуду.

 Для досягнення мети  роботи необхідно виконати наступні завдання:

 • вивчити класифікацію та характеристику асортименту столового фарфорового посуду;

 • вивчити вимоги до якості столового фарфорового посуду;

 • визначити чинники, що впливають на якість столового фарфорового посуду;

• організувати і провести товарознавчу експертизу столового фарфорового посуду;

• оформити результати експертизи.

 

1. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ СТОЛОВОГО ФАРФОРОВОГО ПОСУДУ ЯК ОСНОВА ДЛЯ ЇХ ІДЕНТИФІКАЦІЇ.

 

 

Керамічний посуд, як за асортиментом, так і за якістю, завдяки своїм санітарно-гігієнічним властивостям, надійності, хімічній стійкості, доступності і невеликій ціні користується у населення значним попитом.

Різноманітний керамічний посуд групують за такими ознаками: призначенням, видом черепка, способом формування, видами виробів, комплектністю, видами і складністю декорування, фасонами, розмірами тощо.

Асортимент керамічного  посуду поділяють за його призначенням: для приготування, подавання та вживання їжі, консервування і зберігання, нехарчове призначення посуду. Найпоширенішим і найрізноманітнішим є посуд для приймання і подавання їжі. Його асортимент включає столовий, чайний і кавовий посуд. Ці вироби характеризуються найкращим естетичним оформленням, гігієнічністю, надійністю тощо.

За матеріалами черепка керамічний посуд групують на фарфоровий, фаянсовий, майоліковий, гончарний.

Найпоширенішим є фарфоровий посуд. Так, до асортименту столового посуду відносять такі види, як тарілки, миски, салатники, тарелі, вази для супу і компоту, тарілки для оселедців, соусниці, сухарниці, хрінниці, сільниці, гірчичниці, перечниці, розетки тощо.

Тарілки в загальному асортименті столового посуду становлять приблизно 40%. За розмірами і ємністю вони бувають глибокі - діаметром 240 мм, місткістю 0,5 л (обідні); діаметром 200 мм, місткістю 0,25 л (дитячі); мілкі, діаметром 240 мм (підставні), 200 мм (закусочні), 175 мм (десертні), 150 мм (пиріжкові). Краї тарілок гладенькі або вирізні. Прикрашають рівним або рельєфним рисунком, чи іншими різноманітними видами декору (живопис, деколь тощо).

Миски для роздавання їжі більші за розмірами та глибиною. Їх діаметр - 170-220 мм.

Салатниці - круглі, чотирикутні, овальні. Місткість салатниць для подавання салатів - до 1000 см3, а порційних - 120 см3 і більше.

Тарелі призначено для подавання холодних і гарячих закусок, пирогів, хліба. У діаметрі бувають 300-450 мм; за формою - круглими, овальними, з гладкими або з гранованими краями, рівними або вирізними краями різних фасонів.

Вази для супу або компоту  - круглої або овальної форми, з вирізом для розливної ложки, з двома ручками і з кришкою. Місткість -2000-3500 см3.

Соусниці - з піддоном або без нього, без кришки, ємністю 80-400 см3. Мають злив і ручку. Призначені для подавання різних підлив.

Тарілки для оселедців  - овальної форми, з рівним, вирізним або рельєфним краєм. Довжина - 135-300 мм. Тарілки, призначені для оселедця без гарніру, виготовляють з низьким бортиком (мілкі), а тарілки, призначені для оселедця з гарніром і приправою, - з високим.

Сухарниці - неглибокі тарелі різноманітної форми: круглі, овальні, три- або чотирикутні, з гладким краєм.

Хрінниці - різноманітної форми, у кришці є виріз для ложечки. Ємність 300- 400 см3.

Гірчичниці - місткістю 30-40 см3, перечниці - 10-35 см3, сільниці - 40 см3.

Карафи для вина та напоїв ємністю до 500 см3 бувають різноманітних фасонів (на піддоні або без нього, з рівними або вирізними краями тощо).