Види трудових договорів

в) 10 календарних днів без збереження заробітної плати працівникам, які  успішно навчаються у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації з  вечірньою та заочною формами  навчання за спеціальністю "філологія (мова та література)".

Відпустки, зазначені вище, як виняток  із загального правила, дозволено за рішенням вищих закладів освіти в  разі потреби перерозподіляти між  курсами навчання в межах загальної  тривалості навчального процесу.

Надання відпусток без збереження заробітної плати працівникам, які  успішно навчаються без відриву  від виробництва у вищих закладах освіти, на період проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад (для  забезпеченої наданням додаткової відпустки  участі в заходах, передбачених навчальним планом) не передбачено. Вони можуть надаватися за погодженням сторін трудового  договору (ст. 84 КЗпП; ст. 26 Закону "Про  відпустки"). Працівник має право  також вимагати надання відпустки  без збереження заробітної плати  на період проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад, посилаючись  на ст. 202 КЗпП, яка ставить за обов'язок власникові створювати працівникам  умови, необхідні для поєднання  роботи з навчанням.

Згідно статті 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням  за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна  плата.

Заробітна плата за час додаткової оплачуваної відпустки, яка надається  у зв'язку з навчанням без відриву  від виробництва, виплачується відповідно до загального правила ст. 21 Закону "Про відпустки" не пізніше  трьох днів до початку відпустки.

Якщо за період відпустки працівник  не зміг скласти іспити, заліки або  виконати інші передбачені навчальним планом роботи, відрахування із заробітку  працівника раніше виплачених грошових сум не можуть провадитися. У той  же час додатково оплачувана відпустка  має суворо цільове призначення. Тому, наприклад, у випадках захисту  дипломного проекту (роботи) до закінчення встановленого строку додаткової відпустки  працівник зобов'язаний вийти на роботу наступного дня після захисту (негайно або з урахуванням  можливості виїхати до місця роботи). Порушення цього обов'язку є підставою  для застосування до працівника дисциплінарного  стягнення. Однак, стягнути з працівника суму, виплачену йому за період відпустки  і в цьому випадку не можна: для цього немає правової підстави. Більш того, навіть за умови нецільового  використання додаткової відпустки, наданої  у зв'язку з навчанням без відриву  від виробництва, застосовувати  до працівника заходи дисциплінарного  стягнення можливо, але стягнути суму, виплачену за час відпустки, не можна.

Стаття 218 стверджує:

«Працівникам, які навчаються на останніх курсах вищих закладів освіти, протягом десяти учбових місяців перед  початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних  іспитів надасться щотижневе  при шестиденному робочому тижні  один вільний від роботи день для  підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50 відсотків одержуваної  заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

При п'ятиденному робочому тижні кількість  вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої  зміни за умови збереження загальної  кількості вільних від роботи годин.

Протягом десяти навчальних місяців  перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних  іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще один-два  вільних від роботи дні на тиждень  без збереження заробітної плати.

Працівникам, які навчаються без  відриву від виробництва в  аспірантурі, за їх бажанням протягом чотирьох років навчання надасться  один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Працівникам, які навчаються без  відриву від виробництва в  аспірантурі, протягом четвертого року навчання надасться за їх бажанням додатково ще один вільний від  роботи день на тиждень без збереження заробітної плати».

Визначення періоду, протягом якого  працівник має право на одержання  щотижневе при шестиденному робочому тижні одного вільного від роботи дня для підготовки до занять з  оплатою його в розмірі п'ятидесяти  відсотків середньої заробітної плати, але не менше мінімального розміру заробітної плати, залежить від навчального плану. Якщо навчальним планом передбачене складання державних  іспитів, то вони звичайно складаються  в останній місяць останнього року навчання. До початку цього місяця і відраховується період у десять навчальних місяців, протягом якого  працівник має право на пільги, встановлені ст. 218 КЗпП.

До періоду десяти місяців включаються  лише учбові місяці. Тривалість навчального  семестру визначається вищим навчальним закладом (п. 4.1 Положення про організацію  навчального процесу у вищих  навчальних закладах). Однак при  вирішенні питання про тривалість навчальних семестрів враховуються вимоги навчальних планів і програм. У будь-якому випадку лише вищий  навчальний заклад здатен точно визначити  період у десять місяців перед  початком державних іспитів (підготовки дипломної роботи (проекту)). Наведемо приклад. За умови одержання права  на додаткову оплачувану відпустку  на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) з 1 березня 2003 року (з  урахуванням того, що липень і серпень  звичайно не є навчальними місяцями) один вільний від роботи день на тиждень повинен надаватися в період з 1 березня 2002 року по 1 березня 2003 року (за винятком липня і серпня 2002 року).

Очевидно, не лише при п'ятиденному робочому тижні, але й при підсумованому  обліку робочого часу кількість наданих  працівникові вільних від роботи днів може змінюватися таким чином, щоб загальна кількість робочих  годин, протягом яких працівник звільняється від роботи, залишалася незмінною.

Працівники, які навчаються у вищих  закладах освіти без відриву від  виробництва, мають право вимагати надання їм на період десяти місяців  перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних  іспитів одного-двох вільних від  роботи днів на тиждень без збереження заробітної плати. Цьому праву кореспондує  відповідний обов'язок власника.

Стаття, що коментується, надає особам, які навчаються без відриву від  виробництва в аспірантурі, право  на одержання протягом усіх чотирьох років навчання одного вільного від  роботи дня на тиждень з оплатою  в розмірі 50 відсотків середньої  заробітної плати, яка обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої  заробітної плати. Протягом четвертого року навчання в аспірантурі власник  зобов'язаний також надавати таким  працівникам, за їх бажанням, один вільний  від роботи день на тиждень без  збереження заробітної плати. Частина  друга ст. 25 Закону "Про відпустки" непрямо визнає надання працівникам  протягом четвертого року навчання в  аспірантурі одного вільного від  роботи дня без збереження заробітної плати різновидом відпустки без  збереження заробітної плати.

З урахуванням частини другої ст. 218 КЗпП слід зробити висновок про  те, що зазначені вільні дні (один день на тиждень) надаються з розрахунку шестиденного робочого тижня. При п'ятиденному робочому тижні та підсумованому  обліку робочого часу надання вільних  від роботи днів не повинне змінювати  загальної кількості годин робочого часу, протягом якого працівник має  право на звільнення від роботи.

У ст. 219 КЗпП говориться, що власник  або уповноважений ним орган  оплачує працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою  та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться  оплата проїзду для підготовки і  захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

На власників незалежно від  форми власності підприємства покладається обов'язок оплачувати проїзд працівників, які навчаються без відриву від  виробництва у вищих закладах освіти, до місцезнаходження навчального  закладу та назад у розмірі  п'ятдесяти відсотків вартості проїзду. Ст. 219 КЗпП не містить обмежень щодо виду транспортного засобу і класу  вагона (каюти). Вона також не містить  посилань до будь-яких актів, які такі обмеження встановлюють. За таких  умов оплата проїзду повинна провадитися  відповідно до правил оплати проїзду  при відрядженнях.

Оплата в такому ж розмірі  вартості проїзду до місця знаходження  навчального закладу та назад  для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних  іспитів не ставиться в залежність від того, що в цьому навчальному  році працівник уже використовував право на проїзд до місця знаходження  навчального закладу та назад  у зв'язку з поїздкою на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт, складання іспитів та заліків.

Стаття 220 Обмеження надурочних робіт  для працівників, які навчаються визначає, що працівників, які навчаються без відриву від виробництва  в середніх і професійно-технічних  закладах освіти, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт.

Стаття, що коментується, забороняє  залучення до надурочних робіт у  дні занять лише працівників, які  навчаються без відриву від виробництва  в загальноосвітніх школах і професійно-технічних  закладах освіти. Однак у силу ст. 202 КЗпП, яка ставить за обов'язок власникові створювати працівникам  умови для поєднання роботи з  навчанням, вимоги не залучати до надурочних робіт у дні занять можуть пред'являти і працівники, які навчаються без  відриву від виробництва у  вищих закладах освіти. Така вимога буде особливо обґрунтованою, якщо залучення до надурочних робіт позбавляє працівника можливості відвідувати заняття. Але й у власника, який вирішив залучити такого працівника до надурочних робіт, будуть аргументи для відстоювання своєї позиції. Він буде посилатися на те, що там, де законодавець хотів заборонити залучення працівників, які навчаються без відриву від виробництва, до надурочних робіт, він цю заборону сформулював цілком чітко.

ВИСНОВКИ

 

Законодавство України стимулює нормативними документами навчання та підвищення професійної освіти.

Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним  орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче  навчання за рахунок підприємства, організації, установи, створюються  необхідні умови для поєднання  роботи з навчанням.

За час проходження виробничого  навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам  виплачується заробітна плата в  порядку і у розмірах, що визначаються законодавством.

Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях та заочних  у професійно-технічних та вищих  навчальних закладах надаються додаткові  відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені  законом.

На час додаткових відпусток  у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Власник або уповноважений ним  орган оплачує працівникам, які  навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами  навчання, проїзд до місця знаходження  закладу освіти і назад один раз  на рік на настановні заняття, для  виконання лабораторних робіт і  складання заліків та іспитів - у  розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

Працівників, які навчаються без  відриву від виробництва в  середніх і професійно-технічних  закладах освіти, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт.

Практичне завдання

До юрисконсульта  підприємства звернулася група працівників  з проханням роз’яснити їм права  щодо захисту заробітної плати від  підвищення цін та від затримки виплати. У серпні 2001 року індекс споживчих  цін становив 100,2%, у вересні 107,8%, у жовтні 105,3%. Зарплату за серпень  виплатили у жовтні. За останні  місяці зарплату не виплатили.

Поясніть, яка різниця між індексацією  заробітної плати і компенсацією працівникам частини зарплати у  зв’язку з порушенням термінів її виплати. Розрахуйте суму виплат.

Відповідь:

Використана література:

1. Трудовий договір та його види - Мін'юст України; Роз'яснення від 20.12.2011   
2. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Затв. Наказом Міністерства освіти України від 02. 06. 93. № 161. – Сборник законодательных и нормативных актов об образовании. – Випуск 1. – К., 1994. – с. 111.
3. Про освіту. Закон України в ред.. від 23. 03. 96. – Зібрання законодавства України. – т. 2.
4. Про відпустки. Закон України від 15. 11. 96. – ВВРУ. – 1997. - № 2. – Ст. 2.
5. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / В. Г. Рогань, І. В. Зуб, Б. С. Стичинський, - 6-е вид., доп. І перероб. – К.: А. С. К., 2005. – 976.