Науково-технічний прогрес і безпека праці

Оціночні дані свідчать про те, що щорічно в світі на виробництві від травмують факторів гинуть близько 200 тис. чоловік і одержують травми 120 млн чоловік. У нашій країні травматизм зі смертельними наслідками на виробництві, автошляхах, в побуті безперервно зростає. Так, в СРСР в 1986 р. загинули 247,8, а в 1989 р. - 287 тис. чоловік. У Росії в 1999 р. на виробництві загинули 723,8 і отримали інвалідність близько 13 тис. чоловік.

Найбільше кількість нещасних випадків відзначено на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу, вугільної, лісової, паперової промисловості. Тривогу викликає зростання травматизму з летальним результатом у галузях, що визначають технічний прогрес: машинобудуванні, радіоелектроніці, верстатобудівної, оборонної промисловості. У машинобудуванні Росії в 1998 р. травмовано 56,4 тис. осіб, загинуло близько 460 чоловік.

Основні функції БЖД повинні  забезпечити безпеку праці і  життєдіяльності людини, охорону  навколишнього природного середовища через:

опис життєвого простору, його зонування за значеннями негативних чинників на основі експертизи джерел негативних впливів, їх взаємного розташування і режиму дії, а також з урахуванням  кліматичних, географічних та інших  особливостей регіону чи зони діяльності;

формування вимог безпеки  до джерел негативних факторів - призначення  гранично допустимих викидів (ПДВ), скидів (ПДС), енергетичних впливів (ПДЕВ), допустимого ризику та ін;

організацію моніторингу  стану середовища перебування й  інспекційного контролю джерел негативних впливів;

розробку і використання коштів біозахисту;

реалізацію заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків  надзвичайних ситуацій;

навчання населення та працівників підприємств основам БЖД (ОБЖ), підготовку фахівців всіх рівнів і форм діяльності.

Чіткі кордону між небезпечним і шкідливим виробничими чинниками встановити важко. Як приклад можна розглянути вплив на людину розплавленого металу. Якщо людина потрапляє під його безпосередній вплив (термічний опік), то це призводить до тяжкої травми і може закінчитися смертю. У цьому випадку вплив розплавленого металу на працюючого є згідно з визначенням небезпечним виробництві?? вим чинником.

Якщо ж людина, постійно працюючи з розплавленим металом, знаходиться  під дією променевої енергії, що випромінюється з цього джерела, то під впливом опромінення в організмі відбуваються біохімічні зрушення, настає порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем. Крім того, тривалий вплив інфрачервоних променів шкідливо впливає на органи зору (небезпека помутніння кришталика ока). Таким чином, у другому випадку вплив променевої теплоти від розплавленого металу на організм працюючого є шкідливим виробничим фактором.

Стан умов праці, при якому  виключено вплив на працюючих  небезпечних і шкідливих виробничих факторів, називається безпекою праці. Безпека праці - це стан трудової діяльності (праці), що забезпечує прийнятний рівень її ризику. Для виробничої діяльності застосовне поняття виробничої безпеки. Безпека праці забезпечується комплексної системою заходів захисту людини від небезпек, які формуються в робочій зоні конкретним виробничим (технологічним) процесом, технічним об'єктом.

Безпека життєдіяльності  в умовах виробництва має й  іншу назву - охорона праці. Під охороною праці розуміється система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Безпека праці забезпечується методами і засобами виробничої санітарії, гігієни праці, виробничої безпеки.

Охорона праці вирішує  чотири основні завдання:

ідентифікація небезпечних  і шкідливих виробничих факторів;

розробка відповідних  технічних заходів та засобів  захисту від небезпечних і  шкідливих виробничих факторів;

розробка організаційних заходів щодо забезпечення безпеки  праці і керування охороною праці  на підприємстві;

підготовка до дій в умовах прояву небезпек.

При безпечних умовах праці  має бути виключений вплив на працюючих  небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Але не завжди в умовах реального виробництва це досягається: абсолютна безпека або технічно недосяжна, або економічно недоцільна. Тому при розробці сучасного обладнання прагнуть створити максимально безпечні машини, обладнання, установки і прилади, щоб звести ризик при роботі з ними до мінімуму.

Існуючі нормативи безпеки  поділяються на:

гранично допустимі концентрації (ГДК), що характеризують безпечне вміст шкідливих речовин хімічної і біологічної природи в повітрі робочої зони;

гранично допустимі рівні (ПДУ) впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів фізичної природи (шум, іонізуючі і термічні випромінювання, вібрація, ультра-та інфразвук, електромагнітні поля).

Конкретні значення ГДК і  ПДУ встановлюються нормативними актами Державної системи санітарно-епідеміологічного нормування Російської Федерації (наприклад, забруднення навколишнього середовища електромагнітними випромінюваннями радіочастотного діапазону регламентуються Санітарними правилами і нормами СанПиН 2.2.4/2.1.8.055-96). Для оцінки забруднення атмосферного повітря в населених пунктах встановлено клас небезпеки і допустимі концентрації забруднюючих речовин.

1.2. Питання безпеки  праці користувачів персональних  ЕОМ

Остання десятиліття минулого століття був відзначений бурхливим  розвитком інформаційних технологій і, як наслідок, широким впровадженням комп'ютерної техніки в усі сфери професійної діяльності.

Серед гігієнічних проблем сучасності проблеми гігієни праці користувачів ПЕОМ відносяться до числа найбільш актуальних, оскільки безперервно розширюється коло завдань, що вирішуються ПЕОМ, і всі великі контингенти людей залучаються до процесу використання обчислювальної техніки. В останні роки різні центи гігієни та громадського здоров'я проводять комплексні гігієнічні дослідження з оцінки умов праці та стану здоров'я працюючих з персональними обчислювальними машинами. Аналіз результатів дозволяє скласти певне уявлення про фактори ризику здоров'ю користувачів ПЕОМ.

Сукупність змін, які спостерігаються  у стані здоров'я професійних  користувачів ПЕОМ, включає захворювання опорно-рухового апарату, органів зору, центральної нервової і серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, алергічні розлади. Автори відзначають ускладнення вагітності та пологів, несприятливий вплив на плід. Отримані дані про підвищений рівень онкологічних захворювань.

За міру накопичення нових даних розглянутої проблеми стають усе більш очевидними причинно-наслідкові зв'язки між умовами праці та станом здоров'я користувачів ПЕОМ. Так захворювання опорно-рухового апарату (рук, шиї, плечового пояса, спини) пов'язані з вимушеною робочою позою, гіподинамією в поєднанні з монотонністю праці. Часто на робочих місцях відсутня спеціалізована меблі і з ергономічних позицій організація робочих місць незадовільна.

Характерною особливістю  праці за комп'ютером є необхідність виконання точних зорових робіт  на світному екрані в умовах перепаду яркостей в полі зору, наявності мерехтіння, нестійкості і нечіткості зображення. Об'єкти зорової роботи знаходяться на різній відстані від очей користувача (від 30 до 70 см) і доводиться часто переводити погляд у напрямках екран-клавіатура-документація (згідно хронометражних даними від 15 до 50 разів на хвилину). Часта переадаптація ока до різної яскравості і відстаней є одним із головних негативних чинників при роботі з дисплеями. Несприятливим фактором світлового середовища є невідповідність нормативним значенням рівнів освітленості робочих поверхонь столу, екрану, клавіатури. Нерідко на екранах спостерігається дзеркальне відображення джерел світла та оточуючих предметів. Всі вище викладене ускладнює роботу і призводить до порушень основних функцій зорової системи. Працюючі з Дмитрий терміналами (ВДТ) висувають скарги на біль і відчуття піску в очах, почервоніння повік, труднощі перекладу погляду з близьких на далекі предмети. Відзначається швидке стомлення і затуманення зору, двоїння предметів. Комплекс виявляються порушень був охарактеризовано фахівцями як "професійна офтальмопатія" [5] .

Праця оператора ПЕОМ відноситься  до форм праці з високим нервово-емоційним  напругою. Це обумовлено необхідністю постійного спостереження за динамікою  зображення, розрізнення тексту рукописних та друкованих матеріалів, виконанням машинописних і графічних робіт. В процесі роботи потрібно постійно підтримувати активну увагу. Праця вимагає високої відповідальності, оскільки ціна помилки досить велика, аж до великих економічних втрат і аварій.

На користувачів ЕОМ впливає  електромагнітне випромінювання видимого спектру, вкрай низьких, наднизьких і високих частот. Так дослідженням реакцій біоелектричної активності мозку випробуваних на амплітудно-модульоване світлове випромінювання ВДТ в типових умовах роботи з комп'ютером [6] встановлено, що у трьох з п'яти обстежуваних на електроенцефалограмі реєструвалися статистично достовірні викликані потенціали (зміна електричної активності головного мозку), що являють собою ритмічні коливання синхронізовані з кадрової розгорткою відеомонітора частотою 60 Гц. Дослідники вважають, що довготривала кортикальна синхронізація проекційних зон зорової системи негативним чином впливає на функціональний стан навколишніх зон і структур мозку і, зокрема, на роботу автономної нервової системи.

При експлуатації Дмитрий  Мансуров на електронно-променевих трубках  в робочих зонах реєструються статичні електричні й імпульсні  електричні й магнітні поля низької  і наднизької частоти, що створюються  системами кадрової і рядкової розгортки  при цьому наявність на ВДТ  маркування ТСО-95 або MPR-II не гарантує дотримання допустимих значень параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань. Так, істотно впливає на інтенсивність випромінювання від моніторів тип ПЕОМ, відсутність ефективного заземлення обладнання. Таким чином, незважаючи на наявність сертифікатів відповідностей і гігієнічних сертифікатів, в реальних умовах експлуатації ВДТ електромагнітні випромінювання часто перевищують допустимі рівні.

На робочому місці користувачів ПЕОМ, крім ВДТ джерелами електромагнітних полів (ЕМП) є процесор, принтер, клавіатура, численні сполучні кабелі. На жаль санітарними нормами і правилами регламентуються ЕМП тільки ВДТ. У той же час, наприклад, у першому нормованому діапазоні частот 5 Гц ..... 2 кГц допустимі рівні індукції магнітних полів (МП) складають о, 25 мкТл. За нашими даними, виміряні значення індукції МП досягали в окремих типів процесорів і принтерів 12 мкТл., клавіатур 4,5 мкТл.

Вплив ЕМП широкого спектру  частот, імпульсного характеру, різної інтенсивності в поєднанні з високим зоровим і нервово-емоційною напругою викликає суттєві зміни з боку центральної нервової і серцево-судинної системи, які проявляються в суб'єктивних і об'єктивних розладах. Працюючі найчастіше скаржаться на головні болі, іноді з нудотою і запамороченням. У них частіше ніж в осіб контрольних груп діагностуються неврози, нейроциркулярними дистонії, гіпо та гіпертонія [7] . У що працюють з ПЕОМ можуть спостерігатися алергічні захворювання і підвищений рівень захворюваності органів дихання [8] . З одного боку, це може бути обумовлено змінами імунітету (відомо вплив ЕМП на імунну систему). Слід також звернути увагу, що, зважаючи наявності статичних електричних полів, до екрану ВДТ притягуються пилові частинки, які можуть містити антигени і бактеріальну флору. Це також сприяє розвитку вищезазначеної патології.

В літературі є вказівки на підвищений рівень онкологічних захворювань у професійних користувачів ПЕОМ. Однак це питання недостатньо вивчено. Так, експериментальні дані свідчать про здатність випромінювань ВДТ надавати стимулюючу дію на розвиток новоутворень молочної залози, індукованих хімічними речовинами. Вплив на онкогенез ЕМП, що створюються всім комплексом обладнання, потребує вивчення.

Крім перерахованих факторів на робочому місці операторів можуть мати місце шум, порушений іонний режим, несприятливі показники мікроклімату. У повітрі можуть міститися хімічні речовини (озон, фенол, стирол, формальдегіди і інші), що спостерігається при установці на малих майданчиках великого числа комп'ютерів та недотримання вимог до організації робочих місць.

Як випливає з викладеного  на користувачів ПЕОМ можуть діяти  безліч несприятливих чинників. Деякі аспекти роботи з ПЕОМ ще не вивчені. У Зокрема, вимагає наукового дослідження можливість інформаційного впливу ЕМП, якщо враховувати ту роль, яку відіграють наднизькочастотних ЕМП в біологічному світі. В даний час в електромагнітної екології інформаційні процеси у взаємодії ЕМП з живими організмами виходять на перший план, відсуваючи енергетичні - на другу. Чи не вивчені питання впливу програмного забезпечення на нервово-психічний статус користувачів. Відомо, що перебування в неадекватною інформаційному середовищі може приводити до серйозних невротичних розладів в плоть до психічних порушень. Потрібно вивчення впливу на центральну нервову систему людини технологій віртуальної реальності. Потребують вдосконалення медичні критерії відбору осіб для роботи з ПЕОМ.

Слід підкреслити, що в кожному конкретному випадку оцінка ризику здоров'ю працюючих повинна базуватися на якісної та кількісної характеристики чинників. Істотним з позиції впливу на організм є характер професійної діяльності та стаж роботи. Безсумнівно важливу роль відіграють індивідуальні особливості організму, його функціональний стан.

Зараз вже очевидно, що комп'ютерні технології будучи великим досягненням людства, мають негативні наслідки для здоров'я людей. На сьогодні стоїть завдання знизити збитки від шкоди здоров'ю. Для цього необхідне дотримання встановлених гігієнічних вимог до режимів праці та організації робочих місць [9] . На наш погляд вкрай необхідна розробка Державного стандарту, регламентує ЕМП, що створюються всім комплексом обладнання, встановленого на робочому місці оператора ПЕОМ. Професійні користувачі ВДТ та ПЕОМ повинні проходити обов'язкові попередні при вступі на роботу і періодичні медичні огляди. Вагітні жінки не допускаються до виконання робіт, пов'язаних з ВДТ та ПЕОМ. Необхідно використовувати вже наявні розробки з профілактики порушень у стані здоров'я працюючих.