Система суспільних відносин, що становлять предмет трудового права

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Февраля 2015 в 17:28, контрольная работа

Краткое описание

Основою життя будь-якого суспільства є праця. Термінологічне значення слова "праця" багатогранне і вивчається багатьма науками: економікою, філософією, правом тощо.
Будь-яка соціально-економічна формація формувалася, зростала й розвивалася на основі праці. Але юридичні науки цікавить не загальне поняття праці, а праця як правове явище, як міра праці, необхідна для творчого зростання людини з урахуванням як особистого, так і колективного та суспільного інтересів.

Содержание

Вступ ……………………………………………………………………………...…2
1. Система суспільних відносин, що становлять предмет трудового права..……3
2. Індивідуальні трудові відносини……………………………………...…...…….7
3. Колективні трудові відносини……………………………………………………8
Висновок………………………………………………….…………………………11
Практичні завдання………………………………………………………………...12
Література…………………………

Вложенные файлы: 1 файл

трудове.docx

— 35.55 Кб (Скачать файл)

Відносини між підприємствами і державною службою зайнятості щодо бронювання робочих місць для працевлаштування осіб за направленням служби зайнятості; спеціального обладнання робочих місць для інвалідів і їх працевлаштування; надання інформації службі зайнятості про рух і використання робочої сили; виплати штрафу за порушення законодавства про зайнятість - є адміністративно-правовими і регулюються нормами адміністративного права.

Об'єктивною основою для виникнення соціально-забезпечувальних відносин і відмежовування їх від інших суспільних відносин, врегульованих правом, виступають соціальні ризики, при яких особа втрачає роботу, кошти для існування з незалежних від неї причин. Соціальними ризиками виступають вікова або фізіологічна непрацездатність (досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності), хвороба, втрата роботи, втрата годувальника тощо.

Третя група відносин у сфері зайнятості й працевлаштування складається між працівником і підприємством щодо укладення трудового договору на основі направлення служби зайнятості. Сюди також входять відносини з використання працівників на сезонних, громадських роботах за направленням служби зайнятості. У таких випадках укладається трудовий договір і на працівника поширюється трудове законодавство. Вказані відносини складають предмет трудового права.

У предмет трудового права також входять відносини, що витікають з укладення колективного договору і колективних угод, щодо створення додаткових робочих місць всередині підприємства для працівників, котрі потребують соціального захисту - інвалідів, жінок з малолітніми дітьми, багатодітних сімей, молодих працівників, з організації навчання і перенавчання за рахунок коштів підприємства працівників, що вивільнюються; з поділу одного робочого місця (посади) між двома працівниками з метою недопущення скорочення працівників.

У сучасний період відбувається "реконструкція" відносин, тісно пов'язаних з трудовими. Передусім з цих відносин виділилася і за новим соціальним змістом, і за законодавчим забезпеченням група колективних трудових відносин. На нашу думку, цю групу складають відносини: соціального партнерства; з участі трудових колективів у встановленні колективних умов праці; з участі трудових колективів в управлінні організаціями; щодо укладення і виконання колективного договору і колективних угод на галузевому, регіональному і національному рівнях; щодо діяльності професійних спілок та інших органів представництва трудових колективів у соціально-трудових відносинах та із застосування трудового законодавства; з приводу утворення об'єднань роботодавців та їхньої діяльності; з вирішення індивідуальних і колективних трудових спорів.

Колективні трудові відносини - це середовище буття індивідуальних трудових відносин. Вони зайняли рівноправне місце з індивідуальними трудовими відносинами. Більше того, індивідуальні трудові відносини за тією правовою моделлю, котра складається у даний час, не можуть існувати без колективних правовідносин, оскільки для всіх роботодавців є обов'язковими зобов'язання, які визначені Генеральною, галузевою, регіональною угодами, а також колективним договором (інша справа, що зміст колективних угод поки що далекий від необхідного, але це питання вдосконалення правового регулювання, а не суті самої правової моделі

Відносини з нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю відносяться не до предмета трудового права, а до предмета права адміністративного, що переконливо довів А.Р. Мацюк ще у 1984 році.

Висновок

Підсумовуючи  сказане, предмет трудового права можемо сформулювати як комплекс суспільних відносин, основу якого складають трудові відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору, і до якого входять також відносини, які тісно пов'язані з трудовими відносинами та існують для забезпечення функціонування останніх. Такими є: відносини працевлаштування; відносини з приводу навчання на виробництві, підвищення кваліфікації і перекваліфікації; відносини щодо вирішення трудових спорів та відносини соціального партнерства і встановлення умов праці.

Предмет регулювання трудового права становлять дві групи суспільних відносин, пов'язаних з трудовою діяльністю в організації: 1) трудові відносини, які виникають між працівником і роботодавцем; 2)інші суспільні відносини, тісно пов'язані з трудовими.

Одні з них передують (наприклад відносини, пов'язані з працевлаштуванням), інші - функціонують одночасно з трудовими відносинами (наприклад, відносини, пов'язані з наглядом і контролем за дотриманням трудового законодавства) чи приходять на зміну трудовим відносинам (наприклад, трудовий спір стосовно незаконного звільнення працівника з роботи).

Очевидно, що тенденція до розширення сфери дії трудового права в країнах з розвиненою ринковою економікою збережеться і надалі, з’явиться можливість подальшого розширення сфери дії трудового права, і, зрештою, навіть зміни предмета його регулювання, яким стане застосування праці як залежних, так і незалежних працівників, співучасників колективної власності різних видів, зайнятих у трудовому і виробничому процесі. Але це питання майбутнього.

 

 

 

 

Практичні завдання

1. Під час розгляду позову Климчик про поновлення на роботі встановлено , що її звільнення проведено без погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації «Харчовик», яка, на думку позивачки, діяла на підприємстві і профорганізатором якої було  її обрано.  У судовому засіданні встановлено що наказ про звільнення Климчик за п.1 ст.40 КЗпП України , видано 1 квітня 2002 року; заснована профспілкова організація 11 березня, первинна організація була прийнята на облік у обласному комітеті профспілки працівників освіти 15 березня, легалізована районним управлінням юстиції 3 квітня 2002 року посаду Климчик дійсно було скорочено.

Яке рішення має прийняти суд?

Відповідно до  ст. 16 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» для легалізації   профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви та на підставі поданих профспілкою документів легалізуючий орган  у місячний  термін підтверджує заявлений статус за ознаками та включає профспілку до  реєстру  об'єднань громадян  і видає профспілці свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.

В зв’язку з тим, що легалізація профспілки відбулась 3 квітня, а  Климчик звільнено з роботи 1 квітня, що в свою чергу виключає можливість погодження виборного органу первинної профспілкової організації «Харчовик» щодо її звільнення.

 

 

 

 

2. Бригадир Воронов від  імені бригади уклав угоду  із селянським господарством  про те, що бригада зобов’язується  відремонтувати токарний верстат, обладнання насосної станції, а  також вентиляцію в клубі. Вся  робота оцінена в 5000 гривень. Угоду  підписали бригадир і голова  селянського господарства.

Які відносини виникли між бригадиром Вороновим та головою селянського господарства?

Між бригадиром Вороновим та головою селянського господарства на підставі  укладеної угоди виникнули цивільно-правові відносини, тобто в даному випадку це будуть ознаки договору підряду, де одна сторона (бригадир Вороновий) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (голови селянського господарства) та який зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

Конституція України – К., 1996

Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар – Харків: Консум.,  2003

Цивільний кодекс України від 16 квітня 2003 року

Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» від           15 вересня 1999 року

Н. Б. Болотіна, Г. І. Чанишева Трудове право України Підручник Київ 2001

Карпенко Д.О. Трудове право України  Курс лекцій К., – 2001

Прокопенко В.І. Трудове право .Підручник. Харків 2000

1 див. Трудовоє право: Учебник / Под ред. О.В. Смирнова. - М.: "Статус ЛТД+", 1996. - С. 9.


Информация о работе Система суспільних відносин, що становлять предмет трудового права