Горнолыжный туризм

Зміст

Вступ            3

Розділ 1 Теоретичні засади організації гірськолижних  турів   5

1. Історія розвитку гірськолижного туризму     5
2. Соціально-економічні особливості туризму як об’єкту соціального менеджменту           7
3. Види гірськолижних курортів       11
4. Документи на проведення гірськолижних турів    15

Розділ 2 Найпопулярніші місця гірськолижного відпочинку   17

2.1 Австрія –  засновник гірськолижних курортів     17

2.2 Найпопулярніші  українські гірськолижні курорти    19

2.3 «Три долини»  Франції          21

2.4 Вейл – найулюбленіший курорт Америки     24

2.5 Гірськолижний  курорт Луїза        27

2.6 Найпрестижніший  курорт Італії – Доломітові  Альпи   27

2.7 Цермат та Сент-Моріц – вершини світу      29

2.8 Гірськолижні  курорти Німеччини       30

2.9 Вістлер Блеккомб – «Такий маленький великий світ»   32

2.10 Фінляндія –  країна лиж і батьківщина Санта Клауса   34

Розділ 3 Характеристика розвитку гірськолижного туризму у  провідних туристичних країнах  і регіонах світу       36

Висновки            40

Перелік посилань          42

 

Вступ

 

Актуальність теми. Туризм є однією з найбільших галузей  світової економіки. В багатьох країнах  туризм став надійним джерелом поповнення бюджету, зайнятості населення, розв’язання  багатьох соціально-економічних проблем.

Гірськолижний туризм один із найстаріших видів активного  відпочинку. З роками кількість бажаючих покататися на гірських лижах не зменшилося, а скоріше збільшилося. До того ж, зараз набагато якісніше і різноманітніше гірськолижний сервіс, ніж років 10 назад, не говорячи вже про 80-ті, 70-ті роки.

Метою курсової роботи є  вивчення відомостей про гірськолижні тури та особливості менеджменту  в цих турах.

Для досягнення поставленої  мети необхідно вирішити наступні завдання:

• вивчити загальні відомості про гірськолижний туризм;
• описати найпоширеніші види гірськолижного туризму;
• визначити соціально-економічні особливості гірськолижного туризму;
• здійснити аналіз підходів до розвитку гірськолижного туризму;
• визначити найпопулярніші місця гірськолижного відпочинку та здійснити їх характеристику;
• встановити перспективи розвитку гірськолижного туризму;
• зробити висновки на основі матеріалу.

Об’єктом дослідження  є форми гірськолижного туризму  та країни світу як регіони з гірськолижним  потенціалом.

Предметом дослідження є  гірськолижний туризм, як форма природокористування, проблеми та перешкоди, що стоять на шляху  розвитку гірськолижних курортів, проблеми і перспективи організації гірськолижних  турів.

Майже в будь-якому гірськолижному курорті є спуски, як для професіоналів, так і для новачків, яким завжди можуть навчити правильно кататися місцеві інструктори. Рух на лижах, ймовірно з’явився після винаходу снігоступів, що поступово модернізувалися до сучасного стану гірських лиж. «Батьком сучасного лижного спорту» часто називають норвезького випробувача Сандре Норгейма.

На сьогодні майже кожний намагається щорічно поїхати  в гори, щоб спуститися з вершини  гори. Тому кожна країна, яка має  змогу, надає свої пропозиції по гірськолижним  курортам.

Джерелами інформації для курсової роботи були підручники і навчальні  посібники, статті сучасних провідних  фахівців з періодичних видань, а  також журнали з міжнародного туризму та сайти гірськолижних  курортів.

 

1. Теоретичні засади організації гірськолижних турів

 

1. Історія розвитку гірськолижного туризму

 

Вперше про лижі згадується десь у середині кам'яного століття. Саме завдяки наскальним малюнкам, на яких мисливець переслідує дичину, ми можемо простежити початок цього виду спорту, яке набуло в наш час такої популярності. У той час півтораметровий сніг істотно знижував швидкість пересування і людина не тільки могла залишити своє печерне сімейство без їжі, але і сама навряд чи встигала забрати свої ноги від розлюченого хижака. Тому вже тоді лижі були незамінним атрибутом, тільки тоді це була не забава, а сувора необхідність. Лижі кам'яного століття, зрозуміло, не мали нічого спільного з катанням з гір.

Проте, в першому тисячолітті  нашої ери, (1046 -1066 рр..) лижі перестали  бути виключно засобом для полювання, а стали ще бути атрибутом царської влади.

Якщо історія лиж в  цілому налічує тисячі років, то телемарка (стиль катання) – менше двох сотень. Точкою відліку можна вважати 1825 рік, коли в Норвегії народився засновник цього стилю – Сондре Аверсі, відомий більше як Сондре Норхейм.

У 1850 році Сондре Норхейм зумів зафіксувати п'яту черевика і, завдяки цьому, зробити повноцінний поворот на паралельних лижах, названий пізніше «християни».

До 1870 року Норхейм модернізував лижі і кріплення. Лижі стали коротшими, вони рівномірно гнулися по всій довжині, що полегшило повороти в м'якому снігу. Саме Норхейм розділив змішаний спосіб катання на два стилі: спуск на паралельних лижах і ті, що поперемінно висуваються вперед.

А 31 липня 1914 року в Філадельфії  народився людина-легенда, індустріальний революціонер, і як сказав Едвард Скотт, винахідник алюмінієвих лижних палиць, що поставила світ на лижі – Говард Хед.

З початку 1930-х рр. відкрилася нова ера в розвитку гірських лиж - вони стають популярним видом масового відпочинку і туризму.

«Гірськолижний бум» був викликаний появою канатних доріг – підйомників. Де тільки не катаються сьогодні на гірських лижах! В Австрії та Франції, в США і Японії, у Новій Зеландії і на Філіппінах. Катаються на всіх материках: навіть в екваторіальній Африці. Гірськолижники відпочивають на Кавказі і в Хібінах, на Уралі і в Карпатах, на Алтаї і в Сибіру, в Середній Азії.

В даний час туризм –  одна з наймогутніших галузей що, динамічно розвивається, високоприбуткова галузь світової економіки, виступає в числі найважливіших факторів соціально-культурного розвитку територій. Це сприяє підвищенню рівня і якості життя населення. Розвиток туризму, що виявляється в його багатогалузевому характері і тісній факторній взаємозалежності практично з усіма сферами життєдіяльності, дозволяє використовувати туризм як діючий інструмент стимулювання соціально-економічного росту на національному і місцевому рівнях.

Гірськолижний курорт — місце відпочинку та розваг з розвинутою інфраструктурою. Зазвичай, дані курорти знаходяться на горі або великому горбі і включають в себе гірськолижні траси і супутні послуги (присутні гірськолижні підіймачі, пункти прокату інвентарю, заклади харчування, паркінг).

Стрімкий розвиток туризму, організація масового відпочинку гірськолижників, забезпечення необхідного при цьому  комфорту призвели до створення в  ряді розвинених країн цілої індустрії  зимового відпочинку, що зайняла провідні позиції в національній економіці. Сучасний гірськолижний центр включає  готельні комплекси, систему маятникових, канатно-крісельних і буксирувальних доріг – підйомників, траси спусків різної протяжності і складності, навчальні схили, службу трас і контрольно-рятувальну службу, спортивні організації та споруди, магазини, пункти прокату спортивного спорядження, гірськолижні школи.

Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів туризму, так  як є комбінованим видом туризму  і включає елементи наступних  видів: лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний аматорський, екологічний  туризм.

Гірськолижний туризм –  яскраво виражений сезонний вид туризму. На створення турпродукту гірськолижний туризм належить до капіталомістких і трудомістких видів туризму.

 

2. Соціально-економічні особливості туризму як об’єкту соціального менеджменту

 

Сучасна наука розглядає  гірськолижний туризм як складну  соціально-економічну систему. Туризм – це галузь економіки, невиробничої сфери, підприємства і організації якої задовольняють потреби туристів в матеріальних і нематеріальних послугах, основна функція якого – забезпечити людину повноцінним і раціональним відпочинком.

Гірськолижний туризм –  це один з видів активного відпочинку, який надає можливість одержати заряд позитивних емоцій і відмінно провести час.

Гірськолижний туризм є фундаментальною  основою економіки багатьох розвинених країн світу, та країн, що розвиваються. В даний час, він перетворився на індустрію міжнародного масштабу, що займає за прибутками третє місце  серед інших видів туризму.

Через низку обставин індустрія  гірськолижного туризму, що розглядається  як галузь, рідко удостоюється такої  уваги з боку суспільства, яке  відповідало б її реальній ролі в  соціально-економічній діяльності. Одна з головних причин цього –  відсутність правильно організованого статистичного обліку туристичної  діяльності та відсутність навиків  проведення соціального менеджменту, через це економічні показники гірськолижного туризму «розчиняються» в прибутках інших видів туризму.

Діяльність по управлінню гірськолижним туризмом специфічна і істотно відрізняється від  діяльності працівників інших галузей, хоча на перший погляд можна припустити, що менеджмент туристичного регіону і туристичної організації спирається на ту ж базу, що і менеджмент будь-якого підприємства.

Гірськолижний туризм має  ряд властивих тільки йому особливостей. Вони витікають із специфічних властивостей послуг, що надаються туристичними підприємствами і організаціями.

Відповідно до цього слід визначити, в якому напрямі повинен  розвиватися управлінський інструмент, щоб правильно вирішити ті специфічні проблеми, які властиві туристичним  організаціям.

Перша особливість гірськолижного туризму полягає у глибині  його проникнення і складності взаємозв'язків  між його складовими елементами. Велика частина туристичних підприємств  — невеликих розмірів. Масштабні  туристичні підприємства створюються  лише в густонаселених районах.

Другу особливість гірськолижного туризму та туризму в цілому, як об'єкту управління можна представити у вигляді нечітких цілей діяльності.

Для менеджменту приватних  туристичних підприємств, які в  своїй діяльності орієнтуються на отримання  прибутку, характерні чіткі цілі —  накопичення цінностей, прибутку. Для  менеджменту туристичних організацій  таких цілей не існує ні на рівні  підприємства, ні на рівні регіону. Через це не можна об'єктивно оцінити  її продуктивність і успіх. Мова йде  про імовірний характер процесів, що відбуваються в туристичній індустрії. Це означає, що дуже складно точно  спрогнозувати всі явища і  процеси, що відбуваються в туризмі (змінилася політична обстановка, різко погіршали кліматичні умови, змінилася (ускладнилася) система оподаткування  і т.д.).

Наступна особливість  гірськолижного туризму полягає  в сильному впливі на нього зацікавленої клієнтури. Кожне туристичне підприємство здійснює свою діяльність в оточенні різних зацікавлених осіб і клієнтів. Туристичні організації працюють з  великою кількістю зацікавлених осіб, які роблять сильний вплив  на організацію. Крім того, усередині  окремих зацікавлених груп є свої інтереси.

Туристична організація  може швидше врівноважувати інтереси між різними сторонами, задіяними  в процесі обслуговування, якщо в  своїй діяльності вона буде керуватися загальноприйнятими нормами, пріоритетами і уявленнями про цінності і цілі подальшого розвитку регіону.

Оскільки туристичний  продукт надається у вигляді  послуги, то необхідною умовою є присутність  клієнта і неможливість переміщення  цієї послуги. З цієї причини в  менеджменті туризмом більше уваги  потрібно приділятися управлінню персоналом і регулюванню міжособистісних  відносин. Це перш за все відноситься  до роботи туристичних підприємств, послуги яких надаються при безпосередньому  контакті з людьми.

Туристичні підприємства розглядають такі основні процеси  обслуговування туристичних маршрутів(мал. 1.1.).

 

Мал.1.1. Основні процеси  обслуговування туристичних маршрутів

 

Гірськолижний туризм робить великий вплив на такі сфери, як економіка, екологія, політика, які, у свою чергу, впливають і на туризм. Туристичний  регіон має від гостей прибуток. Виручку, що отримують від їх обслуговування, є первинною виручкою і більше значуща, ніж отримана від корінних жителів регіону.

Прибуток від гірськолижного туризму є новим джерелом, що вливається в місцевий економічний оббіг  і приносить додатковий ефект. Сума грошей, яка залишається в регіоні, буде тим вище, чим більше послуг продаватиметься безпосередньо  на місці, тобто чим сильніше буде місцеве виробництво. Регіону може бути вигідний гірськолижний туризм і відносно екології, якщо відрахування від туризму підуть на побудову нових трас і підтримки їх в порядку.