Проблеми лісів Херсонщини та шляхи їх вирішення

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                                                        3                    

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ

1. Географічне розташування та загальна характеристика Херсонської області                                                                                                              5

1.2. Історія краю                                                                                                       7

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ 

2.1. Унікальна природа Херсонщини                                                                     12

2.2. Природні перлини Херсонщини 

2.2.1. Чорноморський біосферний заповідник                                                      16

2.2.2. Асканія-Нова                                                                                                 18

2.3. Заповідні урочища Херсонщини                                                                    20

РОЗДІЛ 3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХЕРСОНЩИНИ 

3.1. Херсон в архітектурі                                                                                        25

3.2. Визначні пам'ятки Херсонщини                                                                       27 

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 

4.1. Характеристика туризму Херсонщини  та перспектив його розвитку           31

4.2. Проблеми лісів Херсонщини  та шляхи їх вирішення                                   35

ВИСНОВКИ                                                                                                          38

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                          40

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      ВСТУП

 

   Актуальність дослідження. Кожен  край нашої земної кулі має  свою особливість, яку допитлива інтелектуальна людина завжди прагне не лише побачити на власні очі, а й пригорнутися до неї серцем, душею, зблизитися з народом, з його історією. Безмежними є як особливості світу, так і різнобарвність кожного його куточка. Херсонщина, зокрема, про яку складено багато легенд, поем, віршів, написано безліч книг, таки є таким краєм.

За своїми природними і кліматичними умовами південь України належить до кращих територій світу. Херсонщина має вихід до Чорного і Азовського морів, налічуючи понад дві сотні кілометрів сонячного узбережжя з чудовими пляжами і добре розвинутою курортною інфраструктурою. Мальовничі заплави Дніпра, лісові угіддя здавна до вподоби мисливцям і рибалкам, прихильникам вітрильного спорту, просто мандрівникам. З трьох біосферних заповідників України два розташовані саме тут: Чорноморський та "Асканія-Нова" імені Ф.С.Фальц-Фейна, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів, тісно співпрацюють з ЮНЕСКО. Увагу любителів відпочинку на природі також можуть привернути Азово - Сиваський національний природний парк, мисливські господарства і заказники. Відвідавши Херсонщину за певної пори, можна потрапити у легенду. У живу легенду музики і краси, спорту і розваг, якою є щорічний міжнародний фестиваль "Таврійські ігри". Поєднавши різні види та жанри сценічного мистецтва, спорту, дозвілля, "Таврійські ігри" являють собою барвисте свято з карнавалами та феєрверками, на якому присутні зірки естради з різних країн, відомі українські політики, керівники, красуні, що беруть участь у конкурсі на звання "Королева України". Таким чином, ця область є унікальним куточком України, дослідження якої викликає інтерес, саме тому тема курсової роботи вважається нами актуальною.

   Метою даного дослідження є аналіз такого багатого туристськими ресурсами і послугами регіону як Херсонська область.

   Об’єктом дослідження є територія Херсонщини, предметом дослідження є такі складові туристичного потенціалу, як природно-ресурсний, історико-культурний потенціал Херсонщини.

   Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

- дати загальну характеристику регіону;

- проаналізувати природні ресурси області;

- дослідити історико-культурний потенціал Херсонщини;

- комплексно проаналізувати сучасний стан та обґрунтувати перспективи розвитку Херсонської області.

   Методологічною основою дослідження є системний підхід до дослідження туристичних ресурсів Херсонщини. Основними використовуваними методами є: статистичний, аналізу, порівняння, узагальнення. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань туризму, туристичних, природно-рекреаційних, культурно-історичних ресурсів Херсонщини, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Антоненко В. Г., Бойка М.Ф., Виноградської А., Заставник Ф. Д., Пламеницької О. М. та ряду ін. Інформаційну базу даної курсової роботи становлять підручники, статистичні джерела, публікації в пресі, журнали. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; чотирьох розділів. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел.

 

 

 

 

 

      РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ 

 

1. Географічне розташування Херсонської області

 

Область розташована в степовій зоні, на нижній течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем.

Межує на сході - з Запорізькою, на північному заході - з Миколаївською, на півночі - з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку - з Автономною Республікою Крим.

З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. Крайніми пунктами Херсонської області є: на півночі селище Федорівка Високопільського району, на півдні - залізнична станція Сиваш (півострів Чонгар) Генічеського району, на заході - мис Середній на півострові Ягорлицький Кут в Голопристанському районі і на сході село Новий Азов Генічеського району.

Міжнародний аеропорт «Херсон» знаходиться в селищі Чорнобаївка поблизу Херсона. Заснований у 1946 році.

Транспортна мережа: види транспорту на Херсонщині - залізничний, морський, річковий. Головні порти на морі - Херсон і Скадовськ. Суттєве значення має вантажно-пасажирське судноплавство на Дніпрі. Розвинений автомобільний транспорт. Центр області пов’язаний повітряними авіалініями з багатьма великими містами України.

Область утворена 30 березня 1944 року

Площа- 28461 кв.км.

Населення- 1172689

Міське населення 659 109 осіб (61,2%)

Сільське 418 534 осіб (38,8%)

Обласний центр: Херсон

Міста:  
          обласного значення- 3

районного значення- 6

Селищ міського типу- 31

Села- 568

Селища- 88 [4].

Херсонська область відноситься до числа найменш густонаселених регіонів України. Щільність населення області у 2012 р. становила 37,9 ос. на 1 км², що вдвічі менше ніж в середньому по Україні.

Клімат помірно континентальний, посушливий. Середньорічні температури: літня +22,4 °C, зимова −2,1 °C. Максимальна літня температура +40 °C, мінімальна зимова −31,5 °C. Тривалість безморозного періоду в середньому 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів від 300 до 420 мм.

На території області протікає 19 річок. Найбільші з яких: Дніпро - довжиною 178 км, Інгулець - довжиною 180 км. Максимальна висота над рівнем моря - 101 м біля с. Ушкалка Верхньорогачицького району, мінімальна - мінус 0,4 м на ділянках узбережжя Сиваша. На території Херсонщини знаходиться найбільша в Європі пустеля «Олешківські піски» .

На півночі Херсонщини здебільшого мають місце південні чорноземи з лісовим підґрунтям. На півдні вони переходять в темно-каштанові і каштанові ґрунти, які розташовані іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.

Із природних копалин на території області залягають цементні та цегляно-черепичні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ.

Область має 18 адміністративних районів [7].

На Херсонщині 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

На державному обліку перебуває 5,9 тис. пам'яток. З них 143 входять до Державного реєстру національного надбання. Тут діє 3 музеї з 6 філіалами і відділами.

2. Історія краю

 

Межиріччя Інгульця і Дніпра та обидва береги Дніпра були заселені, починаючи з часів пізнього палеоліту (20-12 тис. р. тому). Найдавніші поселення первісних мисливців виявлено поблизу с. Любимівка, а також Софіївки Каховського району. Поблизу сіл Каїрів Горностаївського району, Князе-Григорівки Великолепетиського району та в Каховському районі відомі також поселення мисливців доби мезоліту (12-8 тис. р. тому) – часу виникнення лука і стріл з крем’яними наконечниками і вдосконалення полювання. Ці ж місця були заселеними і в добу неоліту, тобто в VII-IV тис. до н. е., коли людина від збиральництва й полювання зробила крок до землеробства і скотарства. Неолітичні поселення та могильник скотарсько-мисливських племен частково досліджені поблизу с. Каїрів Горностаївського району. Крім того, виявлено поселення поблизу Михайлівки Нововоронцовського району та Великих Копанів Цюрупинського району, могильник неподалік с. Республіканця Бериславського району, а поблизу с. Великої Кардашинки Голопристанського району досліджено майстерню для обробки кременю.

У добу міді і бронзи, тобто наприкінці IV – на початку I тис. до н. е. територія сучасної Херсонщини була заселена значно густіше. Відомо близько 90 поселень та могильників цього часу, головним чином у північно - західній частині області поблизу рік і в південно-східній її частині, в Нижньосірогозькому, Генічеському, Чаплинському, Каланчацькому, Скадовському районах. У письмових джерелах збереглася назва одного з степових племен пізньої бронзи – кіммерійці. 
У VIII-VII тис. до н. е. на території Наддніпрянщини, у степовій її частині, населення освоїло виробництво заліза, з якого виготовлялись знаряддя праці та зброя. Залізні знаряддя швидко витіснили мало досконалі кам’яні та бронзові. Це сприяло підвищенню продуктивності праці, а отже й прискоренню майнового розташування, що розпочалося ще за доби бронзи. Із загального середовища виділяється багата верхівка, що сконцентровує в своїх руках і матеріальні засоби, і владу. У цей час у причорноморських степах з’явилися кочові племена – скіфи. Вони й поклали початок першому державному утворенню у Причорномор’ї. Херсонські степи входили до володінь Скіфської держави з центром у Кам’янському городищі. Відоме ім’я одного з скіфських царів IV ст. до н. е. – Атея.

У ІІ ст. до н. е. в причорноморські степи зі сходу ринула нова хвиля кочівників – сарматів, які частково витіснили скіфів і, потроху змішуючись з ними, почали тут осідати. Області відомо понад 30 скіфо-сарматських поселень та городищ. Також із Середнього Подніпров’я у степову частину проникають , змішуючись із скіфо-сарматськими, ранньослов’янські племена зарубинецької культури. У перших століттях нової ери на території Нововоронцовського району з’являються стійкі землеробські поселення їх нащадків – слов’янських племен черняхівської культури, що існувала в Середньому Подніпров’ї протягом ІІ-VІ ст.

Після виникнення східнослов’янської феодальної держави – Київської Русі – на території Херсонщини, так само як і в Подонні і Подунав’ї, у небезпечному оточенні кочівників виникають поселення тих часів. У першій половині ХІІІ ст. на Русь вдерлися монголо-татарські завойовники. Вони спустошили чимало міст і селищ, у т. ч. й Нижнього Подніпров’я та Побужжя, багато населення винищили або взяли в полон. Скориставшись прагненням мешканців поневолених земель звільнитись від монголо - татарського іга, Литовське велике князівство у другій половині ХІV ст. захопило більшу частину українських земель, у т. ч. і правобережжя Нижнього Дніпра.

Наприкінці XV ст. територія краю стала здобиччю Османської імперії. У цій місцевості турками були побудовані такі фортеці: Казикермен (сучасний Берислав, 1484 р.), Тягин (с. Тягинка Бериславського р-ну, 1491 р.), Іслам-Кермен (м. Каховка, 1492 р.), що стали базами для нападів кримських орд на українські землі. У 1492 р. козаки з Києва і Черкас захопили біля Тягину на Дніпрі турецьку галеру – це був перший бій козаків з турками, що поклав початок майже трьохсотлітній боротьбі за визволення Північного Причорномор’я від османського ярма. Поселення козацтва на Дніпрі призвело до виникнення Запорозької Січі. У 1556 р. її засновник Дмитро Іванович Вишневецький захопив фортецю Іслам-Кермен.

У 1650-1660 рр. турки відновили Кизикермен, Тягин та Іслам-Кермен, а у 1678 р. побудували на о. Тавань (знаходиться між сучасними Бериславом та

Каховкою, пізніше був затоплений водами Каховського водосховища) ще дві фортеці – Мустрит-Кермен і Мубарак-Кермен.

Коли козаків вигнали з Чортомлицької Січі, на кордоні з Туреччиною біля сучасного с. Республіканець була заснована Кам’янська Січ, а кошовим отаманом став Костянтин Гордієнко.

Росія, отримавши вихід до Чорного моря, перш за все намагалась захистити свої кордони. За наказом Катерини ІІ від 18 червня 1778 р. почалось будівництво Херсона – фортеці, міста та порту. Херсон був першою базою Чорноморського військового флоту.