Релігійний туризм

 

Рис.2.4. Поширення буддистів по світу [22,c.129]

Найбільша кількість буддистів проживає в наступних державах:

• Японія - 72 млн осіб
• Таїланд - 52 млн осіб
• М'янма - 37 млн осіб
• В'єтнам - 35 млн осіб
• Китай - 34 млн осіб
• Шрі -Ланка - 12 млн осіб
• Республіка Корея - 12 млн осіб
• Камбоджа - 7 млн осіб
• Індія - 6 млн осіб (рис.2.4.)
• 99,1 % - Азія
• 0,4 % - Європа
• 0,4 % - Америка
• 0,1 % - інші території

     Буддизм - одна з 3 світових релігій. Виник у Стародавній Індії в VI- V в.в. до н. е. і поширився в Південно-Східній і Центральній Азії , Середньої Азії та Сибіру. Це релігія заснована на внутрішньому прагненні людини до духовного осяяння ( нірвані ) , яке досягається за допомогою медитації , мудрості та вищих моральних цінностей. Засновником буддизму є Сіддхартх Гаутама . Буддисти не здійснюють паломництва в тому сенсі, який вкладають у нього християни і мусульмани. У них є свої святині , куди здійснюються подорожі.

     Один з центрів буддизму розташований високо в Тибеті в м. Лхаса. Тут знаходиться монастир і палац Далай- лами - духовного глави буддистів. У палаці , побудованому в XVII в., Налічується понад 1000 приміщень, 10 тисяч предметів поклоніння і 20 тисяч статуй. До 1959 року Палац був зимовою резиденцією Далай - лами. Після вигнання з країни китайськими комуністами він виїхав до Індії.

     У м. Канді (Шрі - Ланка ) розташована інша святиня буддійського світу - лівий ікло Будди, який сюди потрапив через багато століть після кремації тіла Будди. Щороку наприкінці липня - початку серпня з нагоди виносу священної реліквії з храму збираються буддисти з усього світу , і протягом 10 днів проходить барвисте свято. Місто Нара (Японія) - один з найбільш шанованих міст серед буддистів. Його відвідують близько 3 млн паломників на рік. Тут побудовано кілька буддійських храмів. Найголовніший з них - храм Тодаіцзи (перекладається як « Великий східний храм»), в якому є статуя Будди Дайніті, одна з найбільших у світі статуй ( 22 метра заввишки).

     У 543 р. до н. е. на території сучасного містечка Лумбіні (Непал) народився Сіддхартха Гаутама , що згодом став Буддою. Тут нараховується понад 20 буддійських монастирів [15,c.48].

     Інший центр паломництва буддистів - м. Бодхгая (Індія). Тут Далай - лама щорічно читає лекції. У Бодхгає багато монастирів , побудованих буддистами і їх шанувальниками з багатьох країн Південної та Південно-Східної Азії.

     У м. Дхармасала ( Індія ) знаходиться резиденція Далай- лами - глави буддистів Тибету і тибетського уряду у вигнанні.

     На зустріч з Далай -ламою прагнуть паломники з різних країн світу.

     Окремо варто сказати про паломництво в район гори Кайлас і на озеро Монасаровар (Тибет). Гора Кайлас є священною горою для представників 4 релігій - буддизму, індуїзму, джайнізму і древньої тибетської релігії бон. У книзі відомого російського офтальмолога Е. Р. Мулдашева «У пошуках міста богів» в захоплюючій формі описана наукова експедиція в цей регіон. Гора Кайлас (висота 6666 метрів) вважається найвеличнішою пірамідою у світі. Паломникам з усього світу побачити священну піраміду Кайлас вважається не тільки верхом щастя , а й початком духовного життя. Теоретики буддизму вважають , що вісь, яка з'єднує численні світи, проходить через цю гору, що комплекс Кайлас був побудований за допомогою сили п'яти елементів - Вогню, Вітру, Води, Повітря і Людини.

     Цю гігантську піраміду побудувала Шамбала - багатолике співтовариство кращих з кращих, яке живе за істинними божим законам життя, будучи стрижнем життя на Землі. Як кажуть тибетські лами і священні писання, на вершині Кайласа знаходиться вхід у підземелля легендарної країни Шамбали, і ніхто не має права зійти на його вершину, тому як там можуть перебувати тільки боги. Існує також історія про легендарного камені Шантамані, який описав Микола Реріх. Живучи в Індії, великий російський художник неодноразово бачив по ночах спалахи світла по всьому небу. Лама пояснив йому, що цей світ виходить від чудесного каменю Шантамані, який знаходиться на вершині гори Кайлас [12,c.59].

    Одним з найбільш важливих факторів здійснення релігійних подорожей є тимчасові інтервали, протягом яких відзначаються релігійні і державні свята. Аналіз тимчасових інтервалів з погляду менеджменту туристської фірми необхідний для всебічної підготовки до організації релігійних турів.

    Деякі відомості про державні свята по країнам, що приймають основні потоки паломників, і місяців відвідування представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Релігійні свята

Країна	Міцяць
	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
Греція	01  06	-	25	17  19	01	08	-	18	-	28	-	25  26
Ізраїль		11	12	11-18  23  29  30	14  24  31	01	-	02	-	02  03  11  16-23  24	-	24-31
Італія	01  06	-	-	12  13  25	01  31	-	-	15	-	-	01	08  25  26
Кіпр	01	-	02	01  17-20	01	-	-	-	-	01	-	23-26
Россія	01  06  07	-	08	"	01  02  09	12	"	"	"	"	07	12
Саудовська Аравія	01  02	-	-	02  12	-	-	-	-	-	-	-	28  29  30
Турція	01  29  30  31	-	10-17	19  23	-	-	30	-	29	-	-	"-

 

     Докладний аналіз часу проведення державних свят на основних паломницьких напрямах показав, що найбільша кількість з них мають державні свята в грудні , січні та квітні місяцях.

    В релігійному ж туризмі весна - високий сезон. У цей проміжок часу мешканці деяких країн стають потенційними туристами з-за великої кількості неробочих і святкових днів. Вважається , що одними з найбільш зручних місяців для проведення релігійних подорожей є грудень і січень. Одним з важливих факторів зменшення впливу сезонності і збільшення потоку паломників вважаються релігійні свята. У деякі з них паломництво обов'язково або вітається , в інші цьому не надається особливого значення.

Збіги релігійних свят високого сезону в туризмі створюють додаткові труднощі в організації релігійного туризму як спрямовуючої , і приймаючої сторони.

     Останнім часом відзначається підвищений інтерес до релігійному туризму і паломництва. Як наслідок цього, збільшується кількість пропозицій з організації подібного роду поїздок.

     Організацією паломницьких турів можуть займатися туристські фірми, що спеціалізуються на індивідуальному і груповому туризмі відповідних напрямів. Святі місця буддизму і синтоїзму зважаючи невеликого поширення цих релігій в нашій країні користуються обмеженим попитом на ринку паломницького туризму. Буддійські святині викликають інтерес серед членів організацій, що займаються східними єдиноборствами , але через свою малу чисельність подібні поїздки не враховувалися в статистичних даних [22,c.128].

     Згідно з даними статистики за 2012 р., отриманим від представників основних релігійних конфесій, а також даними періодичної преси і московських туристських фірм співвідношення паломників (чоловік) з релігій і за основними напрямами (країнам) представлено в табл.2.2

Таблиця 2.2.

Кількість туристів

 

Країна	Україна	Ізраїль	Італія	Турція	Греція	Саудівська  Аравія	Інші країни
Релігія
Православ'я	5200	1700	250	900	1800	-	200
Католицизм	-	1000	800	-	-	-	250
Ідаїзм	-	1300	-	-	-	-	200
Іслам	-	500	-	-	-	750	250

 

В таблиці 2.3. розглянута середня вартість релігійних турів на 2012 рік. Таблиця 2.3.

Вартість релігійного туру

Релігія	Мінімальна вартість, долл.	Максимальна вартість, долл.	Середня вартість, долл.
Православ'я	550	995	772
католицизм	665	995	830
іудаїзм	800	1400	1100
Іслам	700	1500	1100
буддизм	1450	1530	1490
синтоїзм	2000	4000	3000
Підсумкова середня вартість туру в релігійному туризмі і паломництві	833	1284	1058,4

 

 

    Результати статистичних досліджень показують, що насправді релігійну поїздку один раз на рік здійснює лише близько 1% від загальної кількості віруючих, які проживають в Україні. На ринку паломницького туризму (за матеріалами щорічника «Релігії світу») Країни, що традиційно вважаються центрами паломництва, розташовуються в наступному порядку: Росія (35%), Ізраїль (30%), Греція (12%), Італія (7%), Туреччина (6%), Саудівська Аравія (5%).

2.2. Релігійний туризм  в Україні

 

     Традиційно релігійні пам’ятники використовувались лише як екскурсійні об’єкти. Зараз відвідування культових споруд набувають риси паломництва. При цьому, значно розширився круг об’єктів релігійного паломництва. До матеріальних ресурсів релігійного туризму увійшли не лише культові споруди, але й святі джерела, дерева, скелі, тобто об’єкти природничого походження.

    Україна має унікальні передумови щодо розвитку релігійного туризму як екскурсійного, так і паломницького напрямів. Це зумовлено багатою історією розвитку християнства на території країни [19,c.47].

     Одну з найвизначніших ролей у розвитку релігійного туризму в Україні відіграє Свято-Успенська Києво - Печерьська лавра, яка є національною святинею українського народу. У 2001 р. в Україні відбулося урочисте відзначення її 950-річчя. Києво-Печерський монастир стає центром паломництва з кінця ХІ ст. Цьому передували канонізація Феодосія, княгині Ольги, Антонія Печерського та інших преподобних Печерського монастиря. Головним храмом Лаври з найдавніших часів був Успенський собор, в якому зберігалась найголовніша його святиня – чудотворна ікона Успіння Божої Матері, що знаходилась над царськими воротами головного престолу. Її було принесено в Київ ще в 1073 р. грецькими майстрами. У храмі також знаходились мощі святителя Михайла, першого митрополита Київського, гробниця з частками мощів всіх преподобних печерських, гробниці преподобного Феодосія, срібна рака з главою св. Рівноапостольного князя Володимира, ікони з мощами помісних та загально славних святих. Наявність зазначених святинь, подвижницька діяльність духовних провідників Лаври, високий духовний та інтелектуальний рівень ченців – все це зробило Києво-Печерську лавру осередком духовності і центром тяжіння до неї православних віруючих з усіх кінців Київської Русі.

     Після монголо-татарської навали паломництво взагалі припинилося і почало відновлюватись лише з XIV ст., після відкриття мощів у печерах. З відбудовою головних святинь Києва: Успенського, Софійського, Михайлівського соборів, Десятинної церкви, спорудженням нових храмів паломницький потік до Лаври зростає. Стабілізація відносин між Польщею і Росією, відродження Києво-Печерської лаври канонізація Петром Могилою Печерських подвижників сприяли тому, що Київ у другій половині XVII ст. став духовним центром, другим Єрусалимом не лише для України, а й усього християнського православного світу.

     Києво-Печерська лавра, яка відігравала величезну роль в історії України в поширенні серед народу духовності, християнської моралі, культури, освіти, прискорила також розвиток мандрівництва, який здійснювався у двох напрямах – на Схід, до Святої землі і з усього православного світу до Києва і його знаменитого монастиря – Києво-Печерської лаври [21,c.84].

     Саме Лавра, яка у ХІХ ст. щороку приймала десятки тисяч богомольців-прочан, виробила досить розгалужену систему їх обслуговування, до якої долучилися і підприємницькі заклади, що нагадувало початок формування в Україні одного з видів туризму – релігійного.

      Також значний потенціал для розвитку такої специфічної галузі бізнесу як релігійний туризм містить Житомирщина. На території області знаходяться визначні пам’ятки історії та культури – це Овруцький Св. Василівський храм (окремим фрагментам стін храму нараховується понад 900 років), римо-католицький монастир Кармелітів Босих у м. Бердичеві вважається неперевершеним архітектурним ансамблем на теренах всієї України, Чоповицький православний монастир відомий своїм чудодійним джерелом далеко на межами області, є місцем паломництва віруючих з усієї України.

     На Тернопільщині релігійний туризм – окремий потужний напрямок. На нашій планеті не так багато місць, де кілька разів являлася Матір Божа. Відвідання двох святинь світового значення в Почаєві і Зарваниці подія непересічна як для паломника, так і просто мандрівника.

     У духовному центрі української греко-католицької церкви – Зарваниці після часу заборон тільки недавно відновилися храми, будуються нові, без перебільшення, шедеври церковного мистецтва. Один з них – собор Зарваницької Божої Матері, котра вперше явилася тут 1240 року. У Почаївській лаврі все лишилося, як колись, – специфіка православної віри зберегла її устрій, а територія й донині має виразний оборонний характер – у сонячну днину величний і охайний золотокупольний комплекс можна бачити за багато кілометрів. 

     Івано-Франківська область також відома багатою сакральною і духовною спадщиною. Територію області здавна населяли народи з різним релігійним віросповіданням. Збережені церкви, костьоли, синагоги, монастирі та скити є окрасою області та передумовою для розвитку релігійного та паломницького туризму [24,c.48].