Туристична галузь Ірландії

Громадський транспорт - CIE. Національна транспортна асоціація (CIE), складається з трьох об'єднань, забезпечуючи перевезення на всій території Ірландії.

Ірландська Залізниця. (Примітка: Офіційно має дві версії назви, як і багато інші державні компанії. Англійською мовою - Irish Rail, - гельскою мові-Iarnrod Eireann). Залізничні шляхи пролягають в основному до всіх містах і великих населених пунктів. Вагони чисті, сучасні та зручні. Складаються з двох типів класів, стандартний (2-й клас), і суперстандартний (1-й клас).

Швидкісна дублінської залізниця - DART. Швидкісна дублінської залізниця обслуговує 25 залізничних станцій, і тягнеться через всю столицю Ірландії. Від міського району Хоут (Howth), на півночі Дубліна, і до міста-супутника Брей (Bray), що в графстві Уіклоу (Wicklow).

Автобуси Irish Bus - Bus Eireann. Ця транспортна структура обслуговує міжміський мережу країни. А також і внутрішні міські маршрути, в містах Корк (Cork), Голуей (Galway), Лімерік (Limerick) і Уотерфорд (Waterford).

Автобуси Dublin Bus - Bus Atha Cliath. Обслуговують всі маршрути графства Дублін. А також, включаючи частково, території, що межують з графством Дублін, графствах Уіклоу (Wicklow), Кілдер (Kildare) і Міт (Meath). Компанія пропонує широкий діапазон знижок на попередньо оплачені проїзди. На періоди, починаючи від одного дня, і до одного місяця. Квитки можна придбати в інформаційній довідкової CIE, в дублінському аеропорту, або за адресою: 59 Upper O'Connell Street, Dublin 1. А також у більш ніж у 200 агентствах з продажу автобусних квитків, розташованих по всьому Дубліну, і в передмістях.

Автобуси Airport Bus Service. Тим дублінському аеропортом, центральною дублінської автобусній станцією, залізничною станцією Коннолі (Connolly), і залізничним вокзалом Хіюстон (Heuston) здійснюються швидкісні автобусні перевезення (Airlink). Автобуси курсують кожні 20хв., Починаючи з 6.40 ч. і до 23.00 год, з понеділка по суботу. У неділю з 07.10ч. - 23.00ч. інтервали між рейсами трохи довше. Вартість дорослого квитка 2.50 фунта. А до станції Хіюстон (Heuston), 3 фунта. Для дітей менше 16 років - половина вартості за проїзд. Ця ж автобусна компанія забезпечує автобусні перевезення між містом Корк (Cork) і місцевим аеропортом. А також перевезення між аеропортом Шаннон і містом Лімерік (це найближче місто від аеропорту - 25км.). Вартість з аеропорту Корк - в місто Корк - 2.50 фунта. З аеропорту Шаннон в Лімерік - 3.50 фунта.

Проїзд для студентів / молоді. Студентам, власникам карток міжнародних Indentification Card з печаткою Travelsave Stamp надаються істотні знижки на міські та міжміські автобусні та залізничні квитки. А також на морські поромні переправи. Ці друку можна придбати за адресою:

USIT, 19/21 Aston Quay, O'Connell Bridge, Dublin 2

Tel: (01) 6021600 Fax: (01) 6021617.

Години роботи понеділок - п'ятниця 09.00-18.00. Субота 11.00-16.00

А також на центральному автовокзалі:

Bus Eireann Travel Centre, Central Bus Station, Store Street, Dublin1

Автомобільні поромні переправи. Всього за 20 хв. можна переправитися поромом через річку Шаннон із міста Тербірт (Tarbert) в місто Кіллімір (Killimer). З Кіллімір пором відправляється на початку кожної години. А з Тербірт на початку кожного півгодини. У пік сезону на цьому маршруті додається ще один пором.

Shannon Ferry Ltd.

Tel: (065) 53124 Fax: (065) 53125.

Кожні 10 хв. здійснюється автомобільна поромна переправа між містами Белліхек (Ballyhack), графство Уексфорд (Wexford) і Песседж Іст (Passage East), графство Уотерфорд (Waterford). Tel: (051 382480 Fax: (051) 382598.

Морські переправи на острови навколо Ірландії. Західне узбережжя Ірландії всіяно маленькими унікальними і незвичайними островами, кожний з яких володіє своєю особливою привабливістю. Морські переправи до цих островів здійснюються з найближчих на узбережжі морських портів. Більш повну інформацію Ви можете отримати, звернувшись до Міністерства Туризму Ірландії. Острови Аран (Aran Islands), розташовані на захід від графства Голуей (Galway), є найбільш популярними. Тут здійснюються регулярні поромні переправи (якщо на морі не штормить) через кожні 1.5 години, або з порту Росава (Rossaveal), 40 хв. плавання. Tel: (091) 568903.

А також здійснюються регулярні перевезення на острів Аранмор (Aranmore Island) з Донегал (Donegal), на острів Інішбофін (Inishbofin) з Голуей (Galway), і з острова Інішір (Inisheer), одного з островів Аран (Aran).

Сервіс повітряних переправ авіакомпанії Aer Arann на острови навколо Ірландії. Авіакомпанія Aer Arann цілий рік здійснює повітряні перевезення на острови Аран. З аеропортів Кейсліен (Caislean), Інверін (Inverin), Коннімере (Connemara), графство Голуей (Galway). Tel: (091) 593034 / 593054, Fax: (091) 593238.

Між станцією, розташованої біля туристичного бюро міста Горлуей і аеропортом регулярний ходить рейсовий автобус.

 

2.1.1 Автомобільні дороги

Європейський маршрут E20 — європейський автомобільний маршрут від ірландського аеропорту Шеннон до Санкт-Петербурга. Маршрут проходить по території Ірландії, Великобританії, Данії, Швеції, Естонії й Росії.

Дорога переривається в трьох місцях, де треба скористатися поромами, щоб проїхати по всій довжині траси.

Довгдовжина першої частини траси від аеропорту Шеннона до Дубліна через Лімерік становить 228 км. Частина від аеропорту Шеннона до Лімеріка — це в основному двухполосна дорога з розділовою смугою, з коротким відрізком автомагістралі (частина Південно-кільцевої Дороги Лімеріка). Шеннонський тунель, відповідно до планів 2010, повинен закінчити об'їзну дорогу навколо Лімеріка, через який зараз необхідно проїжджати. Частина від сходу Лімеріка до західної частини Порт-Ліше — сьогодні це однополосна дорога без розділових смуг (N7), однак ця частина незабаром стане автомагістраллю після закінчення будівництва траси M7 до кінця 2010. Секція від Порт-Ліше до Нейс — це частина автомагістралі M7, і остання частина від Нейса до Дубліна — це двухполосна дорога. Щоб добратися з Дубліна в Ліверпуль необхідно скористатися поромом.

E30 — європейський маршрут, проходить від міста Корк в Ірландії через Великобританію, Нідерланди, Німеччину, Польщу, Білорусію до Омська в Росії. Протяжність маршруту складає близько 5800 км.

2.1.2 Авіатранспорт

Aer Lingus Limited — ірландська  авіакомпанія, національний авіаперевізник  Ірландії. На 29.4 % приналежна Ryanair і на 25.4 % — ірландському уряду. Використовує 41 аеробус, що обслуговує Європу, Африку й Північну Америку. Вийшла  з авіаційного альянсу Oneworld 31 березня 2007 року. Компанія засновано у  квітні 1936 року з первісним капіталом  £100,000.

Ryanair (NASDAQ: RYAAY, LSE: RYA, ISE:12724) —  ірландська авіакомпанія, найбільша  бюджетна авіакомпанія в Європі. Штаб-квартира — у Дубліні.

Заснована в 1985 ірландським мільйонером Тоні Райаном (Tony Ryan). Голова ради директорів — Девід Бондерман (David Bonderman), головний керуючий — Майкл О'лірі (Michael O'leary).

Ryanair обслуговує 362 напрямки  між 130 аеропортами в 20 європейських  країнах і Марокко. На території  пострадянського простору компанія  робить рейси в Ригу й Каунас. Основним аеропортом-хабом для  авіакомпанії є лондонський Станстед.

Компанія надає клієнтам скорочений набір послуг; аеропорти, використовувані Ryanair, як правило, перебувають на значній відстані від міст, що обслуговуються ними (наприклад, аеропорт Frankfurt-Hahn відстоїть від Франкфурта на 140 км). Усе це дозволяє підтримувати вартість квитків на мінімальному рівні. Найбільш завантаженим і прибутковим рейсом авіакомпанії є маршрут Лондон — Дублін.

В 2005-2006 фінансовому році, що завершився 31 березня, Ryanair перевезла 35 млн пасажирів. Виторг за цей період склала 1,7 млрд євро, чистий прибуток — 302 млн євро.

Ryanair посідає сьоме місце  в списку самих надійних авіаперевізників  світу за версією бюро JACDEC. З моменту її заснування в компанії жодного разу не було аварій, людськими жертвами.

В Ірландії налічується 46 аеропортів серед ни є три основних і найбільших, більше десяти держаного та регіонального значення, ну а решта малі – місцевого значення (Додаток).

Дублінський аеропорт (ірл. Aerfort Bhaile Átha Cliath; (IATA: DUB, ICAO: EIDW) — міжнародний аеропорт, розташований в 11 км від центральної частини Дубліна. Аеропорт має два пасажирські термінали і є головними повітряними воротами Республіки Ірландія й острова Ірландія в цілому. Пасажиропотік становить порядку 23,5 млн чоловік у рік, з них більш 95 % припадає на міжнародні рейси.

В 1936 році після створення в Ірландії першої цивільної авіакомпанії Aer Lingus, що спочатку виконувала свої рейси з військового аеропорту розташованого в Барданелле, було ухвалене рішення про будівництво цивільного аеропорту в Дубліні. Будівництво нового аеропорту було почато в 1937 році. Перший рейс із Дубліна в напрямку Ліверпуля відбувся 19 січня 1940 року. Перший термінал аеропорту був відкрито на початку 1941 року. Після початку Другої світової війни діяльність аеропорту була в значній мірі згорнута, до 1945 року виконувався єдиний регулярний цивільний рейс до Ліверпуля. В 1947 році кількість злітно-посадочних смуг була збільшена до трьох, усі вони були з бетонним покриттям.

Протягом 1950-х років безупинно ріс обсяг перевезень. Кількість компаній які користувалися послугами аеропорту поступово збільшувалася. До 1969 року річний пасажиропотік залишав 1 700 000 людей, а з появою широкофюзеляжных літаків, до початку 1970-х пасажиропотік збільшився до 5 000 000 людей. В 1980-х компанія Aer Lingus увела ряд маршрутів усередині Ірландії й маршрути до невеликих регіональних аеропортів Об'єднаного Королівства. Однак великого росту пасажиропотоку не спостерігалося, даний показник до середини 1980-х, становив порядку 5 100 000 людей у рік. В 1993 році уряд Ірландії підписав угода з США, яка дозволила авіакомпаніям, що користуються послугами аеропорту робити трансатлантичні перельоти без дозаправлення в аеропорті Шаннон. У такий спосіб на тлі зростання економіки Ірландії в цілому, до середини 2000-х років пасажиропотік аеропорту виріс до 20 000 000 пасажирів у рік.

Уотерфордський аеропорт (англ. Waterford Airport; ірл. Aerfort Phort Láirge) (IATA: WAT, ICAO: EIWF) — аеропорт, розташований в 9 км до південно-сходу від Уотерфорда.

Аеропорт заснований компанією Waterford Corporation в 1979 році із залученням як державних коштів, так і приватних інвестицій. Загальна сума інвестицій склала 1,76 мільйона євро.

Була побудована злітно-посадочна смуга довжиною 1200 м і шириною 29 м, що дозволяло приймати легкі літаки з одним або двома двигунами.

Відкритий аеропорт був у грудні 1981 року. Термінал споконвічно містився в модульному будинку. Першим клієнтом став Уотерфордський аероклуб, який користується аеропортом і донині.

У квітні 1982 року авіакомпанія Avair організувала перший регулярний маршрут між Уотерфордом і Дубліном. Однак банкрутство Avair у лютому 1983 року залишило аеропорт без регулярних рейсів. Основними для аеропорту залишалися бізнес-польоти й випадкові чартерні рейси.

Ситуація змінилася 8 липня 1985 року, коли авіакомпанія Ryanair організувала перший міжнародний маршрут з аеропорту Уотерфорда в лондонський аеропорт Гатвік. Це був також і перший регулярний маршрут для починаючої авіакомпанії. Польоти здійснювалися на 15-місному Embraer Bandeirante. Збільшення пасажиропотоку вже до травня 1986 року змусило перейти на використання 44-місного Hawker Siddley 748. У це ж час з'являється можливість направляти рейси в лондонський аеропорт Лутон.

Надалі в політиці Ryanair відбулися зміни, і з 1993 року рейс у Лондон (аеропорт Станстед) стала виконувати Manx Airlines на 29-місному Bae Jetstream 41, також ця авіакомпанія відкрила новий напрямок у Манчестер. Рейси виконувалися аж до січня 2001 року.

З 1994 по 2000 рік також польоти в Лутон здійснювала маленька сімейна авіакомпанія Suckling Airways на 18-місному Dornier 228. Із січня 2001 року цей напрямок на 44-місцевому Fokker F27s стала обслуговувати Euroceltic Airways, у листопаді того ж року ця авіакомпанія стала робити рейси в Ліверпуль, а з жовтня 2002 року — у Дублін.

У січні 2003 року Euroceltic Airways припинила перевезення, однак із червня важливий напрямок на Лондон (Лутон) побрала компанія Aer Arann. Також в 2003 році Ірландський коледж пілотування вибрав Уотерфордський аеропорт своєю базою.

Aer Arann поступово нарощувала  маршрутну мережу з Уотерфорда. Крім Лондона, польоти також здійснюються  в Манчестер, Бірмінгем, Голуей і  в літній сезон — у Лорьян.

У червні 2007 року три нові літні маршрути відкрили Slattery Sun і Atlantic Airways: у Бордоіль, Фару й Малагу.

З 2007 року аеропорт почав капітальну реконструкцію. Планується організація нового терміналу й розширення географії польотів з Уотерфорда.

Міжнародний аеропорт "Шаннон" (ірл. Aerfort na Sionainne) — один з основних аеропортів Ірландії, розташований у графстві Клер в 24 км до півдня від міста Енніс. Щорічно приймє більш 3 млн пасажирів.

Аеропорт заснований в 1936 році в усті ріки Шаннон, на раніше заболочених землях. До 1942 року роботи з будівництва злітно-посадочних смуг і терміналів були завершені, і Шаннон прийняв перші військові літаки.

Після Другої світової війни з аеропортом почали співробітничати багато авіакомпаній Європи й Північної Америки. Перший трансатлантичний рейс Нью-Йорк — Шаннон було зроблено 16 вересня 1945 року. У наступні роки в аеропорті спостерігався ріст пасажиропотоку. Він став важливим дозаправочным пунктом між двома континентами. В 1947 році в аеропорті була відкрита перша безмитна зона Duty Free.

В 1960-х роках відбулося скорочення перевезень через розвиток реактивної авіації, здатної перетинати Атлантику без дозаправлення. У зв'язку із цим, для підтримки економічної рентабельності аеропорту, він був переданий у керування державної компанії Aer Rianta. У тому ж році кількість пасажирів збільшилася до 460 тис. чоловік.

З появою Боінга-747 в Шанноні був побудований новий пасажирський термінал, який прийняв перший рейс у квітні 1971 року. Однак, в 1974 році виросли ціни на авіаційне паливо й аеропорт знову почав зазнавати економічних труднощів, які вдалося уникнути лише завдяки великому контракту з Аерофлотом. Радянська авіакомпанія розв'язала проблему з паливом і збільшила кількість рейсів з 240 в 1980 році до 2000 в 1991 році, а також пасажиропотік на 250 тис. чоловік.

В 1990-х роках з розпадом СРСР скоротилася кількість рейсів з Росії, а двостороння угода США була переглянута убік зниження числа літаків, що зупиняються в Шанноні. Лише до кінця 1990-х років, завдяки розвитку туристичної галузі, аеропорт зміг показати позитивну динаміку розвитку. В 2000 році річний пасажиропотік склав 2,2 млн чоловік, при цьому в Шанноні був відкритий новий термінал, вартістю 40 млн фунтів стерлінгів.