Туристичний потенціал Києва

–дослідницька (здатність до творчого пошуку, творчого навчання студентів шляхом опрацювання й впровадження у практику більш досконалих методів та прийомів, засобів та форм навчання й виховання; наукового аналізу й узагальнення свого педагогічного досвіду; дослідницької діяльності на шляху подальшого удосконалення навчально-виховного процесу; готовність до сміливого експерименту, педагогічного ризику, активного пошуку й відстоювання істини);

– виконавська(здійснення особистої діяльності; реалізація дидактичної задачі; проведення тестового іспиту; здійснення саморегуляції та ведення здорового способу життя в побуті та на виробництві; здійснення системного аналізу чи інших заходів (або інновацій) у галузі освіти; проведення розслідування нещасних випадків та аварій; ведення ефективної комунікаційної взаємодії).

Особистісні компетенції:

– професійна (готовність до застосування у педагогічній практиці спеціальних наукових, психолого-педагогічних знань, особистого досвіду та перспективного досвіду інших викладачів вищої школи, інноваційних технологій тощо);

– загальнокультурна та гуманітарна (здатність використовувати знання основ світової культури, гуманістичних особистісних якостей, сформованість відчуття відповідальності за результати власної діяльності, мотивації до самовдосконалення);

– креативна (спроможність науково-дослідницького та нестандартного мислення, володіння інноваційною стратегією і тактикою, а також здатність до гнучкої адаптації щодо змін змісту й умов професійної діяльності);

– комунікативна(володіння розвинутою рідною мовою, іноземними мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності, вміннями встановлювати контакти й двосторонні зв’язки зі студентами в ході навчання, а також складати ділові папери тощо;

– соціально-педагогічна(готовність до соціалізації студентів, педагогічного ставлення до всього оточуючого середовища, трансдукції наукових та спеціальних знань, моральних і загальнокультурних уявлень за допомогою розвинутих якостей спілкування, ініціативності, гнучкості поведінки, соціальної адаптивності, педагогічного оптимізму тощо).

3)Спеціально-фахові компетентності майбутніх науково-педагогічних працівників – викладачів вищої школи − зв’язані саме зі специфікою їх викладацької діяльності. У наукових працях відзначається, що діяльність викладача вищої школи стає найбільш продуктивною за умови інтеграції її наукової та педагогічної складових. Проте, більшість авторів схильні до думки, що основною діяльністю залишається педагогічна, а інші види лише доповнюють її. Ми виокремлюємо такі спеціально-фахові компетентності викладача вищої школи:

когнітивні – предметні (готовність до створення навчальних, тренінгових і контролюючих програм, у тому числі комп´ютерних; авторської участі у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників; пошуку і розробки нових педагогічних методів і освітніх технологій підвищеної ефективності; планування, організації й виконання наукових досліджень і конкретних практичних розробок);

функціональні – специфічні для викладача вищої школи(здатність до підготовки навчальних курсів, їх методологічного і методичного забезпечення, вибору засобів інформаційної (аудіо, відео, комп´ютерної, телекомунікаційної та ін.) підтримки; читання лекцій, проведення лабораторних, семінарських та інших практичних занять, конференцій, рольових, ситуаційних і ділових ігор тощо; організаційно-методичного забезпечення практики студентів і участі у її проведенні; консультаційної та іншої індивідуальної роботи зі студентами; пошуку джерел фінансування наукових досліджень і споживачів наукових розробок; підготовки наукових, науково-популярних та інших матеріалів, розробок, які патентуються; реалізації виховних функцій у процесі групової та індивідуальної роботи зі студентами, під час неформального спілкування з ними);

особистісні − специфічні для викладача вищої школи(готовність до неперервного особистісного і професійного розвитку, підвищення наукової та педагогічної компетентності й кваліфікації, оволодіння різнобічними професійно необхідними практичними навичками, серед яких дослідницькі і творчі уміння тощо).

Зазначена вище компетентнісна модель випускника-магістра за

спеціальністю специфічних категорій «Педагогіка вищої школи» кваліфікації

«Викладач університетів та вищих навчальних закладів» може надалі

модернізуватися та видозмінюватися в залежності від зміни вимог громадян,

суспільства, держави.

 Таким чином, для впровадження  компетентнісного підходу у навчальний процес вищого навчального закладу необхідно усвідомити сутність компетентнісного підходу; спираючись на відповідний Галузевий стандарт вищої освіти, розробити компетентнісну модель випускника; враховуючи інтегральну природу компетенцій, розробити змішані види навчальних занять і завдання для самостійної й індивідуальної роботи на конструктивно-творчому рівні засвоєння навчального матеріалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ  ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ

Важливе місце у навчальній роботі ВНЗ належить лабораторним, практичним заняттям і семінарам. Кожен із цих видів занять має свою дидактичну мету.

У процесі підготовки до занять студенти самостійно відпрацьовують літературу (навчальну, методичну, наукову), вчаться критично оцінювати різні джерела знань. Щоб  робота була ефективною, студент має глибоко усвідомити її необхідність, мету й подальшу корисність для себе. Обов'язкові умови успішного виконання СРСР: точне і конкретне визначення завдання, його вмотивованість, наявність і знання студентом методики виконання, терміни, форми і види контролю, надання консультативної допомоги з боку викладача.

Щоб завдання можна було виконати, треба, аби вони відповідали умовам, а саме: були доступними і зрозумілими для студента, містили елементи новизни, давали змогу корегувати і контролювати їх виконання.

Щоб студенти ЗФН успішно виконали самостійні лабораторні і практичні роботи з навчальної дисципліни, вони мають:

−добре вивчити теоретичний матеріал; оволодіти методикою застосування знань на практиці;

−вміти користуватися необхідним обладнанням, устаткуванням, матеріалами, реактивами, технікою для проведення вимірів та обчислень;

−вивчити рекомендації проведення конкретної лабораторної чи практичної роботи, які викладено у навчальних посібниках та методичних розробках;

−скласти план проведення лабораторної чи практичної роботи;

−підготувати необхідний матеріал, визначити час і місце;

−у разі задіяння людей провести з ними попередню розмову на предмет їх згоди, а потім й інструктаж;

−якщо потрібно, отримати додаткову консультацію від НПП;

−виконати завдання лабораторної чи практичної роботи;

−провести обчислення й опрацювання відомостей;

−інтерпретувати результати та описати виявлені явища;

−зробити висновки;

−все відповідно оформити;

−захистити у науково-педагогічного працівника виконану лабораторну чи практичну роботу.

Безперечно, успіх можливий лише за умови копіткої підготовчої роботи студента.

Дослідження науковців-педагогів і психологів дозволяють умовно виділити чотири рівні самостійної продуктивної діяльності учнів, що відповідатимуть їхнім навчальним можливостям:

Копіюючі дії учнів по заданому зразком. Ідентифікація об'єктів і явищ, їх впізнавання шляхом перевірки відомим зразком. У цьому здійснюється підготовка студентів до самостійної діяльності.

Репродуктивна діяльність з відтворення інформації про різноманітні засобах досліджуваного об'єкта, переважно не що виходить межі рівня пам'яті. Однак цим рівні вже починається узагальнення прийомів і методів пізнавальної діяльності, перенесення їх влади на рішення складніших, але типових завдань.

Продуктивна діяльність самостійного застосування придбаних знань вирішення завдань, виходять межі відомого зразка, потребує здатність до індивідуальним і дедуктивним висновків.

Самостійна діяльність по переносу знань під час вирішення завдань на абсолютно нових ситуаціях, умовах зі складання нових програм прийняття рішень, вироблення гіпотетичного аналогового мислення.

Отже, можна дійти невтішного висновку, наскільки різноманітні використовувані види самостійних робіт студентів, і, природно, основним завданням будь-якого студента має бути прагнення до самостійної діяльності.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

При проходженні нашої практики ми  ознайомилися  з майбутньою професією, перспективами розвитку спеціальності, ознайомилися з фондами бібліотеки, НУХТ та іншими науково-технічними бібліотеками м.Києва, ознайомилися з інформаційними ресурсами та бібліотеками Укр.НДІ; закріпили та поглибили теоретичні знання, отриманих нами в процесі навчання, сформували та закріпили вміння та навички, необхідні нам для результативного навчання.

Також ми усвідомили нашу майбутню сферу діяльності, зміст вищої освіти та фахової підготовки, комплексу фундаментальних і професійних знань, особливостей організації та змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців з економіки підприємства на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у ВНЗ, сутності навчального плану щодо підготовки зазначених фахівців; організації виховної роботи у ВНЗ, спрямованої на формування національної свідомості та гідності громадянина України, підвищенню рівня загальної культури, створення умов для розвитку особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Uk.wikipedia.org
2. Nuft.edu.ua
3. Nuft.edu.ua/page
4. Library.nuft.edu.ua
5. Uk.wikipedia.org
6. Pidruchniki.ws
7. www.nbur.gov.ua
8. Nplu.org
9. Gntb.gov.ua