Туристичні особливості Iндії

 

Зміст

 

1. Місце Індії в світовій туристської індустрії

 

2. Природно-ресурсний потенціал

 

3. Визначні пам'ятки Індії

 

4. Культурно-пізнавальні об'єкти

 

5. Перспективні напрями в туризмі

 

 

 

            CПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Місце Індії в світовій туристської індустрії

 

Повна офіційна назва країни - Республіки Індія. Конституція визнає також другу назву країни - Бхарат, яке походить від санскритського імені давньоіндійського короля, історія якого була описана в Махабхараті. Третя назва - Хіндустан - використовується з часів Імперії Великих Моголів, проте офіційного статусу не має. Індія розташована в Південній Азії і займає більшу її частину. Вона простягнулася від Гімалаїв з півночі і до Індійського океану на півдні на 3,2 тис. км, від пустелі Тар на заході до гирла р.. Ганг на сході на 2,9 тис. км. Крім материкової частини до території Індії ставляться Лаккадівськіє, Андаманські і Нікобарські острови. Площа Індії складає 3,288 млн. км. ² (7 місце у світі). Особливістю економіко-географічного положення Індії є відносна ізольованість і віддаленість території, що несприятливо позначається і на розвитку туризму. Крім цього до числа несприятливих факторів розвитку можна віднести низький рівень розвитку країни, відносно пізній старт на світовому туристичному ринку та інші.

 

Останнім часом, багато в чому завдяки державній політиці у сфері туризму, потік іноземних туристів до Індії стабільно зростає. По-перше, в 2006 р. у туризм було вкладено 746 млн. $. капітальних інвестицій (3 місце в світі). По-друге, за період з 2003 по 2005 рік число туристів з-за кордону зросла на 44% - з 2,7 млн. чол. до 3,9 млн. чол. У 2007 р. було зареєстровано більше 4.9 млн. відвідувачів. Більшість іноземних туристів приїжджають до Індії з Великобританії, США, Канади, Франції та Німеччини. При цьому зростання іноземців, які відвідують Індію, реєструється навіть у віддалених індійських штатах. У 2005 році сумарний дохід від туризму збільшив бюджет країни на 4,55 млрд. €, а в 2006 р. - склав 6,6 млрд. $. У сфері туристичного обслуговування працюють майже 42 мільйони чоловік. За прогнозами фахівців, протягом найближчих 10 років, Індія може вийти і на 3 місце в світі за популярністю серед туристів, якщо прогнозований потік туристів буде збільшуватися на 8,8% щорічно. Всесвітня туристична організація включила Індію в список 10 країн і регіонів, де в найближчі роки буде спостерігатися динамічний розвиток галузі туризму.

 

 

 

2. Природно-ресурсний потенціал

 

Природно-географічні умови Індії вкрай різноманітні. Майже 60% території країни лежить в гірських районах. Більшу частину центру і півдня півострова займає нагір'я Декан, обмежений з двох сторін Східними та Західними Гатамі, а з півночі - горами Сатпура і плато Малва. Загальна висота цих районів над рівнем моря невелика - близько 600 метрів, однак окремі гірські масиви здіймаються на висоту до півтори тисячі метрів (Пушпагірі - 1713 м, Калаубал - 1646 м, Астамба - 1325 м, Кхундабола -1255 міт. Д.). Крім того, на півдні Декана зустрічаються невеликі гірські масиви (Араван, Анамаллай, Нілагірі, Паланати, Шіварой та ін), окремі вершини яких сягають 2300-2800 м. Узбережжя обрамлене вузькою стрічкою рівнин і щільно заселене.

 

На північ від районів Декана гігантським кутом тягнеться велика Гангська низовина (Джамна-Гангськая рівнина). Ганг бере початок зі схилів Гімалаїв і тече на південний схід, пробиваючи стіну гір і поступово вбираючи в себе все нові і нові припливи, і впадає в Бенгальську затоку величезної дельтою (в силу переплетення на цій ділянці численних рукавів Гангу і Брахмапутри це величезне гирло носить навіть окрему назву - Мегна). Його родючий наносна долина лежить на висотах в середньому від 700 до 200 м і практично повністю освоєна людиною. Інд починається на Тибеті і втікає на південний захід, до Аравійського моря (річкове русло практично цілком лежить на території Пакистану), також утворюючи при впадінні величезну (близько 8 тис. кв. Км) дельту. На відміну від Гангу долина Інду широка і безлюдна-майже вся її східна частина зайнята районами пустелі Тар, лише в передгір'ях Пенджабу Інд (вірніше - його праві притоки) утворює відносно широку і родючу долину Сатледж.

 

Північно-східним кордоном Індії служить колосальна стіна Гімалаїв (довжина понад 2400 км, ширина до 350 км) - найвища гірська система планети. Ці молоді гори утворюють по ходу з півдня на північ 3 ступені. З півночі Гангську низовина обмежують невисокі (до 2000 м) гори Сива-лик (Передгімалаїв), рясно порослі тропічними вічнозеленими і дощовими лісами. Біля підніжжя тягнеться сильно заболочена рівнина Тераї (Тера), покрита мангровими лісами, топямі і посівами рису. Ще на північ починається смуга Малих Гімалаїв (хребти Пір-Панджал, Дхаоладхар та ін), чия висота вже досягає 3500 м, а рослинність представлена ​​листопадними і вічнозеленими гірськими лісами. Ця гірська країна досить сильно розчленована і рясніє тектонічними западинами (Катманду, Кашмірська та ін), в яких зосереджені великі міста і сільськогосподарські райони. А ще північніше починаються високогірні райони Великих Гімалаїв, утворені цілою низкою гірських хребтів з висотами до 7000 м - Ассамська, Непальські, Кумаонскіе, пенджабські Гімалаї та ін Тут вже типове «царство» високогірних лугів, альпійських пусток і пустель, обрамлених льодовиками (загальна площа заледеніння понад 33 тис. кв. км).

 

Особливістю Індії є те, що практично вся територія країни перебуває в жаркому поясі (екваторіальний і субекваторіальний). Клімат Індії на півдні - ближче до екваторіальному, на півночі - до гірського субтропічного. Зміна сезонів визначається мусонами. Жаркий, сухий сезон триває з квітня по червень - середня температура +38-46 ° С; з кінця липня до жовтня триває сезон дощів - температура +38 ° С. Самий прохолодний період - грудень-січень, температура +10-23 ° С. Найбільш сприятливий період для відвідування Індії після сезону мусонних дощів. З жовтня по березень триває прохолодний сезон, цей час вважається туристичним сезоном. А найкращі місяці для подорожі по Індії - листопад і грудень.

 

Рослинність Індії дуже різноманітна - тут представлені практично всі види природних комплексів, що існують на території Євразії (виняток становить лише арктична тундра). Західні області (Пенджаб і Раджастхан) за своєю флорі схожі скоріше на Сахару, але південніше тягнуться болота Гуджарата. Ассам, Мегхалая і Аруначал-Прадеш широко відомі своїми джунглями, мало в чому поступаються знаменитій Амазонії, зате Орісса, Гоа, Даман і Діу дуже схожі за своєю природою на Середземномор'ї. І на тлі всього цього розмаїття виділяються величні Гімалаї, де можна зустріти 14 природних комплексів, не рахуючи дрібних локальних екоценозов. На території Індії зафіксовано більше 15 тисяч видів тільки вищих рослин, близько 350 видів ссавців (7,6% від загальної кількості на Землі, в тому числі 9 видів приматів), більше 400 видів рептилій (6,2%, у тому числі 240 видів змій), близько 200 видів земноводних (4,4%), майже 1300 видів птахів (12,6%), 2500 видів риб (11,7%). Величезний інтерес становлять національні парки країни - Казіранга, Джалдапара, Манас, Дачігам (тут мешкають рідкісний вид оленя - хангул, чорні і бурі ведмеді, леопарди; гніздів'я чапель), Джавхар (включає парки Бандіпур, Нагархол, Мудумалай і Ваянад). Цікаві оригінальні заповідники птахів - Говинд Сагар (місця проживання журавлів, качок, гусей, чирков та ін), Кеолоадео-Гана, Канха, Пойнт-Калімера, Пулікат (фламінго, сірий пелікан, чапля, крячок), Ведантхангал і Нал-Саровар. Унікальні тигрові заповідники: Паламау (Біхар) - тигр, леопард, слон, самбаров, дика тропічна кішка, макака резус, рідко - вовк; Сун-дербанс (Західна Бенгалія) - крім тигрів, особливо охороняються видами є річкова кішка, олень, крокодил, дельфіни, різноманітні пернаті.

 

Індія - друга за чисельністю населення країна світу (після Китаю), в якій проживає 1,2 млрд. чол. (2006 р.). Територія країни є одним з найбільш густонаселених регіонів світу, де середня щільність населення становить приблизно 365 осіб / км ^2, а в долині р.. Ганг - понад 600 осіб / км ^2. У статевій структурі населення Індії переважає чоловіче населення - на 1000 чоловіків припадає 927 жінок. Країна характеризується одним з найнижчих показників рівня урбанізації - міське населення становить 26%, а сільське - 74%. Причому для країни характерне таке явище як «лжеурбанізація», тобто номінально рахуючись міськими жителями. В основної частини населення відсутні загальногромадянські паспорти.

 

Велика частина населення Індії (понад 80%) сповідує індуїзм, іслам - 12%. Чисельність християн становить лише 18 млн., головним чином це католики і протестанти. Існують і православні парафії. З конфесій, які народилися на індійській грунті, виділяється сикхізм, число послідовників якого перевищує 17 млн. У Мумбаї зосереджена невелика (близько 200 тис.), але впливова громада Парс - вогнепоклонників. У приморських містах штату Керала можна зустріти послідовників іудаїзму (близько 6 тис.). Близько 26 тис. представників аборигенних племен сповідують різні язичницькі вірування.

 

3. Визначні пам'ятки Індії

 

Північна Індія

 

Делі - унікальне місто. За легендами, сучасний Нью-Делі вже восьмий за рахунком місто на цьому місці, а найбільш ранній з'явився на цьому місці задовго до X тисячоліття до н.е. Серед історичних пам'ятників столиці особливо виділяються знаменитий Червоний Форт (Лал кила, 1639-1648 рр..) З розташованим всередині обширним палацовим комплексом епохи Великих Моголів і «різнобарвним палацом» Ранг-Махал, руїни найдавнішого пам'ятника Делі - храму Бхайрона, найвища вежа країни ( 72,5 м) - ансамбль Кутб-Мінар (Віджай стамбхі, імовірно 1191-1370 рр..), руїни Лалко-та, «Стара фортеця» Пурана Кіла (Дін Панах, 1530-1545 рр..), палац Радж Гхат, найстаріша в Індії обсерваторія Джантар Мантар (1725 р.), руїни Раї Пітхора, комплекс Джахаз-Махал («палац-корабель», 1229-1230 рр..), «башня-плаха» Чор Мінар, меморіальна арка Індійських Воріт, будівля колишнього британського Секретаріату, в якому зараз розташований Університет Делі, Будинок Парламенту, Меморіал повстання 1857 р., офіційна резиденція президента країни - Президентський палац «Раштрапаті Бхаван» (1931 р.), колона Ашоки (250 р. до н.е., висота більше 12 м) з цілісного шматка пісковика, одне з чудес світу - неіржавіюча металева колона (895 р. до н.е.) біля мечеті Кувват-уль-Іслам і ін

 

Місто буквально насичене храмами всіх світових релігій, часто настільки щільно стоять один до одного, що за мінаретом мечеті видніється буддійська ступа, а купол християнської церкви контрастує з індуїстськими спорудами. Найбільш цікаві сикхський храм гурудвари Се Ганджа, храм Йогмайі (сестра Крішни), храм Лакшмі Нараян, джайністскій храм Дігамбар Джайн з унікальною «лікарнею птахів», найстаріший християнський храм країни - баптистська церква на Чандні-Чоук, англіканська церква Св. Джеймса (1836 р.), головний тибетський храм столиці - буддистська Віхара, бахаістскій Храм Лотоса (1986 р.), храм богині Калі в Калкаджі (побудований в 1764 р. на місці більш давнього храму) і безліч інших. Величні мечеті Делі вважаються кращими зразками ісламського мистецтва

 

- Джама Масджід (П'ятнична або Соборна, 1650-1658 рр..), Кила-Кухна Масджид (1545 р.), Кхер-ул-Міназель (1561 р.), Мотх-ки-Масджід (Мечеть одного зернятка, XVI ст.) , Сонехрі (Золота), Фатехпур (1650 р.), Калан Масджід (Калі Масджид, 1386 р.), Джамат Кхана (Кхізрі, XIV ст.), Моті Масджид (Перлова, 1662 р.), перша мечеть країни - Кувват- уль-Іслам (1192-1198 рр..), Зінат-уль-Масджид та ін

 

Делі часто називають «Мавзолеєм Сходу» - так багато тут зосереджено меморіальних споруд легендарних правителів і державних діячів багатьох епох. До розряду культових споруд відносяться мавзолей Адхам Хана, Дарго (місце поклоніння) Кутбуддіна Бахтіяра Каки, гробниця султана Шамсуддінов Ілтутмиша (1235 р.), Дарга мусульманського святого Ні-замуддіна Чішті Аулійі (1325 р.), архітектурний ансамбль усипальниці султана Гурі (1230 р .), гробниця Фірузшаха Туглака, усипальниця Сафдард-жунга, гробниця єдиної жінки-правительки Сходу - султанші Разін (1241 р.), шедевр могольськой архітектури - гробниця Хумаюна (Хумаюн-ка-Макбара, 1565 р.), мавзолеї Джаханара-бегам і Мухаммад-Шаха (1719-1748 рр..), мавзолей президента Закір Хуссейна (1973 р.) близько ісламського університету Джамія-Мілля, а також цілий комплекс усипальниць в Садах Лоді.

 

По достатку музеїв місто може посперечатися з будь-якою столицею світу. Варто відвідати Національний музей, Національну галерею сучасного мистецтва, Археологічний музей Червоного Форту, Національний музей природної історії, Меморіальний музей Дж. Неру «Тінмурті-Хауз» (1929-30 рр..) Неподалік від дипломатичного району Чанакьяпурі, Меморіал Індіри Ганді зі знаменитою «кришталевої рікою »(1988 р.), Музей національних ремесел, Міжнародний Музей ляльок, Національний дитячий музей і акваріум в Палаці Дітей, музей Тибет-хауз на Лоді-Роуд, непоганий Музей ВПС в аеропорту ім. Індіри Ганді, Академії витончених мистецтв «Лаліт Кала Академії», Музей прикладних промислів у великому виставковому центрі Прагаті Майдан, Академію музики і танцю з оригінальним Музеєм музичних інструментів, унікальний Музей туалетів Сулабх і Делійський зоопарк (1959 р.) - один з найбільших і найбагатших у світі. Тисячі торгових точок та сталі традицій онних східних ринків розташовані в районі вулиць Баба-Кхарак-Сінгх, Чандні-Чоук, Коніат-Плейс, Харі-Баолі, на південь від університету, біля воріт Лахора, в районі Урду-базару і т. д. Тут можна купити практично все, а знаменита атмосфера східного базару додає таким покупкам особливу чарівність. І при всьому при цьому, Делі - достатньо зелене місто. Тут безліч чарівних садово-паркових комплексів і невеликих зелених зон-могольских сади в Президентському палаці, Рошанарскіе і Шалімарскіе сади з павільйоном Шиш-махал (Дзеркальний) на північний захід від «старого Делі», парки Коронації, Будда Джайнаті, ім. Неру, Панча-Шила-парк, сади Кудс (XVIII ст.), Сади Махатаб-багх в Червоному форте та ін

 

Агра - столиця імперії Великих Моголів і перлина Індії, розташована в 204 км від столиці. Тут зосереджено безліч справжніх "чудес світу" - знаменитий біломармуровий мавзолей Тадж-Махал (1630-1648 рр..), Велика Фортеця Агри (Червоний форт) з цілим комплексом величних палаців, площ, мечетей і парків всередині подвійної стіни цитаделі, Перлова мечеть (XVII в.) та Нагіна-Масджид, два величезних залу для аудієнцій - Кхаз-Махал і Дзеркальний палац, мармуровий мавзолей Джахангрі-Махал, витончена усипальниця Ітемад-уд-Даули і водний парк «Павільйон риб». У Сі-Кандри, передмісті Агри, розташований оточений садом мавзолей Акбара з червоного пісковика. У 40 км від Агри знаходиться «місто-привид» Фатіхпур-Сікрі, колишня столиця Акбара. Сьогодні місто через нестачу води абсолютно спорожнів, але зате чудово збереглися внутрішня фортеця, «Великі ворота» Буланд Дарвазе, «чудотворний» мавзолей шейха Саліма Чішті, Імператорська мечеть, палаци, лазні, королівський монетний двір, численні площі та парки. У священній Матхуре, між Делі і Агрой, якщо вірити переказам, народився Крішна. Під Вріндавані (120 км на південь від Нью-Делі), «місті п'яти тисяч храмів», розташована ще одна «перлина» країни - храм Крішна-Балар Мандір (Енгрідді-Мандір, 1975 р.), місце паломництва тисяч людей. Тиха, привітна село Кхаджурахо в північній частині штату Мадхья-Прадеш буквально «кишіла» храмами, серед яких всесвітньо відомі храми богині любові Камі, що рясніють еротичними сценами.