Туристсько-рекреаційна характеристика Португальської Республіки

Основна частина  опадів доводиться на холодну пору року. У горах на півночі майже повсюди випадає більше 1000 мм опадів у рік. Найбільша їхня кількість відзначається на схилах Серра-да-Ештрела, вершина якої в листопаді-травні покрита снігом.

Також слід відзначити що Португалія - країна з найбільшою в Європі кількістю сонячних днів. У південних районах кількість сонячних годин у рік досягає 3000.

Купальний сезон  на західному узбережжі триває всього три місяці, але й у цей період купання на любителя - температура води становить біля +18. Вода більше прогрівається в південному узбережжі (до +21), де й зосереджена основна маса курортних містечок.

Водні туристичні ресурси

На території  Португалії чітко виділяються долини рік Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо). У верхніх течіях вони вузькі й глибоко врізані, нижче за течією розширюються й біля берега Атлантичного океану переходять у плоскі низовини. По цих ріках проходять природні границі п'яти із шести географічних областей країни. Тамхо або Темжу - найбільша ріка Піренейського півострову. Бере початок на теренах Іспанії та впадає в Атлантичний океан в районі Лісабона. Також 4 квітня 1998 року через Тежу в районі міста Лісабону був відкритий міст Васку да Гама - найдовший міст в Європі. Його довжина складає 17,2 км. Також Португалія на півдні і заході омивається Атлантичним океаном, що в свою чергу дає змогу країні розвиватися в туристичному напрямі.

Також в цій  країні є водоспади. Один із них називається  «Стрибок вовка» - розташований в провінції  Алентежу на території природного заповідника Гвадіана. Цей водоспад - найбільший на півдні Португалії. З'явився він у результаті геологічного «нещасного випадку» - скелястого обмеження ріки, коли її ширина із 25 м різко зменшилася до 3 м, швидка течія утворила міні-каскади, які падають з висоти майже 20 м у величезне озеро, води якого здаються нерухомими. Порівняно близько розташовані один напроти одного краї скель дозволяють вважати, що водоспад можна легко перестрибнути. Але це всього лише оптична ілюзія, що особливо видна зі спеціальної платформи, спорудженої над водоспадом.

 Також  є Національний екологічний заповідник, який відноситься до водних  ресурсів - затока Канелаш. На затоплених водою берегах селяться білі лелеки, червоні й білі чаплі й різні види орлів, які розмножуються в цьому Національному екологічному заповіднику, що вважається кращою демонстрацією екосистем вологих зон Португалії.

 Із водних  рекреаційних ресурсів популярна  річка Пайва, а особливо її притока. Вода тут настільки прозора, що коли комаха присідає на водну поверхню, залишає свою тінь на метровій глибині. Це пов'язано з тим, що в цих районах людина не втручалась в природне середовище. Єдині сліди людської присутності тут - закинутий водяний млин.

Орографічні та ландшафтні туристичні ресурси.

Португалія  розташована на Піренейському півострові. На півночі країни знаходиться плоскогір'я  Месета. Переважають висоти 1000-1200 м над рівнем моря, найбільша 1993 м (в хребті Серра-да-Ештрела). На заході гори круто обриваються до приморської рівнини. Південніше річки Тежу розташована Португальська низовина. На крайньому півдні розташовані низькогір'я Серра-де-Альгарве (вис. до 902 м), південні схили яких круто обриваються до прибережної низовини. Провінція Бейра, що тягнеться від річки Дору до верхів'я річки Тежу, за винятком прибережної рівнини, зайнята горами. У її центральній частині знаходиться друга за висотою точка Португалії - гора Ештрела (1993 м над рівнем моря).

Прибережна  зона на північ і південь від столиці  країни Лісабона належить до провінції  Ештремадура. На схід і південь від неї тягнеться провінція Алентежу, з м'яким горбистим рельєфом, а всю південну частину Португалії займають рівнини провінції Альгарве.

Пімку-Румйву - найвища гора острова Мадейра, висота - 1862 м. Знаходиться на території муніципалітету Сантани, у його південній частині. Є третьою найвищою вершиною Португалії та найвищою в автономному регіоні Мадейри. В перекладі з португальської мови назва вершини означає «пік рижий». Вершина є популярним об'єктом туризму круглий рік.

Гора Піку - стратовулкан, розташований на Серединно-Атлантичному хребті, є найвищою точкою хребта, острова Піку й Португалії. Піднімається на 2351 м над рівнем моря й на 6098 м іде під воду. Останні виверження вулкана були зафіксовані в 1963 році - з малими підводними поштовхами. Найбільш сильні виверження були в 1562-1564 (лавові потоки досягли берега моря), 1718 і 1720 роках. Шляхи лавових потоків видні дотепер. Гора Піку більш ніж у два рази перевершує по висоті всі інші гори на Азорських островах і є горою з найбільшою підводною частиною, завдяки чому занесена в Книгу рекордів Гіннесса. Підйом на гору займає від двох до чотирьох годин.

Рослинні туристичні ресурси

Вцілому рослинність у Португалії середземноморська, з яскраво вираженим океанічним впливом, що трохи зм'якшує висотність клімату й флори. Близько 20% території країни покрито лісами, з яких більше половини - це хвойні породи дерев, особливо сосна. У посушливих районах Португалії широко поширені вічнозелені дуби - корковий, кам'яний і піренейський, - а на узбережжі - португальський дуб. Корковий дуб висаджується штучно, його кора масово йде на експорт. Також значні плантації евкаліптів і маслинових дерев. Із чагарникових у Португалії поширений маквіс і рокитник.

Рослинний світ Португалії досить однорідний, незважаючи на різницю в кліматі півночі  й півдня країни, хоча є й деякі  відмінності. Коркові дуби, маслинові  гаї й пшеничні поля - от характерний  для півдня Португалії пейзаж. У  центральній частині країни в  основному зустрічаються змішані  ліси, де крім різних різновидів дуба можна  побачити італійську сосну, каштан, кам'яну  липу, а також евкаліпт. Центральна частина Португалії захищена від  вітрів горами, тому тут можна зустріти як типових представників середземноморського  клімату (наприклад, середземноморський олеандр), так і рослини, які виростають у північних широтах (північна груша ). Реліктові ліси збереглися поруч кряжа Серра-де-Синтра.

Рослинність острова Мадейра є дуже багатою і різноманітною за видовим складом, багато в чому унікальна і містить чимало ендемічних видів. Приблизно 15 тис. га у різних частинах острова є лісами лаурісілви, що складає 20% усієї площі острова. Лаурісілва Мадейри - унікальний природний комплекс, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО і відноситься до Третинного періоду формування планети. Вважається, що близько 90% лаурісілви є незайманими лісами, які є унікальними ареалами для численних раритетних, реліктових та ендемічних видів рослин: мохоподібних, папоротеподібних і покритонасінних, а також безхребетних видів тварин.

Крім того, на острові є значна кількість  парків і садів, в яких зростає  чимала кількість видів рослин, завезених  сюди з різних континентів світу.

На Азорських  островах, на схилах гір поширені субтропічні гірські ліси, серед яких домінує криптомерія японська. Чагарникові ж породи представлені лавром, каштаном, ялівцем та іншими. Багато здичавілих інтродукованих рослин. На островах вирощують банани, цитрусові, абрикоси, виноград та інші культури.

Тваринні  туристичні ресурси

Тваринний світ Португалії не настільки різноманітний, як рослинний. У цілому фауна Португалії багато в чому схожа із центральноєвропейською. З копитних ссавців у лісах Португалії можна зустріти оленів, козуль, диких кабанів. Самі великі хижаки португальських лісів - рисі, ведмеді й вовки. Із дрібних мешканців лісів варто назвати лисиць, диких котів, куниць, білок і інших гризунів. У ріках водяться видри й бобри. У зв'язку з тим, що Піренейський півострів перебуває в безпосередній близькості від африканського континенту, тут можна зустріти яскравих представників північноафриканськой фауни, наприклад, хамелеонів і генетт.

Прибережні  води Атлантики буяють рибами, які використовуються в промислових цілях. З більше 200 видів риб в основному тунець, сардини, анчоуси.

Частково  фауну Португалії в первозданному  вигляді вдалося зберегти в Національному парку Пенеда-Жереш. Багато видів тварин були винищені ще в XІХ столітті. Наприкінці століття були востаннє замічені гірські козли, під загрозою повного знищення виявилися ведмеді, вовки й беркути. На території національного парку немає ведмедів. Їх у Португалії можна зустріти тільки на околицях хребта Сан-Мамеде, точніше, у відповідній заповідній зоні. У Пенеда-Жереш чимало хижих птахів - орлів, беркутів, соколів, сов і сичів. Що стосується земноводних і плазунів, в Португалії водяться гадюки, зелені ящірки, водні змії, тритони, саламандри. Ця країна перебуває на шляху міграцій перелітних птахів.

Тваринний світ Мадейри умовно поділяють на три  групи: наземну, узбережну та морську  фауну. В свою чергу, в залежності від фізичної структури, глибини  та інших характеристик, узбережна  фауна заселяє 4 зони. Одним з найважливіших  представників птахів є згаданий вище голуб Columba trocaz, що вважається емблемою лаурісілви. Найбільш представленим класом наземної фауни Мадейри є комахи, що складають близько 75% усього її видового складу, причому 20% з них є ендеміками для острова. Наземні молюски нараховують 31 родину з 291 видом. В узбережній фауні наземної зони домінують деякі ракоподібні, ящірки, комахи та птахи, а також ціанобактерії, поліхети. Інші три зони узбережної фауни представлені значним видовим різноманіттям риб. Мілкі води заселені представниками родини бичкових. Морська фауна острова багато в чому схожа на свій середземноморський відповідник, що пояснюється географічним розташуванням Мадейри на майже однаковій з Гібралтарською протокою широтою. Проте і тут виділяють притаманні лише цьому острову види, зокрема риба-шабля чорна, риба-ящірка та деякі представники ряду черепахових. Виділяють також китоподібних та тюленя-монаха.

Спелеоресурси

Печери Миру де Айре були виявлені 27 липня 1947 року. Однак лише в 1971 році суспільство, переборовши природні перешкоди й проклавши тунелі, змогло запропонувати широкій публіці глянути на прекрасний світ мінералів сталактитів - геологічних утворень округлої й конічної форми, підвішених на зводах вапнякових печер. Утворюються вони за допомогою падіння крапель води зі стелі.

Алгар до Пена - найбільша печера в Португалії. Гігантські сталактити, що причепилися до стелі висотою більше 50 м, кидають виклик законам рівноваги й земного тяжіння. Унікальні прикраси можна обдивлятися з висоти алюмінієвої «каюти».

Печери Сау Вісенте являють собою комплекс з восьми тунелів із застиглої лави, розташовані на північному узбережжі Мадейри. Вони сформувалися під час виверження вулкана близько 900 тисяч років тому й простягаються вглиб острова майже на кілометр. Особливий інтерес викликають три галереї, «облицьовані» вулканічними мінералами, сталактитами й застиглими кулями лави.

Отже, в Португалії переважають два типу клімату – субтропічний середземноморський та гірський. Клімат м'який, без різких коливань температур. На півночі переважає морський клімат, обумовлений Гольфстрімом. Літо тут сухе і сонячне, але спекотне, зима прохолодна і дощова. На півдні клімат теплий і сухий. Завдяки вітрам з Атлантики, клімат на Азорських островах також м'який і помірний. Особливо сприятливі умови на Мадейрі з її стійко м'яким кліматом протягом цілого року.

На території  Португалії чітко виділяються долини річок Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо). По цих річках проходять природні межі п'яти з шести географічних областей країни.

Рельєф провінцій  Мінью на заході і Траз-уш-монтіш і Алту-Дору на сході - гірський. Провінція Бейра теж зайнята горами. У її центральній частині знаходиться вища точка Португалії - гора Ештрела (1993 м над рівнем моря). Родючі рівнини в низовинах річки Тежу (провінція Рібатежу) і в прибережній зоні на північ і південь від столиці країни Лісабона відносяться до провінції Ештремадура. 

Ліси покривають 1/5 території Португалії; майже всі вони є хвойними. У рослинному покрові Португалії переважають середземноморські вічно-зелені ліси й чагарники. Колись майже всю територію Португалії було покрито лісами. Нині вони сильно винищені.

З тварин в країні зустрічаються види, типові до Центральної Європи: рись, дикий лісової кіт, вовк, лисиця, кабан, ведмідь, різні гризуни; і навіть представники північноафриканської фауни: генетта, хамелеон та інші. Португалія розташована на одному з головних шляхів міграцій перелітних птахів, тому тут зустрічаються багато видів пернатих. У прибережних водах водиться більш 200 видів риб, зокрема промислових, у тому числі сардини, анчоуси і тунці.

2.2. Природно-антропогенні  туристичні ресурси

Природно-антропогеннi ресурси становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу рекреаційну, наукову, естетичну, природоохоронну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Об’єкти природного походження

З метою охорони природних  ландшафтів від надмірних змін внаслідок  господарської діяльності людини на території Португалії  створюють природоохоронні території. Вони включають один національний парк, 14 природних парків, 13 природних заповідників, 8 охоронюваних ландшафтів, 5 природних монументів і 7 захищених територій. Природоохоронні зони країни знаходяться у віданні урядового Інституту Збереження природи і навколишнього світу.

Пене́да-Жере́ш — національний парк на півночі Португалії, в провінції Мінью. Майдан близько 72 тис. га. Окрім прекрасних пейзажів, всілякої флори і фауни, парк приваблює відвідувачів своїми пам'ятками: середньовічними замками в Каштру Лаборейру і Ліндозу розвалинами монастиря XII століття в Пітойнш-даш-жуніяш, музеєм просто неба Віларінью-даш-фурнаш — села, затопленого при будівництві греблі в 1971 році.

Великий природний  парк Аррабіда розташований на захід від Сетубала. Він славиться прекрасними ландшафтами і великою кількістю рідкісних рослин. По парку можна проїхати на машині, милуючись прекрасними соснами, жимолостю, каліфорнійськими перцевими деревами, карликовими пальмами і дубовими гаями. У парку виділяється три ботанічних і природних парення, а також невеликий заповідник на острові Педра-да-аніш в бухті Портінью-да-аррабіда .

 Монтезінью - цей заповідник майданом 700 км² вважається однією з самих диких місцевостей в Європі і носить прізвисько "Терра Фріа" ("Холодна земля"). Ландшафти парку досить різноманітні - від вересових пусток до дубових лісів. Тут зустрічаються такі рідкі на Піренеях тварини, як вовки, золоті орли, кабани, видри. По території парку розкидані традиційні маленькі села з кам'яних будиночків з дерев'яними балконами. Особливо відоме село Віньяйш. Тут також зустрічається безліч характерних для цих місць голубників ("помбал") - кам'яних будов у формі підкови.

На території  парення знаходиться і одне з  найстаріших сіл краю Ріу-де-онор. Люди, що живуть по обох берегах однойменної пограничної річки розмовляють на унікальному діалекті - суміші іспанського і португальського, який прозвали "ріонореш".

Приро́дний парк «Ріа-Форм́оза» розташований у південній частині округ Фару, у регіоні Алгарве (Португалія). Парк утворюють лагуни, острови і коси, які простягаються на відстані 60 км уздовж атлантичного узбережжя із загальною площею 18 400 га. Згідно класифікації Міжнародного Союзу Охорони Природи, цей природний парк має природоохоронну категорію III, проміжну між національними парками і заказниками. До того він був природним заповідником (з 1978 року).