План
Вступ
- Роль держави на світовому ринку рекреаційно-туристичних послуг.
- Природні рекреаційні ресурси.
- Історико-культурні рекреаційні ресурси.
- Соціально-економічні чинники.
- Сучасний стан рекреаційно-туристичного господарства Таїланду
5.1Природоохоронна діяльність в державі та її регламентація.
- Туристичне господарство, тенденції розвитку.
- Рекреаційне господарство (характеристика провідних курортів).
- Рекреаційно-туристичне районування держави, проблеми та перспективи.
ВИСНОВКИ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Вступ
Таїланд - держава Південно-Східної
Азії, що має вихід до Індійського і Тихого
океанів. B рельєфі поєднуються гори (на
півночі і заході, висотою до 2595 м, г. Інтханон),
низовини в долинах річок (головні річки
- Чаопхрая (Менам), Меконг), рівнини плато
Корат на північному сході і низовини
c острівними горами і розвиненим карсту
на півострові Мaлакка. Таїланд - субекваторіальний,
мусонний країна. Переважають тропічні
ліси, на плато Корат - савана і ксерофільні
pідколісся, на узбережжі - мангри.
Країну щорічно відвідують близько 10 млн.
туристів, яких залучають можливості недорогого,
але якісного приморського відпочинку,
архітектурні пам'ятки, цікаві природні
об'єкти, a також інші місця, в тому числі
надзвичайно різноманітні атракціони.
Роль держави
на світовому ринку рекреаційно-туристичних
послуг
Розвиток туризму в країні має
надзвичайну актуальність, оскільки
він є одним із важливих чинників
виходу економіки із кризи, збільшення
надходжень до бюджету, підвищення зайнятості
населення та глобалізації світових
господарських процесів.
Південно-Східна Азія - особливо Таїланд,
Малайзія, Камбоджа та В'єтнам - є одним
із найулюбленіших регіонів туристів,
маючи попит, що випереджає надання туристичних
послуг. Азія приваблює туристів своєю
унікальною природою, а нові індустріальні
країни бізнес-турами. Таїланд освоює
нові пляжі на південному узбережжі країни,
організовує пізнавальні поїздки в північну
частину [5, c. 50].
Сучасний конкурентоспроможний ринок
міжнародних туристичних послуг може
оптимально розвиватися за умов його чіткого
функціонування та регулювання. Особливість
зовнішньої конкурентоспроможності за
наявності більш жорстких умов існування
і особливостях конкурентного середовища:
в кожному конкретному регіоні діють особливі
закони, культурні, соціальні та економічні
цінності, до яких варто прилаштовувати
власний бізнес.
Отже, міжнародний туризм доцільно розглядати
як сферу світової економіки, яка пропонує
продукт, що має попит на міжнародному
ринку і приносить прибутки країні-виробникові.
Серед його особливостей: немобільність
туристичних послуг як товару; вигідність
вкладання капіталу, що дає прямий і швидкий
економічний ефект; необхідність участі
значної кількості робочої сили; потрійність
впливу на економіку країни, що приймає;
мінливість туристичної галузі під впливом
комплексу чинників.
Природні рекреаційні
ресурси
Більше 1/2- території Таїланду займають
низинні рівнини; майже всю іншу частину
- середньовисотні гори. Західні і північні
окраїни Таїланду представляють складчато-глибові
гори і горбкуваті гряди складені гранітами,
вапняками, кристалічними і глинистими
сланцями.
Північно-східна частина Таїланду - велике
плато Корат висотою близько 150 м, складене
горизонтально залягають шарами червоних
піщаників.
На південному-сході уздовж границі Таїланду
і Кампучії простираються гори Кравань
і Дангрек.
Між областю гір на заході і півночі і
плато Корат на сході знаходиться Менамська
низовина. Південну (звужену) частина Таїланду
займають головним чином низинні рівнини,
над якими піднімаються невеликі масиви
і гірські гряди висотою до 1786 м.
Берега переважно низинні, місцями заболочені.
Багато природних гаваней; уздовж західного
берега і півострова Малакка тягнеться
ланцюг островів і скель.
Довжина сухопутних границь 5100 км, берегової
лінії - 2750 км. Площа 514 000 км2.
Таїланд розташований в області дії тропічного
мусону. Рік чітко поділяється на два сезони
– дощьовий і сухий. Дощовий сезон триває
з травня по жовтень.Сухий сезон починається
у листопаді.
Клімат Таїланду субекваторіальний, мусонний.
Літній південно-західний мусон продовжується
з кінця квітня до середини листопада,
зимовий північно-східний - з кінця листопада
до лютого. Середньорічна температура
в рівнинних і передгірних районах 22-29°С
(самий теплий місяць - травень), у горах
на півночі узимку знижується до 10-15°С.
Середні місячні температури в невисоких
районах від +22° на півночі до +28° на півдні[7,
c. 42].
У більшій, широкій частині Таїланду три
сезони: теплий сухий (зимовий), жаркий
сухий (між зимовим і літнім мусонами)
і жаркий вологий (літній).
На півдні країни 2 сезони: жаркий менш
вологий (зимовий) і жаркий більш вологий
(літній). Тривалість дощового сезону від
6 до 8 місяців.
Річкова мережа Таїланду густа. Для рік
характерні різкі зміни водності протягом
року і високі паводки в сезон мусонних
дощів. Майже всі ріки починаються в горах
північних районів і впадають у Сіамську
затоку. Особливе значення в житті країни
має ріка Менам-Чао-Прайя, сама довга і
багатоводна ріка Таїланду. Разом зі своїми
припливами вона зрошує ті райони, де вирощується
рис. По незліченних каналах - клонгах
- вода подається з ріки на рисові поля.
З травня по жовтень, у період дощів, уся
низовина, по якій тече Менам-Чао-Прайя,
залита водою. Рослинність. Таїланд розташований
у зоні вологих тропічних лісів. Близько
65% його площі займають джунглі. У рослинному
покриві Таїланду переважають листопадні
тропічні (мусонні) ліси, у яких ростуть
тикове і червоне дерева, бамбук і інші.
У найбільш вологих районах, головним
чином у горах, на піднятих окраїнах плато
Корат, на перешийку Кра і на півночі-сході
приморської частини виростають вологі
вічнозелені ліси. Основні породи цих
лісів - діптерокарпації, хопеї, фікуси,
пандануси і різні пальми. У приморській
смузі на півдні розвинута мангрова рослинність.
На плато Корат широко поширені савани
і заросли колючих дерев і чагарників.
На сухих (підвітряних) схилах гір, у зоні
700-1700 м ростуть сосново-дубові ліси, у
верхній зоні гір - вічнозелені чагарники.
Одним з головних природних багатств є
ліса, якими покрита більша частина території
Таїланду. Зустрічаються три типи лісів:
вічнозелені вологотропічні (дощьові),
вологі мусонні і сухі мусонні. Найбільш
широко представлені вічнозелені вологотропічні
ліса, які відрізняються багатим видовим
складом. Тут переважають велетенські
дерева ,різні види пальм (арєкова, сагова),
а також плодові рослини, наприклад дур`ян.
У лісах зустрічаються різні види бамбука,
пандануса [4, c. 62-63].
Вологі мусонні ліса бувають двох типів:
змішані листопадні і вічнозелені. У складі
цих лісів є такі породи, як тікове дерево,
ксілія рубанковидна, птєрокарпус великоплідний
та ін. Масиви вічнозеленого широколистяного
мусонного лісу знаходяться на заході
Таїланду, уздовж р. Мекхлонг і в деяких
прибережних районах південного – сходу.
Тут зустрічаються породи дерев, характерні
для дощьового лісу. Серед них – янг, так`ян,
сандалове дерево, ліани і кучеряві рослини.
Під їхнім пологом ростуть папороті.
Численний і різноманітний загін мавп,
які живуть у всіх районах країни. В зоні
дощових лісів зустрічаються індійські
слони. Із хижаків водяться тигр і леопард.
Із інших хижаків в Таїланді зустрічаються
червоні вовки і шакали, а із більш мілких
– куниця-харза; індійський барсук, на
рисових полях і узліссях лісу водяться
мангусти, а також два види видр. В Таїланді
зустрічається декілька ендемічних видів
оленів.
Майже весь Таїланд відноситься до Індо-Малайської
зоогеографічної області. У лісах і в бамбукових
заростях живуть самі різноманітні тварини:
носороги, слони, тапіри, тигри, леопарди,
дикі кішки, білки. Особливо багато там
мавп. Зустрічаються не тільки макаки,
але і людиноподібні - гібони. У саванах
водяться антилопи, олені, що здичавіли
буйволи і дикі бики - гаур і бантенг. По
всій країні, у лісах і на полях, маса змій,
серед них чимало отрутних, наприклад
«строкаті стрічки» і величезні королівські
кобри.
Історико-культурні
рекреаційні ресурси
Пам`ятки художньої культури Таїланду
належать до бронзового віку, свідчення
тому є кераміка з поховань, зразки якої
можна побачити в національному музеї.
В перші століття нашої ери на території
цієї країни розвивалося монське та кхмерське
мистецтво, що послужило основою тайській
культурі, що створили численні храми,
масивні, з ювелірно-тонкими деталями
статуї Будди. Національне тайське мистецтво
почало активно розвиватися під егідою
буддизму з XIII століття: будувалися своєрідні
храми (таких більше ніде немає), в скульптурі
вироблювали характерні для Таїланду
графічні витягнуті форми. Період розквіту
Сіамської держави – в XIV – XIX століттях
– з`явилися міста з прямокутним плануванням,
обнесені цегельними стінами з зубцями
у вигляді листків лілії. Палаци та храми
багато прикрашені кольоровою мозаїкою,
складним розписом та різьбою. Створювались
численні витвори скульптури.
Про всі храми Таїланду неможливо розповісти
навіть стисло в загальних рисах, оскільки
тільки в Бангкоці налічується більш як
400 храмових споруд(Храм Ват По, Храм Ват
Арун, Храм Ват Траймит, Золота гора, Великий
Королівський палац, Храм Ранкової зорі
та багато інших). Найбільш популярним
у туристів та міського населення є Храм
Смарагдового Будди – зразок класичної
тайської архітектури. Храм був побудований
спеціально для того, щоб розмістити там
статую Смарагдового Будди, висота якої
біля 75 сантиметрів. А скільки їй років
– точно не знає ніхто.Вхід в храм Смарагдового
Будди охороняють дві гігантські статуї
“якшей” – кам’яних сторожів китайської
зовнішності, які захищають храм від всякої
погані. Будда сидить на високому золоченому
троні в центральному залі зі стінами
покритими фресками. По сторонам від статуї
розташовані дві скляні сфери, що символізують
Сонце і Луну. Нижче статуї розташовані
багато прикрашені вази, чаши з благовоніями,
найрізноманітніші підношення та дари
від високопоставлених осіб і простих
тайців. Аюттая. З Бангкоку на човні можна
добратися до міста Аюттайя – столиці
Таїланду з 1350 по 1776 року, розташованої
в 72 кілометрах від сучасної столиці. Руїни,
що залишилися від Аюттаї в результаті
нападу бірманців, говорять о величі та
красі цього міста.
Північний Таїланд – не місцевість, а
одне з найяскравіших явищ загальнолюдської
культури. Столиця краю носить поетичну
назву Чіангмай (“троянда північних гір”).
Місто схоже на справжній заповідник архітектурних
пам`яток та інших старожитностей. Найбільше
тут буддиських храмів, збудованих у XIII-XV
століттях. Серед них трапляються справжні
шедеври, причому на будь-який смак. Наприклад,
шпиль храму Ват-Прасингх до землетрусу
1545 року становив 90 метрів, та й нині, хоч
і зменшений у півтора рази, вражає сміливістю
архітектурних рішень. А сам храм пишно
декорований дзеркальною мозаїкою та
позолоченим орнаментом. В найстарішому
храмі Чіангмая – Ват-Чіангмун вражає
обшита листами блискучої бронзи вежа,
яку підпирають ряди ліпних слонів. Та
найкрасивішим північним храмом Таїланду
визнають Ват-Чедічейот, збудований на
честь двохтисячоліття Різдва. Певна Будди
(останній, як відомо, народився десь на
450 років раніше від Сина Людського). Сім
шпилів і сімдесят фігур, які ніби перетікають
по стінах у молитовних позах, мають здатність
непомітно для споглядальника “спресовувати”
час і простір. Крокодиляча ферма Самут Пракан.
Крокодиляча ферма – місце, де проходить
екзотичне шоу під назвою “Ловля крокодилів
руками”, в якому беруть участь людина,
крокодили та змії. На фермі 40 тисяч крокодилів
і невеликий зоосад, де можна побачити
ручних левів, мавп, удавів, покататися
на слонах.
В Таїланді є біля 50 національних парків
і заповідників, які займають площу більше
25 тисяч квадратних кілометрів. Найбільш
відомими і цікавими є наступні:
Національний парк Кхао Яй (200 км до північного
сходу від Бангкоку). У цьому парку мешкають
слони, тигри, ведмеді, росте велика кількість
різних диких квітів, дерев, орхідей. В
парку багато гарних водоспадів і стежин
для прогулянок;
Національний парк Дої Інтханон розташований
навколо найвищої вершини Таїланду (2565м
над рівнем моря) в провінції Чіангмай.
У лісах на висоті 1800м ростуть лишайникі
дикі орхідеї. У нижній частині парку знаходиться
декілька гарних водоспадів і сіл гірських
народностей мео і карен.
Бангкок раніше називали Венецією Сходу:
житлові квартали розміщалися уздовж
притоків та клонгів річки Менам-Чао-Праї.
Число клонгів (каналів) доходило до 170.
Тепер їх не більше 140. Все життя проходило
на воді. До наших днів зберігся звичай:
ранком на Плавучому ринку йде торгівля
з човнів, до середини дня базар розпливається
в різні сторони[14, c. 52].
Країна відома різноманітними виробами
прикладного мистецтва, в основному призначених
для прикрашеня храмів. Настінний живопис
в середині храмів розповідає про життя
Будди та його останніх втілюваннях, до
того як він народився в образі Будди.
Тайскі майстери вирізали статуї Будди
з каменя та дерева, виливали з бронзи,
ліпили з глини.
Танець та драма – головні способи передачі
стародавніх оповідань. Найважливіше
джерело театральних вистав – «Рамакиян»,
де розповідається про викрадення прекрасної
Сіти, дружини бога – царя Пра Сама, вероломним
демоном Тосаканом.
Соціально-економічні
рекреаційні ресурси
Таїланд – аграрно-промислова країна.
Місцева економіка базується на рибальстві
і видобутку корисних копалин. Близько
70% економічно активного населення зайняті
в сільському господарстві. Основні галузі
промисловості: гірнича (вольфрамова,
олов’яна, дорогоцінні камені та ін.),
металообробна, машинобудівна, нафтохімічна,
харчова, електронна, текстильна, паперова,
цементна. Транспорт – автомобільний,
залізничний, морський, річковий. Основні
порти: Бангкок, Сонгкхла, Трат, Пхукет,
Саттахіп. Міжнародний аеропорт в Бангкоку.
Є регулярне авіасполучення з багатьма
містами країни.
Економічно найбільш розвинений Центральний
район Таїланду. У Бангкоку і його околицях
зосереджена більшість промислових підприємств,
банків, торгових фірм і транспортних
об'єктів. На Центральній рівнині - найбільш
родючі землі Таїланду. Тут вирощують
рис, цукрову тростину, кукурудзу, маніок.
Економічний розвиток північного сходу
стримується через малородючі ґрунти,
порівняно посушливий клімат і недостачу
грошових ресурсів. Незважаючи на реалізацію
державних програм дорожнього будівництва,
поліпшення системи водопостачання і
зміцнення сфери соціального обслуговування,
подолати відсталість району не вдається,
і він є найбільш бідним в країні. У Північному
Таїланді здавна головним товаром була
деревина, але в зв'язку з поширенням землеробства
і надмірними вирубками площа лісів істотно
скоротилася. Сьогодні на державних землях
промислові лісозаготівлі заборонені.
На півдні країни є безліч невеликих рибальських
гаваней. Через головні місцеві порти
Сонгкхла і Пхукет ведуться зовнішньоторговельні
операції.
Сучасний стан
рекреаційно-туристичного господарства
Таїланду
Природоохоронна
діяльність в державі та її регламентація
В останні десятиліття Таїланд переживає
етап найбільш динамічної трансформації
природних ландшафтів, що супроводжується
зниженням біорізноманіття. Якщо в 1940-х
роках лісу покривали 75-80% території країни,
то зараз їхня площа скоротилася втроє.
В 1980-1990-ті роки темпи збезлісення в Таїланді
були одні з найвищих у світі (2,5% у рік).
Катастрофічні темпи деградації лісового
покриву привели до фрагментації й знищення
місць перебування, у результаті чого
під погрозою виявилося біорізноманіття
Таїланду. До 2000 р. зник олень Шомбурга
(Cervus schomburgkі), під погрозою зникнення виявилися
азіатський слон (Elephas maxіmus), яванський
(Rhіnoceros sondіacus) і суматранський (Dіcerorhіnus
sumatrensіs) носороги, азіатський тапір (Tapіrus
іndіcus), бик купрей (Bos sauvelі), олень Елді
(Cervus eldі) та інші види. [12, c. 38].
На сьогоднішній день природоохоронна
діяльність активно підтримується недержавними
організаціями й деякими міністерствами.
Так, Департамент по туризму щорічно вкладає
190 тис. доларів у розвиток інфраструктури
в деяких національних парках, що може
бути яскравим прикладом взаємовигідного
співробітництва між парками й державними
структурами.
Королівство Таїланд - член всіх міжнародних
договорів в області охорони природи.
В 1976 р. країна стала членом програми ЮНЕСКО
"Людин і біосфера", що регламентує
створення біосферних заповідників.
У цілому Таїланд відрізняється сприятливою
ситуацією в області охорони природи в
порівнянні з іншими державами Індокитаю.
Туристичне господарство,тенденції
розвитку
На території країни виділяють
чотири туристично-рекреаційних райони:
Центральний, Північний, Північно-Східний
та Південний. Кожний з них є неповторним
за своїми рекреаційними ресурсами і об`єктами
тяжіння туристів.
З листопада по березень Таїланд являє
собою найбільш перспективний напрямок
для нашого туризму. Головна перевага
– в ці місяці жодна з країн, окрім, мабуть,
Єгипту, не може запропонувати сонце, море
і пляж. Перевізник в Таїланді – “Аерофлот”
– і це найкращий варіант.
Основними центрами туристів є: Бангкок,
Пхукет, Чіангмай, Паттайя.
Комфортабельні готелі Таїланду з розвинутою
сферою різноманітних послуг, ні в чому
не поступаються готелям європейських
держав, відповідаючи найбільшим попитам
готові до прийому туристів будь-якого
класу. В кожному, навіть невеликому містечку
можна знайти готелі, що відповідають
світовим стандартам, а ціни нижче ніж
на заході. Теплі і чисті прибережні води
Індійського океану і чудово обладнанні
пляжі роблять пляжний відпочинок в Таїланді
одним з найпривабливіших у світі. Саме
в Таїланді знаходиться найбільший готель
у світі. Він одночасно може розмістити
3700 осіб.
Добре розвинута транспортна мережа сприяє
зручному пересуванню туристів по країні.
Головна роль належить залізничному, автомобільному
та водному. Роль повітряного транспорту
полягає у перевезенні туристів на найбільші
острови країни.
Одним з найбільших об`єктів туристичного
тяжіння є крокодиляча ферма та Храм Золотого
Будди (в якому знаходиться найбільша
у світі статуя Золотого Будди, висотою
біля 130 м). Таїланд розташований на Індокитайському
півострові, це зумовлює значну протяжність
берегової смуги, що є вагомим фактором
для розвитку пляжного туризму. Саме до
берегової смуги тяжіють найбільші курорти
країни.
Рекреаційне господарство(характеристика
провідних курортів)
За характером рекреаційних ресурсів
і функціональних особливостей територіальних
рекреаційних систем, що формуються, Таїланд
можна поділити на чотири райони: Центральний,
Північний, Північно-Східний і Південний.
Центральний район займає менамську рівнину
і прилягаючі до неї передгірні області,
а також узбережжя Сіамської затоки.
Культурно-історичний потенціал світового
значення і добре розвита рекреаційна
інфраструктура - все це в сукупності зробило
Центральний район ведучим рекреаційним
районом країни.
Великим міжнародним центром туризму
і бізнесу в цьому районі є столиця Бангкок.
Це найбільший торгівельний центр, найважливіший
транспортний вузол країни. Він має усі
необхідні умови по розміщенню туристів.
Пропонує для проживання більш 200 першокласних
готелів враховуючи найбільший у світі
на 3700 місць.
Острів Самет в провінції Районг є основною
частиною морського національного парку.
Вузький, 6 кілометрів в довжину, острів
Самет є одним із найкрасивіших островів
Таїланду. Він облямований чудовими пляжами,
сліпучими кораловими рифами і спокійною
водою, ідеальною для підводного плавання
і пірнання.
Національний парк Ераван знаходиться
в провінції Канчанабурі. В горбкуватому
і лісистому парку знаходиться семиярусний
водоспад Ераван, який є одним із найкрасивіших
природних каскадів Таїланду.
Національний парк Сам Рой Йот розташований
в провінції Прачуап Кхири Кхан. Величезні
скелі із вапняка, покриті рідким лісом,
велично піднімаються над прибережними
болотами і являються місцем гніздування
великої кількості водоплаваючих пташок.
Парк водоспадів Кху Кхут в провінції
Сонгкхла розташований на території озера
Сонгкхла і займає площу більше 520 квадратних
кілометрів. В цьому парку мешкає 140 видів
перелітних і постійно проживаючих пташок.
Національний парк Пханг Нга . На території
парку знаходяться острова із зеленого
вапняка, які пронизані печерами і морськими
гротами. Великий інтерес в цих місцях
становить доісторичні наскельні розписи
і мусульманське рибацьке село на сваях.
Морський національний парк Тарутао в
провінції Сатун, розташований в 31 кілометрі
від південного узбережжя Таїланду, недалеко
від тайсько-малазійського морського
кордону в Індійському океані. Цей парк
займає територію в 1400 квадратних кілометрів
і складається із 51 острова. Води навколо
цих островів є самими кращими в Південно-Східній
Азії для підводного плавання.