Чинники та напрями розвитку туризму і системи гостинності в світі 19-20ст

1). Чинники та напрями розвитку туризму і системи гостинності в світі 19-20ст.

Науково-технічний прогрес, соціальні реформи, підвищення рівня  життя, введення гарантованих неоплачуваних, а подекуди оплачуваних відпусток (у Німеччині, наприклад, вперше відпустки були встановлені законом про державних службовців 1873 р.) обумовили поступове зменшення робочого часу на користь вільного. В другій половині XIX ст. до індустрії відпочинку увійшли підприємства готельного господарства; з'явилися перші бюро подорожей, одним з завдань яких були організація туристичних поїздок і реалізація їх споживачеві. Хрестоматійним прикладом першого пекидж-туру (комплексу туристичних послуг, який продається за єдиною ціною) є груповий тур (взяли участь 570 чоловік), організований англійцем Томасом Куком у 1841 році. саме у Великобританії вперше в світі відбувся промисловий переворот, тобто комплекс економічних, соціальних, політичних та ідеологічних змін, модернізація суспільного життя. У 1854 р. в Англії було видано перший довідник по готелях, адресований туристам. 
 
У 1862 р. з'явився і перший каталог туристичних поїздок, що було наслідком розширення туристичного попиту і сприяло його збільшенню в наступні роки. 
 
У туризмі в XIX ст., як і в попередню епоху, законодавцями моди були, в значній мірі, письменники. У XIX ст. виникло багато потужних товариств (які належали до різних конфесій), в яких місіонерство стало головною метою. У місіях відкривалися храми, школи та лікарні, надавався притулок мандрівникам. Серед місіонерів було багато людей з доброю освітою, вмінням та бажанням вести науково-дослідницьку роботу. Величезну роль у поширенні туризму зіграли революційні зміни в розвитку транспорту. Відкриття 4 жовтня 1869 р. Суецького каналу було перетворено на пишне шоу. Першим кораблем, який увійшов у канал, був французький "Орел", на палубі якого знаходилась імператриця Євгенія. Першими туристами, які скористалися каналом, були учасники туру, який організував Томас Кук. Відкриття Суецького каналу значно здешевило вартість поїздки до екзотичних країн Індостану та Далекого Сходу, які дуже приваблювали європейців. З появою автотранспорту було започатковано й автомобільний туризм. Стрімко розвивалася й мережа залізниць в багатьох регіонах різних країн світу. Починаючи з 1920-х рр., серйозним конкурентом залізниці став автомобіль. З 1920 р. по 1929 р. кількість зареєстрованих автомобілів у США зросла втричі, і в результаті цього обсяг залізничних міжміських перевезень впав на 18 %.На початку XX ст. сталася справжня революція в сфері транспорту. Головним досягненням цієї революції було народження авіаціїЩо стосується формування готельної системи, то в XIX ст. тут з'явилось більше нововведень, ніж за всю історію цієї індустрії. В XIX ст. Почалося будівництво фешенебельних готелів з ресторанами, де панувала вишукана французька кухня, було введено меню, або, інакше кажучи, список всього, що може запропонувати кухня ресторану. З появою залізничного транспорту збільшилась мобільність населення, що спонукало до розвитку системи готелів та закладів харчування для подорожуючих на вокзалах та залізничних станціях. 
Першим, хто досяг Південного полюса  
 
Розвиток техніки та технологій сприяв, з одного боку, збільшенню навантажень, а з іншого, - вивільненню частини часу, який раніше витрачався на роботу. Все це створювало передумови для розвитку потреби населення в туризмі. Дедалі більша кількість людей мала потреби в організованому, активному відпочинку та отримувала можливості для цього, оскільки життєвий рівень певних категорій населення підвищився. 
 
У період між першою і другою світовими війнами туристичні поїздки, як всередині країн, так і зарубіжні, поступово набули якісно нового характеру. Вони вже не тільки розважали, але й часто-густо містили елементи пізнавальності. До маршрутів дедалі частіше включалися історичні пам'ятки. Основними чинниками розвитку туризму в світі в другій половині XIX - першій половині XX ст. були: 
 
- стрімкий розвиток науково-технічного прогресу (вдосконалювалися традиційні та з'явилися нові види транспорту і зв'язку); 
- інтенсивне освоєння світового географічного простору; 
- збільшення добробуту населення та частки вільного часу; 
- розвиток туристичної інфраструктури; 
- підтримка туризму з боку держави, найбільш сильна у тоталітарних та авторитарних державах); 
- підвищення культурного рівня населення. 

 
Основними видами туризму були:

- пізнавальний; 
- рекреаційний; 
- оздоровчий; 
- спортивний (відновилося проведення Олімпійських ігор, поширилися міжміські спортивні змагання); 
- релігійний; 
- дачний; 
- пригодницький (в якості окремого виду можна було б виділити сафарі); 
- круїзи; 
- альпінізм. 
 
Засоби пересування, які використовувались в туризмі в цей період: залізничний транспорт; автомобільний транспорт; велосипеди; повітряний транспорт (літаки, дирижаблі, повітряні кулі), певні види тварин. 
Характер подорожей був як організований, так і неорганізований, але туристи стали надавати перевагу подорожам, які пропонували туристичні фірми. 
За сезонністю подорожі здебільшого поділялися на літні та зимові; за терміном - на короткотермінові (уїк-енди), середньої тривалості та довгострокові.

2).Загальна характеристика туристичної діяльності Томаса Кука.

 Томас Кук  (1808-1893), виходець із злиденної  англійської сім'ї, зробив справжнє  відкриття. Він започаткував один із найбільш прибуткових видів бізнесу, на якому сьогодні багатіють не тільки окремі фірми, але й цілі держави. Т. Кук започаткував туристичну діяльність в сучасному розумінні цього слова і усе, що стоїть за цією діяльністю: маршрут, квитки, готелі, путівники, дорожні чеки. А починалося все прозаїчно. Кук, будучи бідним баптистом, оголосив війну алкоголізму та палінню. Саме п'яниць та курців він зробив першими туристами. Пили тоді багато, і це було не випадково. З XVIII ст. англійське законодавство, щоб протистояти імпорту іноземного бренді, заохочувало перегонку спирту вдома.

 Успіх Кука, на його думку, а також за переконанням клієнтів його агентства, полягав у тому, що Кук особисто супроводжував туристів в усіх поїздках. Формула дуже проста: багато хто з пасажирів вперше подорожували залізницею, дуже хвилювались за своє здоров'я, а також за збереження свого майна. Для таких туристів Кук був немов батьком рідним, інструктував їх, втішаючи і демонструючи особисту, впевненість.  

Наступною ціллю Кука стала  боротьба з палінням. В листопаді 1842 р. сім'я Кука переїхала до Лейстера. Тоді ж його дружина відкрила готель, в якому замість алкогольних  напоїв продавався сік. І всюди висіли таблички: "Палити заборонено". В готелі розповсюджували журнал "Противник паління", який пропонував на противагу "поганому тютюну" захоплюючі подорожі в товаристві людей, які відмовилися від "поганого алкоголю". Клієнтура зростала, і Кук уклав контракт з управлінням залізниці про регулярну поставку пасажирів. Запропоноване ним гасло "Залізничні дороги - для мільйонів!" прикрашало вітрини магазинів, огорожі та ліхтарні стовпи. 

Влітку 1845 р. Томас Кук  організував першу розважальну  подорож, без проповідей та утримань, на спецпоїзді з Лейстера до Ліверпуля і назад.

 В 1847 р. була створена  туристична фірма Тhomas Cook and Son ("Томас  Кук і син"), яка проіснувала  до початку XXI століття.

В 1865 р. Кук "відкрив" для  співвітчизників Новий Світ, а  для американців - батьківщину їх предків. Американське відділення фірми очолив син Кука - Джон Мейсон Кук, вірний соратник батька в усіх його справах. Т. Кук організував туристичні подорожі для двох груп до США. П'ятитижнева подорож, яка була здійснена у 1877 р. на пароплаві "Квейкер Сіті", поклала початок регулярними морським круїзам в Америку.  В 1846 р. Кук відправився до Шотландії, щоб розробити маршрут для любителів творчості Вальтера Скотта та Роберта Бернса. їх читав і цитував майже кожен житель Великобританії. Розрахунок безпомилковий: фанатичний читач обов'язково забажає "доторкнутися руками" до казкового світу улюблених творів. Кук був першим, хто це зрозумів і перетворив у життя цю ідею, одну з найкасовіших ідей майбутнього туристичного бізнесу. Після видання путівника по Шотландії Кук у першому ж поїзді відвіз 350 чоловік. У 1890-і роки сім'я Куків першою організувала поїздки через усю Європу в Азію на поїзді по Транссибірській магістралі. 
 
Після смерті Т. Кука у 1893 р. власниками його компанії стали його три сини. Бізнес компанії розрісся і включав наприкінці XIX ст. три основні напрями: туризм, банківську справу і перевезення вантажів морськими суднами. 
 

3). Створення перших туристичних об'єднань і міжнародних організацій

Розширення туристичних  потоків потребувало, в свою чергу, розвитку засобів розміщення і засобів пересування. Ініціаторами будівництва готелів у тих місцях, де їх або не було взагалі, або вони не відповідали туристичним потребам, були часто залізничні компанії, що використовували для цього свій капітал. Вони також брали на себе фінансування реклами та інших заходів, пов'язаних з подальшим розвитком туризму. 
 
Туризм приносив значний прибуток у тих регіонах, де отримував найбільший розвиток, підтримувався владою, що справедливо вбачала в ньому засіб стимулювання розвитку економіки. 
 
Однак, своєрідність комплексу туристичних проблем виявилася дуже складною для місцевих органів влади. Це обумовило необхідність створення самостійних спеціалізованих організацій у сфері туризму. За функціями та діяльністю вони відповідали нашим сучасним туристичним товариствам і союзам. Спочатку ці організації називалися по-різному: "товариство благоустрою", "товариство прийому іноземців" і т. д. Початок заснування подібних організацій припав на середину XIX ст., але більш широкого поширення вони набули після 70-х рр. XIX ст., головним чином в країнах Західної та Центральної Європи (насамперед, Швейцарія, Німеччина, Австрія). 
 
 
У 1895 р. у Відні, а потім у Німеччині та Швейцарії було створено для робітників спеціальну організацію "Друзі природи", яка влаштовувала "поїздки вихідного дня". Такі сімейні подорожі були яскравим туристичним заходом для робітників. Таким чином, в європейських країнах на початку XX ст. з'явились паростки масового туризму для "маленької людини". Здебільшого, туризм для робітників був за метою подорожі пізнавальним, краєзнавчим та рекреаційним. 
 
У кожній країні процес створення туристичних товариств і організацій мав свої специфічні риси. Саме це і є однією з причин існування в світі в цей час великої строкатості в організаційних формах туризму. 
 
Протягом першої половини XX ст. міжнародний туризм продовжував розвиватися, залучаючи до своєї орбіти все нові країни. У цей період створені перші міжнародні туристичні організації: 
 
1. 1898 - Міжнародна ліга туристичних асоціацій зі штаб-квартирою в Люксембурзі; у 1919 р. вона була перетворена в Міжнародний туристичний альянс, який існує по сьогоднішній час та включає більше 140 національних асоціацій туризму;  
2. 1926 - Міжнародний конгрес міжнародних асоціацій пропаганди туризму; 
3. 1927 - Міжнародний конгрес офіційних туристичних організацій; 
4. 1930 - Міжнародний союз офіційних організацій і пропаганди туризму. 
 
У 1925 р. в Гаазі відбувся Конгрес з туризму, де були окреслені основні напрямки діяльності міжнародних і національних туристичних організацій, основними з яких були:  
 
- популяризація туризму; 
- сприяння розвитку туризму на міжнародному та національному рівнях; 
- координація діяльності туристичних організацій; 
 
На гаазькому конгресі з туризму були також окреслені деякі права та обов'язки туристів. 
 
Все це свідчить, що туризм став важливою складовою не лише національних господарств та культурного життя окремих країн, але й частиною міжнародних відносин. 
 
Туризм став новою популярною формою пересування людей, завдяки зробленим у попередні віки відкриттям, здійсненим географами, істориками, мореплавцями, дослідниками, представниками ділового світу, які нагромадили і зробили надбанням сучасності численні наукові дослідження, звіти і щоденники.