Двохетапний процес розподілу витрат для традиційної системи калькулювання витрат

Теоретичне питання № 5

Двохетапний процес розподілу витрат для традиційної системи калькулювання  витрат. Двохетапний процес для функціональної системи розподілу витрат.

Класифікація витрат дозволяє локалізувати витрати по місцях їхнього виникнення, розкриває зміст витрат по підрозділах і створює можливості їхнього розподілу по видах продукції.

На етапі рознесення загальних  витрат підприємства по підрозділах  на основі даних по цих центрах  витрат визначається база рознесення. Аналогічна процедура здійснюється при рознесенні загальних витрат по продуктах. База розподілу загальних витрат повинна вибиратися на основі справедливої оцінки участі центра витрат у виробництві продукту і з урахуванням необхідності точного виміру витрат.

Сутність двохетапного процесу розподілу витрат полягає в розподілу витрат за центрами витрат, а потім – за продуктами.

Витрати виробництва є вартістю ресурсів, залучених до виготовлення кінцевої продукції фірми. В економічній  науці розрізняють економічні та бухгалтерські витрати. Першим видом витрат більше оперують економісти-теоретики, другим – бухгалтери.

Економічні витрати — це платежі, які має робити фірма для отримання  і використання всіх ресурсів. Вони складаються з двох частин: явних  і неявних витрат.

Бухгалтерські витрати групують за економічними елементами та калькуляційними статтями.

Групування витрат за економічними елементами використовують для складання  кошторису витрат на виробництво. Кошторис витрат — це плановий розрахунок витрат на всі потреби підприємства за певний проміжок часу (як правило, рік). Такий кошторис дає можливість визначити потреби підприємства у кожному виді ресурсів (сировині, матеріалах, паливі, фонді заробітної плати тощо). Співвідношення елементів витрат характеризує структуру витрат. Залежно від структури витрат галузі або виробництва поділяють на матеріаломісткі, фондомсткі та трудомісткі.

Собівартість продукції, робіт, послуг – це сума витрат на виробництво  та реалізації у грошовому вираженні.

Особливістю формування собівартості побутових послуг є те, що витрати на надання послуг складаються з двох частин : витрати на виробничі послуги та витрати на обслуговування населення.

Оцінка діяльності підприємств  та виробничих об`єднань, працюючих  в нових умовах господарювання, здійснюється системою показників, серед яких важливе місце займає показник зниження собівартості. Цей показник стає одним з найважливіших критеріїв використання виробничих ресурсів кожним підприємством.

При плануванні обліку та аналізу  собівартості послуг і продукції  всі затрати підприємства групуються по економічним елементам і статтям калькуляції.

При групуванні по економічним елементам  складається кошторис, а при групуванні по статтям витрат – калькуляція.

В залежності від ступеня обсягу витрат, розрізняють цехову, виробничу та повну собівартості послуг і продукції.

Цехова – включає витрати  майстерень і ательє.

Виробнича – включає витрати  підприємства вцілому на виробництві.

Повна – собівартість складається  з витрат на виробництво та збут послуг і продукції.

Для її розрахунку додають до виробничої собівартості позавиробничі витрати. Під калькулюванням собівартості розуміють спосіб визначення собівартості одиниці окремих видів послуг і продукції по статтям витрат.

Постійні витрати FC (Fixed Cost) –це  витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коди продукція зовсім не випускається.

Постійні витрати FC (Fixed Cost) –це  витрати, величина яких у короткостроковому  періоді не залежить від випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коди продукція зовсім не випускається.

Середні змінні витрати AVC (Average Variable Cost) - це кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Сукупні витрати ТС (Total Cost) – це витрати, які характеризують сукупність постійних і змінних витрат виробництва фірмою у короткостроковому періоді.

Середні сукупні витрати АТС (Average Total Cost) - це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю  випуску продукції.

Граничні витрати МС (Marginal Cost) —  це приріст сукупних витрат фірми, пов'язаний з виробництвом додаткової одиниці  продукції. Як правило, під граничними витратами розуміють витрати, пов'язані  з випуском останньої одиниці  продукції. Граничні витрати є похідною функцією на короткостроковому етапі тільки від змінних витрат. Граничні витрати показують: на яку величину зростуть витрати фірми у зв'язку зі збільшенням виробництва на одну одиницю продукції.

Правило найменших витрат (Least Cost Combination Rule of Recourses) - це умова, при якій витрати мінімізуються в тому випадку, коли кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу - однаковий граничний продукт (МР).

Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника. Коли віддача всіх факторів однакова, зникає проблема "їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які могли б принести більший доход. Виробник знаходиться у стані рівноваги, коли досягається оптимальна комбінація факторів виробництва, при якій забезпечується максимізація випуску.

Завдання 1

Фірма виробляє один продукт і собівартість одиниці продукції складає: Статті витратВаріант №5

Основні матеріали,грн.44

Праця основних виробничих робітників2,1

Змінні  накладні витрати, грн.1,6

Постійні накладні витрати, грн.2,6

Ціни реалізації одиниці продукції, грн.59

 

Постійні витрати розраховані  за данними про кошторосний випуск (або нормальної продуктивності), - 1300 одиниць , і кошториснихпостійних виробничих накладних витратах усумі – 1560 грн. за кожний квартал.

 

Обсяг виробництва і реалізації за кожен квартал. Показники 

Квартали 

1234

Виробництво1300130012001400

Реалізація1300120014001300

 

На початок 1 кварталу запасів не було.

 

Потрібно.

Скласти звіт про прибуток у виді таблиці, використовуючи методи калькуляції собівартості з повним розподілом витрат і по змінних витратах.

Розв'язок.

Звіт про прибуток при калькулюванні  собівартості по змінних витратах (тис. грн.) ПоказникиКвартали 

1234

Запас на початок періоду 

005030-5030

Виробничі витрати8190819075608820

Запас на кінець періоду05030-50300

Соб-ть реалізованої продукції65390653906036070420

Постійні витрати1560156015601560

Сукупні витрати5460546050405880

Реалізована продукція76700708008260076700

Валовий прибуток мінус невиробничі витрати----

Чистий прибуток97509750206804720

Звіт про прибуток при калькуляції  собівартості з повним розподілом витрат (тис.грн.) ПоказникиКвартали 

1234

Запас на початок періоду 

005030-5030

Виробничі витрати8190819075608820

Запас на кінець періоду05030-50300

Соб-ть реалізованої продукції65390653906036070420

Коректування на недолік (надлишок) відшкодування накладних витрат

-

-

420

(надл)

420

(недол) 

Сукупні витрати5460546050405880

Реалізована продукція76700708008260076700

Валовий прибуток мінус невиробничі витрати----

Чистий прибуток97509750206804720

 

Всук.од. = Взм.од. + Впост.вироб./В 

Всук.од. = 4,2

 

Завдання 4

Визначити маржинальний доход і  операційний прибуток, побудувати графік взаємозалежності між обсягом виробництва, витратами і прибутком.

 

Вихідні дані. ПоказникиОд. виміруВаріант  №5

Виторг від реалізації продукціїТис.грн.740

Змінні витратиТис.грн.440

Постійні витратиТис.грн.180

Випуск готової продукції за цей періодТис.од.6,6

 

Визначити точку критичного випуску  і прибуток (збиток) якщо виторг від реалізації продукції знизится на 30 %.

 

Розв'язок:

 

Маржинальни доход (МД)

МД = 740 - 440 = 300 тис.грн.

Маржинальни доход на одиницю продукції (МДод.)

МДод. = 300 / 6,6 = 45,5 тис.грн.

Точка беззбитковності виробництва (Тб)

Тб = 180 / 45,5 = 3,96 тис.од.

Операційний прибуток від реалізації продукції (Пр)

Пр = 300 – 180 = 120 тис.грн.

ВР знижений на 30% = 740 –30% = 518 тис.грн.

МД = 518 – 308 = 210 тис.грн.

МДод. = 210 / 6,6 = 31,8 тис.грн.

Точка критичного випуску дорівнює:

180 / 31,8 = 5,7 тис.од.

Прибуток дорівнює:

210 – 180 = 30 тис.грн. 

Графік взаємозалежності між обсягом  виробництва і витратами.

Обсяг

Витра-

ти, тис грн 

620

180

0 6600

Графік взаємозалежності між обсягом  виробництва і прибутком.

Обсяг

Прибуток, тис грн 

140

0

3900 6600

-180

 

Список літератури.

 

Конституція України.

.Бобров В. Я. "Основи ринкової  економіки” 

Кухленко О.В. и др. Інвестиції в  Укpаїні: сучасний стан, пpоблеми, пеpспективи pозвитку/ Кухленко О.В., Денисенко М.П., Ревуцький С.Ф.- К.: [Вак- леp], 1998.- 36 с.

Андреев Б. Ф. Системный курс экономической  теории.- Л., 98г.

Бочаpов В.В. Финансово-кpедитные методы pегулиpования pынка инвестиций.- М.:Финансы  и статистика, 1993.- 142, [2] с.

В.І. Іващенко , М.А. БОлюх. Економічний аналіз господарської діяльності . Навч. Посібник.- К. : ЗАТ " Нічлава " , 1999р.

Гукасьян Г. М . экономическая теория : ключевые вопросы . Учебное пособие .- М . : инфра –М ., 98 год.

Д'яконова І.І. Теоpетичні та економічні основи інвестиційної діяльності.- Суми: Слобожанщина, 1998.- 67 с.

Закон України " Про оподаткування  прибутку підприємств "., від 22. 05. 97 №283/97 – В Р із змінами і доповненнями .

Инвестиции: pесуpсы, механизмы стимулиpования: (Сб. науч. тp.)/ HАH Укpаины.Ин-т экономики пpом-сти; [Редкол.: Иванов H.И. (отв. pед.) и дp.].- Донецк, 1997.- 243с.

Козаченко А.В., Осыка А.П. Упpавление  инвестициями: [Учеб. пособие для  студентов экон. спец. вузов]/ Восточноукp. гос. ун-т. Центp последиплом. обpазования.- Луганск, 1996.- 134,[1] с.

Конституція України. - К., 1998.

Меpтенс А.В. Инвестиции: Куpс лекций по совpем. фин. теоpии.- К.: Киев. инвестиц. агенство, 1997.- 415 с.

О. МАксимова . Постоянные и переменные затраты // Баланс . – 1999 - №18 .

О. Максимова. Навчитися правильно рахувати затрати – перший крок до управління ними // Баланс . – 1999. -№ 14.

Овчеников Т. П. "Макроекономіка”  С. Петербург 1992 р.

Порядок складання декларації про  прибуток підприємства, затверджений наказом Д П А в Україні  від 21. 01. 98 №37 і зареєстрований в Мін’юсті України 11.02 .98 №94

Совицкая Г. В . Анализ хозяйственной  деятельности предприятия: Учебное  пособие для вузов . – 2-е издание  перераб. И дополн. –Минск , М. : Экоперспектива, 98 год.

Сопко В. Бухгалтерський облік . Навчальний посібник . –2-ге видання , перероб. І доп .- К. : КНЕУ , 1999- с 282-329, 408-419.

Типове  положення з планування , обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт , послуг ) у промисловості , затверджене  постановою

 

1. http://fmc.uz/main.php?cipa=ma2_a_4&t=2&l=no
2. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlca_ekon/2011_34/15.pdf