Стандартизація

 

ЗМІСТ

 

1 Сутність стандартизації. Стандартизація фактична і офіційна………………3

2 Види та методи технічного контролю якості продукції……………………...9

3 Завдання………………………………………………………………………...17

   Перелік літератури……………………………………………………………..19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 СУТНІСТЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ФАКТИЧНА І ОФІЦІЙНА

 

Стандартизація виникла  в процесі реалізації об'єктивної необхідності стабілізації різних процесів суспільного розвитку як засіб їхнього  постійного прогресу. Немає такої області громадського життя, якої б не торкнувся процес стандартизації.

Мета стандартизації — виявлення найбільш правильного і економічного варіанту, тобто знаходження оптимального рішення. Для того, щоб найкраще рішення дозволило досягти впорядкування в певній області необхідно, щоб це найкраще рішення стало надбанням великого числа підприємств і фахівців. Тільки при загальному і багатократному викорис-танні найкращого рішення існуючих і потенційних завдань можливий економічний ефект від проведеного впорядкування.

Стандартизація є одним  з найбільш результативних шляхів удоско-налення виробничих і торгівельних відносин, зниження витрат, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Вона встановлює правила, загальні принципи чи характеристики стосовно різних видів діяльності.

Оптимальне впорядкування  стандартизації для прискорення  науково- технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, удосконалення організації управління народним госпо-дарством і т.п. Всі ці принципи і є основною метою стандартизації.

Слово «стандарт» (від  англ. standard) в буквальному розумінні означає норма, зразок, мірило, а в широкому — це зразок або еталон якості, через який держава здійснює наукове обґрунтоване управління якістю. Стандарт є основним нормативним документом у галузі стандартизації. Правильне визначення цього терміну має важливе значення. Згідно з ДСТУ 1.0 цей термін має таке визначення: стандарт — нормативний документ, розробле-ний на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, у якому встановлені для загального та багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі. Стандарти можуть бути розроблені як на матеріальні предмети (продукцію, еталони, зразки тощо), так і на норми, правила, вимоги до об'єктів організаційно-методичного та загальнотехнічного характеру.

Стандарт є результатом  конкретної роботи зі стандартизації, яка виконується на основі досягнень  науки, техніки та практичного досвіду, і має визначений юридичний статус на всіх рівнях управління народним госпо-дарством.

Згідно із міжнародного стандарту ISO/IES:

«Стандартизація — діяльність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань».                                

Предмет стандартизації — технічне законодавство та нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.                                                                                            

Основними завданнями стандартизації є:

—.встановлення вимог до технічного рівня і якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, а також норм, вимог і методів у галузі проектування та виробництва продукції, що дозволяють прискорювати впровадження прогресивних методів виробництва продукції високої якості і ліквідувати нераціональне різноманіття видів, марок і розмірів;

—.розвиток уніфікації і агрегатування промислової продукції як найважливішої умови спеціалізації виробництва; комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня взаємозамінності, ефективності експлуатації і ремонту виробів;                                .                                                              ……..—.забезпечення єдності та достовірності вимірювань в країні, створен-ня і вдосконалення державних еталонів одиниць фізичних величин, також методів і засобів вимірювань вищої точності;

—.розробка уніфікованих систем документації, систем класифікації та кодування техніко-економічної інформації;

—.прийняття єдиних термінів і позначень у найважливіших галузях науки, техніки, галузях народного господарства;

—.формування системи стандартів безпеки праці, систем стандартів у галузі охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів;

—.створення сприятливих умов для зовнішньоторговельних, культур-них і науково-технічних зв'язків.

Суб'єкти стандартизації. Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:

— центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері стандартизації;

— рада стандартизації;

— технічні комітети стандартизації;

— інші суб'єкти, що займаються стандартизацією [5, c.34-36].

Стандартизація  є організаційно-технічною основою  економічного і науково-технічного співробітництва між країнами, ефективним засобом поширення зв'язків між  країнами і ліквідування технічних  бар'єрів у міжнародній торгівлі. Зміцнення науково-технічних та економічних зв'язків привертає  увагу до стандартизації усіх розвинених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжнародних, регіональних і національних організацій, фірм і підприємств. Це є наслідком об'єктивної необхідності стандартизації з управлінні економічними і виробничими процесами.

Повноваження та функції  суб'єктів стандартизації встановлюють зако-нодавством, положеннями та статутними документами цих суб'єктів.    ……..Об'єкти стандартизації це — предмети, що підлягають або піддалися стандартизації, тобто продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.

Об'єктами стандартизації є:

1 Продукція (сировина, матеріали, напівфабрикати, готові вироби). У даному випадку стандартизації можуть бути піддані: конкретний вид або група однорідної продукції; технічні умови; методи контролю; параметри упаковки; параметри маркування; правила приймання; правила зберігання; правила транспортування; правила експлуатації; правила ремонту; правила утилізації.

2 Роботи (процеси). Стандартизація  може стосуватися таких елементів:  конкретні види робіт на окремих  стадіях життєвого циклу — розробки, виробництва, експлуатації (споживання), зберігання, транспортування, ремонту, утилізації; екологічні вимоги, методи контролю.       

3.Послуги (матеріальні і нематеріальні). У цьому випадку стандарти-зації підлягають конкретний вид або група однорідних послуг, технічні умови, методи контролю; вимоги до персоналу.

Система стандартизації повинна  базуватися на таких принципах:

—.дотримання рівня розвитку науки і техніки, економічної цілісності та ефективності виробництва для виробника, користі та безпеки для споживача і суспільства в цілому;

—.створення комплексу нормативно-технічних документів, які мають Загальногосподарський характер і стосуються життєвого оточення, продукції і послуг;                                                                                                          

— доступність і відкритість інформації про діючі стандарти і програми робіт із стандартизації;                                                                                  

— взаємозв'язок і відповідність документів всіх рівнів [11, c.48-49].

Стандартизація має 4 функції.

Економічна функція виражає  себе через вклад стандартизації в науково-технічний прогрес, оскільки вона робить активний вплив на усі  складові виробничого процесу, сприяє вдосконаленню предметів і засобів  праці, технології і самої праці. За допомогою нормативних документів попереджається невиправдана різноманітність деталей, виробів, матеріалів, технологічних процесів, встановлюється раціональна їх номенклатура, визначаються оптимальні параметричні і розмірні ряди, забезпечується високий рівень взаємозамінюваності, встановлюються оптимальні якісні характеристики.

Інформаційна функція  стандартизації проявляє себе через  створення нормативних документів, класифікаторів і каталогів продукції, еталонних заходів і тому подібне.

Соціальна функція стандартизації проявляється через включення в  нормативні документи і досягнення у виробництві таких показників якості продукції і послуг, які  сприяли б охороні здоров'я, відповідали б санітарно-гігієнічним нормам і можливості екологічної утилізації відходів.

Комунікативна функція виражає  себе через досягнення взаємо-розуміння в суспільстві шляхом обміну інформацією. Цьому служать стандартизовані терміни, трактування понять, символи, єдині правила оформлення ділової, конструкторської і технологічної документації.

Існують два різновиди стандартизації: фактична і офіційна.

Фактична стандартизація виникла у далекій давнині. Писемність, система числення, грошові одиниці, одиниці міри і ваги, літочислення, землеволодіння, архітектурні стилі, різні  гіпотези і теорії, громадські й  карні кодекси, кодекси законів  про працю, міжнародні звичаї й конвенції, взагалі всі закони і моральні норми, правила співжиття і багато іншого — все це прояви фактичної стандартизації. Вона розвивалася поступово, її успіхи сприяли культурному, науково-технічному і економічному прогресу на всіх рівнях цивілізації, причому для стандартизації вища мета ніколи не була дуже високою.

Отже, фактична стандартизація відбиває деякі особливості, що історич-но склалися, і правила життя суспільства (календар, писемність, рахунок і т.п.).                                                             .                                                                                                     ……..Офіційна стандартизація є результатом цілеспрямованої діяльності і завжди завершується випуском нормативної документації, що складається по встановленій формі, що має певну сферу і конкретні терміни дії (ГОСТ, СТП, ТУ) [12].        

В умовах науково-технічного прогресу стандартизація є унікальною сферою суспільної діяльності. Вона синтезує в собі наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні і політичні аспекти. В усіх промислово розвинених країнах підвищення рівня виробництва, покращення якості продукції і ріст життєвого рівня населення тісно пов’язані з широким використанням стандартизації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ВИДИ ТА МЕТОДИ ТЕХНІЧНОГО  КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

 

Порушення вимог, висунутих  до якості виготовленої продукції, призводить до збільшення витрат виробництва і  споживання. Тому своєчасне попередження можливого порушення вимог до якості є обов'язковою передумовою  забезпечення заданого рівня якості продукції за мінімальних витрат на її виробництво. Це завдання вирішується  на підприємствах за допомогою технічного контролю.

Технічним контролем називається  перевірка дотримання технічних  вимог до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також  вироб-ничих умов і чинників, що забезпечують необхідну якість.

Об'єктами технічного контролю є матеріали і напівфабрикати, що надходять на підприємство зі сторони, продукція підприємства як у готовому вигляді, так і на всіх стадіях  її виробництва, технологічні процеси, знаряддя праці, технологічна дисципліна і загальна культура виробництва.

Технічний контроль має забезпечувати  випуск продукції, що відповідає вимогам  конструкторсько-технологічної документації, сприяти виготовлен-ню продукції з найменшими витратами часу і засобів, надавати вихідні дані і матеріали, що можуть бути використані з метою розробки заходів щодо підвищення якості продукції та скорочення витрат.

Технічний контроль — це комплекс взаємозалежних і проведених відповідно до встановленого порядку  контрольних операцій, більшість  з яких є невід'ємною й обов'язковою  частиною виробничого процесу і  тому покладається на робітників, що виконують  відповідну виробничу операцію. Разом  з тим з метою забезпечення випуску продукції належної якості і попередження втрат у виробництві  багато контрольних операцій виконується  бригадирами, майстрами і спеціальним  персоналом — працівниками заводського  відділу технічного контролю (ВТК).

Технічний контроль є невід'ємною  частиною виробничого процесу. Він виконується різними службами підприємства залежно від об'єкта контролю. Так, контроль за правильним використанням стандартів, технічних умов, керівних матеріалів та іншої нормативно-технічної документації в процесі підготовки виробництва здійснює служба нормоконтролю. Якість технічної документації контролюється безпосередніми виконавцями і керівниками всіх рівнів у відділах головного конструктора, головного технолога, головного металурга та інших служб підприємства. Але контроль якості готової продукції і напівфабрикатів свого виробництва здійснює відділ технічного контролю (ВТК), хоча відповідальність за якість не знімається з виконавців і керівників виробничих підрозділів (цехів і ділянок).