Види здоров'я

Види  здоров'я

Можна говорити про  різні види здоров'я: а) фізичне, що визначає повноцінне і правильне функціонування організму; б) психічне, що зумовлює рівновагу  і нормальний перебіг психічних  процесів; в) духовне — як прагнення  до ідеалу, що є головним джерелом сили і енергії людини. З певною мірою  умовності до видів здоров'я можна  віднести також правове здоров'я, що засвідчує ставлення людини до правових норм суспільства, та соціальне, від чого залежить безконфліктна  взаємодія з довкіллям. Як засвідчують  дослідження, стан усіх названих видів  здоров'я в наших дітей, як і  стосовно всього нашого суспільства, дає  серйозні підстави до занепокоєння.

Маємо переконливі  статистичні дані про наявність  порушень у сфері фізичного здоров'я  наших дітей. Соціальний розвиток школярів вирізняється агресивністю, відчуженістю дітей від батьків, грубістю в  спілкуванні тощо. Помітні відхилення спостерігаються в психічній  і, особливо, в духовній сферах, де зазнали  глибинної девальвації поняття  честі, сумління, доброти, терпеливості.

Між різними аспектами (видами) здоров'я існує тісний і  прямий взаємозв'язок: хвороба фізична  часто є чинником дисгармонії  психічної, емоційної й соціальної. За даними деяких досліджень, у половини хворобливих дітей спостерігаються  проблеми з вихованням. Серед породжуваних фізичним нездоров'ям явищ — схильність до наркотичних речовин, алкоголю, куріння, лихослів'я, статева розпуста, брутальність у поведінці. Нервово-психічне навантаження, посилене зовнішніми чинниками, призводить до п'ятиразового збільшення показника  вживання наркогенних речовин (тютюн, алкоголь, наркотики). За даними тих же досліджень, 21 % п'ятикласників виявляють схильність до куріння, 17 % — до алкоголю. Ці дані, зрештою, особливо вражають у старших класах: 57 % учнів — курять, 56 % — вживають алкоголь. У деяких сферах суспільного життя спостерігаємо сьогодні поширення правового нігілізму, про що даних маємо вдосталь (Оржеховська В., 1997).

Педагогічне середовище, як і родинне, може розвивати прагнення  дитини до самовдосконалення, до зміцнення  свого здоров'я або, навпаки, —  заважати його становленню. Реальність така, що в школі сьогодні діти втрачають  здоров'я. Адже, як уже мовилось, жоден  європейський народ не ставиться  до здоров'я своїх дітей так  безжалісно, як ми, силуючи їх годинами, днями, тижнями, місяцями і роками сидіти непорушно за партою і вдавати, що їм усе тут цікаво. Відповідно до проведених досліджень, простудні захворювання, гіпертонія, міокардити, гастрити, коліти, вегетосудинні дистонії, астенія, виразкова хвороба, сколіози, кіфози, а також безліч психічних, соціальних, духовних, правових відхилень тощо, — усе це наслідок несприятливого режиму роботи школи: поза всяким сумнівом, він ослаблює організм і знижує його опірність. Нерідко прямої шкоди здоров'ю дітей завдають невідповідні меблі, освітлення тощо. В свою чергу, перелічені захворювання часто є причиною негативних зрушень у поведінці дітей (Там само).

Великої шкоди здоров'ю  наших дітей завдають і методи навчання у школі, що передбачають "тихосидіння", яке не компенсується відповідними рухами на перервах і на уроках руханий. Так, у 14—22 % школярів порушена постава, у 18 % — погіршений зір, у 38 % — зайва вага, у 2 % — підвищений тиск. Серед причин такої ситуації дослідники називають погіршення матеріального стану, зниження можливостей займатися фізичною культурою і, водночас, психоемоційні перевантаження. Як виявляється, "при вступі до школи рухова активність дитини знижується наполовину і з кожним навчальним роком її дефіцит зростає" (Оржеховська В., 1997, с. 88). Навіть у дітей з відносно повноцінних сімей відсутні яскраво виражені прагнення бути здоровими.

 

 

 

 

Визначення поняття здоров’я та його складових. Поняття фізичного

здоров’я

 

 

Як біологічна істота людина бореться за виживання. Основною умовою

успішного існування в  сучасному світі є здоров’я, бо повна або часткова

його відсутність є  перешкодою до здійснення життєвих планів людини. На

сьогодні можна визначити  чотири фундаментальні процеси, які  визначають

стан здоров’я індивіда: відтворення здоров’я, його формування,

споживання та відновлення. Серед цих процесів формування здоров’я

особистості залежить виключно від неї. Спосіб життя, який веде людина

об’єднує такі поняття, як особливості харчування, рухова активність,

міжособистісні стосунки, наявність шкідливих звичок, у  дорослих –

особливості праці.

 

Зміна умов життя сучасних людей істотно змінила й структуру  їх хвороб,

коли почали переважати хронічні соматичні захворювання. До них належать

захворювання серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем. Все

частіше вчені біологи  та медичні працівники говорять про  актуальність

вивчення механізмів підтримання  фізичного здоров’я людини та

профілактику хвороб, а  не їх лікування. С.В.Попов визначає соматичне

здоров’я як поточний стан органів і систем організму, основу якого

складає біологічна програма індивідуального розвитку. Фізичне  здоров’я

за цим вченим – це рівень росту і розвитку органів  і систем організму,

основу якого складають  морфологічні і функціональні резерви, що

забезпечують адаптаційні  реакції. В.І.Бобрицька вважає, що абсолютне

фізичне здоров’я визначається красивою фігурою, здоровим волоссям і

шкірою, гармонійним розвитком  усіх фізичних якостей ( швидкості, сили,

витривалості, гнучкості), а  також високою здатністю організму

підтримувати постійність  внутрішнього середовища ( гомеостазу), з

допомогою чого досягається  висока життєздатність основних органів  та

систем. Дослідженнями встановлено, що головним показником

життєдіяльності кожного  з нас є той потенціал біоенергетики, який може

бути використаний для  здійснення „ фізіологічної роботи „ на протидію

шкідливим чинникам пристосування  до зміни умов навколишнього середовища.