Оптимизация методики розвитку специальной витривалости плавцив-спринтерив на етапи спортирного вдосконалення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

 

 

КАФЕДРА ВОДНИХ ВИДІВ СПОРТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К У Р С О В А  Р  О Б О Т А

 

 ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДИКИ РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ПЛАВЦІВ-СПРИНТЕРІВ НА ЕТАПІ СПОРТИВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

 

 

 

 

  

 

 

Виконала:

студентка  групи ОПС-10-3

Мамотько Т.П.

Науковий керівник:

Богомазов В. Е.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬК  2013

В С Т У П

 

Актуальність теми. Рівень розвитку спеціальної витривалості плавців, спеціалізуючихся в плаванні на дистанції 100 метрів є одним з найважливищіх факторів у можливості досягти високого результату. Тому, правильно підібрані методичні прийоми та методики розвитку спеціальної витривалості сприяють більш ефективному рішенню задач, поставлених перед спортсменами для досягнення високих результатів [12, 14].

Найважливішим показником, що обумовлює  структуру методів тренування, є  порядок і режим виконання  вправ: даний метод припускає  безперервний характер роботи або включає  інтервали відпочинку, вправи виконуються  в рівномірному (стандартному) режимі або в змінному [16].

Різні задачі, що виникають в процесі  тренування плавців, можуть бути ефективно  вирішені тільки при використовуванні сучасних методів, які припускають  певний порядок підбору вправ  і поєднання їх з відпочинком.

Для підвищення спортивних результатів велике значення мають правильно підібрані методичні прийоми тренування.

Вивчивши літературні джерела  та провівши опитування тренерів високої  кваліфікації, ми гадаємо, що для підвищення рівня фізичних можливостей і  анаеробної продуктивності плавців, що спеціалізуються на коротки дистанції, одним з  найбільш ефективних методів є використання тренувальних серії, що підвищують середню швидкість на дистанції.

Мета  роботи –  вдосконалити методику підвищення анаеробних можливостей плавців - спринтєрів на етапі спортивного вдосконалення.

Завдання  роботи.

1. Визначити найефективніші методичні прийоми підвищення анаеробних можливостей.
2. Визначити залежність розвитку спеціальної витривалості від факторів підготовки на етапі спортивного вдосконалення плавців-спринтерів.
3. Вдосконалити методику розвитку спеціальної витривалості плавців-спринтерів.
4. Провести експериментальну перевірку підвищення рівня спеціальної витривалості плавців-спринтерів з використанням тренувальних серії, що підвищують середню швидкість на дистанції. Розробити рекомендації та пропозиції щодо використання  результатів дослідження у практичної роботі тренерів.

             Об’єкт дослідження

      Об’єктом дослідження були спортсмени-плавці в період спеціальної підготовки на етапі спортивного удосконалення в осінньо-зимовий період 2010 року протягом макроциклу в умовах спортивного закладу.

             Предмет дослідження.

       Для дослідження  були взяти спортсмени-спринтери  в віці 14-15 років під час проведення  тренувань.

              Теоретична значущість.

       В роботі буде більш детально обґрунтовано декілька нових методик тренування.

              Практична значущість.

       Проведена робота  дасть змогу втілити в практику  результати дослідження та рекомендувати  тренерам ДЮСШ, СДЮСШОР, ШВСМ використовувати цю методику.

 

РОЗДІЛ  ІІ.  МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

2.1. Методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань  нами використовувались наступні методи дослідження:

1. Аналіз літературних джерел
2. Педагогічне тестування
3. Математична обробка результатів.

 

 

2.1.1. Аналіз  науково-методичної літератури

Для теоретичного аналізу спеціальної  науково-методичної літератури нами використовувалася  доступна вітчизняна і закордонна література, що розкриває сучасний стан методики спортивного тренування плавців груп спортивного вдосконалення, зокрема розвиток спеціальної витривалості плавців-спринтерів. Для цього нами було проаналізовано та узагальнено 37 доступне літературне джерело по досліджуваному питанню.

              Вивчення спеціальної літератури дозволило одержати подання про стан досліджуваного питання, узагальнити експериментальні дані, що стосуються методів використовуваних для розвитку спеціальної витривалості, визначити мета й поставити завдання дослідження.

2.1.2. Педагогічний експеримент

У даній роботі використовувався метод  педагогічного експерименту, провівши який ми виявили переваги запропонованої нами методики.

Метою педагогічного експерименту в даній роботі була корекція тренувального  процесу плавців-спринтерів на етапі спортивного вдосконалювання.

3. Математична обробка результатів.

Отримані дані були оброблені статистично. Індекс витривалості (ІВ) обчислювався по формулі:

    

ІВ = Vдистанційн/V абсолютна

Где Vдистанційне  - середня швидкість при пропливанні дистанції 100м;

       V абсолютна -  швидкість, доступна плавцю на відрізку 25 м.

Чим ближче значення ІВ до одиниці, тим  вище рівень витривалості спортсмена.

         Також,  нами був проведен плавальний  тест ( 50 м, пауза 15 сек., плюс 25 м,  пауза 10 сек., плюс 25 м., рахувалась сума часу всіх відрізків).

 

 

2.2. Організація дослідження

Дослідження проводилися в СДЮСШОР  «Метал» із групами спортивного  вдосконалювання, кваліфікація 1 розряд, КМС.  Вік спортсменів – 14-15 років. Були визначені контрольна та експериментальна групи, по 10 чіл. у кожній. Контрольна тренувалася за своїм планом, експериментальна із застосуванням  нашої методики, яка представляла із себе тренувальні серії, що підвищують середню швидкість на дистанції. Наприклад: 20х50 метрів, з них 5, 10, 15 та 20 відрізок плавець пливе зі швидкістю 95%-105% від середньої на дистанції 100 метрів в режімє 1 хв. 30 сек. (відрізок пливеться с поворотом, час зупиняється по торканню ногами бортика), інши відрізки пливуться зі швидкістю 50% від середньої на 100 метрів, в режимє 45-60 сек. на пульсі не більше 24 уд. за 10 секунд. Важливішим принципом виконання подібних серії – це рівномірне пропливання швидкого відрізку. Також використовувалися серії 2х(16х25 метрів), в яких швидкість проплівання відрізку 25 м. складала 95%-105% від середньої на 50 м. а режим був 60 сек. для швидкого відрізку та 30 сек. для інших.

Експеримент проходив в один етап - базовий - в період осінньо-зимового циклу 2010 року. Тривалість експерименту 3 місяца.

На початку експерименту ми визначили індекс витривалості в контрольній і експериментальній групах, а також проведен тест ( 50 м, пауза 15 сек., плюс 25 м, пауза 10 сек., плюс 25 м., рахувалась сума часу всіх відрізків).   Для експериментальної групи була розроблена програма по розвитку витривалості, яка застосовувалась в тренувальному процесі 2-3 раза на тиждень (макроцикл). Вона являла із себе завдання, в яких використовувались серії, що підвищують середню швидкість на дистанції. В кінці експерименту нами також були проведені дослідження індексу витривалості та плавального тесту в обох групах і порівняні результати на початку та по закінченню експерименту.

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

          Для  експериментальної групи була  розроблена програма по розвитку  витривалості, яка застосовувалась в тренувальному процесі 2-3 рази на тиждень (макроцикл). Вона являла із себе завдання, в яких використовувались серії, що підвищують середню швидкість на дистанції.

Причому, спортсмен повинен був  виконувати завдання, строго дотримуючись заданих параметрів швидкості.

Аналізуючи отримані результати (табл. 3.1, 3.2), можна сказати наступне. На початку експерименту показники  в обох групах в середньому практично  не відрізнялись, але по закінченню експерименту, ми бачимо, що приріст абсолютного значення індексу витривалості ІВ в експериментальної групі склав 0,014 пункту а в контрольній групі – 0,008 (табл.1).

Також, результати пропливання тесту 50м+25м+25м свідчать про те, що покращення в контрольної групі склало 1,352 секунди, а у експериментальної групі – 1,958 секунди (табл. 2).

   Це дозволяє констатувати, що значення індексу витривалості  в експериментальної групі зростали  набагато більше ніж в контрольній,  результати плавального тесту  теж в експериментальної групі  значно кращі, ніж у контрольної, що доводить беззаперечну ефективність запропонованої нами програми  використання плавальних серії, що підвищують середню швидкість на дистанції, на етапі спортивного вдосконалення.

Таблиця 3.1

Значення індексу витривалості ІВ на початку і в кінці експерименту.        

Контрольна  група					Експериментальна група
	ІВ  на початку	ІВ  в кінці	Приріст			ІВ на початку	ІВ  в кінці	Приріст
А.Н.	0.803	0.808	0.005		С.С.	0.767	0.778	0.011
С.М.	0.759	0.767	0.008		В.П.	0.775	0.786	0.011
В.Н.	0.786	0.789	0.003		А.В.	0.745	0.764	0.019
О.П.	0.771	0.785	0.014		В.А.	0.735	0.765	0.030
С.Л.	0.765	0.774	0.009		С.А.	0.785	0.795	0.010
М.И.	0.801	0.810	0.009		В.И.	0.805	0.810	0.005
В.П.	0.738	0.744	0.006		Э.Н.	0.800	0.810	0.020
И.С.	0.745	0.751	0.006		К.В.	0.765	0.775	0.010
Р.Н.	0.803	0.811	0.008		И.Н.	0.788	0.802	0.014
Е.О.	0.797	0.805	0.008		С.Л.	0.782	0.796	0.014
Середній приріст				0.008	Середній приріст				0.014

                                                                                                         

Аналізуючи результати таблиці, ми бачимо, що приріст показника індексу  витривалості в експериментальній  групі склав 0,014, тоді як в контрольній  групі - 0,008 одиниць.

                                                                                                      Таблиця 3.2

Результати  тесту 50м+25м+25м  на початку та в кінці експерименту.

                                    ( сума відрізків в секундах).

Контрольна  група					Експериментальна група
Спортсмен	Рез-т на початку	Рез-т в кінці	При- ріст		Спортсмен	Рез-т на початку	Рез-т в кінці	При- ріст
А.Н.	58,74	57,61	1,13		С.С.	59,66	58,11	1,55
С.М.	57,65	56,33	1,32		В.П.	58,09	56,52	1,56
В.Н.	58,88	57,22	1,66		А.В.	58,44	56,34	2,10
О.П.	62,87	61,04	1,83		В.А.	65,94	64,02	1,92
С.Л.	61,34	60,33	1,01		С.А.	62,32	60,44	1,88
М.И.	56,62	55,98	0,64		В.И.	56,77	55,64	1,13
В.П.	59,96	58,90	1,06		Э.Н.	58,90	56,08	2,82
И.С.	60,43	59,45	0,98		К.В.	60,21	59,18	2,03
Р.Н	74,87	72,95	1,92		И.Н.	75,42	73,16	2,26
Е.О	75,12	73,15	1,97		С.Л.	73,54	72,21	2,33
Середній приріст				1,352	Середній приріст				1,958