Складові фінансового ринку України: перспективи розвитку

Ринок фінансових послуг з лізингу. Лізингові компанії надають суб’єктам господарю-вання нерухоме та рухоме майно в довгострокову оренду з правом майбутнього викупу предмета лізингу на умовах, вигідніших ніж за контрактами купівлі-продажу чи банківсько-го кредитування. Для цього вони залучають великі кошти банківських установ, страхових компаній, інших товариств, іноземних партнерів. Також ці послуги можуть надаватись юридичними особами, що за своїм статусом не є фінансовими установами, за умови дотри-мання ними основних вимог чинного законодавства.

Ринок страхових  послуг. Страхові компанії забезпечують інвесторам захист від різноманітних ризиків, визначених законодавством та договором; вони здійснюють відшкодування отриманих страхувалышками збитків у разі настання певних страхових випадків у розмірі, визначеному в договорі, за рахунок грошо-вих фондів, що формуються шляхом оплати страхових платежів [11].

 

2. Перспективи розвитку ринку фінансових послуг в Україні

 

В Україні фінансовий ринок почав  розвиватися з 1992 р. у формі акцій  акціонерних товариств і депозитних сертифікатів комерційних банків. Звичайно, за такий короткий час у формуванні фінансового капіталу і розвитку фінансового ринку очікувати  більш-менш помітних результатів не можна. Сучасний рівень розвитку у країнах з класичною ринковою економікою став результатом тривалої еволюції ринкових відносин протягом кількох десятиліть. Зазначу, що у країнах Східної Європи, які почали переходити до ринку раніше за Україну, рівень ринкових відносин також не досяг рівня розвинених країн [14].

Загалом в Україні спостерігається розвиток фінансового ринку, хоча і незначний. Ефективне функціонування фінансового  ринку в умовах ринкової економіки  повинно базуватись на чітко розроблених  засадах державного регулювання відносин, що склалися серед його учасників[16].

В Україні  державне регулювання Фінансового ринку здійснюють такі установи: НБУ, Міністерство фінансів, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія регулювання ринків фінансових послуг.

Однією  з найважливіших передумов швидкого розвитку фінансового ринку в  Україні є також успішне освоєння досвіду розвинених країн українськими бізнесменами й економістами як на основі вивчення друкованих джерел, прямих контактів і консультацій із зарубіжними фахівцями, так і через обмін кадрами, проходження стажування або навчання у світових фінансових центрах. Це дасть можливість сформувати кваліфіковані кадри підприємців і вчених, поширити в Україні вітчизняний та зарубіжний науковий і практичний досвід організації, функціонування та регулювання фінансових ринків [14].

Загалом розвиток економіки України повинен супроводжуватися стабільною, ефективною діяльністю фінансового ринку. Тому впровадження ефективних реформ у фінансовому секторі є необхідним для фінансування економічного зростання.

В умовах глобалізації та враховуючи сучасний стан економіки, повинна бути розроблена довгострокова стратегія розвитку фінансового сектора України. Основною метою діяльності цієї стратегії повинно бути:

 - створення ефективної системи регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ, зокрема тих їх видів, щодо яких не існує чіткого та повноцінного законодавчого поля та відсутній орган регулювання та нагляду.

- створення  узгодженого законодавства та  стабільного політичного і економічного  середовища.

 - розроблення та узгодження концепції створення та діяльності незалежного органу регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ. Цей документ має визначати засади створення та діяльності органу регулювання та нагляду, його функції та механізми їх реалізації.

- розроблення  та узгодження концепції розвитку законодавчого поля фінансового сектора. Ця концепція має передбачати стратегію розробки та прийняття ряду законо¬проектів, що регламентують діяльність окремих видів небанківських фінансових установ та доповнюють вже існуючу законодавчу базу по фондовому ринку та банківському сектору.

- розроблення  та прийняття єдиної стратегії  розвитку фінансового сектору  України та визначення в її  рамках довготермінової програми, спрямованої на створення сприятливих  умов для розвитку небанківського  фінансового сектору в цілому  та окремих видів небанківських фінансових установ зокрема [15].

ВИСНОВКИ

Дослідженням фінансових ринків, а особливо їх структур займалось чимало вітчизняних та зарубіжних вчених та науковців. Однак і досі не має єдиної думки, що елементів які будуть відображати всю структуру ринку фінансових послуг.

Тому  що, фінансовий ринок — це складова фінансової системи держави, яка може успішно розвиватися і функціонувати лише в ринкових умовах. Розвиток фінансового ринку значною мірою відображає гнучкість фінансової системи та швидкість з якою вона може пристосовуватися до змін в економічному і політичному житті країни, а також до різноманітних процесів, що відбуваються за її межами.

Фінансовий ринок є життєво важливим фундаментом для зростання, розвитку і стабільності національної ринкової економіки. Становлення і розвиток фінансового ринку стали ключовим елементом сильного економічного середовища, який підтримує корпоративні ініціативи, забезпечує фінансування реального сектора економіки через залучення інвестицій, здійснення платежів та перерозподілу капіталів. Як каталізатор економічного зростання – фінансовий ринок істотно впливає на забезпечення суверенітету держави та реалізацію її національних інтересів в умовах глобалізаційних процесів.

Глобалізація, яка в останні роки активно  поширюється серед країн світу спонукає до формування ефективного фінансового ринку в кожній країні, і в Україні зокрема. Фінансовий ринок України почав формуватися не так давно, він має ряд проблем, для вирішення яких важливе значення має формування відповідної стратегії розвитку даного ринку та активна участь держави у його розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.Иванов В.М. Финансовый рынок: Конспект лекций. – К.: МАУП, 1999. – 112 с.

2. Іваницька О.М. Фінансові  ринки: Навч. посібник. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – 96 с.

3. Карпінський Б.А., Герасименко  О.В. Фінансова система: Навчальний  посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 184 с.

4. Керівництво по статистиці  державних фінансів. Міжнародний  валютний фонд. – 2001 // www.imf.org.

5. Ковалев В.В. Введение  в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 768 с. 

6. Леоненко П.М., Юхименко  П.І., Ільєнко А.А. та ін. Теорія  фінансів: Навчальний посібник / За загальною ред. О.Д. Василика. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 480 с.

7. Опарін В.М. Фінанси  (Загальна теорія): Навчальний посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.

8. Шелудько В.М. Фінансовий  ринок: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2002. – 535 с.

9. Financial derivatives a supplement to the fifth edition (1993) of payments manual. – Washington, DC: International Monetary Fund. – 2000. – P. 50.

10.Горбач  Л.М., Каун О.Б. Ринок фінансових  послуг: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2009. – 436 с.

11.Унинець-Хлдаківська  В.П., Вихор О.І., Лятамбор О.А. Ринок  фінансових послуг: Підручник –  К.: Кондор, 2009. – 484 с.

12. Майовець Є., Флюд Х. Розвиток фінансових ринків як передумова економічного зростання в Україні: [Інтернет ресурс. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/freu/2009_19/13.pdf ]

13. Інтернет ресурс.- Режим доступу: [http://poglyad.com/students/item-3957]. 14. Основні тенденції розвитку фінансового ринку в Україні:[Інтернет ресурс: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=33273&pg=5].

15. Перспективи розвитку фінансового ринку України: [Інтернет ресурс.- http://www.rusnauka.com/2_KAND_2008/Economics/26053.doc.htm].

16. Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку: Монографія, - Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, УАБС НБУ, 2008. – 348 с.