Міжнароднасистема банківських телекомунікацій SWIFT в українській платіжній інфраструктурі

Щорічні витрати пов’язані  з оплатою за супровід програмного  та технічного забезпечення, за аренду модемів, каналів і т.ін. і залежать від конкретних умов.

Поточні витрати залежать від кількості пересланих повідомлень (за вихідні повідомлення платня не береться) і становлять від 0,2 до 0,5 дол. залежно від пріоритету повідомлення.

SWIFT дає найбільшу віддачу  тим банкам, що мають значні  обсяги закордонних переказів (понад 30 платежів у день), тому в країнах СНД, крім Росії, SWIFT ще не набув широкого розповсюдження, і основним видом зв’язку між банками залишається телекс.

Перші 10 банків України  стали учасниками SWIFT в 1993 р. Переважна  більшість банків України працює з інтерфейсною системою ST400 на платформі Digital MicroVax 3100-40 (операційна система OpenVMS).

У кожній країні, де запроваджується  система SWIFT, товариство створює свою регіональну адміністрацію. В Україні  її функції виконує телекомунікаційна компанія, яка, проте, не обмежується управлінськими питаннями, а й консультує щодо закупівлі обладнання, організовує курси з підготовки персоналу та ін.

Робота в мережі SWIFT дає користувачам певні переваги:

• система гарантує абсолютну безпеку платежів багаторівневою комбінацією фізичних, технічних і організаційних методів захисту, повну збереженість та секретність інформації;
• скорочення операційних витрат порівняно з телексним зв'язком та телеграфом;
• надійність передачі повідомлень;
• швидку доставку повідомлень у будь-яку точку світу, час доставки від 1 до 20 хв., тобто в режимі реального часу;
• підвищення ефективності роботи банку як наслідок високої автоматизації та уніфікації повідомлень;
• дає змогу вести контроль та аудит усіх платежів і розпоряджень, що проходять через мережу, подання точних звітів завдяки міжнародній практиці ведення обліку і документації;
• підвищення конкурентоспроможності банків — учасників SWIFT;
• гарантування своїм членам фінансового захисту у випадку перебоїв у роботі мережі. SWIFT бере на себе виплату всіх прямих і наступних витрат, яких зазнав клієнт через запізнення платежу.

Недоліком системи SWIFT є надзвичайно  висока сума витрат для вступу до мережі, що створює проблеми для середніх та малих банків.

Членами SWIFT можуть бути країни та їхні банківські установи, які уповноважені виконувати міжнародні банківські операції й перебувають у країні, яка має регіональний процесинговий центр SWIFT.

Усі платіжні інструкції та інші повідомлення в SWIFT провадяться в стандартизованому форматі, що спрощує автоматизовану обробку документів і дає змогу уникнути помилок і розбіжностей у традиціях щодо оформлення в різних країнах.

Список використаних джерел

1. Арчакова, О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. - 2007. - N 2. - C.67-73
2. Банковское дело [Текст] : учебник / Финансовая академия при правительстве РФ ; ред. О. И. Лаврушин. - Изд. 4-е, стер. - М. : КНОРУС, 2006. - 768 с.
3. Віднійчук-Вірван, Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст] : навчальний посібник / Л. А. Віднійчук-Вірван. - Львів : Магнолія 2006, 2007. - 214 с.