Сутність та цілі оптимізації грошових потоків

 

ВСТУП

 

 

Ефективне функціонування підприємства значною мірою обумовлене станом його грошових потоків, оскільки саме вони визначають платоспроможність  підприємств та ліквідність балансу. Адже навіть підприємство, що за результатами звітного періоду отримало прибуток, може виявитися неплатоспроможним через нестачу грошових коштів та потенційних джерел швидкого самофінансування. У такому випадку керівництво підприємства ризикує втратити можливість самостійно приймати рішення і його долю починають вирішувати зовнішні структури, наприклад, кредитор, з яким не розрахувалось підприємство, або банк, позика якого лишилася не повернутою. Результатом таких зовнішніх дій може бути оголошення банкрутства підприємства, вимушена його реструктуризація, поглинання його підприємством-кредитором.

В сучасних умовах економіки  України гостро постає питання нестабільності та погіршення фінансового стану підприємств. Однією з основних причин виникнення кризових явищ на підприємстві є низький рівень фінансового менеджменту, а фактором, що зумовлює прийняття помилкових управлінських рішень, є відсутність ефективної системи фінансового аналізу і, зокрема, аналізу грошових потоків підприємств та їх оптимізації.

У зв’язку з цим особливого значення набуває поняття «грошовий потік», яке привертає увагу багатьох практиків і науковців. Важливість дослідження проблеми формування грошових потоків обумовлюється тим, що вони обслуговують господарську діяльність підприємства в усіх її напрямках. Грошові потоки підприємств є важливими об’єктами фінансового управління, від яких залежить розвиток підприємства та кінцевий результат його господарської діяльності.

 

 

1. Сутність та цілі оптимізації грошових потоків.

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Проблема оптимізації  фінансування сучасних підприємств та грошових потоків, які обслуговують і забезпечують їх різнобічну діяльність є надзвичайно важливою і потребує ефективного вирішення. До основних цілей оптимізації грошових потоків відносять:

− забезпечення збалансованості  обсягів грошових потоків;

− забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

− забезпечення зростання  чистого грошового потоку.

Задача оптимізації грошових потоків полягає в ефективному  розподілі платіжних засобів  підприємства в динаміці. Критеріями ефективності є:

• приріст власного капіталу підприємства за певний проміжок часу;
• збільшення обсягу продажів (частки ринку);
• підвищення фінансової стійкості (забезпеченість власними засобами);
• ефективність використання власних засобів;
• ділова репутація (виконання зобов'язань перед постачальниками і покупцями);
• максимальне використання виробничих потужностей [1; 146].

Найважливішою передумовою оптимізації  грошових потоків є вивчення факторів, що впливають на їхні обсяги та характер формування у часі. Ці фактори можна поділити на зовнішні (кон'юнктура товарного ринку, кон'юнктура фінансового ринку, система оподаткування підприємств, практика кредитування постачальників та покупців продукції, система розрахункових операцій, можливість залучення коштів) та внутрішні (життєвий цикл підприємства, тривалість операційного періоду, сезонність виробництва та реалізації продукції, невідкладність інвестиційних програм, амортизаційна політика підприємства, фінансовий менталітет власників та менеджерів підприємства). У процесі оптимізації грошових потоків підприємства враховується характер впливу розглянутих факторів [2; 101].

 

2. Основні методи та заходи оптимізації грошових потоків

Основу  оптимізації грошових потоків підприємства становить забезпечення збалансованості обсягів вхідного і вихідного грошових потоків та їх синхронізація у часі. У процесі такої оптимізації використовують два основні методи – вирівнювання та синхронізація.

Вирівнювання грошових потоків полягає у згладжуванні їх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглядуваного проміжку часу. Цей метод дає змогу усунути до певної міри сезонні та циклічні відмінності у формуванні грошових потоків (як вхідних, так і вихідних) за рахунок паралельної оптимізації середніх залишків грошових коштів та підвищення рівня абсолютної ліквідності.

Синхронізація грошових потоків ґрунтується на коваріації вхідного і вихідного потоків. У процесі синхронізації має забезпечуватись підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків [3; 215].

Можливо також виділити відповідні заходи, що сприятимуть оптимізації грошових потоків:

• удосконалення фіскальної політики, зокрема зниження податкового тиску та максимальне спрощення процедур податкового адміністрування;
• модернізація та структурна перебудова виробничого потенціалу, зниження його енерго- та матеріаломісткості;
• створення необхідних умов для легалізації коштів «тіньових» капіталів;
• забезпечення надійності правової захищеності підприємницької діяльності, припинення практики постійних змін чинного законодавства;
• підтримка виробництва за рахунок стимулювання споживчого попиту населення, розширення частки платоспроможності внутрішнього ринку [2; 126].

 

3. Дефіцитний та надлишковий грошовий потік. Способи їх оптимізації.

Основу оптимізації грошових потоків  підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного  і негативного їх видів. На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові  потоки.

При дефіцитному грошовому  потоці знижуються ліквідність і  рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами  банку, постачальникам, персоналу з  оплати праці.

При надлишковому грошовому  потоці втрачається реальна вартість тимчасово вільних коштів, унаслідок  інфляції, уповільнюється оборотність  капіталу через простій коштів, втрачається  частина потенційного доходу у зв'язку з втраченою вигодою від прибуткового розміщення коштів в операційному чи інвестиційному процесі.

Методи  оптимізації дефіцитного грошового  потоку залежать від характеру цієї дефіцитності – короткострокової чи довгостроковий.

Збалансованість дефіцитного  грошового потоку в короткостроковому  періоді досягається шляхом використання «Системи прискорення-уповільнення платіжного обороту». Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їх виплат.

Прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді  може бути досягнуте за рахунок наступних  заходів:

 

• збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;
• забезпечення часткової чи повної передоплати за зроблену продукцію, що користається високим попитом на ринку;
• скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;
• прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості:
• прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у шляху, у процесі реєстрації, у процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і т.п.).

Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді  може бути досягнуте за рахунок наступних  заходів:

• збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;
• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);
• реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові.

 Слід зазначити, що  «Система прискорення-уповільнення платіжного обороту», вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді [4; 497].

Ріст обсягу позитивного  грошового потоку в довгостроковому  періоді може бути досягнутий за рахунок  наступних заходів:

 

• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;
• додаткової емісії акцій;
• залучення довгострокових фінансових кредитів;
• продажу (чи здачі в оренду) не використовуваних видів основних засобів.

Зниження обсягу негативного  грошового потоку в довгостроковому  періоді може бути досягнуте за рахунок  наступних заходів:

• скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;
• відмовлення від фінансового інвестування;
• зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи  оптимізації надлишкового грошового  потоку підприємства зв'язані з забезпеченням росту його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:

• збільшення обсягу розширеного відтворення операційних необоротних активів;
• прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;
• здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;
• активне формування портфеля фінансових інвестицій;
• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів [4; 452].

Таким чином, одним із найбільш важливих і складних етапів управління грошовими потоками підприємства є їх оптимізація. Збалансування усіх видів грошових потоків на основі урахування як зовнішніх, так і внутрішніх факторів сприятиме підвищенню ефективності управління грошовими засобами, результатів фінансово-господарської діяльності підприємств.

 

 

ВИСНОВОК

 

Оптимізація грошових потоків – одне із найважливіших і найскладніших завдань, що розв’язується у процесі фінансового менеджменту. Оптимальна структура грошових потоків представляє співвідношення у використанні власних і залучених коштів, за яких забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності й коефіцієнтом фінансової стійкості господарства, тобто максимізується його ринкова вартість. Але у процесі оптимізації грошових потоків необхідно враховувати основні особливості кожного елемента їх складу. Оптимізація грошових потоків виступає однією з їх найважливіших функцій управління, яке спрямоване на підвищення ефективності грошових потоків у майбутньому періоді.

Найважливішими задачами в процесі управління грошовими  потоками є: виявлення і реалізація резервів, які дозволять знизити залежність господарства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі та за їх обсягами; забезпечення більш тісного взаємозв’язку грошових потоків у розрізі видів господарської діяльності; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, що генерується діяльністю господарства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

 

1. Васюк Н. В. Управління, аналіз та оптимізація грошових потоків: теорія і методологія // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». – 2011. – № 5. – С. 144 – 150.
2. Лігоненко Л. О. Управління грошовими потоками: навч. посіб./ Л. О. Лігоненко, Г. В Ситник. – К.: КНТЕУ, 2005. – 255 с.
3. Подольська В. О. Фінансовий аналіз: навч. посіб./ В. О Подольська, О. В. Яріш. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с.
4. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навч. посіб. / Г.В. Савицька. – К.: Знання, 2007. – 668 с.