Аналіз продуктивності праці

Міністерство освіти і науки України

Національний Транспортний Університет

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Економічний аналіз»

на тему: «Аналіз продуктивності праці»

 

 

 

                                         Виконала:

                                                                     студентка групи ОА IV-1з

                                                  Малій Крістіна

                                          Перевірив:

                                                         доц.. Боровик Н. А.

 

 

 

 

 

 

Київ 2014 р.

План

Вступ

1. Теоретичні аспекти  аналізу продуктивності праці. . . .

1.1. Суть, значення і завдання  аналізу продуктивності праці. . . . . .

1.2. Джерела інформації  та методи та прийому аналізу. . . . . . . . . .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

  Тема моєї курсової  роботи: «Аналіз продуктивності  праці». Виробництво кожної країни  і  кожної галузі залежить від  ряду факторів. Такими факторами  є кадри, праця й оплати праці.  Те чи інше  використання кадрів  прямим образом  зв'язано зі  зміною показника продуктивності  праці. Ріст цього показника  є  найважливішою умовою  розвитку  продуктивних сил країни і  головним джерелом  росту національного  доходу.  На ріст продуктивності  праці впливає існуюча в кожен  момент часу система оплати  праці, тому що оплата є стимулюючим  чинником для росту кваліфікації  праці, підвищення технічного  рівня виконаної роботи.

     Вирішальною умовою  розвитку економіки, значною підйому  добробуту є подальше підвищення  продуктивності праці. Основний  упор в економічному розвитку повинний бути зроблений на інтенсивні фактори росту - технічне переозброєння, реконструкцію виробництва, більш повне й ефективне використання наявної робочої сили. Першорядного значення набуває своєчасне і масове використання досягнень науково-технічного прогресу і науково-технічного передового досвіду.

       Можливість і  необхідність безперервного підвищення  продуктивності праці в розвитому  суспільстві об'єктивно обумовлені  дією економічних законів і  їхнім творчим використанням  у практиці господарювання.

      Метою курсової  роботи є вивчення рівня та  динаміки продуктивності праці  та внесення пропозицій щодо  підвищення продуктивності праці.

      Об’єктом дослідження  є підприємство ТОВ «Лакомка»

        Основні задачі  курсової роботи:

- розглянути теоретичні питання  стосовно сутності продуктивності  праці, особливостей її аналізу  в умовах ринкової економіки;

- провести дослідження рівня  та динаміки продуктивності праці  на прикладі конкретного підприємства;

- дати рекомендації щодо підвищення продуктивності праці на підприємстві за рахунок техніко-технологічних та організаційно-економічних факторів.

Курсова робота складається з трьох розділів:

У першому розділі обґрунтовується  сутність продуктивності праці та методика аналізу.

У другому розділі проводиться  аналіз рівня та динаміки показників продуктивності праці на прикладі

У третьому розділі  пропонуються можливі напрямки підвищення продуктивності праці на підприємстві.

Методи дослідження: метод ланцюгових підстановок, табличний метод, групування, порівняння.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Розділ. Теоретичні аспекти аналізу продуктивності праці

1.1. Суть, значення і завдання  аналізу продуктивності праці

Зростання продуктивності праці — важливий фактор підвищення ефективності суспільного виробництва, зниження собівартості продукції, виконання плану прибутку (доходу).

Продуктивність праці на підприємстві визначається виробітком, тобто кількістю  продукції, яку виробляє робітник за встановлену одиницю робочого часу, або показником, оберненим до виробітку, — трудомісткістю, що характеризує витрати робочого часу на виробництво  одиниці продукції.

У плануванні, обліку й економічному аналізі використовують три методи визначення продуктивності праці: натуральний, вартісний і нормативної трудомісткості.

Натуральний метод полягає у  визначенні виробітку в натуральних (фізичних) показниках за одиницю часу. Для визначення виробітку одного робітника за певний період (рік, місяць, день) необхідно обсяг виконаних  робіт у натуральних одиницях поділити відповідно на середньорічну  чисельність робітників, кількість  робочих днів, фактично відпрацьованих або,передбачених планом. Аналіз виконання  плану продуктивності праці в  натуральних показниках проводять  шляхом порівняння фактичного виробітку  робітника за окремим видом робіт  з планом або попереднім звітним  періодом.

Продуктивність праці в натуральних  показниках дає змогу порівняти  рівень продуктивності на окремих видах  робіт за будь-який час, а також  продуктивність робітників чи бригад при виконанні ними однакових  видів робіт. При виконанні окремими робітниками або бригадами різних видів робіт за один і той же період показники виробітку в  натуральних одиницях не порівнюють.

Метод визначення продуктивності праці  за трудомісткістю (нормативний) грунтується  на нормуванні витрат часу на виконання  одиниці продукції. При цьому визначають витрати робочого часу в людино-днях або людино-годинах на одиницю обсягу робіт у натуральному вираженні. Показники продуктивності праці знаходять шляхом порівняння нормативного часу, розрахованого за діючими нормами, з фактичними витратами часу на виконаний обсяг робіт. Цей метод можна застосувати для визначення та порівняння продуктивності праці окремих робітників і бригад, а також на окремих видах робіт.

Планування, облік і аналіз виробітку  у вартісному вираженні як основного  показника продуктивності праці  зумовлене тим, що на підприємстві виконують, як правило, різні види робіт. У цих умовах загальний обсяг робіт і рівень продуктивності праці не можуть бути виражені єдиним натуральним показником. Разом з тим при плануванні й аналізі продуктивності праці на підприємстві слід пам'ятати, що вартісний виробіток, на одного працівника залежить від цін на виконання на одиницю продукції.

Трудові ресурси підприємства відіграють провідну роль у розв’язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань  щодо досягнення поставлених цілей господарювання. Рівень забезпеченості підприємства робочою силою і її раціональне використання значною мірою визначає організаційно-технічний рівень виробництва, ефективність застосування техніки і технології, використання предметів праці.

Від ефективності використання трудових ресурсів у процесі виробництва багато в чому залежать показники обсягу виробництва продукції, її собівартість, якість тощо. Тому аналіз використання трудових ресурсів є важливим розділом системи економічного аналізу діяльності підприємства.

Розглянемо основні об’єкти та етапи ефективності виконання трудових ресурсів.

Аналіз забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів

 

 

Завдання аналізу
З’ясування забезпеченості робочих  місць, підрозділів підприємства трудовими  ресурсами	Вивчення показників руху трудових ресурсів		Оцінка використання трудових ресурсів (робочого часу) у процесі виробництва		Вивчення ефективності використання коштів на оплату праці	Виявлення резервів повнішого та ефективнішого  використання трудових ресурсів
Об’єкти аналізу
Чисельність персоналу, його кваліфікація й освітній рівень	Рух  робочої сили			Втрати робочого часу	Кількість виробленої продукції (виконаних  робіт, наданих послуг)	Втрати на оплату праці
Етапи аналізу
Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та руху робочої сили		Аналіз використання робочого часу		Вивчення продуктивності праці  і трудомісткості продукції	Оцінка витрат на оплату праці	-

 

Рис. 1.1 Основні завдання, об’єкти й етапи аналізу трудових ресурсів

Аналізуючи вартісні показники  продуктивності праці, слід пам'ятати, що вони можуть обчислюватися за обсягом  виконаних робіт, які виконуються власними силами організації, за обсягом нормативно чистої продукції або за валовим доходом організації.

Доход визначають як різницю між  вартістю виконаних робіт, підтверджених  в установленому порядку замовником, і сумою виручки від реалізації продукції, послуг та матеріальними  витратами, пов'язаними з виконанням цих робіт, реалізацією продукції  або послуг.

Розпочинаючи аналіз, необхідно  оцінити обґрунтованість нового завдання підвищення продуктивності праці між підрозділами. Основними завданнями аналізу продуктивності праці є:

- завдання щодо зростання продуктивності  праці в окремих організаціях   повинні   бути   рівно напруженими,   що   досягається шляхом  встановлення  їм  диференційованих  темпів  зростання  з урахуванням  наявних  резервів,  а  також  структури робіт;

- для кожного підрозділу  повинні бути   визначені   потенційні   резерви   підвищення   продуктивності праці;

- зростання продуктивності праці в підрозділах має бути збалансованим із зростанням продуктивності праці на підприємстві в цілому;

- заплановані темпи приросту продуктивності праці повинні органічно пов'язуватися з наміченими плановими обсягами виробництва. Як правило, приріст обсягів робіт має забезпечуватися при тій самій або меншій чисельності працівників.

Значна роль в підготовці управлінських  рішень з праці, пошуку резервів підвищення  продуктивності праці на підприємствах  інвестиційного комплексу належить економічному аналізу. Виявлення глибинних  резервів зростання продуктивності праці в організаціях забезпечується за умови проведення поточного, оперативного і перспективного аналізу.

Мета аналізу – визначити  загальну величину і структуру резервів, дати вихідну інформацію для планування. Основний напрям поточного аналізу  резервів полягає у вивченні стану  технології і організації виробництва, виявленні втрат і непродуктивних затрат робочого часу. Величина цих втрат визначає потенційні резерви.

При  проведенні    аналізу  доцільно досліджувати індустріальні  резерви в процесі виконання  окремих видів робіт і організаційні  резерви, обумовлені недоліками технічної  підготовки виробництва, процесами  виконання робіт і методами управління. При цьому резерви пропонується аналізувати з точки зору ув'язки з факторами, які необхідно привести в дію для їх реалізації.

Так, з метою скорочення цілозмінних втрат робочого часу через простої, прогули і т.д. необхідно вдосконалювати організацію виробництва і праці. Це відноситься і до скорочення внутрішньо змінних втрат з організаційних причин.

Вдосконалення організації праці допоміжних робітників може бути досягнуто тільки на основі упорядкування організації виробництв, зокрема, вдосконалення   організаційної   структури  підприємства, укрупнення і закріплення бригад за об'єктами. Величина потенційних резервів щодо допоміжного обслуговування визначається чисельністю допоміжних робітників, які можуть бути вивільнені в даний час.

В процесі проведення аналізу резервів, пов'язаних з управлінням виробництва,  необхідно дати оцінку завантаження виробничих підрозділів, рівня їх спеціалізації, чисельності апарату управління за окремими категоріями. Принципове значення має виявлення виробничих підрозділів, які недостатньо завантажені, а також підрозділів, в яких    допускається    утримання    понаднормативної   чисельності управлінського апарату.

Результати поточного аналізу дають можливість виявити динаміку і тенденції змін: витрат на персонал, продуктивності праці, чисельності персоналу; зіставити досягнуті показники з відповідними даними конкурентів, виявити слабкі місця і визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності колективу. Поточний аналіз вбирає в себе підсумки оперативного аналізу і служить базою перспективного аналізу.

Оперативний аналіз розглядається як один із видів аналізу, направлений на рішення завдань, які стоять перед оперативним управлінням виробничим персоналом. Основне його завдання – дати оцінку ходу виконання оперативного плану шляхом визначення відхилень фактичних трудових показників від планових завдань. Оперативний аналіз рекомендується проводити на рівні підприємств, управління, дільниці, бригади за період до одного місяця. У даному випадку оперативний аналіз тісно пов'язується з періодом оперативного планування діяльності підприємства, результати такого аналізу стають зворотним зв'язком між планом і його виконанням.