Валютний ринок України, аналіз показників його розвитку за останні 10 років

Графік 2. Зміни пропозиції і попиту на валютному ринку

Як бачимо, що зростання пропозиції (A¢) при незмінному рівні попиту (N) коливаня валютного курсу може вийти за межі нижньої точки інтервенції. Для того, щоб втримати мінімальний курс, центральний банк змушений скуповувати надлишок валюти (A > N), внаслідок чого збільшується маса національних грошей (грошова емісія). Звідси витікає загроза інфляційного процесу, який можна запобігти з допомогою ревальвації.

Якщо зростає попит (N¢) при незмінній пропозиції (А), то при вільному формуванні валютного курсу може відбутися перевершення верхньої межі інтервенції. Для того, підтримати максимальний курс, центральний банк повинен продавати валюту (N > A). У випадку, коли валютні резерви центрального банку вичерпані і немає можливості отримати запозичення із-за кордону, уряд країни змушений девальвувати свою валюту, щоб не опинитися неплатоспроможним.

Наприклад, якщо на валютному ринку за 100 французьких франків треба платити 29,15 німецьких марок, то Німецький федеральний банк буде купляти франки (слабка валюта) за марки (сильна валюта). Внаслідок попит на франки зростає і ціна на франк підвищується до тих пір, поки він знову не опиниться у валютному коридорі. французький центральний банк продає із своїх валютних резервів німецькі марки в обмін на  французькі франки.

Отже, запровадження валютного коридору (ширина якого визначається верхньою і нижньою точками інтервенції) забезпечує вільне формування курсу валюти у заздалегідь обраних параметрах (ринкова рівновага) і представляє експортерам та імпортерам тверду основу для розрахунків, завдяки чому сутьєво стимулюється міжнародна торгівля.

2. Аналіз показників валютного ринку за останні 10 років

Сучасною рисою економіки України є нестабільність її національної валюти, на яку впливає: зростання темпів інфляції, ріст безробіття, незбалансований розвиток секторів економіки, дефіцит державного бюджету та інші фактори. Саме це і підриває авторитет власної грошової одиниці і зумовлює те, що значна частина розрахунків в Україні проводиться в іноземній валюті, яка є резервною у світі, або до якої зберігається висока довіра, так для України і багатьох держав СНД – це американський долар. Попри те, що долар в Україні не став офіційним платіжним засобом, більшість великих угод – купівля нерухомості, коштовних автомобілів тощо – здійснюється за посередництва долара.

Формування валютних курсів та їх регулювання відбувається під дією не тільки економічних, а й політичних чинників як міжнародного, так і внутрішнього характеру. У країнах з незрілими ринковими відносинами, до числа яких відноситься й Україна, зовнішні та внутрішні чинники спричинили виникнення девальваційного шоку національних валют.

Фінансова криза внесла свої корективи у роботу національного валютного ринку. Починаючи з вересня 2008 року, ситуація на валютному ринку загострилася і зумовила необхідність застосування жорсткішого регулювання валютного ринку. Причиною загострення ситуації було зниження надходження виручки від експорту продукції через падіння світових цін на традиційні товари експорту. Внаслідок цих змін, що супроводжувалися стрімким підвищенням попиту на іноземну валюту, посиленням девальваційних очікувань у суспільстві, відбулося знецінення гривні, девальваційний тренд якої та загальною невизначеністю посилювався через відсутність економічних передумов для ревальваційної динаміки обмінного курсу національної валюти. Так, за вересень 2008 р. девальвація офіційного курсу становила 0,32 % , жовтень – 18,5, листопад – 17,04, грудень – 14,21 % порівняно з попереднім місяцем, а в цілому за рік – 52,48 %.

Одним суттєвим обмеженням стало рішення НБУ про позбавлення резидентів можливості виводити за кордон валюту, куплену на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучену у вигляді кредиту. При цьому до кінця 2009 року банки були позбавлені права здійснювати оптові та форвардні операції. Вони отримали право купувати іноземну валюту для погашення зовнішніх кредитів тільки в тому обсязі, в якому продавали залучену від кредитора валюту на міжбанківському ринку. Були встановлені жорсткі обмеження на курс продажу долара США населенню на готівковому ринку, посилені вимоги до заявок уповноважених банків на купівлю іноземної валюти.

З метою забезпечення мінімізації відпливу іноземної валюти з країни Національним банком запроваджено обмеження щодо купівлі та обміну іноземної валюти, необхідної для проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (робіт, послуг, прав інтелектуальної власності), яка має здійснюватися лише за умов фактичного надходження товару на територію України. Для того, щоб обмежити спрямування отриманих для рефінансування коштів банківськими установами на проведення спекулятивних операцій на валютному ринку, Національний банк посилив вимоги до рефінансування банків. Зокрема, запроваджено здійснення підтримки ліквідності НБУ лише на підставі детального аналізу заявки кожного окремого банку з урахуванням стану його ліквідності, зменшення депозитів, кредитної активності та участі на міжбанківському кредитному ринку. Для посилення контролю за валютними операціями запроваджено подання уповноваженими банками інформації стосовно розподілу фактично купленої в НБУ іноземної валюти з метою виконання заяв та доручень клієнтів і за операціями самого банку.

Українська гривня – це внутрішня валюта, яка не користується попитом за межами країни. Тому для стабілізації курсових коливань Національний банк України році досить ефективно використовував певні обмеження на здійснення валютних операцій суб'єктами ринку, зокрема, комерційними банками.

Таблиця 2.1. Загальна ефективність інструментів валютного регулювання у 2004-2014 роках

Аналіз показників валютного ринку за перше півріччя 2014 року

       Протягом аналізованого періоду валютний ринок України розвивався в умовах несприятливого зовнішнього середовища та загострення соціально-політичного напруження в суспільстві. Перше півріччя 2014 року відзначились стрімкою девальвацією гривні. З початку року національна валюта втратила більш ніж 30% своєї вартості. Причин для такої тенденції декілька: традиційно від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу; зменшення припливу прямих іноземних інвестицій та згортання інвестиційної діяльності значного числа іноземних компаній, які працювали в українській економіці; значні витрати на обслуговування державного боргу. Найчастіше причиною девальваційних тенденцій виступає ажіотажний попит населення на вільноконвертовану валюту, спричинений ескалацією політичної напруги.

       Зменшивши обсяги втручання у валютний ринок у формі інтервенцій, НБУ перейшов до політики гнучкого валютного курсу, що надає ринку можливість самостійно формувати курс за результатами міжбанківських торгів. Водночас Національний банк вжив низку інших економічних заходів для стабілізації ситуації. Було підвищено облікову ставку (з 9,5% до 12,5%, починаючи з 15.07.2014 р.), оптимізовано норми банківського нагляду та валютного контролю, створено незалежний аудиторський комітет.

       За підсумком першого півріччя 2014 року обсяг міжнародних резервів скоротився на 16,3% – до 16,72 млрд. дол. США (20,42 млрд. дол. США станом на 01.01.2014 р.). Основною причиною скорочення золотовалютних резервів НБУ є виконання зобов’язань за державним і гарантованим державою боргом. В червні 2014 року платежі з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті склали майже 1,98 млрд. дол. США, а сукупно з початку 2014 року – 6,16 млрд. дол. США.

       Сукупний обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України за підсумком січня-червня 2014 року складає 9 135,2 млн. дол. США (за аналогічний період 2013 року – 15 272,2 млн. дол. США). За підсумками квітня 2014 року обсяг валюти, купленої банками у населення вперше з липня 2013 року перевищив обсяг валюти, придбаної населенням у банків; тенденція зберіглась протягом травня-червня 2014 року.

       За підсумком першого півріччя 2014 року загальний обсяг валюти, купленої банками у населення склав 3 902,9 млн. дол. США, а сукупний обсяг чистої купівлі валюти населенням у банків – 5 232,1 млн. дол. США (7 557,0 млн. дол. США та 7 715,3 млн. дол. США відповідно за перше півріччя 2013 року).

         Протягом січня-травня 2014 року зберігалась тенденція до зменшення обсягу депозитів залучених як в національний, так і в іноземній валюті, проте в червні 2014 року обсяг депозитів в національній валюті зріс на 1,2 млрд. грн. Тенденція до зменшення обсягу депозитів в іноземній валюті триває. З початку року обсяг депозитів, залучених в національній валюті, зменшився на 44 млрд. грн. (10,4%), в іноземній валюті – на 7,5 млрд. дол. США (24,3%).

        Зважаючи на дестабілізацію валютного ринку України, спричинену сукупністю політичних та соціально- економічних чинників НБУ вжив низку заходів для підтримки його рівноваги. Пакет стабілізаційних заходів, передбачений постановою №328 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» від 01.06.2014 р., продовжив дію раніше встановлених обмежень, а також додав лімітування щодо видачі готівкових коштів в національній валюті з поточних (у тому числі карткових) та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 150 000 грн. на добу на одного клієнта.

        Постанова Правління НБУ №423, що набула чинності 15.07.2014 р., внесла додаткові зміни в правила проведення окремих валютних операцій. Зокрема, припинена дія вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень із-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) у сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 грн. за місяць.

         Постановою №423 розширено перелік надходжень в іноземній валюті, що не підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України. До їх переліку включено надходження на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках та надходження за операціями з розміщення депозитів банками-нерезидентами на рахунках в уповноважених банках. Іноземна валюта, переказана з-за кордону на користь фізичної особи-резидента і нерезидента для виплати готівкою без відкриття рахунку, може бути виплачена одержувачу в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 150 000 грн. Якщо сума переказу (переказів), що надійшов (надійшли) в один операційний (робочий) день, перевищує в еквіваленті 150 000 грн., то банк такий переказ (перекази) у повній сумі зараховує на поточний рахунок в іноземній валюті отримувача.

         В той же час регулятор не відмовився від використання традиційних економічних заходів стабілізації ситуації. З метою збільшення внутрішньої вартості національної грошової одиниці та стримування інфляційних процесів шляхом обмеження попиту на валютні ресурси, 15.07.2014 р. Правлінням НБУ було прийнято Постанову №417, згідно з якою було встановлено облікову на рівні 12,5% річних (до цього, починаючи з 15.04.2014 р. облікова ставка становила 9,5% річних, та 6,5% річних починаючи з 13.08.2013 р.

       За підсумками січня-червня 2014 року, чисті активи банківської системи України збільшились на 2,26% (28,87 млрд. грн.) та станом на 01.07.2014 р. становили 1 307,0 млрд. грн. Зростання активів протягом аналізованого періоду відбувалося переважно за рахунок нарощення клієнтського кредитного портфеля (збільшився на 81,13 млрд. грн.), а також вкладення значного обсягу коштів в ОВДП, що зріс на 3,4 млрд. грн. та станом на початок липня 2014 року складає 84,5 млрд. грн. Значення середньозваженої відсоткової ставки за ОВДП на первинному ринку за підсумком червня 2014 року становило 15,94% (в національній валюті).

       Додатково, аналізований період характеризується достатньо високим обсягом позитивного результату банків від торгівельних операцій, тобто прибутку банків, отриманого від операцій з іноземною валютою, цінними паперами, та банківськими металами. Станом на 01.07.2014 р., обсяг надходжень від торгівельних операцій українських банків склав сукупно 8,821 млрд. грн.