Контрольна робота з «Фінанси підприємства»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

\

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота з дисципліни «Фінанси підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012 
Варіант № 3

 

1. Формування фінансових ресурсів підприємств.
2. Визначення потреби в оборотних активах.
3. Статутний фонд ПАТ «Зірка» становить 1,2 млн. грн. Серед акцій прості та 10% привілейованих акцій з фіксованою доходністю 20% річних. Номінальна вартість акції – 350 грн. За результатами роботи за поточний рік підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 110 тис. грн. На загальних зборах акціонерів було вирішено 60% прибутку спрямувати на виплату дивідендів, до того ж за привілейованими акціями планується сплатити дивіденди в грошовій формі, а за простими — акціями нового випуску.

Визначте розмір дивідендів на одну привілейовану акцію та розмір статутного капіталу після реінвестиції дивідендів за простими акціями.

 

1. Формування фінансових ресурсів підприємств

Фінансові ресурси - це кошти, що знаходяться в розпорядженні підприємства і призначені для здійснення поточних витрат і витрат по розширеному відтворенню, для виконання фінансових зобов'язань і економічного стимулювання працюючих. Фінансові ресурси спрямовуються також на утримання і розвиток об'єктів невиробничої сфери, споживання, нагромадження, у спеціальні резервні фонди та ін.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок низки  джерел. На основі права власності розрізняють дві великі групи джерел: власні і чужі кошти. Можлива більш детальна класифікація: власні й прирівняні до них засоби; ресурси, що мобілізуються на фінансовому ринку; грошові надходження в порядку перерозподілу.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається в  момент створення підприємства, коли утворюється статутний капітал (акціонерний  чи складовий капітал). Статутний капітал — це майно підприємства, створене за рахунок внесків засновників.

Фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основної та інших видів діяльності), а також виторгу від реалізації вибулого майна, сталих пасивів, різних цільових надходжень, пайових та інших внесків членів трудового колективу. До стійких пасивів відносяться статутний, резервний та інший капітали; довгострокові позики; постійно знаходиться в обороті підприємства кредиторська заборгованість (по зарплаті через різницю в термінах нарахування і виплати, по відрахуваннях у позабюджетні фонди, у бюджет, по розрахунках з покупцями і постачальниками та ін.).

Значні фінансові ресурси, особливо в знову створюваних  і реорганізованих підприємствах, можуть бути мобілізовані на фінансовому  ринку за допомогою продажу акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, що випускаються  підприємством; дивідендів і відсотків по цінних паперах інших емітентів, доходів від фінансових операцій, кредитів.

Підприємства можуть одержувати фінансові ресурси від асоціацій і концернів, в які вони входять; від вищестоящих організацій при збереженні галузевих структур; від органів державного управління у вигляді бюджетних субсидій; від страхових організацій. У складі цієї групи фінансових ресурсів, сформованих у порядку перерозподілу, все більшу роль  відіграють виплати страхових відшкодувань, і все меншу — бюджетні й галузеві фінансові джерела,  призначені на чітко обмежений перелік витрат.

Використання фінансових ресурсів підприємства здійснюється за такими напрямками:

·  поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг);

·  інвестування засобів у капітальні вкладення, зв'язані з розширенням виробництва і його технічним відновленням, використанням нематеріальних активів;

·  інвестування фінансових ресурсів у цінні папери;

·  платежі фінансовій, банківській системам, внески в позабюджетні фонди;

·  утворення різних грошових фондів і резервів (на розвиток, а також заохочувального і соціального характеру);

·  благодійні цілі, спонсорство і т.п.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Визначення потреби в оборотних активах.

Матеріальною основою  будь-якого виробництва є засоби виробництва, які складаються із засобів та предметів праці, що беруть участь у створенні продукту. Але  з огляду на відмінність у характері  функціонування у процесі виробництва та способі перенесення вартості на створюваний продукт засоби праці набирають економічної форми позаоборотних активів, а предмети праці — оборотних.

Оборотні активи як натурально-речовинна категорія — це сукупність матеріально-речовинних цінностей і грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (сировина, матеріали, готова продукція, грошові кошти тощо).

Разом з тим в умовах існування  товарно-грошових відносин матеріальні  засоби підприємств виражаються  не лише в натуральній, а й у  вартісній формі.

Отже, предмети праці у грошовій оцінці становлять виробничі оборотні фонди. До них на промислових підприємствах належать сировина, матеріали, паливо, запасні частини, пальне, інші матеріальні цінності.

До складу виробничих оборотних  фондів входять також незавершене  виробництво та витрати майбутніх  періодів.

Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в забезпеченні планомірного й ритмічного процесу виробництва на підприємствах та в об'єднаннях.

Крім виробничих оборотних  фондів кожне підприємство має частину  активів, що перебувають в обороті. Це готова продукція, грошові кошти на рахунках у банку та в касі підприємства, кошти в розрахунках тощо. Ця частина активів, оцінена у грошах, називається фондами обігу. Основне їх призначення (функція) полягає в забезпеченні коштами планомірного процесу обороту на підприємствах.

Але незважаючи на відмінності  у призначенні оборотні фонди та фонди обігу тісно взаємопов'язані. Вони обслуговують єдиний процес відтворення на виробництві й забезпечують його неперервність.

Водночас оборотні фонди  та фонди обігу є складовими оборотних активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення у процесі руху, і разом з тим самостійними економічними категоріями.

Економічною категорією, що об'єктивно існує, є оборотні активи. Для з'ясування економічного змісту оборотних активів необхідно розмежувати їх функціональні форми, яких вони постійно набирають і змінюють, проходячи через сфери виробництва та обігу, пов'язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати оборотні активи як категорію в русі.

Справді, якщо процес виробництва  на кожному підприємстві неперервний, то оборотні активи, що обслуговують його, у кожний момент перебувають одночасно  як у сфері виробництва у вигляді  виробничих запасів, незавершеного  виробництва, так і у сфері обігу у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім того, зі сфери виробництва вони переходять у сферу обігу і навпаки, тобто постійно перебувають у русі, проходячи три стадії кругообігу — грошову, товарну та виробничу.

В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення і змінює лише форми свого руху. У цьому зв'язку К. Маркс писав: "вартість взагалі авансується, а не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази свого кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту". Отже, оборотні активи не витрачаються, не споживаються, а авансуються та повертаються підприємству у процесі реалізації продукції.

Отже, оборотні активи як вартісна категорія — це вартість, авансована у кругообіг виробничих оборотних фондів та фондів обігу для забезпечення неперервності процесу виробництва та обігу.

В економічній літературі існують інші погляди на сутність оборотних активів. Одні економісти трактують їх як "грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу", інші вважають, що оборотні активи — це частина капіталу підприємства, вкладена в його поточні активи, або це кошти, авансовані для створення оборотних виробничих активів та активів обігу.

Але оборотні активи включають  як матеріальні, так і грошові  ресурси. Тому ототожнювати їх тільки з грошовими коштами економічно не обґрунтовано.

В організації оборотних  активів слід розрізняти їх склад і структуру.

Під складом оборотних  активів розуміють сукупність їх елементів (статей).

Структура оборотних активів — це співвідношення окремих елементів оборотних активів у їх загальному обсязі.

У народному господарстві склад і структура оборотних активів різняться й залежать від галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. У виробничій сфері, а також у торгівлі найбільшу питому вагу в оборотних активах мають запаси.

Запаси — це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого продукту виробництва, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, а також для споживання у процесі виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.

У господарській діяльності запаси поділяються на такі види:

• сировину, основні й  допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва тощо;

• вироби незавершеного  виробництва у вигляді не до кінця  оброблених деталей, вузлів, виробів  та незавершених технологічних процесів;

• готову продукцію, виготовлену  на підприємстві та призначену для  продажу;

• товари у вигляді  матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються на підприємстві з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані  предмети;

• молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим положенням (стандартом).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Статутний фонд ПАТ «Зірка» становить 1,2 млн. грн. Серед акцій прості та 10% привілейованих акцій з фіксованою доходністю 20% річних. Номінальна вартість акції – 350 грн. За результатами роботи за поточний рік підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 110 тис. грн. На загальних зборах акціонерів було вирішено 60% прибутку спрямувати на виплату дивідендів, до того ж за привілейованими акціями планується сплатити дивіденди в грошовій формі, а за простими — акціями нового випуску. Визначте розмір дивідендів на одну привілейовану акцію та розмір статутного капіталу після реінвестиції дивідендів за простими акціями

 

Визначимо кількість  акцій: 1200000 /350 = 3428,57.

Враховуючи, що кількість  акцій не може бути не цілим числом, умова задачі не є коректною,

Припустимо, що номінальна вартість акції становить 300 грн., тоді:

1,2 млн. грн../300 = 4000 акцій

60% прибутку = 66 тис. грн.

Розмір дивідендів на одну привілейовану акцію = 300*0,2=60 грн.

Розмір статутного капіталу після реінвестиції дивідендів за простими акціями = 1,2 млн. грн.. + (66 тис.-(400*60))= 1242000 грн.

Однак, слід зауважити, що відповідно до абзацу другого частини 1 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства»